Як збираються благодійні внески на потреби тернопільських лікарень або скільки грошей в шухлядці?

Кілька днів журналісти ГромадськогоТБ.Полтава мандрували Україною, аби дослідити, чи дійсно медицина в країні є безкоштовною. Чернігів, Черкаси, Чернівці, Івано-Франківськ, Тернопіль і Рівне — у кожному з цих міст журналісти проходили ті чи інші обстеження, спілкувалися з медперсоналом і керівництвом лікарень. Мета такого експерименту — дізнатися, чи беруть з людей кошти за медичні послуги, та дослідити, як збираються благодійні внески на потреби лікарень.

У Тернополі спершу завітали до міської комунальної лікарні №3. У кабінеті кардіографії журналісту повідомили, що вона має сплатити 15 гривень за дану процедуру, оскільки проживає не в межах району, який обслуговується лікарнею. Фельдшер, який попросив сплатити кошти, поклав їх до шухляди у своєму столі. Жодного чеку чи квитанції про оплату послуг пацієнтка не отримала.

Коли ж дістали посвідчення журналістів та попросили пояснити причини такого вчинку, жодної більш-менш виразної відповіді ми не почули. При цьому працівник лікарні стверджував, що гроші в руки бере нечасто, і такий випадок був першим за день. Ситуація вирішилася за допомогою головного лікаря, який завітав до кабінету на прохання журналістів. У присутності очільника закладу ми попросили відкрити шухлядку, аби пересвідчитися, що там дійсно лише 15 гривень. Наші підозри виявилися немарними — там знаходилася сума грошей, яка в кілька разів перевищувала озвучену суму. Як пояснив фельдшер, усі ці гроші — це зібрані від клієнтів благодійні внески.

Головний лікар закладу висловив обурення діями свого підлеглого та переконав журналістів, що цього працівника буде звільнено з роботи, а сама історія набуде розголосу по лікарні задля уникнення повторення подібних прикрих випадків у майбутньому.

Крім того, він пояснив, що в Тернопільській міській комунальній лікарні №3 дійсно затверджено перелік платних послуг для осіб, які не обслуговуються в закладі за місцем проживання. Проте всі кошти мають йти виключно до каси, а оплата в кабінеті лікаря юридично є нічим іншим як хабарем.

На прохання журналістів лікар продемонстрував звіт щодо зібраних та використаних на потреби медичного закладу благодійних коштів.

Наступним об’єктом нашого дослідження стала Тернопільська університетська лікарня. Тут процедуру кардіографії проходив журналіст Анатолій Мележик. На запитання, чи має він сплатити за цю послугу, медпрацівниця запропонувала йому надати за бажанням кілька гривень у якості благодійного внеску. П’ять гривень «благодійності» теж жодним чином не були оформлені та пішли «в стіл». Уже згодом жінка в білому халаті пояснила свій вчинок тим, що таким чином збирає гроші на потреби кабінету.

Чекаючи на завідуючу поліклініки, ми побачили в коридорі лікарні двох людей із грошима в руках, які прямували до сусіднього кабінету. Вони пояснили, що збираються сплатити гроші «через касу» за аналізи. «Касою» виявився звичайний кабінет, де медсестра вносила дані про оплату коштів у обліковий журнал. Гроші оформлювалися як благодійні внески до фонду «Здоров’я Тернопільщини». Ми висловили бажання теж здійснити благодійний внесок на потреби лікарні, проте медпрацівниця категорично відмовилася брати з нас кошти «просто так». Як пояснила, внески здійснюються лише як оплата за ті чи інші медичні послуги.

Тож виникає логічне запитання: добровільні ці внески насправді чи ні?

Завідувач поліклініки категорично відмовилася спілкуватися з журналістами на дану тему.

«Усі питання — до головного лікаря», — заявила вона.

