У медичному закладі на Тернопільщині десятки новонароджених стають інвалідами. Якщо виживають…

Уявіть, що відчувають батьки, які протягом  тижнів не знають, чи житиме їхня новонароджена дитина? Про що думають, щохвилини дивлячись на те, як їхня часточка лежить у безпомічному стані й бореться, БОРЕТЬСЯ за власне життя, вся обплутана катетерами, крапельницями, апаратом штучного дихання. Що відбувається в такі миті в батьківських серцях, які переконані, що твою дитину до цього стану призвела халатність чи непрофесійність лікарів.

Жінку спершу вимучили, а потім ледь врятували новонароджену дитину

У Чорткові молода подружня пара Віктор та Оля (з етичних міркувань імена постраждалих людей змінено, але в разі якихось ексцесів зі сторони лікаря, про якого піде мова далі, потерпілі та автор цієї статті готові підтвердити викладені факти у будь-яких правоохоронних інстанціях), очікували на народження сина. Вагітність проходила без жодних ускладнень, майбутня мати регулярно навідувалася до своєї ведучої лікарки на перевірки, вела здоровий спосіб життя – тобто, все було нормально.

За три тижні до запланованого дня пологів в майбутньої матері виявилися ознаки вірусної інфекції. Нічого страшного, запевнила лікар-офтальмолог, але необхідно лягти до лікарні й пройти пенвий курс лікування.

Перше, що неприємно вразило Віктора і Олю по приході до Чортківського районного пологового будинку, це те що начальник цього медичного закладу Михайло Антонович Худзик,безапеляційно заявив, що тепер майбутня матір під його наглядом, а тому думка ведучої лікарки для нього неважлива. Він провів обслідування на УЗД, встановив діагноз, призначив медичні препарати і направив до відділення патології.

Через кілька днів Олю виписали, пояснивши, що з її здоров’ям все гаразд, при цьому попередивши, що пологи плануються орієнтовно за місяць.

На жаль, все трапилося інакше. Вже за кілька днів у майбутньої матері почалися  перейми. Ведуча лікарка Олі на той час була у відпустці й повідомила, що не може  особисто бути присутня при пологах, хоча й була в цю мить у Чорткові.

Чи то банальна жадібність зіграла роль (адже ні для кого не є таємницею той факт, що лікарів, які приймають пологи, батьки щедро винагороджують), чи можливо, взаємна неприязнь обох лікарів один до одного, але в конкретному випадку начальник пологового категорично не допустив ведучу лікарку до своєї пацієнтки Олі.

Але лікарка запевнила Віктора, що в будь-якому випадку дружина має народжувати з допомогою кесаревого розтину. Адже начальник пологового добре знав, і цьому є документальні докази, (він сам ставив діагноз і проводив обслідування на УЗД) про те, що в майбутньої матері багатовіддя (брудні навколоплідні води, які утворилися внаслідок перенесеної інфекції). До того ж пан Худзик знав (писав власною рукою) після обслідуванні на УЗД й про інші проблеми, як то  ”… обвиття пуповиною навколо шиї плода…”.

Будь-який лікар чи медсестра знають, що таке положення плода є дуже небезпечним у випадку природних пологів. Про це знали і схвильований Віктор та його дружина. А тому вони і ведуча лікарка наполягали на необхідності кесаревого розтину.

Роди затримали майже на добу. Хоча лікар й знав про небезпеку для плоду

Начальник пологового запевнив, що так і буде. І о восьмій ранку пан Худзик відвів Олю в палату і з тієї миті для її чоловіка та рідних почалося пекло очікування і невизначеності. Ніхто з медсестер, акушерів і санітарок не бажав нічого сказати. Вони запевняли, що інформацію про стан породіллі може надати тільки начальник пологового. Але він постійно був «зайнятий», як стверджували його підлеглі.

Якщо спершу Оля ще відповідала на телефонні дзвінки чоловіка, то згодом знесилена болем дівчина не могла і цього зробити. Останнє, що Віктор взнав від дружини – це те що дитинка в животі перестала активно рухатись…

Пізніше рідні дізналися, що після 24 годин перебування Олі в лікарні, начальник пологового почав готувати дівчину до кесаревого розтину. Але вже за кілька хвилин ситуація змінилася, плід самотужки почав проходити родовими шляхами і пан Худзик приготувався приймати природні роди. Коли з’явилася голівка дитини, знесилений 36-ти годинними переймами плід припинив рух. І тоді пан Худзик витягнув дитину на світ “шляхом накладання акушерських щипців”.

Виснаженій дитинці, яка отримала асфікцію через коротку пуповину (за твердженням пана Худзика), тобто придушення ще в утробі матері, і наковталася навколоплідних вод, в якої було ледь чутне биття сердечка, нанесли ще й дуже важку травму голівки, внаслідок якої стався крововилив. Дитина не дихала. І тоді маля підключили до апарату штучної вентиляції легень. І викликали десь о 9 годині ранку реанімаційний автомобіль з Тернополя, який приїхав тільки … після восьмої години вечора.

Дитину повезли в обласну дитячу комунальну лікарню.

… А потім почалися безкінечні дні для рідних новонародженої дитинки. Чудові, професійні та добрі лікарі дитячого реанімаційного відділення ТОДКЛ робили все можливе, щоб врятувати малятко. Віктора, а згодом і Олю, щодня на кілька хвилин пускали до їхньої дитинки, детально розповідали про її стан та про хід лікування.

