Встановіть розширення «Новини Тернополя - 0352.ua» для і читайте міські новини першими Встановити!

Фіскальна служба online


                                                                                   Шановні громадяни!

CIRCLE_Logo-01-міні
 

У розділі «Фіскальна служба online» Головне управління ДФС в області та Тернопільська митниця ДФС пропонує платникам змістовну та актуальну інформацію про зміни у податковому, митному законодавстві та законодавстві  щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відвідуючи нашу сторінку, Ви дізнаєтесь про роботу електронних сервісів, які створені для якісного обслуговування платників, будете в курсі подій, що відбуваються в Головному управлінні ДФС області і Тернопільській митниці ДФС, та завжди першими знатимете про результати нашої діяльності.


28.04.2017
Заступник начальника ГУ ДФС Сергій Господарик взяв участь у відкритті II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Податкова система України»

У залі засідань Вченої ради Тернопільського національного економічного університету 27 квітня відбулося урочисте відкриття II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Податкова система України». До участі в Олімпіаді заявлено 69 учасників із 30 вищих навчальних закладів України.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова журі ректор ТНЕУ, доктор економічних наук, професор Андрій Крисоватий, який зазначив, що учасники Олімпіади вже є переможцями, оскільки вибороли першість та репрезентують свої навчальні заклади на всеукраїнському рівні.

До учасників Олімпіади звернувся проректор з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Зеновій-Михайло Задорожний, відзначивши, що університет радий приймати учасників із усієї України, які продемонструють свої знання у податковій сфері та матимуть змогу познайомитися з мальовничим Тернопіллям.

Заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, радник податкової та митної справи І рангу Сергій Господарик відзначив, що ТНЕУ і ГУ ДФС об’єднує давня співпраця, а кафедра податків та фіскальної політики готує фахівців високого рівня, які згодом приходять працювати в органи фіскальної служби.

Виконуючий обов’язки завідувача кафедри податків та фіскальної політики ТНЕУ, кандидат економічних наук, доцент, член журі Анатолій Луцик побажав учасникам здобути новий досвід, знання, цікаві знайомства та незабутні враження від перебування у Тернополі.

Після численних побажань інших членів журі, з якими вони звернулися до учасників Олімпіади, розпочалася робота над виконанням творчого теоретичного завдання.

28.04.2017
Операція «Акциз-2017»: на Тернопільщині вилучили 14,3 тис. літрів підпільного спирту

Співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області спільно з працівниками Генеральної прокуратури України під час проведення операції «Акциз-2017» вилучили з незаконного обігу 14 300 літрів спирту.

Спирт перевозили вантажним автомобілем у пластмасових бочках місткістю 220 л кожна.

Законодавством передбачено, що виробництво спирту та його реалізацію можуть здійснювати лише державні підприємства, а транспортування здійснюється лише з відома органу державної фіскальної служби та за наявності належним чином оформлених документів на перевезення.

Однак товаросупровідні документи на вантаж у водія, який здійснював перевезення спирту, були відсутні.

Орієнтовна вартість вилученого спирту становить 2,1 млн гривень.

При потраплянні цієї партії спирту у підпільне виробництво його б вистачило для виготовлення 70 тис. пляшок горілки, при цьому збитки бюджету від несплати акцизного податку склали б понад 1,8 млн гривень.

Загалом з початку року співробітники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили 15,7 тис. літрів спирту.

28.04.2017
Товар повернено до складання зведеної податкової накладної: чи потрібен розрахунок коригування

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), при здійсненні постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

- покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Якщо операції платника, з постачання (у тому числі оптове), передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

- покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

При складанні зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X». У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (крім постачання (у тому числі оптове), передача, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення) не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення постачання (у тому числі оптового), передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Таким чином, оскільки зведена податкова накладна складається з урахуванням вимог п.19 Порядку №1307 не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання, та до моменту складання продавцем зведеної податкової накладної відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або повернення покупцем товарів, суми ПДВ в зведеній податковій накладній таким продавцем зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів (послуг). При цьому розрахунок коригування до такої податкової накладної не складається.

28.04.2017
Нульова ставка податку на прибуток: визначаємо критерій щодо розміру доходу та заробітної плати

Відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Одночасно платник податку має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.

Таким чином, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

28.04.2017
Оцінка вартості об’єктів нерухомого майна для розрахунку ПДФО при отриманні спадщини

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється за правилами, встановленими ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 розділу IV ПКУ передбачено, що об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст.167 ПКУ (5 відсотків).

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.8 ст. 174 ПКУ при спадкуванні будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику, зокрема у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Таким чином, питання оцінки вартості об’єктів спадщини (подарунку) відноситься до компетенції Фонду державного майна України.

2017.04.27
Університет державної фіскальної служби України оголошує конкурс дитячої творчості!

діти

З метою популяризації податкової та митної грамотності та допомоги учням реалізувати свої творчі здібності Університет державної фіскальної служби України (м. Ірпінь, Київська область) ініціює проведення Всеукраїнського інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього».

Конкурс проходитиме 12-13 травня 2017 року серед учнів 9-11 класів на базі Університету державної фіскальної служби України.

Деталі проведення конкурсу та реєстрація на сайті Університету www.nusta.edu.ua!
27.04.2017
Про результати роботи та зміну структури ДФС говорили під час засідання колегії

Вчора в обласному відомстві ДФС відбулось засідання колегії за участю керівництва фіскальної служби області, податкової міліції та Тернопільської митниці ДФС.

Під час зустрічі присутні обговорили результати роботи із виконання та залучення до оподаткування наявних резервів у січні-березні 2017 року, стан організації митного контролю та митного оформлення товарів у зоні діяльності Тернопільської митниці ДФС у першому кварталі  2017 року.

Розпочав засідання начальник ГУ ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат із кардинальних змін структури ДФС, які  розпочались цьогоріч, і направлені на акумуляцію фіскальних функцій на обласному рівні та сервісно-обслуговуючих на районному. Адже внаслідок  перерозподілу функцій між територіальними органами ДФС різних рівнів відбувається переформатування взаємовідносин фіскальної служби області та підпорядковаваних їй  податкових інспекцій, а також організації роботи.

 «Щодо результатів роботи управління із забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів, то за перше півріччя прогнозні показники до державного бюджету зросли  на  165,7 млн грн або на 56,3%, а доходи місцевих бюджетів - на 199,8 млн грн або на 49,2%. Щодо основного бюджетоформуючого податку - ПДВ, то зауважу, що в цілому картина по області не погана, оскільки його, порівняно з аналогічним періодом минулого року, надійшло на 109 млн грн більше», – зазначив у своєму виступі начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.

Керівник відомства звернув увагу начальників районних податкових інспекцій на необхідності активізації роботи спільно з органами влади та місцевого самоврядування з проведення дієвих заходів щодо детінізації економіки: «Ми поступово адаптовуємось до нової структури, є певні проблемні моменти, але головне те, що досвідчений інспекторський склад збережено. Тепер справа в забезпеченні ефективної організації роботи з боку керівників структурних підрозділів управління. У нашій системі справді відбулись суттєві структурні та функціональні зміни. Змінився формат роботи, перенесено організуючу, розпорядчу роль на обласний рівень, проте такі методи впливу, як заходи реагування на негативні моменти, ініціативні пропозиції, співпраця та взаємодія з органами влади  залишено і на районному рівні». 

Ще фото

27.04.2017
Протидія корупції – серед пріоритетів

Подолання корупції в органах Державної фіскальної служби України є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності фіскальних органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо.

Одним із пріоритетів діяльності підрозділу внутрішньої безпеки ДФС України і є профілактика та упередження корупційних дій в податковій і митній сферах. При виявленні корупційних порушень працівниками інших державних міністерств і відомств, служб, установ, підрозділ внутрішньої безпеки передає матеріали для прийняття рішення іншим правоохоронним органам за підслідністю.

Відповідно у кожному регіональному Головному управлінні ДФС функціонують підрозділи внутрішньої безпеки.

Працівники відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Тернопільській області здійснюють постійний контроль за діяльністю держслужбовців під час виконання службових обов'язків, встановлюють осіб, схильних до вчинення протиправних дій, та вживають заходи щодо відсторонення потенційних порушників від виконання службових обов'язків.

Задля протидії злочинності, виявлення та припинення посадових злочинів, корупційних кримінальних правопорушень, в т. ч. і з метою боротьби з отриманням працівниками ГУ ДФС в області неправомірної вигоди, підрозділом внутрішньої безпеки налагоджено обмін інформацією між правоохоронними органами області щодо виявлення та належного документування корупційних правопорушень кримінального характеру.

