За які послуги тернополяни платять хабарі медикам?

На перший погляд – ні. Та експерти вважають по-іншому. На їхню думку, в першу чергу потрібно з’ясувати фактори, які її породжують.

Довго шукати не довелося. Безгрошів’я – ось головна причина хабарництва у галузі охорони здоров’я. На додаткове фінансування медикам розраховувати не варто, тому необхідно ефективніше використовувати наявні ресурси. Як? Реформувати галузь. Що для цього потрібно? Добра воля вищого державного керівництва, пише Номер один.

Куди зникають ліки?

Корупція – одна з головних бід українського суспільства. А найчастіше її  прояви громадяни нашої держави відчувають у галузі охорони здоров’я.

- Незважаючи на те, що вже пройшло півтора року з моменту подій на Майдані, 40% українців продовжують давати хабарі, причому 32% з них давали хабарі у сфері охорони здоров’я, - наголошує юрист-консультант проекту «Громадський контроль за використанням бюджетних коштів – пріоритет у боротьбі з корупцією» Ольга Мазаєва. - Це говорить про те, що галузь медицини є тотально корумпованою. У цьому році першу позицію у рейтингу топ-корупціонерів займає лікар районної лікарні, який отримав хабар у розмірі 200 тис. грн., відкрито кримінальну справу, триває розслідування, справа передана до суду. Але поки у сесійну залу його доставити не можуть. За успішне проведення операції лікар тернопільської міської комунальної лікарні отримала 6 тис. грн. від пацієнтки. Цей факт задокументовано. Людина була поставлена у безвихідне становище: або ти платиш, або тебе не оперують. На третьому місці Борщівський район. Лікар вимагав тисячу гривень за проведення пологів. Це офіційні дані органів прокуратури. Звичайно, в останньому випадку це невелика сума, але якщо врахувати, що від цього залежало життя жінки та дитини, то це жахливі речі.

Найчастіше з проявами корупції у закладах охорони здоров’я пацієнти зустрічаються під час надання медичних послуг. Не менш частіше хабарництво проявляється при видачі липових довідок та призначенні лікарями непотрібних дорогих препаратів, які не мають суттєвого впливу на лікувальний процес і мають значно дешевші аналоги. Не менше пацієнтів хвилюють випадки корупції при працевлаштуванні медичних працівників, зникнення безкоштовних медикаментів з лікарень та вимагання сплатити благодійні внески. 

Представники громадськості заявляють, що гроші на ліки держава виділяє немаленькі, однак до хворих вони не доходять. Чому? Це питання пацієнти адресують головним лікарям.

Згідно зі звітом департаменту охорони здоров’я, опублікованого на сайті обласної адміністрації, у першому півріччі 2015 року на медикаменти витрачено наступні кошти: із загального фонду - 29 млн. грн., із спеціального - 2,3 млн. грн., із власних джерел надходжень - 26 млн. грн. Більшість цих коштів спрямовано на фінансування найбільшого лікувального закладу області – університетської лікарні. Згідно зі звітом цього закладу, який опубліковано на офіційному сайті лікарні, лише на медикаменти за 9 місяців 2015 року було витрачено 24 млн. грн.

- Скажіть, будь ласка, хто, звертаючись за допомогою у цей заклад, отримав безкоштовні медикаменти? - запитує Ольга Мазаєва. – За моєю інформацією – ніхто. Тоді виникає запитання: куди діваються ці медикаменти?

Відповідь знає заступник директора департаменту охорони здоровя ТОДА Володимир Курило.

- На базі університетської лікарні знаходиться центр гемодіалізу. Це надзвичайно дорога процедура. І фактично ці 24 млн. грн. витрачають на забезпечення ліками хворих на ниркову недостатність, - каже пан Курило.

А ось заступник голови Громадської ради при ОДА Олег Мартинюк корінь зла бачить у зовсім іншому.

- Питання корупції стосується конкретних людей і безпосередньо головних лікарів медичних закладів, в які надходять ліки. У мене виникає запитання: чому ніхто не цікавився аптечними кіосками, які знаходяться у лікарні, і хто є їхніми власниками? Чому ніхто не вивчає асортимент ліків, які є в цих лікувальних закладах, і накладних, які мали би бути в цих аптеках? Ось куди ідуть наші ліки, - переконаний чоловік.

Розпочати з досвіду Одеси

За даними Інституту аналітики та адвокації, у Тернополі послугами закладів охорони здоров’я не задоволені 39% тих, хто їх отримував. 74% не згідні з тим, що в Україні медицина є безкоштовною. Стільки ж опитаних взагалі дуже рідко звертаються до лікарень.

- Тобто люди, знаючи, наскільки сьогодні є дорогим лікування, навіть не звертаються за допомогою медиків, - каже Ольга Мазаєва.

Вирішити цю проблему можливо, лише змінивши механізм фінансування та функціонування закладів, переконаний Володимир Курило.

- Галузь охорони здоров’я може функціонувати тільки тоді, коли видатки з бюджету складатимуть 6% від ВВП. Наразі цей показник становить лише 3%, тому галузь є недофінансованою. та проблема не тільки в цьому. Кошти, які надходять з бюджету, використовуються нераціонально. Відтак на сьогодні актуальним залишається питання реформування галузі. На пострадянському просторі Україна – єдина країна, яка не реформувала систему охорони здоров’я. Інші країни вже давно впровадили страхову медицину.  Десь вона працює більш успішно, десь – менше, але все ж таки працює, - стверджує посадовець.

Близько 80% бюджетних коштів, що спрямовуються у бюджетні заклади, витрачаються на їх утримання: заробітну плату працівників та енергоносії. І лише 20% - на закупівлю медикаментів. У результаті – безкоштовних ліків у закладах охорони здоров’я практично немає.

- Лікарня тільки тоді може продуктивно функціонувати, коли структура видатків наступна: не більше 60% - на утримання (заробітна плата, нарахування, енергоносії), решта 40% - витрати на медикаменти та бюджет розвитку, - заявляє пан Курило. - Також хочу наголосити, що за кошти, передбачені на медикаменти, фінансуються такі речі, як засоби для наркозу, реактиви для проведення аналізів, флюорографічна й рентгенологічна плівки та  інші засоби, необхідні для проведення обстеження та лікування.

На думку експертів, запобігти такій ситуації можна, а саме - ввести у дію електронну систему обігу ліків. Такий проект уже розпочав роботу на Одещині й зарекомендував себе доволі непогано. Громадськість навіть планує зробити подання в облдержадміністрацію з ініціативою запровадити такий облік і в нашому регіоні.