«Беркутівці почуваються безкарними»: чому розслідування щодо розстрілів на Майдані не дає результатів

За два роки розслідування справ щодо розстрілів під час Революції Гідності не дало результатів. Змінюють слідчих, годують обіцянками, затягують час, кажуть батьки Героїв Небесної Сотні з Тернопільщини.

«Беркутівці почуваються безкарними»

Загалом, за даними міністерств охорони здоров’я, внутрішніх справ та волонтерів, 106 людей були вбиті за час масових акції протесту, понад тисяча були поранені. Загинуло також 19 працівників правоохоронних органів.

Генеральний прокурор Віктор Шокін у жовтні заявив, що справа про розстріли активістів Майдану взимку 2014 року «фактично розслідувана». Але рідні Небесної Сотні досі не дочекалися покарання тих, хто винен у їхній загибелі.

Ігор Костенко з Тернопільщини з перших днів брав участь у подіях Євромайдану. Востаннє поїхав до Києва ввечері 18 лютого 2014 року, допомагав будувати барикади. Вранці 20 лютого Ігоря було вбито під час протистояння в центрі столиці. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. У хлопця влучили дві кулі: одна – в голову, а інша – в груди. Поховали його в рідному селі Зубрець на Бучаччині. Йому було 22 роки, пише Наш день.

Сьогодні його батько – теж Ігор Костенко разом із батьком ще одного героя Небесної Сотні з Тернопільщини Назара Войтовича Юрієм відвідує всі суди, які відбуваються в Києві. Після такого тривалого часу слідство не зрушило з з місця ні на міліметр, кажуть рідні загиблих хлопців.

– Створюється враження, що для розслідування злочинів проти Майдану немає політичної волі вищого керівництва, – зауважує Ігор Костенко. – Нема команди фас, як то кажуть. Мабуть, влада чекає, що нам – батькам, активістам, громадськості – набридне, будуть інші резонансні справи, відволічеться увага від справ Майдану, може хтось помре, і так вони тягнуть час, мотають нерви нам усім.

Ігор Костенко розповідає: судові засідання проходять важко, а спроби достукатися до нинішьної влади – безрезультатні.

– Ми проходимо по справі 39 потерпілих, вбитих на вулиці Інститутській групою беркутівців, так званих автоматників, – каже Ігор Костенко. – Наші діти були вбиті кулями калібру 7.62 з автомату Калашникова. Ці справи об’єднали в одну. Колишні беркутівці в залі суду поводять себе цинічно та зухвало. Сміються, почуваються безкарними. Можливо, їм хтось щось пообіцяв, що суд буде завершений на їхню користь, і на їхніх обличчях ні краплі розкаяння не видно. Це перше, що кидається в очі, коли відвідую суди. Щодо суддів – вони поводяться, на мій погляд, більш-менш об’єктивно. Не знаю, що в них в голові, але принаймі видно, що вони стараються цю справу розплутати.

За два роки, продовжує батько вбитого майданівця, у справі практично нічого нового не додалося. Хоч зараз, каже Ігор Костенко, з’явилося відео, де працівники «Беркуту», так званої «чорної роти», стріляють по мітингувальниках біля Жовтневого палацу.

– Вони переміщуються і ведуть прицільні постріли з автомата Калашникова, – говорить чоловік. – І серед тих, що стріляють, є якраз чоловік без маски, якого ідентифікували як одного з беркутівців, що проходить по слідству. Я думаю, що це відео вагоме, яке буде центральним у звинуваченнях. Проте, адвокати цих беркутівців кажуть, що це все знятий художній фільм і ми нічого не докажемо, що там, мовляв, зняті актори. Отак минає наше слідство вже практично два роки.

«Далі обіцянок справа не йде»

Ігор Костенко додає, що за цей час змінилося вже три генпрокурори. І від них не було сприяння у розкритті злочинів.

– Шокін на контакт із батьками не йде, ховається, – каже чоловік. – Його попередник Ярема зустрічався з нами, поводив себе як ягня, казав: «Добре, ми все робимо для того, щоб розслідувати справу», начебто йшов на контакт, але далі обіцянок справа не зрушилася. Ми проводимо мітинги, пікети. Були під адміністрацією Президента, а він не вийшов до нас. Сказав, що нас не побачив. Невже у нього такий апарат, що не доповідають, скільки людей зібралося під адміністрацією? Напевно, теж не хоче з нами спілкуватися, затягує час. Не бачу я, що наша влада хоче розслідувати цю справу. Але ми не зупинимося. Нехай не думають, що підкуплять нас тими 120-ма тисячами, які дають раз у рік, мабуть, щоб ми закрили рота. Цих грошей навіть на пам’ятник не вистачає.

Рідні хлопців не приховують, що розчаровані проведенням слідства та діями нинішньої влади. У розпачі вони кажуть: щоб закрити справи Майдану, треба вбити ще всіх батьків загиблих хлопців.

«Знищують доказову базу»

Батько Назара Войтовича Юрій побоюється, що винуватці розстрілів у центрі столиці так і не будуть покарані. Він також додає, що пропала доказова база у справі розстрілів майданівців.

– Коли Наливайченко зібрав документи по «Беркуту» – всі вони були. Але коли він передавав їх Авакову, той сказав – документи пропали, – розповідає пан Юрій. – Як можуть пропасти документи з прокуратури? Коли там є охорона, спеціальні сейфи? І ніхто ні за що не відповідає. Просто доказову базу знищують – і все… Слідчі також не зацікавлені в розслідуванні справи. Справа Назара пролежала цілий рік, як написали, що він під деревом загинув. Слідчий цього навіть не переглянув. Хоч би в інтернеті поцікавився відео, з якого видно, що мій син в іншому місці загинув. Рідні і небайдужі люди самі шукають докази. Слідчі міняються чи не щомісяця, потім кажуть: «А я не встиг, а я не мав часу». Потім настає річниця Майдану, знову всі завляють: «Ми шукаємо» – і далі нічого не роблять.

17-річний Назарій Войтович поїхав до Києва вночі 19 лютого. Наступного дня, під час протистоянь на Майдані, його вбили з вогнепальної зброї. Коли мати хлопця зателефонувала йому, на дзвінок відповіла незнайома жінка з Михайлівського собору. Вона повідомила, що снайперська куля влучила її синові в голову. Поховали Назара у рідному селі на Збаражчині – Травневому. Школа села носить його ім’я, на фасаді навчального закладу встановили барельєф хлопця. Вчителі згадують Назара як веселого і допитливого учня. Кажуть: хотів усе знати та любив життя. Мав світлі очі, світле волосся і світлу душу.

Фотографії на могилах

Юрій Войтович каже: про Небесну Сотню згадують, коли треба справити враження на виборців.

– За весь цей час ні обласна, ні місцева влада не поцікавились, як ми ставимо пам’ятник Назару, чи маємо на це гроші, – говорить чоловік. –Тільки коли поставили пам’ятник, то перед виборами приїхали, пофотографувалися і поїхали.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!