Також систематично вживаються заходи із виявлення фактів протиправних дій та надається принципова оцінка керівникам та працівникам територіальних органів, структурних підрозділів ГУ ДФС у Тернопільській області і Тернопільської митниці ДФС, які не приймають управлінських заходів для забезпечення законності в службовій діяльності ввірених у керівництво підрозділів та першими не вживають заходів щодо упередження корупційних проявів у службовій діяльності підлеглих.

Крім цього, підрозділ забезпечує взаємодію з іншими правоохоронними органами, на які покладені завдання боротьби з корупцією, здійснює моніторинг фінансово-майнового стану співробітників та членів їх сімей.

Тож з метою своєчасної протидії на вчинки працівників ДФС, несумісних з вимогами загальних правил поведінки державного службовця як при виконанні службових обов’язків, так і в позаслужбовий час, працівники підрозділу звертаються до громадян з проханням повідомляти будь-яку відому інформацію щодо протиправних дій з боку службових осіб відомства на антикорупційний сервіс «Пульс» за номером 044-284-00-07, також на «телефон довіри» 0352 23-63-92 або особисто звертатися у відділ внутрішньої безпеки за адресою: Тернопіль, вул. Білецька, 1.

27.04.2017
Митники вже виконали квітневий план надходжень

Міністерством фінансів України на квітень 2017 року були доведені індикативні показники із забезпечення митних платежів у сумі 21,3 млрд грн.Станом на 26 квітня 2017 року митницями ДФС виконано  даний показник у повному обсязі.Дострокового виконання планових показників з надходжень митних платежів вдалося досягти завдяки заходам з детінізації економіки, проведенню системної антикорупційної роботи та удосконаленню процесів адміністрування.
27.04.2017
ДФС у березні забезпечила виконання планових показників з надходжень на 109,6%
У березні 2017 року Державною фіскальною службою України перевиконано індикативні показники Мінфіну з надходження платежів до державного бюджету (сальдо) на 109,6%. Надходження склали 56,4 млрд. грн., додатково до бюджету у березні надійшло 4,9 млрд. грн.По податкових платежах надходження склали 28,8 млрд. грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 107,1 відс., додатково отримано 1,9 млрд. грн.На рахунки платників відшкодовано ПДВ (грошовими коштами) у сумі 9,9 млрд., що на 3,7 млрд. грн. більше, ніж у березні 2016 року.По митних платежах надходження склали 26,5 млрд. грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 116,3 відс., додатково отримано 3,7 млрд. грн.До зведеного бюджету у березні 2017 року ДФС забезпечено збір у сумі 80,3 млрд. грн., що на 8,8 млрд. грн. більше березня 2016 року. У т.ч. до державного бюджету додатково надійшло (збір) 6,0 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 2,8 млрд. гривень. 
27.04.2017
Податкова знижка при навчанні в інтернатурі: чи буде право?

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Статтею 28 Закону України «Про вищу освіту» визначено типи вищих навчальних закладів. Інтерн – це особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури.

Згідно із Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 №291, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи наведене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

27.04.2017
Розрахунки за талонами або безкоштовними рецептами: чи проводити розрахунки через РРО

Згідно з ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктами 1, 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити такий обов’язковий реквізит, як позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків з використанням відомостей, талонів або безкоштовних рецептів розрахункові операції проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості з позначенням форми оплати, а саме: «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно».

27.04.2017
Cубвенції отримано з державного бюджету: що з ПДВ?

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Діючим законодавством встановлено окремі джерела оплати вартості комунальних послуг:

- регульований тариф на оплату таких послуг, який сплачується населенням, і який є меншим за їх собівартість. При цьому оплата вартості житлово-комунальних послуг, наданих населенню, може здійснюватися в межах тарифу як безпосередньо населенням, так і за рахунок бюджетних субсидій, наданих пільговим категоріям громадян;

- виробнича дотація з бюджету, яка є компенсацією на покриття різниці, яка склалася між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Також до бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Таким чином, база оподаткування житлово-комунальних послуг визначається виходячи з їх вартості за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.

При цьому, згідно з п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування ПДВ.

Отже, при наданні житлово-комунальних послуг вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (в зв’язку з наданням населенню пільг та субсидій) в межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування ПДВ.

При цьому, згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ, правила ст. 199 ПКУ щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

26.04.2017
На Тернопільщині 13 громадян задекларували мільйонні доходи

Під час цьогорічної деклараційної кампанії 13 громадян Тернопільщини вже задекларували доходи понад мільйон гривень на загальну суму 27,6 млн гривень. Основними джерелами мільйонних доходів стали продаж нерухомого та рухомого майна, спадщина чи дарування, іноземні доходи, інвестиційний прибуток тощо.

За результатами декларування мільйонери мають сплатити до бюджету майже 1,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 186,3 тис. грн військового збору.

Загалом з початку цьогорічної деклараційної кампанії, яка стартувала 1 січня і завершується 3 травня, жителі області до податкових інспекцій вже подали 4316 декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік. Сума задекларованого доходу становить 198,4 млн гривень.

За результатами проведених перерахунків громадяни самостійно визначили до сплати 8 млн грн податку на доходи фізичних осіб і вже сплатили 3,4 млн грн податку.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб, а це 5 млн грн, визначили декларанти, які отримали подарунки та спадщину, 0,9 млн грн – які отримали доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна, 0,5 млн грн – які отримали доходи від незалежної професійної діяльності, 0,9 млн грн – які отримали іноземні доходи, 0,3 млн грн – які отримали інвестиційний прибуток.

Також за результатами поданих декларацій нараховано 1,9 млн грн військового збору, з яких 0,9 млн грн вже сплачено до бюджету.

26.04.2017
Максимально прозоро адмініструвати та відшкодовувати ПДВ

За рахунок впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ процес повернення бюджетних коштів платникам стає максимально прозорим. Будь-який платник податків має змогу відслідковувати весь процес від подання заявки до отримання коштів.

Зазначений реєстр відповідно до статті 200.7.3 Податкового кодексу України не має обмеженого доступу. Він є публічним, відкритим та оприлюднюється на сайті Міністерства фінансів України.

Крім того, Державна фіскальна служба України та Адміністрація Президента України здійснюють інформаційну взаємодію відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України та Положення про Адміністрацію Президента України, а також згідно з Угодою про інформаційне співробітництво між ДФС та Адміністрацією Президента України від 23.11.2015.

Отже, згідно з Угодою та протоколами до неї, уповноважені особи Ситуаційного центру Адміністрації Президента України матимуть доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем ДФС без права коригування. Це спрямовано на забезпечення прозорої системи ефективного моніторингу та аналізу функціонування системи електронного адміністрування ПДВ. 

26.04.2017
Інформацію про доходи в електронному вигляді можна отримати офіційно

На офіційному веб-порталі ДФС України працює модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банером «Електронний кабінет платника».

Отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку або фізичною особою – підприємцем, яка перебуває на загальній системі оподаткування (далі – ФОП), інформації про доходи здійснюється у приватній частині особистого електронного кабінету платника (далі – ЕКП) з використанням лише електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) фізичної особи.

ФОП, яка має чинний посилений сертифікат ЕЦП фізичної особи, може сформувати «Запит на отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидій» для отримання інформації про себе. Середня тривалість обробки такого запиту складає до однієї години.

За результатами обробки запиту до особистого ЕКП надходить «Відповідь про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків».

Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків надаються на підставі:

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4;

- податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578;

- податкової декларації про майновий стан і доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.

Слід зазначити, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

26.04.2017
Цивільно-правовий договір укладений між юридичною особою та фізичною особою: база нарахування ЄВ

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону платниками ЄВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону зобов’язані сплачувати ЄВ.

Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄВ.

Базою нарахування ЄВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону).

Отже, сума винагороди, що нараховується (виплачується) роботодавцем – юридичною особою застрахованій особі (фізичній особі, у т. ч. іноземцю), за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором, є базою нарахування ЄВ.

25.04.2017
Тернопільщина: з початку року податковий борг зменшено на 52,5 млн. гривень

Зменшення сум податкового боргу і відповідно наповнення бюджетів усіх рівнів залишається одним із пріоритетів роботи фіскальної служби у 2017 році. Тому зусилля працівників ДФС області спрямовані на активізацію роботи щодо зменшення заборгованості представників бізнесу Тернопілля перед бюджетами та на вжиття заходів щодо упередження виникнення такої заборгованості.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, з початку року податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 52,5 млн грн і станом на початок квітня становить 280,7 млн гривень. До місцевого бюджету сума боргу складає 65,4 млн грн, який порівняно з початком року зменшився на 91,6 млн гривень.