Вікторові на все життя запам’яталася фраза однієї лікарки: «Я не можу вам гарантовано сказати, що буде далі. Але по цій дитинці видно, що вона хоче жити. Є діти без вогника життя в їхніх оченятах. А у вашої цей вогник є!»…

І маля вижило. Щодня по краплині воно ставало міцнішим. Десь через десять днів дитинча вже могло дихати без апарату штучного дихання, їжу та водичку отримувало вже без катетерів. Хоча, звісно, виснажений важкими пологами, уколами та постійними крапельницями, крихітний організм не міг швидко виздоровіти. Але після майже трьох тижнів перебування в дитячий реанімації, дитинча перевели у відділення патології ТОДКЛ….

Горе-лікар “не помітив” мертвого плода дитини

Саме  через  провину цього ж лікаря, Михайла Худзика, прийшла біда і до сім’ї Віталія та Ірини Я.  з Чорткова.

Лікарі, це каста, які покривають своїх.

Коли автор цієї статті проводив журналістське розслідування цих історії у Чорткові, то був шокований тим, скільки схожих ситуацій мали місце в лікарській практиці пана Худзика. В одних батьків дітки залишалися живими, у когось роками лікуються, а в когось і помирали.

Але найстрашніше те, що на цього лікаря і скаржилися в різноманітні інстанції, і заяви подавали до правоохоронних органів, і депутатські звернення писали. А він і  сьогодні залишається начальником пологового будинку. І далі, що найжахливіше,  приймає пологи.

Звісно, є люди яким пощастило і вони не мають до пана Худзика не те що претензій, а навпаки, вдячні йому. Але всі ці його заслуги нівелюються тими випадками, коли новонароджені  дітки помирали чи залишилися інвалідами.

Коли я спілкувався з колегами по роботі пана Худзика, вони майже всі говорили, попередньо взявши з мене обіцянку не вказувати їхніх імен, що у вищенаведених  конкретних випадках пан Худзик вчинив непрофесійно і непорядно. Та й в багатьох інших випадках він припускався непоправних помилок.

А особливо, наголошували багато з них, на якійсь маніакальній тязі начальника пологового будинку до використання акушерських щипців, що в більшості випадків, коли пологи приймає саме пан Худзик, призводить до страшних наслідків. Хоча в цивілізованих країнах цей операційний процес вже забули. Та й навіть в багатьох областях нашої країни він вже майже не практикується через велику ймовірність травматичності голівок новонароджених.Тернопільські фахівці з акушерської справи в обласній дитячій лікарні також підтверджують, не афішуючи своїх імен, що випадки, коли вони змушені рятувати новонароджених діточок з Чорткіського району після “допомоги” Михайла Худзика, на жаль, далеко непоодинокі.

Велика кількість чортківчан знає про всі ці трагічні випадки у лікарській практиці пана Худзика. А тому все менше і менше місцевих мешканців погоджуються народжувати у Чортківському пологовому будинку. Сюди потрапляють переважно породіллі з навколишніх сіл, яким  невідомо про те, що тут коїться. А звідки їм про це дізнатися? Чортків – місто маленьке. Місцева преса якщо й пише про негаразди у медицині, то тільки завуальовано і не вказуючи прізвищ тих чи інших лікарів. А от “великі та маленькі” начальники про наведені випадки знають напевне. Але всі вони  між собою тісно контактують – районне і міське керівництво, начальники від медицини та керівники правоохоронних структур і органів влади (а чи покривають вони діяння один – одного, стверджувати не буду, хоча й переконаний, що всі все знають, і читач це розуміє). До речі, голова Чортківської районної ради, Роман Чортківський, також лікар, а саме райрада затверджує на посаді або ж звільняє керівників комунальних медичних закладів (думаю, для читача зв’язок, і як наслідок – замовчування проблем у медицині Чортківщини, закономірне і зрозуміле, чи не так?) І всі пов’язані між собою. І їм абсолютно байдуже, що в колі їхніх знайомих є людина, яка принесла дуже багато лиха і болі в десятки родин. І може принести ще більше в майбутньому, якщо його не зупинити…

Сміття з “медичної хати” не виноситься. Принаймні, поки що

На офіційний запит в обласне управління охорони здоров’я ТОДА тогочасний  керівник цієї структури Богдан Ониськів відповів, що за останніх два роки офіційно ніхто з громадян не звертався управління з приводу непрофесійності чи зі скаргами на дії начальника Чортківського пологового будинку  Михайла Худзика. За винятком одного скерування обласної прокуратури. Але після перевірки фактів приймання родів Михайлом Худзиком в однієї чортківчанки, дії цього лікаря вкотре визнані професійними!? Не зважаючи на те, що в цьому випадку дитина вижила – її врятували лікарі тернопільської обласної дитячої лікарні. Але дитинча ж стало інвалідом…

А ще офіційна відповідь управління охорони здоров’я облдержадміністрації вказувала на те, що Чортківський пологовий будинок один з найкращих в області за всіма показниками.

Але чомусь і далі трапляються випадки, коли діти там помирають при пологах, або стають інвалідами …

P.S. Стосовно не тільки цих двох випадків в Чортківському пологовому будинку були звернення в прокуратуру всіх рівнів від батьків. Самі розумієте – відповідь була, яка зводилася до одного – винуваті всі, крім тим лікарів…

А Михайло Антонович Худзик, цей «горе-лікар», начальник пологового будинку в Чорткові, і сьогодні на своїй посаді. Він і далі приймає пологи…

В надії припинити цей жах (повірте, ми не перебільшуємо суть написаного і його наслідки), «ТТ» надсилає копії своїх матеріалів у провідні вітчизняні ЗМІ. Тільки з однією метою – якщо дії лікаря, від якого постраждали десятки сімей  і десятки дітей стали каліками, не можуть припинити чижмарі, сухі, хоптяни, ониськіви, прокурори тощо, то може калічення дітей і долі їхніх батьків зможуть зупинити журналісти та громада?

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!