Локальну схему екомережі міста розробили тернопільські науковці. Таким чином, як вони вважають, можна відновити та примножити кількість рідкісних видів рослин і тварин.

Усі ці плани у Тернополі планують втілити до 2015 року. Загальна площа екомережі міста - 1106 га заповідних територій. Власне, цей проект презентували у міськраді 12 грудня, а 16-го затвердили на сесії міськради.

Мало рідкісних видів

У 1995 році Євросоюз ухвалив загальну схему екомережі. У 2000-му її підтримала й Україна, а в 2009-му затвердили екомережу Тернопільської області, розповів "20 хвилин" начальник управління житлово-комунального господарства (ЖКГ) міськради Володимир Болєщук.

- Ми хочемо, щоб наше місто було красивим, квітучим - із парками, зеленими зонами, - каже він. – Тож треба зберегти зелені насадження. Наші парки – наше надбання, бо Тернопіль – одне з небагатьох міст України, де понад 30% території займають зелені зони.

Для розробки локальної схеми екомережі Тернополя міське управління ЖКГ уклало угоду з кафедрою геоекології Тернопільського національного педуніверситету. Саме науковці цього вузу розроблятимуть остаточний варіант даної схеми.

- Екомережа – це цілісна природоохоронна система, що передбачає збереження зелених насаджень, парків і скверів, - каже завідувач кафедри геоекології університету Любомир Царик. - Її краще формувати та фінансувати за адміністративно-регіональним принципом. Найнижчий рівень такої системи – районний. Оскільки Тернопіль має статус обласного центру, тому потрібно також розробити схему екомережі.

Мета цього проекту – охорона заповідних територій, збереження і відновлення кількості червонокнижних видів рослин і тварин. Йдеться також, продовжує пан Царик, про надання окремим ділянкам природоохоронного статусу.

- Тернопіль розташований на висоті більше 300 метрів. Тут спостерігаються сильні вітри, відносно низькі температури повітря, - додає науковець. - Тернопільський став, з одного боку, є окрасою міста, з іншого – він є середовищем концентрації шкідливих речовин, кількість яких у сотню разів перевищує допустиму норму.

Рослинність в області, на його думку, - загалом бідна, а в самому Тернополі - взагалі дуже мало червонокнижних видів. Скажімо, в області налічується понад 80 видів рослин, занесених до Червоної книги, у місті їх – тільки п’ять. Тваринний світ – ще бідніший.

Насувається забудова

Разом із тим, як стверджує Любомир Царик, у межах Тернополя - значна кількість заповідних територій. Якщо площа міста становить понад 5 тис. га, то заповідні об’єкти займають 723 га, або 12,27%. Однак більшість із них потребують пильної уваги і особливої охорони, зокрема від забудови, яку ведуть у місті.

- Найбільші заповідні території у Тернополі – регіональний ландшафтний парк “Загребелля” і пам’ятка місцевого значення “Чагарі Кутківецькі”, – розповідає фахівець. - Так, “Загребелля” простягається від мікрорайону “Пронятин” до готелю “Галичина” й охоплює частину набережної Тернопільського ставу. Воно займає площу близько 600 га. Решта заповідних територій - парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, джерела.

Пан Царик додає, що повністю невідомо, які види червонокнижних рослин є у місті.

- Тож варто спершу дослідити територію, на якій ми живемо, - каже він. – Від забудови слід зберегти наші парки та Серетський екологічний коридор. Тобто територію, що починається біля готелю «Галичина», а далі переходить у Кутківецький ліс. Там варто створити природоохоронну зону. Така ж ситуація з набережною з боку парку ім.. Т.Шевченка.

Рятуватимуть наші каштани

Після затвердження схеми екомережі Тернополя можна буде відвести певні ділянки і надати їм певний природоохоронний статус. Також тепер є можливість розробити проекти благоустрою, щоб мати законні підстави для заборони втручання у природні комплекси чи знищення їх, додає начальник управління ЖКГ Володимир Болєщук.

– Сьогодні, на жаль, у місті вирубують дерева, а ми не можемо цьому перешкодити, - каже він. - Діюче будівниче законодавство не передбачає екологічної експертизи при отриманні дозволів на забудову. Отримавши документи у попередні роки, люди зачищають територію і нищать зелені насадження.

Намагання влади в таких випадках долучити документи про завдання екологічної шкоди, як він каже, розцінюють як „самодіяльність”.

- Тому ми й розробили схему екомережі міста, де визначили статус усіх природних комплексів, їхні чіткі межі, в які втручатися вже ніхто не матиме права, - пояснює він.

Вирішувати ще треба і проблему відновлення рослинності на території Тернополя. За словами екологів, озеленювати місто слід не за допомогою екзотичних насаджень, а висаджуючи ті види рослин, що притаманні нашій території. Як реалізовуватимуть цю ідею, в управлінні ЖКГ міськради уже продумали - на висадження дерев у наступному році закладуть 100 тис. грн. Ще 30 тисяч піде на порятунок хворих каштанів.