За результатами роботи у березні забезпечено зменшення податкового боргу до зведеного бюджету на суму 0,7 млн гривень.

За три місяці цього року в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету спрямовано 21,1 млн грн, в тому числі до державного – 13,6 млн грн. Зокрема, у березні сплачено до зведеного бюджету 7 млн грн, з них до державного бюджету – 4,5 млн гривень.

25.04.2017
Декларація екологічного податку: виправляємо помилки

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».

За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом), в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.

У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При незаповненні рядка через відсутність значення – він прокреслюється (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (при поданні засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.

Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.

До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

- рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);

- рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);

- рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);

- рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

25.04.2017
Запрошуємо до декларування

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року, яка стартувала з початку 2017 року, завершується. Граничний термін подання громадянами річної податкової декларації про майновий стан і доходи – 03.05.2017.

За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання.

Якщо Декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Декларації.

Громадяни можуть отримати консультації і допомогу у заповненні Декларації у Центрах обслуговування платників.

Звітувати про доходи, отримані громадянами протягом 2016 року, необхідно за формою Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

25.04.2017
Щасливий квиток для підприємця-спрощенця

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Водночас згідно з п. 4 ст. 9 Закону РРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка).

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, при проведенні розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО не застосовують.

24.04.2017
Тернопільщина: налічується понад 56,6 тис. платників

На обліку в органах ДФС Тернопільської області станом на початок квітня перебуває 56 тис. 602 основних платників податків, з яких 21 тис. 700 юридичних осіб та 34 тис. 902 фізичних осіб – підприємців. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість юридичних осіб збільшилася на 813 або на 3,6%, а кількість фізичних осіб – підприємців зменшилася на 7 тис. 308 або на 17,3%.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків обліковано 1 млн 82 тис. 165 фізичних осіб, серед яких 3 тис. 450 іноземців та 4 тис. 787 тих, хто відмовився від реєстраційного номера облікової картки платника податку. З початку цього року вже зареєструвалися понад 4,1 тис. фізосіб та 56 іноземців.

24.04.2017
Готівка через митний кордон України: про що повинні пам’ятати громадяни?

Порядок переміщення готівки (у тому числі дорожніх чеків) і банківських металів через митний кордон України регламентується Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року №148 (далі – Інструкція №148).

Відповідно до п. 1 глави 2 Інструкції №148 фізична особа незалежно від віку має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Згідно з п. 2 глави 2 Інструкції №148 фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Фізична особа - резидент - працівник дипломатичної служби України, який повертається в Україну після завершення довготермінового відрядження, має право ввозити в Україну готівку, видану закордонною дипломатичною установою України у вигляді компенсаційних виплат в іноземній валюті, у сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, на підставі довідки закордонної дипломатичної установи України про суму виплаченої готівки за підписами керівника та спеціаліста з фінансових питань закордонної дипломатичної установи України, скріпленої відбитком печатки цієї установи.

Строк дії таких документів становить 90 календарних днів починаючи з дня зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах)/дати видачі довідки про виплату готівки закордонною дипломатичною установою України.

Фізична особа-нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування контролюючому органу в повному обсязі (п. 3 глави 2 Інструкції №148).

Фізична особа-нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою контролюючому органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування контролюючому органу в повному обсязі (п. 4 глави 2 Інструкції № 148).

Митна декларація є підставою для вивезення (увезення) зазначеної у ній готівки і банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларації.

Фізична особа-нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України. 

24.04.2017
Зміни до повідомлення за формою №20-ОПП

Згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

При зміні призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розділу VIIІ Порядку).

Відповідно до встановленої форми повідомлення 20-ОПП при зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 - зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 - закриття об’єкта оподаткування»), у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Таким чином, при зміні відомостей про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією подається протягом 10 робочих днів після зміни відомостей про такі об’єкти оподаткування (зміна типу, найменування тощо).

24.04.2017
Розмір екологічного податку при перевищенні затверджених лімітів за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно із п. 249.3 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку. Тобто на підставі фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин протягом звітного кварталу.

Отже, наявність або відсутність затверджених лімітів на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку при перевищенні платником податку затверджених лімітів на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення або у разі їх відсутності не збільшується.

21.04.2017
На Тернопільщині платниками ПДВ є 2 тис. 669 суб’єктів підприємництва

У першому кварталі цього року до державного бюджету надійшло податку на додану вартість в сумі 208,8 млн грн, що на 100,8 млн грн або у 1,9 р. більше порівняно з січнем-березнем минулого року.

Сплату податку на додану вартість забезпечили 2669 суб’єктів господарювання, серед яких 2290 юридичні особи та 379 фізосіб-підприємців.

Необхідно відзначити, що порівняно з відповідним періодом минулого року кількість платників податку на додану вартість – юридичних осіб в області зросла на 214 осіб або на 10,3%.

21.04.2017
З 8 травня технічно складні побутові товари продаватимуть з РРО

Законом України від 20 грудня 2016 року №1791 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено відповідні зміни до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України та до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно зі змінами підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Технічно складні побутові товари – це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме 16 березня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №231, якою затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Ця постанова набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування. Публікація постанови відбулася 7 квітня в газеті «Урядовий кур’єр» №66. Отже, дата набрання чинності постанови – 8 травня 2017 року.

Також постановою №231 внесено зміни до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. №506.

З метою уникнення штрафних санкцій за порушення вимог даного Закону, рекомендуємо заздалегідь зареєструвати РРО для провадження господарської діяльності в сфері реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні.

Для цього необхідно:

-          звернутись до найближчого сервісного центру;

-          обрати відповідну модель РРО;

-          провести реєстрацію в органах державної фіскальної служби.

21.04.2017
Чи можна відмовитись від касового методу обліку

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з р. V ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для застосування касового методу визначення податкових зобов’язань з ПДВ нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих органів будь–яких заяв чи повідомлень щодо початку застосування касового методу за власним вибором платника відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

При цьому у податковій декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, платник у відповідному полі в кінці декларації проставляє відповідну позначку.

Разом з цим відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендації щодо облікової політики підприємства, елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві є облікова політика, яка може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій передбачено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема, кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності.

Отже, про застосування касового методу платник зазначає в розпорядчому документі про облікову політику.

Якщо платник податку бажає відмовитись від застосування касового методу податкового обліку, то така відмова здійснюється шляхом внесення відповідних змін до облікової політики підприємства.

 

21.04.2017
Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві: чи є базою нарахування ЄВ?

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон) роботодавець зобов’язаний, зокрема надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом.

Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону №2464 визначено, що ЄВ для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотків до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, є, зокрема, сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄВ.

 

20.04.2017
Детінізація: на Тернопіллі 996 найманих працівників почали отримувати офіційну зарплату

З початку року працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області з метою забезпечення контролю за суб’єктами господарювання, вжиття заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення під час проведених камеральних перевірок та індивідуальних співбесід із 571 суб’єктом господарської діяльності виявили 999 не облікованих найманих працівників, яким виплатили 3 млн 251 тис. грн доходів.

В результаті проведених заходів бюджет отримав 566,8 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 690,4 тис. грн єдиного соціального внеску. Відтак роботодавці з 996 громадянами оформили трудові договори.

20.04.2017
Списання нематеріального активу: наслідки з ПДВ?

Пунктом 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу при його вибутті внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.

При здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, платник податку повинен врахувати норми п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та нарахувати податкові зобов’язання.

При здійсненні операцій із списання нематеріального активу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі нараховуються податкові зобов’язання відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються.

20.04.2017
Податкова накладна на безоплатний товар

При безоплатному постачанні товарів/послуг складаються дві податкові накладні.

У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0».

Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, робиться позначка 15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), над фактичною ціною постачання. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається.

При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 2 – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця), у цій графі також зазначається, «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання».

У графі 7 такої податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розрахована виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/ балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною (тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість), а у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення).

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 при цьому не заповнюються.

У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

20.04.2017
Тимчасово виконуючий обов’язки керівника (головного бухгалтера): вносимо зміни

Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР):

- інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора;

- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі реєстраційної заяви за ф. №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість.

