• Головна
  • Тернопільський військовий переніс весілля через ситуацію на сході України
18:00, 30 серпня 2014 р.

Тернопільський військовий переніс весілля через ситуацію на сході України

Зі східного фронту у відпустку повернулися шестеро жителів Збаразького району. 
Двоє солдатів - Володимир Бабій із села Колодне, Степан Цибуляк із Синяви Збаразького району - у складі 24-ої окремої механізованої бригади 11 липня потрапили під щільний артилерійський обстріл терористів біля Зеленопілля на Луганщині. Скромно, без пафосу, Володя і Степан розповіли, крізь які випробування пройшли у зоні АТО. 

Володимир Бабій на схід потрапив за мобілізацією, він - оператор протитанкового взводу.
- Нашим завданням у секторі Д, під кордоном з Росією, було не допустити підкріплення до терористів, - каже Володя. - Після обстрілу офіційно повідомили, що загинуло 19 осіб. Це брехня. Загиблих було разів у чотири більше...

Після 52 днів на лінії фронту Володимиру дали лише сім днів відпустки. 
- Мало хто хоче повертатися на передову. Там не всі командири на своєму місці, часто губляться у відповідальний момент, - каже Володя. - З місцевого населення дуже мало тих, хто за нас, але одиниці нам помагали. Ми стояли біля села, де проходить кордон. Українські канали там відключили ще з весни. У сусідньому селі, в Росії, у місцевих є родичі, знайомі, друзі. Зрозуміло, що сімейні стосунки - понад усе... Я інколи в Інтернеті дивився російську пресу. Якщо подібне читати постійно, то можна повірити у їхню «правду». 

У Володі та його обраниці на 6 вересня було заплановане весілля, але його перенесли...
Водій «Граду» Степан Цибуляк служить в армії контрактником. 

- Східною Україною ми «катаємось» з третього березня, відколи нас підняли по бойовій тривозі, - розповів хлопець. - Найважчий бій був під Луганським аеропортом.
На запитання, коли буде перемога, Степан відповів: «Її не буде, поки не перекриють кордон з Росією. Нас обстрілюють з усіх позицій. Але у нас немає ні зрадників, ні дезертирів. Бойовий дух у хлопців фантастичний. Якби його не було, все давно вже закінчилося б...» 
Вдома Степана з нетерпінням чекали мати, бабуся, брат, дівчина. Їм, напевно, страшно уявляти, що за кілька тижнів потрібно буде знову провести хлопця на війну. 

- Бажання повернутися на передову, з одного боку, є, а з іншого - не дуже, бо я не знаю, що мене там чекає, - чесно зізнався Степан Цибуляк. - Але не маю виходу, бо у мене контракт. Нам обіцяють надати статус учасника АТО. Думаю, ця операція буде тривати ще довго...
Андрій Кузьма зі Збаража пройшов службу в армії у 1995 році зв'язківцем. Зараз пішов до війська добровольцем, водієм бензовоза. На схід повертатися не боїться, може, тому, що несе службу не в самій зоні АТО, а під Херсоном.

- Я пішов добровольцем заради дітей - своїх і чужих, - каже Андрій. - Як батько трьох дітей, мав право не йти до війська, але вирішив, що мушу це зробити. Хлопцям, які вагаються, раджу вчинити по-чоловічому, бо хто має Україну захищати? Якщо мене перекинуть на передову, готовий взяти до рук зброю...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#тернопільські військові #АТО #весілля
Оголошення
live comments feed...