Так як очільника закладу в даний момент не було на робочому місці, ми вирішили звернутися за поясненням до головного бухгалтера лікарні Ольги Маркевич. Ольга Маркевич відправила нас до заступника головного лікаря з економічних питань, а та — назад до головного бухгалтера. Урешті-решт жінки зійшлися на думці, що не можуть коментувати платежі, пов’язані з діяльністю благодійних фондів на території лікарні, оскільки вони не проходять через бухгалтерські рахунки даного медичного закладу.

«Усі питання — до головного лікаря», — знову ж таки почули ми.

Ми вирішили відвідати фонд «Здоров’я Тернопільщини», аби дізнатися подробиці співпраці між фондом і Тернопільською університетською лікарнею. На жаль, за адресою вул. Степана Бандери, 33, на яку зареєстрований фонд, самого фонду ми не знайшли. Не чули про нього й люди, які працюють у цій будівлі.

Ми зателефонували керівнику фонду Олександру Печеному, який відповів, що зараз не на робочому місці та не має змоги зустрітися з журналістами.

Фонд «Здоров’я Тернопільщини» — не єдиний фонд у місті, що співпрацює з медичними закладами.

З 7 жовтня 2014 року всі заклади, що підпорядковуються тернопільському міському управлінню охорони здоров'я, почали співпрацювати з благодійним фондом «Фонд добра», засновником і керівником якого був заступник міського голови Тернополя Іван Хімейчук.

Але з 2015 року з'явився новий фонд із созвучною назвою «Фонд добра 2015». Керівником даного фонду став Юрій Ваврух, який також очолює комунальне підприємство «Туристично-інформаційний центр міста Тернополя». Та чи продовжує контролюватися благодійний фонд заступником очільника міста?

Ми вирішили перевірити це, відвідавши «Фонд добра», який за документами не перебуває в процесі припинення, а отже, продовжує функціонувати. Проте знову наша спроба не увінчалася успіхом. Приїхавши за вказаною адресою, ми побачили, що на даному місці йде будівництво кількаповерхової споруди. Частина будинку, судячи з усього, є житловою площею.

Як повідомив нам чоловік, що проживає поруч, саме в цьому будинку мешкає заступник міського голови Тернополя Іван Хімейчук. Біля будинку ми також побачили його автомобіль. На жаль, незважаючи на наші дзвінки у ворота, поспілкуватися з журналістами ніхто так і не вийшов.

Тому ми попрямували на роботу до Івана Хімейчука — в Тернопільську міську раду. На робочому місці чиновника ми теж не застали. Як повідомила секретар, він був на діловій зустрічі. Пробувши в міськраді до кінця робочого дня, заступника міського голови ми так і не дочекалися. На телефонні дзвінки він теж не відповідав.

Довідка

Згідно з дослідженням Інституту аналітики та адвокації, лідером із зібраних благодійних пожертв у Тернополі є Тернопільська університетська лікарня. У 2014 році нею було зібрано 1,9 млн грн.

Міська комунальна лікарня №3 зібрала лише 115 тис. грн благодійних пожертв.

Усього ж обсяг пожертв, що отримали заклади охорони здоров'я міста Тернополя у 2014 році від діючих на їхніх територіях благодійних організацій, склав 5,6 млн грн.

Висновки

Державне фінансування медичних закладів в Україні дійсно є недостатнім для надання ними якісних послуг. Часто єдиний вихід — це введення платних послуг і залучення благодійних внесків від пацієнтів.

Проте це не виправдовує тих непрозорих «благодійних» схем, які мають місце в закладах охорони здоров’я по всій країні. І тим паче не виправдовує тих медичних працівників, які розраховуються з пацієнтами прямо у своєму кабінеті.

Пацієнти продовжують нести гроші лікарям, часто не здогадуючись про те, що за законом вони могли б цього і не робити. А працівники медичних закладів і благодійних фондів продовжують на цьому наживатися.

Розслідування проведене спільно з Інститутом аналітики та адвокації (http://iaaukraine.org/). При підготовці матеріалу були використані можливості ресурсу «YouControl (https://youcontrol.com.ua/)».