Стосовно платників податків, які не включаються до ЄДР, інформація щодо зміни до облікових даних платників податків або зміни (призначення) тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою №1-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою №1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Заява за ф. №1-ОПП та уточнені документи повинні бути надані до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.

19.04.2017
Посадовці ДФС Тернопільщини провели 14 особистих прийомів громадян

У першому кварталі цього року посадові особи територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 14 особистих прийомів громадян. Зокрема, начальник ГУ ДФС області провів 2 особистих прийоми громадян, його заступники – 3 , інші посадові особи – 6, а заступники начальників ОДПІ – 3.

На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись четверо підприємців і четверо пенсіонерів, селянин та державний службовець, а також четверо громадян інших категорій.

За результатами зустрічей громадянам надано 11 усних роз’яснень, по трьох зверненнях питання вирішено позитивно.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером (0352) 43-46-33, а ознайомитись, хто з керівництва і коли приймає, можна на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області.

19.04.2017
Телефонні розмови на підприємстві

Згідно з п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юридичної особи (працедавця), працівником здійснюються виробничі розмови, то вартість цих розмов не розглядається як додаткове благо працівника.

 

19.04.2017
Фінансова відповідальність при порушенні граничного терміну реєстрації податкових накладних

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При виправленні помилки в полі «Індивідуальний податковий номер покупця» (далі – «ІПН покупця») податкової накладної продавець складає та реєструє в ЄРПН нову податкову накладну з правильним «ІПН покупця», у полі «Дата складання» якої зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із невірним «ІПН покупця».

Відповідальність за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) передбачена ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, при реєстрації з порушенням граничного терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, податкової накладної, складеної для виправлення помилок в полі «ІПН покупця», до продавця/постачальника товарів/послуг застосовується фінансова відповідальність.

 

19.04.2017
Інформація про рух коштів для працівників контролюючих органів

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Окрім того, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44. 1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України (далі – Положення), визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п. 5.6 глави 5 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Враховуючи вищенаведене, під час проведення перевірки платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи (в т.ч. банківські виписки), регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів.

При цьому інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платника податків контролюючі органи мають право безоплатно отримувати від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ лише на підставі рішення суду.

18.04.2017
Тернопільська митниця ДФС: наторгували із зарубіжжям на більш як 147 млн дол. США

Загальний товарообіг у першому кварталі цього року склав 147,1 млн дол. США й порівняно з трьома місяцями минулого року збільшився на 16%. Зокрема, імпортовано товарів на суму 75 млн дол. США, що більше на 23% від минулорічного показника. На 25% зросли обсяги експортних операцій і становлять 72,1 млн дол. США.

Як повідомила в. о. начальника Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, усього з початку року оформлено 7132 митні декларації, з яких 4485 – імпортних та 2646 – експортних декларації та одна,оформлена в митному режимі транзит. Це на 41% більше за відповідний період минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді.

Загалом 1269 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які станом на початок квітня перебувають на обліку у Тернопільській митниці, торгували з партнерами із 66 країн світу. Традиційно перші позиції займають Польща (53,5% від усього товарообігу), Німеччина (11,8%), Білорусь (4%), Великобританія (3,2%) та Італія (3,1%).

У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з країн Європейського співтовариства, зокрема, з Польщі (44,6% від усього імпорту), Німеччини (20,9%), Великобританії (5,5%), Італії (4,7%) та Угорщини (2%).

Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до таких країн Європейського співтовариства, як Польща (59,3% від усього експорту), Німеччина (2,1%), Словаччина (1,9%) та до країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, як Білорусь (11,8%) і Казахстан (2,7%).

Здебільшого експортували електроустаткування (44% від загальної частки експортованих товарів), м'ясо яловичини (9%), олію рослинного походження (8%), продукти переробки овочів, плодів (сік яблучний) (6%), залишки та відходи харчової промисловості (4%) та інші товари (29%).

А серед імпортованих товарів переважали електроустаткування (31% від загальної частки експортованих товарів), транспортні засоби (18%), полімерні матеріали (12%), механічне обладнання (11%), риба (5%) та інші товари (23%).

18.04.2017
Інформація стосовно бізнес-партнерів

На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці веб-порталу (http://sfs.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

18.04.2017
Працівник-інвалід за цивільно-правовим договором: ставка єдиного внеску

Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотків до визначеної бази нарахування ЄВ.

Відповідно до п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону ЄВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотків визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону бази нарахування ЄВ для працюючих інвалідів.

Згідно з п. 5 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, ЄВ встановлюється відповідно до Закону у розмірі 8,41 відсотків суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.

Враховуючи вищезазначене, юридична особа при виплаті працівнику-інваліду винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄВ у розмірі 22 відсотка.

18.04.2017
У ЦОПі допоможуть із реєстраційною заявою платника ПДВ

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно із п. 2.6 розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130), державні податкові інспекції здійснюють:

- приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

- обробку даних заяв та документів щодо реєстрації (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;

- реєстрацію (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;

- формування і надання витягів з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр);

- підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

- моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

Згідно з п. 3.5 розділу ІІІ Порядку №1130 у заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

При виникнення у особи запитань щодо заповнення реєстраційної заяви за формою №1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до Центру обслуговування платників за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

14.04.2017
Тернопільська митниця ДФС: зафіксовано порушення митних правил майже на 4,5 млн гривень

У першому кварталі цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 82 адміністративні протоколи про порушення митних правил на загальну суму 4 млн 449,2 тис. грн. Вилучено предмети правопорушення у трьох справах попередньою вартістю 67,6 тис. гривень. Найчастіше порушували статті 483 (ч. 1), 470 (ч. 1 і 3) та 485 Митного кодексу України, зокрема переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зафіксовано у 28 випадках, недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата зафіксована у 25 випадках, а от дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, запротокольовані у 24 випадках.

Митницею розглянуто 50 справ про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення до відповідальності винних осіб із застосуванням штрафів на загальну суму 2 млн 128,5 тис. гривень.

За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку у січні-березні від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до бюджету перераховано 115,7 тис. гривень.

До суду передано 30 справ на 4 млн 449,2 тис. гривень. Судом винесено постанови у 8 адміністративних справах про накладення стягнення на суму 908,4 тис. грн, в тому числі із застосуванням конфіскації товарів.

14.04.2017
ДФС Тернопільщини: в інформаційних запитах найбільше запитують про доходи та сплачені податки інших

У першому кварталі цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшло 13 інформаційних запитів.

Переважно запити адресували Тернопільській об’єднаній ДПІ (6 запитів), ГУ ДФС в області (4), Кременецькій (2) та Чортківській ОДПІ (1).

Поштою надійшло 7 запитів, а 6 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 7 громадян, 4 юридичних осіб та 2 об’єднання громадян без статусу юрособи.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків інших громадян, кількістю створених Центрів обслуговування платників і кількістю наданих ними адміністративних послуг, чисельністю зареєстрованих платників податків.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на шість запитів, ще по шістьох відмовили у наданні інформації, а ще один запит надіслали належним розпорядникам інформації.

14.04.2017
Додаток 5 до податкової декларації з рентної плати: покрокове заповнення

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719.

Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води (далі – розрахунок) здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі – Додаток 5).

У Додатку 5 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При незаповненні рядка через відсутність значення – він прокреслюються (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (при поданні засобами електронного зв’язку). Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

У відповідності до приміток, зазначених у Додатку 5:

- у графі «порядковий № Податкової декларації» зазначається номер декларації, до якої додається цей розрахунок;

- у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання;

- у рядку 1.1 – звітний (податковий) період, за який подається декларація: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

- у рядку 1.2 – при уточненні показників раніше поданої декларації за попередній звітний (податковий) період зазначається податковий період, що уточнюється: квартал - І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

- у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

- у рядку 3 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, зазначений у рядку 2 декларації, до якої додається розрахунок (за місцезнаходженням водного об’єкта);

- у рядку 4 – інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках);

- у рядку 5 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням водного об’єкта;

- у рядку 6 – код водних об’єктів згідно з додатком 16 до декларації. Останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий розрахунок (для отримання інформації щодо кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води слід звертатись до установи, де отримано спеціальний дозвіл та/або договір на поставку води);

- у рядку 7 – розмір встановленого річного ліміту використання води у куб. м. згідно з отриманим дозвільним документом;

- у рядку 8 – обсяг використаної води, визначеної за кодом типу водного об’єкта, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з рентної плати з початку року, в куб. м.;

- у рядку 8.1 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної води в межах установленого річного ліміту згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, в куб. м.

