Наскільки дотримуються тернополяни Різдвяних традицій

Традиції Різдвяних свят відрізняються у кожному регіоні нашої країни. Навіть не те, що у регіонах, а у сусідніх селах може бути по-різному, у кожній родині. Хтось готує 12 страв, хтось лише 3. Хтось виконує традиційні обряди перед вечерею, а хтось не готує кутю.

Родина тернополянки Ірини Юркевич Різдво святкує у Зборівському районі, звідки родом батько дівчини.

- Ми готуємо вечерю всією родиною, - розповідає 20 хвилин Ірина. - Обов’язково має бути кутя, вареники з капустою, пісні голубці з картоплею, гриби, риба, оселедець, суп з грибами, пампухи, узвар, колач. До столу сідаємо після спільної молитви, коли сходить перша зірка. Дякуємо Богу, що зустрічаємо таке велике і радісне свято Різдво Його сина всі разом і при доброму здоров'ї та просимо дожити до наступного Різдва.

Першою стравою, яку заносить найстарший чоловік родини, є кутя. Родина пробує кожну страву та всі разом колядують.

- Загалом, Святий вечір проводимо в теплій спокійній обстановці, спілкуючись, згадуючи цікаві історії, - говорить співрозмовниця. - Даруємо один одному подарунки- "коляду". Після вечері йдемо всі разом на різдвяну літургію. Різдво святкуємо у родинному колі три дні.

Оскільки у Ірини велика родина, то вони збираються з усіма рідними і ходять колядувати. Також, дівчина разом з спільнотою церкви Св. Апостола Петра щороку одягається в український одяг і ходять колядувати у місті.

- Надзвичайно люблю свято Різдва Христового, оскільки сам Бог народився у бідній стаєнці і став близьким до людини, - додає Ірина. - Це ще один доказ великої Божої любові. А також це тепле свято родини, коли ти проводиш гарний час з найріднішими людьми.

Сім'я Наталії та Віктора Гевко на Святий вечір спершу їде до батьків жінки у Гусятин, а потім до батьків чоловіка у Товсте.

- Нам від моїх рідних до батьків чоловіка їхати десь годину, тому шостого січня встигаємо і туди, і туди, - розповідає Наталія Гевко. - Залишаємось у батьків чоловіка і на перший день Різдва вранці йдемо в церкву, там колядуємо. Накриваємо святковий стіл, за яким збирається уся родина чоловіка. Як і має бути за традицією, на столі є дванадцять страв.

На другий день - 8 січня, подружжя їде знову до батьків Наталії і там святкують з її родиною.

- А 9 січня до нас з чоловіком приходять наші друзі, - каже жінка. - Це уже наша сімейна така традиція. Уже четвертий рік. А колядувати як колись ми уже не ходимо, виросли уже.

Різдвяну кутю на Закарпатті готують не всі

А от на Волині вечеря на Святвечір пісна і весь різдвяний піст дуже строгий.

- У мене родина на Волині старослов'янської віри, - розповідає перукар-візажист Наталія Бабич. - Ми готуємо лише три страви - грибну юшку, кутю і узвар.

Перед вечерею господар сіном зав'язує фруктові дерева і ставить їх під ікони сіно, як символ народження Спасителя. Тоді родина сідає вечеряти.

- Після Різдва господар роздає цілюще сіно з дерев худобі, щоб та множилась, - розповідає пані Наталія. - Лише на перший день Різдва колядувати ходять діти, а в інші дні колядують хористи з церкви.

На Закарпатті в принципі традиції майже такі ж як і у Тернополі, розповідає тернополянка Тетяна Дахновська.

- За стіл сідають з першою зіркою на небі, - каже Тетяна. - На столі має бути дванадцять пісних страв, обов'язково білі гриби й вареники з капустою, червоне вино. Кутю дехто готує, а дехто святкує і без неї. За традицією потрібно скуштувати всі дванадцять страв.

На столі також стоїть хліб або пшениця, а в ній свічка. Під скатертину ставлять гроші, щоб в новому році вони велись, а також сіно, яке ще можуть стелити на підлогу.

- Перед початком вечері родина молиться, - продовжує дівчина. - Пізніше, під час частування співають колядки. Вони трішки відрізняються від тернопільських, а ввечері починають колядувати діти. Вони ходять від хати до хати із зіркою на палиці, що крутиться.

А на саме Різдво ходить вертеп і церковний хор. Зайти заколядувати можуть і сусіди. - На святий вечір сім’я йде в гості до найстаршого члена родини, - додає Тетяна Дахновська. - А на Різдво вже просто до родини, друзів, хто як бажає.

Різдвяна гуска - традиції німецького Різдва

Не схожі українські традиції святкування Щедрого вечора та Різдва, наприклад, з німецькими.  Відмінності не лише у тому, що у світі Різдво святкують 25 грудня.

- Для мене було відкриттям, що популярна колядка "Тиха ніч, свята ніч" - насправді німецька, а на українську її переклали бозна-коли, - розповідає тернополянка Юлія Дутка. -  Це мені мій друг з Німеччини розповів. Він взагалі хвалився, що у них неймовірно багато колядок, які поперекладали на різні мови.

А от німця здивували обов'язкові 12 страв на Святвечір, а ще більше те, що все має бути пісним - як же без різдвяної гуски? До речі, в Німеччині до Різдва печуть особливий пиріг - штоллен, який завдяки рецептурі може залишатись їстівним аж до Великодня.

А які традиції у ваші родині? Які страви готуєте ви?