Чи адекватно реагує Європа на агресію Росії проти України? Боїнг-777 – один день війни

Минулий тиждень в Україні почався з тривожного повідомлення зі Сходу: терористи збили транспортний літак АН-26. Паралельно з цим деякі військові експерти попередили про заплановане Кремлем на 15 липня повномасштабне вторгнення військ Росії на нашу територію.

На щастя, у вівторок ці прогнози не справдилися, хоча спокою від не додалося: надійшла інформація про загибель наших вояків у бою під Амвросієвкою, про смерть мирних жителів під завалами будинку після бомбардування Сніжного, а також про десятки жертв аварії у московському метро.

У середу тривали жорстокі бої на пропускному пункті Ізварине та під Маринівкою, де смертю хоробрих загинув командир роти спецпризначення лейтенант Богдан Завада. Під час атаки терористів на блокпост уродженець Запоріжжя, прикриваючи своїх бійців, вів вогонь з гранатомета, знищив БТР та 10 бойовиків, ціною власного життя дозволив бійцям перегрупуватися. Після трагічної загибелі лейтенанта, терористи взяли його телефон і цинічно повідомили дружині та дванадцятирічному синові, що вбили чоловіка і батька, пише Наш день. 

За виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі президент присвоїв Богдану Заваді звання Героя України (посмертно).

Тим часом, сплутана путінською газовою трубою та пов’язана з Росією спільними геополітичними інтересами  Європа не поспішала адекватно реагувати на зовнішню агресію проти України. Більше того, дружньо поспілкувавшись з президентом РФ у Бразилії, канцлер Німеччини закликала Київ врегулювати конфлікт при допомозі … відеоконференції з терористами. Після такої заяви багато хто відразу ж почав називати Ангелу Меркель «фрау Ріббентроп»  – настільки її домовленість з Путіним була схожою на таємний пакт Молотова – Ріббентропа, який поділив Європу на сфери впливу між СРСР та нацистською Німеччиною напередодні другої світової війни.

Незважаючи на всю трагічність ситуації, минулий четвер розставив крапки над кожною літерою «і» у зведеннях про кровопролитну війну в Україні. Приблизно о16 годині 20 хвилин над Донбасом зник з радарів диспетчерів пасажирський літак малайзійської авіакомпанії. Далі все відбувалося, як у фільмі жахів.

Попри всю повноту інформації про цю трагедію, відразу ж впав у вічі, здавалося б, зовсім другорядний збіг. Справа в тому, що і марка літака – «Боїнг-777», і номер його рейсу – 17, і день катастрофи – 17. 07, і навіть сума цифр у році – 2014 містять число 7, яке християни вважають Божим.

Не секрет, що нині мало хто вірить у магію різних символів та знаків. Можливо, і в даному випадку не варто заплутувати ситуацію далеко не науковими твердженнями та гіпотезами і скочуватися до своєрідного окультизму та магії. Проте, навіть той факт, що ракетний обстріл літака майже з 300-ми пасажирами на борту приписують терористичній групі Безлера на прізвисько «Бєс», що у Луганську жорстоко орудують бойовики під командуванням «Лєшого», зброю яким доставляє всяка нечисть із захопленої сатаною сусідньої країни, стає очевидним, що зараз Україні йде непримиренна боротьба між добром і злом, між світлом і тінню, між святою правдою і лукавою кривдою.

До речі, після трагедії у небі над Торезом та загибелі голландців, малайзійців, американців, англійців, індонезійців, австралійців, бельгійців, філіппінців і канадійця чи не увесь світ, нарешті, побачив, з якою потворою ось вже впродовж півроку майже самотужки воюють українці.

Побачив. А чи усвідомить цей світ реальну загрозу для себе, чи й надалі нашим хлопцям доведеться жертвувати своїми життями тут – у Донецьку і Луганську, щоб десь там – у Нью-Йорку, Лондоні, Берліні та Брюсселі політики раз у раз тільки й того, що «висловлювали свою глибоку стурбованість», складаючи  все нові і нові завідома безпрограшні схеми захисту власних національних інтересів за рахунок ігнорування  насущних проблем найбільшої країни Центральної Європи?