Вторинними водокористувачами зазначається обсяг використаної води в межах річного обсягу споживання, зазначеного в договорі на постачання води, в куб. м. При отриманні вторинними водокористувачами згідно з договором води, що формується з різних джерел, обсяг використаної води в межах установленого річного ліміту визначається з урахуванням відсоткового співвідношення води з таких джерел, встановленого органом, який здійснює централізоване водопостачання в поточному році, в куб. м.

У рядку 8.2 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної понад установлений річний ліміт води згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, в куб. м.

Вторинними водокористувачами зазначається обсяг використаної понад річний обсяг споживання води, зазначений в договорі на постачання води, в куб. м. При цьому у разі отримання вторинними водокористувачами згідно з договором води, що формується з різних джерел, обсяг використаної води понад річний обсяг споживання, зазначений у договорі на постачання води, визначається з урахуванням відсоткового співвідношення води з таких джерел, в куб. м.

У рядку 9 та 10 (10.1, 10.2, 10.3 та 10.4) – ставки рентної плати та коефіцієнти до них згідно зі ст. 255 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

У рядку 11 – податкове зобов’язання з початку року, яке визначається за наведеною формулою в цьому рядку. При цьому до ставок рентної плати застосовується показник «V», який становить:

- для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв, – 1;

- для водних ресурсів для потреб рибництва – 10000;

- за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води – 100;

- у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній податковий (звітний) період: за I квартал, або за півріччя, або за 9 місяців;

- у рядку 13 – податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал;

- у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, зазначена у рядку 13 додатка 5 до раніше поданої декларації, що уточнюється у зв’язку із самостійним виявленням помилки;

- у рядку 15 – розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовується у разі заниження у раніше поданій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу третього п. 50.1 ст. 50 глави другої розділу II ПКУ;

- у рядку 16 – сума штрафу;

- у рядку 17 – сума пені, яка нараховується платником самостійно відповідно до ст. 129 ПКУ.

14.04.2017
Коли суб’єкт господарювання проігнорував реєстрацію ПДВ

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь – яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (далі - Заява).

При обов’язковій реєстрації особи як платника ПДВ Заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій понад 1000000 грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ.

При цьому згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

В свою чергу, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

Особа, яка не зареєстрована як платник ПДВ, не має права подавати податкові декларації з ПДВ.

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та відповідно не зареєструвалася як платник ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

14.04.2017
Новий строк для подання заяви неприбутковими організаціями

Внесено зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. №440.

Зокрема, передбачено, що зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації. Крім того, збільшено терміни з 10 до 30 днів для подання контролюючому органу реєстраційної заяви та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів, у тому числі установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє.

Відповідні зміни внесено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. №195.

13.04.2017
Працівники Тернопільської митниці привітали із величним святом Христового Воскресіння

Великдень – свято добра, віри, надії та любові. В цей день після Богослужіння люди зустрічаються в родинному колі. Проте є серед них такі, які в силу певних життєвих обставин залишилися сам на сам зі своїми бідами та проблемами.

Напередодні Хрисового Воскресіння в кращих християнських традиціях  – дарувати повноцінне свято людям, які потребують додаткової турботи, любові та підтримки. З нагоди цього величного та світлого празника працівники  Тернопільської митниці ДФС вкотре відвідали  Чортківське  районне  товариство інвалідів «Надія», яке опікується людьми з певними фізичними вадами.

Під час цьогорічної благодійної акції підшефним було передано найнеобхідніші продукти, зокрема, паски, яйця, олію, крупи, масло, ковбасні вироби, фрукти та інше.

Скільки світлих почуттів було в очах людей, котрі раділи приїзду гостей, адже за плечима кожного з них – своя непроста історія життя. Підопічні пансіонату щиро дякували  за добрі слова, за радість та піклування.

До такої доброчинності долучилися й працівники відділу митного оформлення № 3 митного посту "Тернопіль-центральний", що у Збаражі. Із пасками, фруктами, одягом, шкільним приладдям, розмальовками, фломастерами, фарбами та солодощами вони відвідали багатодітну сім’ю Сидорко, яка проживає у селі Красносільці Збаразького району та виховує шестеро діточок віком від 3-х до 13-ти років. Діти із захопленням розглядали подарунки, милі посмішки сяяли на їх обличчях. В свою чергу батьки щиро подякували відвідувачам за підтримку та необхідну увагу.

«Наше зобов’язання – допомагати та піклуватися про такі сім’ї, бо щаслива дитина сьогодні – це успішна Україна завтра», –  підсумували зустріч працівники митного посту «Тернопіль-центральний».

13.04.2017
Відзвітували перед державою про отримані доходи 4316 жителів Тернопільщини

Щороку чимало громадян виконують свій конституційний обов’язок перед державою і суспільством щодо подання декларацій про отримані доходи. Декларацію про майновий стан і доходи подають громадяни щодо доходів, з яких не утримувався податок, та громадяни, що отримали майно у спадок чи подарунок, здають в оренду житло, землю, нерухоме або рухоме майно. Крім того, подати декларацію можуть фізичні особи, які мають право на податкову знижку.

Так, з початку цьогорічної деклараційної кампанії, яка стартувала 1 січня, жителі області до податкових інспекцій вже подали 4316 декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік. Із загальної кількості декларацій 1954 подано громадянами, які зобов’язані це зробити, а 2362 – з метою отримання податкової знижки.

Зокрема, серед декларацій громадян, які обов’язково мали прозвітувати перед державою про свої статки, у 1105 відображено доходи за договорами спадщини чи дарування на суму 105,5 млн грн. Ще 348 громадян отримали і задекларували 27,4 млн грн доходу від продажу нерухомого чи рухомого майна, 181 – доходи від здавання в найм майна на суму 2,2 млн грн, 72 – отримані доходи від здійснення незалежної професійної діяльності на суму 2,7 млн. гривень. За результатами проведеної роз’яснювальної роботи 11 громадян Тернопільської області, які отримували доходи закордоном, виконали свій конституційний обов’язок та задекларували 5,8 млн грн доходу, а 3 громадян задекларували 1,8 млн грн інвестиційного прибутку.

Серед декларантів тринадцятеро відобразили доходи понад мільйон гривень на загальну суму 27,6 млн гривень.

Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань з податку на доходи з фізичних осіб становить майже 8 млн грн, з яких 3,4 млн грн вже сплачено до бюджету, та 1,9 млн грн військового збору, з яких 0,9 млн грн вже у державній скарбниці. 

Водночас 2362 громадянам, які задекларували 23,6 млн грн витрат з метою отримання податкової знижки, держава поверне 3,9 млн грн зайво сплаченого податку. 

Нагадуємо громадянам, які мають обов’язок перед державою прозвітувати про свої статки, що декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік необхідно подати не пізніше 3 травня 2017 року.

13.04.2017
У Центрах обслуговування платників побували майже 137 тис. жителів Тернопільщини

У першому кварталі цього року Центри обслуговування платників при об’єднаних державних інспекціях і їх відділеннях відвідали 136846 платників податків, яким надано 26047 адміністративних послуг.

Найактивніше зверталися у Центр обслуговування платників при Тернопільській ОДПІ, фахівці якого надали майже 42% від загальної кількості адмінпослуг.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана майже 11,8 тис. фізичним особам або майже 45,1%. Також значну кількість послуг надано з реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку –3287 (12,6%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 3085 (11,8%), реєстрації платників єдиного податку– 2657 (10,2 %), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 1748 (6,7%).

За посиленими сертифікатами відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадян впродовж січня-березня до працівників сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України звернулися 3880 платників податків.

Нагадаємо, що у період свят Центри обслуговування платників працюватимуть 15 квітня до 13 год. 00 хв., 17 квітня до 17 год. 00 хв., а 16 квітня, 1, 2, 8, 9 травня – вихідні дні.

13.04.2017
Чи віднайде місце у декларації з ПДВ коригування обсягів придбання без ПДВ

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21).

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №21 до розділу II «Податковий кредит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) за «0» ставкою та/або без податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 10.3 податкової декларації з ПДВ) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації.

При заповненні рядка 14 обов’язковим є подання додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1)» (далі – додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

За формою додатку 1 коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ відображається у таблиці 2 додатка 1. При цьому виходячи зі змісту таблиці 2 відображенню підлягають лише операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %.

Отже, коригування обсягів придбання без ПДВ (в т.ч. і за «0» ставкою) відображенню у декларації не підлягають.

