У закладів профтехосвіти Тернопільщини з’явився шанс на порятунок

 Попри те, що на початку року уряд відмовився фінансувати училища, «вибити» деякі фінанси освітянам таки вдалося. Щоправда, держава обіцяє дати лише половину від потреби. Решту коштів заклади повинні знайти самі.

Нагадаємо, проблема утримання закладів професійно-технічної освіти виникла після того, як Верховна Рада України своїм рішенням змінила схему фінансування установ і передала їх на місцевий бюджет. Уряд, мотивуючи своє рішення процесами децентралізації, поклав відповідальність за заклади профтехосвіти на органи місцевого самоврядування. Однак місцеві бюджети виявились до такого навантаження не готовими. Одні спромоглися закласти лише квартальне фінансування закладів, інші – кількамісячне. Але жоден бюджет не виділив коштів на річне утримання установ.

- Кошти були передбачені, та коли настав час виплачувати заробітну плату, виникли затримки, - розповідає Номер один голова обласної ради профспілок Андрій Присяжний. - Заклади не могли розрахуватися за енергоносії. Як наслідок, у студентському гуртожитку Центру профтехосвіти відімкнули електроенергію. Такі факти спричинили занепокоєння людей. 29 січня у Києві відбулася акція протесту. Працівники профтехосвіти пікетували Верховну Раду та Кабінет Міністрів. Акція була не дуже чисельною, однак дієвою. Мітингувальники перекрили вул. Грушевського і це дало результат.

Днями Верховна Рада повернулася до питання закладів профтехосвіти і внесла зміни, якими дозволила фінансування училищ за рахунок коштів державного бюджету.

- Без виробничих кадрів економіка України може обвалитися. Це було цілком непродуманим та антисоціальним рішенням.  В області функціонує 22 обласних заклади професійно-технічної освіти та 2 навчальних центри при виправних колоніях. Загалом тут здобувають освіту 10 тис. учнів та працюють 1300 осіб. Більша частина студентів – це діти з незаможних сімей. Залишивши училища без фінансування, держава могла позбавити цих дітей можливості здобути освіту, - каже Андрій Присяжний.

У свій час про це говорили і депутати обласної ради. Так у бюджеті на 2016 рік на утримання училищ вони заклали лише 47 млн. грн. при потребі 191 млн. грн. Своє рішення пояснили відсутністю надходжень до обласного бюджету. І навіть написали звернення до вищого державного керівництва з проханням запобігти освітянській катастрофі.

- Зважаючи на сільськогосподарський напрямок розвитку області, відсутність великого промислового виробництва, надходження коштів в обласний бюджет буде недостатнім і не забезпечить усіх необхідних видатків, у тому числі і в галузі профтехосвіти. Від цього в першу чергу постраждають діти із сільської місцевості, які становлять 48,3 відсотка від загальної кількості учнів. Це призведе до обмеження доступу випускникам загальноосвітніх навчальних закладів до здобуття ступеневої освіти та порушить їх конституційне право на здобуття освіти, - йшлося у зверненні.

Загалом можливості місцевих бюджетів забезпечували потреби профтехосвіти лише на 40%. Зокрема, Тернопільська міська рада виділила на утримання п’яти місцевих училищ 18 млн. грн. Цих коштів вистачало лише на перший квартал. Втім тут є один нюанс. Училища є не в кожному районному центрі та територіальній громаді. Наприклад, міська рада Тернополя стверджує, що у місцевих училищах лише 20% студентів є тернополянами. Решта – це діти, які приїжджають з інших районів. Виникає логічне запитання: чому обласний центр має фінансувати навчання студентів з інших районів?

- Підготовка виробничих кадрів – це загальнодержавна функція, - запевняє Андрій Присяжний. - Вона повинна фінансуватися з державного бюджету. Більше того, земля та приміщення, на яких знаходяться заклади профтехосвіти, належать Міністерству освіти. Виходить, власність державна, а утримувати її повинні органи місцевого самоврядування.

За попередньою інформацією, на фінансування закладів профтехосвіти уряд виділив майже 2 млрд. грн. Це у 2,5 раза менше, ніж минулого року. Водночас, за словами Андрія Присяжного, видатки на утримання закладів профтехосвіти цьогоріч зростуть. Це, перш за все, пов’язано з ростом мінімальної заробітної плати, яка цьогоріч підвищуватиметься двічі – у травні та грудні. Також додаткові витрати пов’язані зі зростанням тарифів на комунальні послуги.

Очевидно, уряд розраховує, що недофінансування перекриють місцеві бюджети. Тому останнім не варто радіти і розраховувати на повернення коштів, які вони вже виділили на утримання училищ.  Самі цього не бажаючи, органи місцевого самоврядування стали джерелами співфінансування.

Наразі заробітна плата працівникам закладів профтехосвіти виплачується своєчасно. За попередній рік виплати здійснено в повному обсязі.  А за січень із працівниками розраховуються лише в перших числах лютого.