Із 25-річною Інною знайомлюся на зйомках "Вечірнього кварталу" у столичному палаці "Україна". Вона стоїть у черзі біля кас, - пише gazeta.ua. - Квитків немає. У перекупника виторговує два місця в партері за 2 тис. грн. Чекає на вході свого коханого Ярослава, 40 років.

Інна в ботфордах на високій шпильці, чорних джинсах, сірій хутряній жилетці.

— Подобаються мені хлопці зі студії "95 квартал". Жартують жорстко, але справедливо. Коли студенткою була, постійно ходила на їхні концерти. Вони люблять підсміюватися зі студенток, які живуть за рахунок папіків. Я й сама така.

У Київ приїхала в 17 років із села під Тернополем. Поступила в Київський політехнічний інститут на математичний факультет.

— У мами і тата грошей не було, щоб зняти мені квартиру. Мене неповнолітню ніхто на роботу не хотів брати. Поселилася в гуртожиток. На перший день студента пішла з подружками в крутий клуб на дискотеку. Для дівчат у той день вхід був безкоштовний. Сиділи за столиком, сміялися. Офіціант приніс мені дорогий коктейль. Я сказала, що нічого не замовляла. Він пояснив, що то подарунок, а дякувати я повинна лисому чоловікові, який сидить за барною стійкою.

Так Інна познайомилася з Віктором Сергійовичем. Йому на той час було 52 роки.

— Я до нього підходити побоялася. Він сам підійшов, запросив на танець. Був старшим за мого тата. Узяв мій номер телефону, запитав, де живу. Я нічого не брехала. Сказала, що з гуртожитку. Думала, забуде про мене. Вернулася з подружками о другій ночі. Боялися, що на вахті не пропустять, а там уже стояв букет з 49 роз. Вахтерка сказала, що то мені. Між бутонами була встромлена візитка "Від Віктора". Уранці він набрав мене, запропонував зустрітися.

Інна зустрічалася з Віктором двічі на тиждень.

— Він займався бізнесом і політикою. Я ніколи не лізла в його справи. Знаю, що мав дочку, з дружиною розлучився. Дзвонив мені в п'ятницю і суботу, коли мав вільний час. Їздили до нього на квартиру. Він жив на Оболоні. Спала з ним і не гидувала. Хоча він був лисий, із великим животом, хропів уночі. Він мене одягав і забезпечував. Через два місяці я з'їхала з гуртожитку. Віктор винаймав мені квартиру. Заставив здати на права, весною купив машину. Через рік — квартиру. Просив супроводжувати його на різні прийоми, концерти. Я добре знала англійську. Він цим гордився. Брав мене, як перекладача, на зустрічі зі своїми американськими партнерами.

Віктор забороняв Інні зустрічатися з іншими чоловіками.

— Ревнував мене до всіх, хоча спочатку сказав: "Ти будеш мати все, що захочеш, але заміж я тебе не візьму". Я мріяла про сім'ю, хотіла дітей. Він уже мав доньку, тому більше спадкоємців не бажав.

Інні подобався Олег із фізичного факультету, на два роки старший.

— Ми зустрічалися таємно. Звісно спали, проводили разом час. Папіку про це, мабуть, мої сусіди донесли. Він пригрозив, що Олега в ліс вивезе, ніхто не знайде. Я злякалася, Олега покинула. У мене було все — абонементи в найкращі фітнес-клуби, кредитка, на яку щомісяця Віктор скидав 4-5 тисяч доларів. Не всі гроші тратила на шмотки. Трохи відсилала мамі. Брехала, що знайшла хорошу роботу. Бути коханкою — це теж робота. Віктор заставив на руці вище ліктя вибити татуювання з його іменем. Продивлявся мій телефон — вхідні і вихідні виклики і повідомлення, поставив у квартирі прослушку.

Коханець покинув Інну на її 23-річчя.

— Приїхав пізно ввечері. Подарував квіти, кулончик і сказав, що ми маємо розстатися. Йому сподобалась інша. Мені залишить квартиру і машину. Більше приїжджати не буде. Я образилася, ніч проплакала. Той кулончик йому вслід жбурнула. Відчула себе використаною, дешевою шльондрою. А потім зрозуміла, що треба жити далі. Влаштувалася на роботу в банк. Там познайомилася зі Славіком. Йому зараз 40. Забезпечений, розлучений. Робить мені дорогі подарунки. Я не соромлюся того, що сплю з ним за гроші. Він теж мені подобається, але любові між нами нема і заміж я за нього не хочу. Коли знайду кохану людину, Славіка покину. Він це знає і не ображається.

До Інни підходить високий чоловік у дорогому пальті. Дарує букет білих троянд.

— Нащо ти знову купив квіти? Тепер буду соватися з ними до кінця концерту, — Інна бере квіти, йде до гардеробу.