13.04.2017
Граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцем–спрощенцем

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з п.п. 2 п. 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), фізичні особи - підприємці – платники ЄП можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом 11 розділу ІV Інструкції №449 встановлено, якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе фізичними особами - підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

Якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

13.04.2017
Нарахування єдиного внеску роботодавцем коли працівник надає довідку про встановлення групи інвалідності

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з п.8 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція №449), для платників, визначених підпунктами 1 та 2 п. 1 розділу ІІ Інструкції №449, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Вимоги щодо нарахування ЄВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) працівника-інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка.

Згідно з частиною сьомою розділу ІІІ Інструкції №449 юридична особа – роботодавець здійснює нарахування ЄВ у розмірі 8,41 відсотків здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК), та закінчується датою припинення інвалідності.

Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.

Юридичне особа – роботодавець нараховує ЄВ на фактично нарахований дохід:

- до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22 відсотка;

- з дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 8,41 відсотка.

12.04.2017
З початку року платники адресували ДФС Тернопільщини 46 письмових звернень

У першому кварталі цього року до територіальних органів ДФС у Тернопільській області надійшло 46 письмових звернень від 46 громадян. Серед листів – 43 заяви та 3 скарги, колективних звернень не було.

Із загальної кількості отриманих письмових звернень найбільше (а це 22) надійшло Тернопільській ОДПІ, ГУ ДФС в області – 15 звернень, решта – Бучацькій та Кременецькій ОДПІ (відповідно 5 та 4 звернення).

Серед авторів письмових звернень є підприємець, працівник бюджетної сфери, дві фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, а по 42 громадянах соціальний стан авторів звернень не визначено.

За тематикою 19 звернень (41,3%) стосувалися інформування про ухилення від сплати податків, адміністрування загальнодержавних податків – 9 звернень (19,5%), реєстрації та обліку платників – 6 звернень (13%), адміністрування місцевих податків – 4 звернення (8,6%) тощо.

Із отриманих 46 письмових звернень розглянуто у встановлений законом термін 41 звернення, ще 5 звернень перебувають на виконанні, термін розгляду по яких не настав. За результатами розгляду 17 звернень вирішено позитивно, надано роз’яснення по чотирьох зверненнях, чотири перенаправлено за належністю, 12 звернень не підлягали розгляду, ще два звернення повернуто авторам, а по ще по двох надано відмову.

12.04.2017
Платники Тернопільщини підтримали армію 38,5 мільйонами гривень

У першому кварталі цього року до бюджету надійшло 38,5 млн грн військового збору, що становить 119,3% прогнозного показника, додатково надійшло 6,2 млн гривень.

Порівняно з минулорічним відповідним періодом надходження військового збору зросли на 10,8 млн гривень. Серед основних чинників позитивної динаміки сплати військового збору – зростання фонду оплати праці, результати заходів щодо легалізації найманих працівників, адже, як відомо, військовий збір сплачується з легальних доходів.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

12.04.2017
Пільги в оподаткуванні податком на прибуток підприємств: право на користування

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено у ст. 142 розділу ІІІ та підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню.

Підприємства та організації, на які поширюється дія п. 142.1 ст. 142 ПКУ, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ (п. 142.2 ст. 142 ПКУ).

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ (п. 142.3 ст. 142 ПКУ).

Крім того, до 1 січня 2025 року звільняється від оподаткування прибуток підприємств - суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки нуль відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

12.04.2017
Формування податкового кредиту: касові чеки, рахунки для не господарської діяльності

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, такі документи:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Отже, при отриманні документів, зазначених у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, платник податку формує податковий кредит за датою, визначеною п. 198.2 ст. 198 ПКУ, по товарам/послугам, призначеним для повного та/або часткового використання в неоподаткованих операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю та відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ нараховує податкові зобов’язання.

12.04.2017
Дохід від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик: оподаткування ПДФО

Відповідно до п. 12 прим. 1 частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України боргове зобов’язання – це зобов’язання позичальника перед кредитором за кредитом (позикою), що виникло внаслідок випуску і розміщення боргових цінних паперів та/або укладання кредитних договорів.

При цьому п. 2 частини п’ятої ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі – Закон) встановлено, що боргові цінні папери – це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів належать, зокрема, державні облігації України.

Державні облігації України поділяються на облігації внутрішніх державних позик, облігації зовнішніх державних позик та цільові облігації внутрішніх державних позик (частина друга ст. 10 Закону).

Згідно з частиною третьою ст. 10 Закону облігації внутрішніх державних позик України – це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

Оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку здійснюється відповідно до п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою у вигляді інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

11.04.2017
Тернопільська митниця ДФС забезпечила майже 300 млн грн бюджетних надходжень

У першому кварталі Тернопільською митницею ДФС до державного бюджету спрямовано 298,8 млн грн, що на 104,6 млн грн або 54% більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Як зазначила в. о. начальника Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, були причепи та напівпричепи для перевезення вантажів товарної позиції 8716 (сплачено 48,3 млн грн, порівняно з минулим роком це на 45,2 млн грн або в 16 разів більше); легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД (сплачено 41,8 млн грн, що на 40,4 млн грн або у 30 разів більше, ніж торік); сідельні тягачі товарної позиції 8701 (сплачено 27,4 млн грн, приріст порівняно з 2016 роком склав 22,3 млн грн ).

У розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 247,6 млн грн (приріст до минулого року склав 40% або 70,4 млн грн). Також сплачено 42,9 млн грн мита (+27,2 млн грн); 7,9 млн грн акцизного податку; 371 тис. грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів.

Загальна сума додаткових надходжень від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів становить 11,6 млн гривень. 

11.04.2017
Як працюватимуть Центри обслуговування платників у період свят

Задля забезпечення комфортних умов платникам податків при органах ДФС Тернопільської області функціонують 17 центрів обслуговування платників, у яких надаються адміністративні, консультаційні та інформаційні послуги, оперативно приймається податкова звітність та вхідна кореспонденція.

У квітні й травні багато свят, тож щоб організувати надання адміністративних послуг, а також запобігти виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття податкової звітності, режим роботи Центрів обслуговування платників у святкові та вихідні дні буде таким:

15 квітня 2017 року – робочий день до 13 год. 00 хв.;

17 квітня 2017 року – робочий день у режимі чергування до 17 год. 00 хв.;

16 квітня, 1, 2, 8, 9 травня 2017 року – вихідні дні.

Також нагадуємо, що триває кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році. Тож платникам варто не зволікати і подбати про своєчасне подання декларацій. Граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи – 3 травня 2017 року.

11.04.2017
Доходи є, а декларацію про майновий стан і доходи можна не подавати

Відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок .

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

 

11.04.2017
Щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з 1 квітня 2017 року набрали чинності п.п. 4 і п.п. 5 п. 94 розділу I Закону України від 20 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (щодо змін до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та щодо доповнення п. 201.16 ст. 201 ПКУ відповідно).

Зокрема п. 201.16 ст. 201 ПКУ передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПКУ.

Разом з цим відповідно до п. 57 підрозділу 2 розділу XX ПКУ період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена п. 201.16 ст. 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

 

11.04.2017
Змінено проведення контролюючими органами зустрічних звірок

Державна фіскальна служба України повідомила, що 31.03.2017 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №193, яка вносить зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010  №1232.

Зазначені зміни внесено у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 20.12.2016 №1797-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)», зокрема, викладенням пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу щодо порядку проведення зустрічних звірок у новій редакції, внесенням змін до статті 42 Податкового кодексу стосовно порядку листування з платниками податків, перенесенням контрольних функцій на обласний і центральний рівень та виконанням державними податковими інспекціями виключно функцій сервісного обслуговування.

 

10.04.2017
Чверть століття відзначила Тернопільська митниця ДФС

Наказом Державного Митного Комітету України 8 квітня 1992 року створено Тернопільську митницю із чисельністю 40 штатних одиниць, в зону діяльності якої входила вся територія Тернопільської області. Тоді ж створили Чортківський і Збаразький митні пости зі штатним розписом по 5 працівників кожен. З цього часу і починається історія Тернопільської митниці. Першим начальником митниці призначено Миколу Васильовича Лісовенка, який на той час вже підготував міцний фундамент для роботи митниці й розпочав набір молодих, енергійних кадрів, які б змогли виконувати поставлені завдання перед митним підрозділом.

