На Тернопільщині люди просять допомогти облаштувати могили закатованих енкаведистами героїв

Ворог, щоб позбавити нас історичної пам’яті, не просто нищив цвіт нації, але робив усе для того, щоб, убивши людей фізично, стерти будь-яку згадку про них.

Для цих нелюдських цілей енкаведисти вкидали убитих під час військових дій та замордованих українців-патріотів до глибоких шахт, закинутих колодязів, розчиняли тіла у вапні та кислоті, прикопували у лісосмугах та на пустирях, як якийсь непотріб. Є такі поховання і на території нашого району, зокрема й на Вишнівеччині.

До «Народного слова» звернувся вишнівецький станичний Братства ОУН-УПА «Лисоня» Михайло Дідик, аби громада Збаражчини допомогла впорядкувати могили українських патріотів, закатованих енкаведистами у 1945-1946р. Ці поховання знаходяться на території старого польського цвинтаря у Вишнівці. За свідченнями очевидців тих подій, територія усього цвинтаря є суцільною могилою, адже захоронення патріотів таємно здійснювалися у різних частинах кладовища, пише Народне слово

Чоловік відкрив розрахунковий рахунок у банку КБ  «ПриватБанк» за реквізитами: одержувач платежу: «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570. МФО банку 305299, ЄДРПОУ банку 14360570, р/р 29244825509100. Призначення платежу для поповнення картки 4149497855654523 на ім’я Дідик Михайло Миколайович, інд.код. 1164712970.

Вишнівецький  станичний просить краян не залишатися байдужими і бодай кількома гривнями долучитися до увіковічнення пам’яті замордованих героїв, чиїми кістками всіяна уся наша багатостраждальна земля й уся неозора московсько-радянська імперія.

За словами Михайла Дідика, у Вишнівці на території старого польського цвинтаря є мінімум шість таких місць масового захоронення патріотів у період з 1945 по1946 роки. Про це йому розповів односельчанин, свідок тих буремних подій Леонід Череватий. Чоловік, який був добре поінформований про діяльність енкаведистів у Вишнівці, розповідав, що практика таких таємних поховань була розповсюдженою у роботі каральних органів, зокрема і Вишнівецького осередку КДБ. Вночі людей вбивали і таємно закопували в різних місцях, про які дотепер ніхто не знає. Є свідчення, що у цих ямах на території старого польського цвинтаря може бути похований і славнозвісний сотник «Сокіл». Пересвідчитися у навмисному приховуванні інформації про осіб та кількість закатованих совітами вишнівчани змогли, коли під час Другої світової німецькі солдати діставали із ями поблизу казематів Вишнівецького НКВД тіла замордованих більшовиками хлопців.

Про місцезнаходження двох із них пан Михайло знає точно, на їх розташування йому особисто вказали очевидці, безпосередні учасники, які брали участь у похованні, а також випадкові свідки. Так за свідченням мешканця Вишнівця Георгія (Жори) Літеровича, котрий проживав у крайній хаті впритул до старого польського цвинтаря, він особисто закопував закатованих і вбитих українських патріотів. Чоловік згадує, як серед ночі його розбудив гучний стукіт у двері, на запитання хто там, господар почув відповідь «КГБ, открой!». Коли він вийшов надвір, енкаведисти вказали йому місце і наказали закопати мертвих людей, не кажучи, хто вони. Пішовши у вказаному напрямку, він побачив голих та напівроздягнених молодих хлопців, замордованих у Вишнівецькому КДБ. Чоловік розповідв, що вбитих закопували усіх гамузом у ямах, жодним чином не позначаючи місце поховання. Змушений брати участь у цьому страхітливому похованні, Георгій Літерович до найдрібніших деталей запам’ятав усе з ним пов’язане, у тому числі і місце захоронення.