Джерело: Gazeta.ua

0352.ua

Про свого столичного «папіка» розповідає 25-річна уродженка Тернопілля

Із 25-річною Інною знайомлюся на зйомках "Вечірнього кварталу" у столичному палаці "Україна". Вона стоїть у черзі біля кас, - пише gazeta.ua. - Квитків немає. У перекупника виторговує два місця в партері за 2 тис. грн. Чекає на вході свого коханого Ярослава, 40 років.

Інна в ботфордах на високій шпильці, чорних джинсах, сірій хутряній жилетці.

— Подобаються мені хлопці зі студії "95 квартал". Жартують жорстко, але справедливо. Коли студенткою була, постійно ходила на їхні концерти. Вони люблять підсміюватися зі студенток, які живуть за рахунок папіків. Я й сама така.

У Київ приїхала в 17 років із села під Тернополем. Поступила в Київський політехнічний інститут на математичний факультет.

— У мами і тата грошей не було, щоб зняти мені квартиру. Мене неповнолітню ніхто на роботу не хотів брати. Поселилася в гуртожиток. На перший день студента пішла з подружками в крутий клуб на дискотеку. Для дівчат у той день вхід був безкоштовний. Сиділи за столиком, сміялися. Офіціант приніс мені дорогий коктейль. Я сказала, що нічого не замовляла. Він пояснив, що то подарунок, а дякувати я повинна лисому чоловікові, який сидить за барною стійкою.

Так Інна познайомилася з Віктором Сергійовичем. Йому на той час було 52 роки.

— Я до нього підходити побоялася. Він сам підійшов, запросив на танець. Був старшим за мого тата. Узяв мій номер телефону, запитав, де живу. Я нічого не брехала. Сказала, що з гуртожитку. Думала, забуде про мене. Вернулася з подружками о другій ночі. Боялися, що на вахті не пропустять, а там уже стояв букет з 49 роз. Вахтерка сказала, що то мені. Між бутонами була встромлена візитка "Від Віктора". Уранці він набрав мене, запропонував зустрітися.

Інна зустрічалася з Віктором двічі на тиждень.

— Він займався бізнесом і політикою. Я ніколи не лізла в його справи. Знаю, що мав дочку, з дружиною розлучився. Дзвонив мені в п'ятницю і суботу, коли мав вільний час. Їздили до нього на квартиру. Він жив на Оболоні. Спала з ним і не гидувала. Хоча він був лисий, із великим животом, хропів уночі. Він мене одягав і забезпечував. Через два місяці я з'їхала з гуртожитку. Віктор винаймав мені квартиру. Заставив здати на права, весною купив машину. Через рік — квартиру. Просив супроводжувати його на різні прийоми, концерти. Я добре знала англійську. Він цим гордився. Брав мене, як перекладача, на зустрічі зі своїми американськими партнерами.

Віктор забороняв Інні зустрічатися з іншими чоловіками.

— Ревнував мене до всіх, хоча спочатку сказав: "Ти будеш мати все, що захочеш, але заміж я тебе не візьму". Я мріяла про сім'ю, хотіла дітей. Він уже мав доньку, тому більше спадкоємців не бажав.

Інні подобався Олег із фізичного факультету, на два роки старший.

— Ми зустрічалися таємно. Звісно спали, проводили разом час. Папіку про це, мабуть, мої сусіди донесли. Він пригрозив, що Олега в ліс вивезе, ніхто не знайде. Я злякалася, Олега покинула. У мене було все — абонементи в найкращі фітнес-клуби, кредитка, на яку щомісяця Віктор скидав 4-5 тисяч доларів. Не всі гроші тратила на шмотки. Трохи відсилала мамі. Брехала, що знайшла хорошу роботу. Бути коханкою — це теж робота. Віктор заставив на руці вище ліктя вибити татуювання з його іменем. Продивлявся мій телефон — вхідні і вихідні виклики і повідомлення, поставив у квартирі прослушку.

Коханець покинув Інну на її 23-річчя.

— Приїхав пізно ввечері. Подарував квіти, кулончик і сказав, що ми маємо розстатися. Йому сподобалась інша. Мені залишить квартиру і машину. Більше приїжджати не буде. Я образилася, ніч проплакала. Той кулончик йому вслід жбурнула. Відчула себе використаною, дешевою шльондрою. А потім зрозуміла, що треба жити далі. Влаштувалася на роботу в банк. Там познайомилася зі Славіком. Йому зараз 40. Забезпечений, розлучений. Робить мені дорогі подарунки. Я не соромлюся того, що сплю з ним за гроші. Він теж мені подобається, але любові між нами нема і заміж я за нього не хочу. Коли знайду кохану людину, Славіка покину. Він це знає і не ображається.

До Інни підходить високий чоловік у дорогому пальті. Дарує букет білих троянд.

— Нащо ти знову купив квіти? Тепер буду соватися з ними до кінця концерту, — Інна бере квіти, йде до гардеробу.


Джерело: Gazeta.ua

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!