Згодом розширення обсягів зовнішньоекономічної діяльності області зумовило збільшення штатної чисельності Тернопільської митниці до 60 осіб.

Весь цей час митниця орендувала приміщення в різних мікрорайонах міста і лише з 1 квітня 1996 року всі працівники переїхали в сьогоднішнє адмінприміщення.

Штатна чисельність митниці щоразу збільшувалася. Найбільшою вона була у 1998 році – 134 одиниці, у 2012 році – 105 осіб. Із створенням у 2013 році Міністерства доходів і зборів та у зв’язку із реорганізацією митниці кількість працівників скоротилась до 70 осіб.

Згодом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 “Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” cтворено Тернопільську митницю ДФС, державну реєстрацію якої проведено 1 жовтня 2014 року.

Сьогодні Тернопільська митниця ДФС складається із 15 самостійних структурних підрозділів (в тому числі: два віддалених підрозділи – митний пост “Чортків”, з дислокацією у м. Чортків, та відділ митного оформлення №2 митного посту “Тернопіль-центральний”, дислокація у м. Збараж) та має встановлену чисельність у 79 одиниць.

Та попри невелику кількість працівників Тернопільська митниця ДФС продовжує якісно виконувати поставлені перед нею цілі та завдання. До прикладу, протягом першого кварталу 2017 року митницею перераховано до бюджету майже 300 млн грн митних платежів, а це найбільша сума за весь період існування Тернопільської митниці.

Тож з нагоди святкового ювілею керівництво митниці щиро вітає весь колектив та бажає взаєморозуміння, миру, терпіння і наснаги для нових звершень та починань!

 

10.04.2017
Бізнес Тернопільщини заявив до відшкодування 104 млн грн ПДВ

У першому кварталі цього року 57 суб’єктів господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 104 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила 38 млн гривень.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, станом на початок квітня цього року платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 67 млн грн ПДВ, тоді як торік ця сума становила 38 млн гривень.

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 73 млн гривень, з них 62 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 11 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. 

 

10.04.2017
Сплата єдиного внеску і в період бездіяльності

Законом України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) фізичними особами-підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які набувають чинності з 1 січня 2017 року.

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону №2464).

Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками ЄВ є фізичні особи-підприємці, у тому числі платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб підприємців платників єдиного податку) та 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року, якщо платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Нагадаємо, що мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

А максимальна величина бази нарахування ЄВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄВ.

З 01.01.2017 фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку та фізичні особи підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону №2464).

Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, починаючи з 2017 року, якщо фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

10.04.2017
Коли кошти спрямовано на невідповідний код бюджетної класифікації

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При порушенні платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).

Згідно з п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Також відповідно до ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо платник податків невірно заповнив реквізити платіжних документів або помилково спрямував кошти на невідповідний код бюджетної класифікації, кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не буде погашена сума грошового зобов’язання платника податків.

У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов’язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену ст. 126 ПКУ та ст. 163 прим. 2 КУпАП. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня.

10.04.2017
Коли кошти спрямовано на невідповідний код бюджетної класифікації

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При порушенні платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).

Згідно з п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Також відповідно до ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо платник податків невірно заповнив реквізити платіжних документів або помилково спрямував кошти на невідповідний код бюджетної класифікації, кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не буде погашена сума грошового зобов’язання платника податків.

У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов’язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену ст. 126 ПКУ та ст. 163 прим. 2 КУпАП. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня.

07.04.2017
Медалями «За службу Україні» та подяками нагородили працівників податкової міліції Тернопільщини

Нещодавно в приміщенні Головного управління ДФС у Тернопільській області за участю голови Тернопільської ОДА Степана Барни та заступника голови – керівника апарату обласної державної адміністрації Ігоря Вонса відбулась урочиста зустріч та відзначення працівників податкової міліції Тернопільщини, які перебували у зоні проведення антитерористичної операції. Протягом двох років в небезпечних для життя умовах 27 працівників виконували свої обов’язки у складі спецпідрозділу податкової міліції «Фантом». 

«Сьогодні ми зібрались тут, щоб вкотре подякувати та нагородити наших працівників, які проходили службу в зоні АТО. Ви впродовж цих років проявляли мужність й гідно представили нашу службу», - зі вступним словом розпочав захід начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат. Зокрема, наші колеги у складі мобільних груп здійснювали патрулювання на лінії розмежування, несли службу на контрольних пунктах в’їзду/виїзду, контролювали вантажошляхи, автомобільні та залізничні переїзди, перешкоджаючи незаконному переміщенню через «умовний» кордон на сході країни товарів та грошових коштів, які використовувались для фінансування терористичної діяльності.

Одинадцять працівників нагородили медалями «За службу Україні» та подяками Тернопільської обласної державної адміністрації. У своїй промові очільник ОДА Степан Барна зазначив: «Гарантую кожному підтримку. Ми не можемо залишати осторонь людей, котрі захищали цілісність нашої держави».

Ще фото           

07.04.2017
Часткова оплата або постачання послуги: як відобразити у податковій накладній

Податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307).

Порядком №1307 передбачено, що податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до п. 16 Порядку №1307 до граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

При складанні зведених податкових накладних у графі 4 вказується «грн».

Якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах. У графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

Якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

До графи 6 вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

При складанні податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».

При складанні податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».

У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

07.04.2017
Податкове повідомлення-рішення за завищення від’ємного значення

Відповідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, завищення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відзначимо, що Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі – Порядок №1204).

Пунктом 1 Порядку №1204 визначено, що у випадках, якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про завищення від’ємного значення суми ПДВ платника податків, яка заявлена у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган визначає зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість, і складає податкове повідомлення-рішення за формою «В4».

Якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених ст. 123 ПКУ, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення від’ємного значення.

До від’ємного значення належить від’ємне значення сум податку на додану вартість, що залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року, що обліковується в податковій звітності з ПДВ та включає:

- від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

- непогашене від’ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

Штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, застосовуються у випадках, якщо за результатами перевірки зменшено залишок від’ємного значення ПДВ та внаслідок цього зменшено суму бюджетного відшкодування або донараховано суму податкового зобов’язання з ПДВ.

Разом з тим, у таких випадках Порядком №1204 передбачено направлення податкових повідомлень-рішень за іншими формами, зокрема за формами: «Р», «В1» або «В3».

07.04.2017
Щодо порядку надання консультацій територіальними органами ДФС

Територіальний орган ДФС протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків, направляє таку консультацію до ДФС для розгляду питання про внесення відомостей про консультацію до Єдиного реєстру консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ДФС, отримавши консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

- про внесення відомостей про консультацію до Єдиного реєстру консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

- про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Наголошуємо, що відповідно до пункту 53.1 статті 53 ПКУ консультація, яка не внесена до Єдиної бази консультацій не звільняє платника податків від відповідальності (фінансові, штрафні санкції та/або пеня).

Зауважуємо, що як і раніше, державні податкові інспекції мають право надавати тільки усні податкові консультації.

Окремо звертаємо увагу, консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

З 1 січня 2018 року консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

У разі скасування/зміни в майбутньому узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації, наданої до 01.04.2017, платник податків не несе відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню).

Про це йдеться у листі ДФС України від 17.03.2017 №6531/7/99-99-10-03-18 «Про надання роз’яснення».

06.04.2017
Платники Тернопільщини спрямували до бюджету 551,3 млн гривень ЄСВ

У першому кварталі цього року платники Тернопільщини перерахували до бюджету 551,3 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 140,3 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 134,1%. Порівняно з січнем-березнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 182,6 млн грн або на 49,5%.

Зокрема, за підсумками березня поточного року на соціальні гарантії направлено 202,8 млн грн ЄСВ, додатково надійшло 43,8 млн гривень. Порівнюючи з минулорічним березнем надходження зросли на 74,8 млн грн або на 58,4%.

Варто нагадати, що Законом України від 6 грудня 2016 року №1774 внесено низку змін  щодо нарахування та сплати підприємцями єдиного соціального внеску, які набули чинності 1 січня 2017 року.

 

06.04.2017
Земельну ділянку отримали працівники ДФС в області

Із початку війни на сході країни 27 співробітників підрозділів податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області пройшли службу у зоні проведення антитерористичної операції.

В небезпечних для життя умовах вони виконували свої обов’язки у складі мобільних груп, патрулюючи лінію розмежування, несли службу на контрольних пунктах в’їзду/виїзду, перешкоджаючи незаконному переміщенню через «умовний» кордон на сході країни товарів та грошових коштів, які використовувались для фінансування терористичної діяльності.