Про другу яму, в яку закопували вбитих патріотів, розповіла Зіна Бартощук. Дорога, якою жінка ходила додому, пролягала повз старий польський цвинтар. Одного разу, як пригадувала пані Зіна, дорогою додому, а на вулиці було вже темно, вона, проходячи повз цвинтар, побачила, як під’їхала вантажівка і як із її кузова вивантажували трупи, заповнивши ними викопану яму доверху. Жінці навіки закарбувалося в пам’яті, що в ямі, де були закатовані молоді хлопці, зверху лежала юна, надзвичайно вродлива дівчина з розплетеними довгими чорними косами, які, мов траурна шовкова вуаль, вкривали тіла замордованих хлопців. І це обличчя неживої красуні в серпанку чорнявого волосся, яке розсипалося по мертвих юнаках, як згадувала пані Зіна, стояло у неї перед очима до самої смерті.

Після здобуття Україною своєї незалежності на місці одного із захоронень було насипано високий курган і встановлено дерев’яний хрест. Впритул до насипаного кургану проходить ґрунтова дорога, автомобілі фактично розсувають могилу, проїжджаючи безпосередньо повз її підніжжя. Тому пан Михайло, як член ініціативної групи з облаштування могили загиблим землякам-патріотам, звертається до небайдужих краян допомогти їм із впорядкуванням захоронень.

Кілька років тому було виготовлено навіть проект меморіалу, який передбачає, крім обмурівки фундаменту довкола могили та оздоблення його камінням під розшивку, спорудження у центральній частині підніжжя могили невеличкої каплички із фігурою Матері Божої, а вінчатиме курган великий камінний козацький хрест. Окрім того, за словами пана Михайла, він разом із братчиками та однодумцями готують звернення до селищної ради, аби депутати на сесії винесли рішення, в якому б офіційно визнали старий польський цвинтар місцем масових поховань українських патріотів, замордованих у 1945-1946 роках, тим самим ця територія перестала б бути нічиєю та отримала б юридичний статус і захист держави. Тоді можна було б на законних підставах обгородити територію та облаштувати могили на місцях відомих поховань, встановити хрести, врешті відспівати замордованих за християнським звичаєм, переконаний пан Михайло.

P.S. Кожен з нас має право на те, щоб його поховали по-людськи, і навіть за церковними канонами гідне поховання покійного є чеснотою й доброю справою, якою востаннє живі віддають шану тілу померлої людини. Хіба варто наголошувати, що люди, які віддали своє життя за інших, за нас з вами, за те, що ми маємо змогу жити в незалежній Україні, вільно спілкуючись рідною мовою, не ховаючись визнавати свою віру та ходити до церкви, співати свої пісні й відзначати свята, врешті-решт, бути українцями, в тисячу раз більше заслуговують на те, щоб про них пам’ятали та шанували з покоління в покоління.

Посіяти забуття в умах та душах українців було головною метою більшовицької влади. Людина без знання власної історії, мови, культури, духовно вихолощена псевдоідеологією та пропагандою, була ідеальним матеріалом для формування радянської людини, такого собі морального і духовного манкурта-покруча, пасивного, безвольного, зорієнтованого лише на задоволення своїх найприземленіших потреб. Ворог, неспроможний знищити волелюбний дух українців, нещадно нищив фізично і морально українських патріотів, найталановитіших та найактивніших представників нашого народу, прагнучи знекровити націю, залишивши народ без політичних та культурних провідників, тим самим готуючи плацдарм для асиміляції та русифікації населення. На жаль. наслідки цієї багатовікової практики ми відчуваємо і зараз, коли криза еліт переслідує нас з року в рік, змушуючи обирати владних провідників не серед найдостойніших представників нашого народу, а із тих, хто є у наявності, як правило, людей обмежених, зорієнтованих на власному збагаченні, несамостійних у прийнятті рішень, сповідників неукраїнської ідеології. Тому пам’ятаймо та шануймо власну історію, адже розплата за малодушність та безпам’ятство дорога і кривава.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!