 


0352.ua

Парки Тернополя хочуть вберегти від забудови

Локальну схему екомережі міста розробили тернопільські науковці. Таким чином, як вони вважають, можна відновити та примножити кількість рідкісних видів рослин і тварин.

Усі ці плани у Тернополі планують втілити до 2015 року. Загальна площа екомережі міста - 1106 га заповідних територій. Власне, цей проект презентували у міськраді 12 грудня, а 16-го затвердили на сесії міськради.

Мало рідкісних видів

У 1995 році Євросоюз ухвалив загальну схему екомережі. У 2000-му її підтримала й Україна, а в 2009-му затвердили екомережу Тернопільської області, розповів "20 хвилин" начальник управління житлово-комунального господарства (ЖКГ) міськради Володимир Болєщук.

- Ми хочемо, щоб наше місто було красивим, квітучим - із парками, зеленими зонами, - каже він. – Тож треба зберегти зелені насадження. Наші парки – наше надбання, бо Тернопіль – одне з небагатьох міст України, де понад 30% території займають зелені зони.

Для розробки локальної схеми екомережі Тернополя міське управління ЖКГ уклало угоду з кафедрою геоекології Тернопільського національного педуніверситету. Саме науковці цього вузу розроблятимуть остаточний варіант даної схеми.

- Екомережа – це цілісна природоохоронна система, що передбачає збереження зелених насаджень, парків і скверів, - каже завідувач кафедри геоекології університету Любомир Царик. - Її краще формувати та фінансувати за адміністративно-регіональним принципом. Найнижчий рівень такої системи – районний. Оскільки Тернопіль має статус обласного центру, тому потрібно також розробити схему екомережі.

Мета цього проекту – охорона заповідних територій, збереження і відновлення кількості червонокнижних видів рослин і тварин. Йдеться також, продовжує пан Царик, про надання окремим ділянкам природоохоронного статусу.

- Тернопіль розташований на висоті більше 300 метрів. Тут спостерігаються сильні вітри, відносно низькі температури повітря, - додає науковець. - Тернопільський став, з одного боку, є окрасою міста, з іншого – він є середовищем концентрації шкідливих речовин, кількість яких у сотню разів перевищує допустиму норму.

Рослинність в області, на його думку, - загалом бідна, а в самому Тернополі - взагалі дуже мало червонокнижних видів. Скажімо, в області налічується понад 80 видів рослин, занесених до Червоної книги, у місті їх – тільки п’ять. Тваринний світ – ще бідніший.

Насувається забудова

Разом із тим, як стверджує Любомир Царик, у межах Тернополя - значна кількість заповідних територій. Якщо площа міста становить понад 5 тис. га, то заповідні об’єкти займають 723 га, або 12,27%. Однак більшість із них потребують пильної уваги і особливої охорони, зокрема від забудови, яку ведуть у місті.

- Найбільші заповідні території у Тернополі – регіональний ландшафтний парк “Загребелля” і пам’ятка місцевого значення “Чагарі Кутківецькі”, – розповідає фахівець. - Так, “Загребелля” простягається від мікрорайону “Пронятин” до готелю “Галичина” й охоплює частину набережної Тернопільського ставу. Воно займає площу близько 600 га. Решта заповідних територій - парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, джерела.

Пан Царик додає, що повністю невідомо, які види червонокнижних рослин є у місті.

- Тож варто спершу дослідити територію, на якій ми живемо, - каже він. – Від забудови слід зберегти наші парки та Серетський екологічний коридор. Тобто територію, що починається біля готелю «Галичина», а далі переходить у Кутківецький ліс. Там варто створити природоохоронну зону. Така ж ситуація з набережною з боку парку ім.. Т.Шевченка.

Рятуватимуть наші каштани

Після затвердження схеми екомережі Тернополя можна буде відвести певні ділянки і надати їм певний природоохоронний статус. Також тепер є можливість розробити проекти благоустрою, щоб мати законні підстави для заборони втручання у природні комплекси чи знищення їх, додає начальник управління ЖКГ Володимир Болєщук.

– Сьогодні, на жаль, у місті вирубують дерева, а ми не можемо цьому перешкодити, - каже він. - Діюче будівниче законодавство не передбачає екологічної експертизи при отриманні дозволів на забудову. Отримавши документи у попередні роки, люди зачищають територію і нищать зелені насадження.

Намагання влади в таких випадках долучити документи про завдання екологічної шкоди, як він каже, розцінюють як „самодіяльність”.

- Тому ми й розробили схему екомережі міста, де визначили статус усіх природних комплексів, їхні чіткі межі, в які втручатися вже ніхто не матиме права, - пояснює він.

Вирішувати ще треба і проблему відновлення рослинності на території Тернополя. За словами екологів, озеленювати місто слід не за допомогою екзотичних насаджень, а висаджуючи ті види рослин, що притаманні нашій території. Як реалізовуватимуть цю ідею, в управлінні ЖКГ міськради уже продумали - на висадження дерев у наступному році закладуть 100 тис. грн. Ще 30 тисяч піде на порятунок хворих каштанів.


Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!