Законодавством передбачено, що учасники АТО мають право на позачергове отримання у власність земельних ділянок. З цією метою владою Тернопільщини для учасників АТО виділені земельні ділянки для індивідуального садівництва поблизу м.Тернопіль. 

Сьогодні Головою Тернопільської ОДА Степаном Барною державні акти на право власності на земельні ділянки вручені першій групі учасників АТО, серед яких були і два співробітники податкової міліції.

Ще фото

06.04.2017
Декларуємо доходи, отримані у 2016 році

Триває деклараційна кампанія – 2017, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18% і військового збору за ставкою 1,5%. Декларуванню за цими ставками підлягають наступні доходи:

– доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність;

– іноземні доходи;

– окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування;

– операції з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ;

– доходи від здавання в оренду нерухомого майна, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, крім доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю;

– сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 гривень), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності;

– основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 гривень). При цьому кредитор повідомив платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу;

– доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 гектари при умові отримання таких доходів від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи;

– при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (за 2016 рік – 137800 гривень);

– цільова благодійна допомога у вигляді коштів, яка не використана протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту (пожертва коштів чи майна);

– сума отриманої благодійної допомоги платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2016 році – 1378000 гривень);

– отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

– доходи від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими не був сплачений податок, у разі, якщо такі доходи підлягають оподаткуванню;

– при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від спадкодавця-нерезидента (ставка ПДФО 18%, військовий збір – 1,5%);

ПДФО за ставкою 5% і військовий збір за ставкою 1,5%:

– при операціях з продажу (обміну) резидентами об’єктів рухомого майна у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії або дія вчинена безпосередньо в сервісних центрах МВС та при умові, що такі доходи підлягають оподаткуванню;

– при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від осіб, що не є членами сім’ї спадкодавця-резидента першого ступеня споріднення у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії;

– отримання у власність майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. 

06.04.2017
Звітуємо з ПДВ за оновленою декларацією

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2016 №276 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ №276), внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Наказ №21).

Наказ №276 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 28.02.2017 № 39.

Таким чином, подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом №276, вперше здійснюється за звітний період - березень 2017 року (граничний термін подання - 20.04.2017), І квартал 2017 року (граничний термін подання 10.05.2017 – у травні 2017 року).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі змінами, внесеними Наказом №276, подається починаючи з 1 квітня 2017 року.

06.04.2017
Оновлено довідники податкових пільг

Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 01.04.2017 року:

- Довідник №82/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №82/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

Детальніше про коди пільг можна дізнатися на веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/.

06.04.2017
Скорочення та округлення показників податкової накладної

Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Водночас п. 16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Тобто графа 7 податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

При цьому Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

05.04.2017
Оновлені акцизні рахунки

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє про відкриття рахунків для зарахування надходжень по коду класифікації бюджету 14020900 "Мотоцикли і велосипеди" символ звітності 304, по коду класифікації бюджету 14030900 "Мотоцикли і велосипеди" символ звітності 307, які будуть відкриті на виконання наказу Державної казначейської служби України від 28.03.2017 №96 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».

Датою початку здійснення операцій по зарахуванню надходжень відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на рахунки відкриті згідно з вищезазначеним наказом визначено 11.04.2017 року.

Відзначимо, що відкриття рахунків для зарахування надходжень до бюджетів здійснюється згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758.

05.04.2017
У місцевих бюджетах Тернопільщини – понад 606 млн грн від сплати податків

Доходи місцевих бюджетів Тернопільської області у першому кварталі цього року склали 606,2 млн грн податкових платежів. Це на 152,9 млн грн більше від очікуваного та на 199,7 млн грн або на 49,1% більше за відповідний період минулого року.

Зокрема, у березні доходи місцевих бюджетів склали 195 млн грн (120,7%). Порівняно з минулорічним березнем забезпечено приріст надходжень на 49,5 млн грн або на 34%.

Як зазначає начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб, якого у першому кварталі мобілізовано в сумі 376,5 млн гривень, додатково надійшло 86,5 млн грн). Суб’єкти малого підприємництва також сплатили 101,6 млн грн єдиного податку, що на 38,4 млн грн більше від очікуваного.

Надходження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів з початку 2017 року склали 38,5 млн гривень, додатково місцеві бюджети отримали 1,5 млн гривень. Прогнозний показник виконано на 104,1%.

05.04.2017
Інвестиційний прибуток необхідно декларувати

На сьогодні триває кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році. Серед тих, хто обов'язково має подати податкову декларацію, є громадяни, що отримали минулоріч інвестиційні прибутки.

Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного  року як на території України, так і за її межами.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років.

Зауважимо, що згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу  інвестиційний дохід менший від 1930 гривень.

Ще одна підстава звільнення від оподаткування передбачена п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).  

У перерахованих випадках фізична особа не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

05.04.2017
Фінансова звітність: коли доведеться подати повторно

Відповідно до п. 46.1 ст. 46. Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – декларація), відображаються у відповідній таблиці декларації.

Декларація може подаватись платником податку як звітна (нова звітна), так і як уточнююча.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така декларація є звітною (новою) і не вважається уточнюючою.

Отже, подання фінансової звітності разом зі звітною (звітною новою) декларацією є обов’язковим.

При виправленні помилок в уточнюючій декларації платник податку може не подавати фінансову звітність повторно за умови, що показники фінансової звітності, що була подана з декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню.

В

05.04.2017
Інформація про походження товару для вірного відображення в податковій накладній

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з частиною 1 ст. 4 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України – сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Статтею 6 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1023) передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Cпоживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Отже, на всіх етапах реалізації продукції до кінцевого споживача у супровідній документації, що додається до неї, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, покупець має можливість ознайомитися з найменуванням та місцезнаходженням виробника (виконавця, продавця).

При цьому незалежно від того факту, що продаж товару вже здійснюється не безпосереднім імпортером, а покупцем, останній надалі при продажу, як і інші постачальники цього товару, повинен скласти податкову накладну, в якій код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається повністю.

04.04.2017
Ігор Комендат: «Тернопільщина у першому кварталі забезпечила надходження майже 1,1 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів»

У січні-березні цього року до Зведеного бюджету платники Тернопільщини перечислили 1 млрд 69,9 млн грн податкових платежів. Індикативний показник виконано на 118,8%, додатково надійшло 169,7 млн гривень. Надходження перевищили минулорічний показник першого кварталу на 369 млн грн або на 52,6%.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 103,8% або 463,7 млн грн. Порівняно з січнем-березнем минулого року надходження зросли на 169,3 млн грн або у 1,6 рази. А місцеві бюджети з початку року отримали 606,2 млн гривень, що на 152,9 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст коштів на 199,7 млн грн або на 49,1%.

04.04.2017
Триває деклараційна кампанія – 2017

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

04.04.2017
Квартальна звітність 2017: беремо на замітку терміни

Згідно із п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань є за:

- I квартал 2017 року – 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

- ІІ квартал 2017 року – 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;

- ІІІ квартал 2017 року – 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

- ІV квартал 2017 року – 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Разом з цим повідомляємо, що податковий календар розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України.

04.04.2017
Додаток 4 до декларації з ПДВ: щоб заповнити та не помилитися

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21).

Відповідно до п. 10 розділу III Порядку №21 додатком до декларації є, зокрема, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4) до податкової декларації з ПДВ (далі – додаток 4).

Пунктом 5 розділу V Порядку №21 визначено що платники податку, які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), зокрема, додаток 4.

Подання додатку 4 є обов’язковим при заповненні рядка 20.2 декларації.

Додаток 4 заповнюється з урахуванням наступного:

- сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається окремо:

а) у сумі (словами та цифрами), що перераховується на рахунок банку платника із зазначенням номеру рахунка (рядок 20.2.1 декларації);

б) у сумі (словами та цифрами), що враховується в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу (рядок 20.2.2 декларації).

У відомостях щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображаються:

- сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ на момент подання декларації;

- сума узгоджених податкових зобов’язань поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларації);

- сума податкового боргу з податку на момент подання декларації;

- сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що може бути перерахована на поточний рахунок платника.

Загальна сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, підлягає перерахуванню на рахунок у банку (із зазначенням номеру рахунку) та/або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку вказується словами та цифрами.

При цьому відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, зазначаються лише у разі наявності такої суми коштів та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування на поточний рахунок, яке відображено у заяві.

 

 

Показувати новий коментар: внизу / вгорі