Тернополян застерігають від гоп-стопу по-львівськи

Скільки їжджу до Львова, але таке сталося вперше, тому хочу застерегти туристів, які приїздять помилуватися містом.

Мої гості приїхали з Херсона, і я вирішила в неділю звозити їх на екскурсію. Оскільки часто буваю у Львові і добре знаю місто, то вирішили до центру доїхати на трамваї. Щойно ми вийшли з вокзалу на зупинку, приїхав трамвай №1. Не встигли ми у нього забігти через задні двері, як він зрушив з місця. За проїзд у Львівському трамваї слід платити водієві. Тому я пішла вперед з грошима, а троє моїх гостей слідом за мною. Кабінка водія була зачинена, а в трамваї, крім нас і ще двох чи трьох людей, які сиділи в кінці вагона, нікого не було.

Я перечитала усі надписи, що стосувалися оплати за проїзд, в одному з них йшлося про те, що оплатити за проїзд можна водію тільки під час зупинки і без здачі. Трамвай зрушив з місця, коли ми в нього забігли, а до першої зупинки ще не доїхав. Тому я з десятьма гривнями в руці сіла на переднє сидіння і чекала поки він зупиниться.

Далі все трапилося зі швидкістю світла. Ззаду до мене "підлетіла" розмальована і вкрай непривітна жіночка і запитала де наші закомпостовані квитки. Я простягнула їй 10 гривень, які тримала весь цей час у руці. Вона почала кричати: "Що це таке?!" Я спокійно пояснила, що щойно зайшла у трамвай і ще не встигла заплатити за проїзд. Пані Сахарова, як я вже пізніше з'ясувала, виявилася контролером Львівського трамвайного депо і почала вимагати у нас сплатити штраф за неоплачений проїзд у розмірі 100 гривень, тобто по 25 за кожного. На мою вимогу представитися, вона гаркнула, щоб я закрила рота, і що я все прочитаю у квитанції. Я відповіла, що не збираюся платити штраф, бо трамвай ще не зупинявся, і я не знаю як в інший спосіб оплатити проїзд. Контролер почала викликати підмогу і пригрозила, що ми зараз не по 25 гривень, а по 250 в райвідділи будемо платити. Я ще раз попросила її пояснити як платити за проїзд, бо я не екстрасенс. Пані Сахарова вже поспішно виписувала квитанції і крикнула, щоб я заткнулася і їй не заважала, бо вона пише. Тоді почала вимагати з нас гроші знову.

Трамвай зупинився, зайшли люди. Львів'яни, почувши нашу сварку, стали на наш захист. Але і це не спинило пані Сахарову. Вона вирвала в мене з рук 10 гривень і наказала сплатити штраф, бо вже викликала міліцію. Не маючи бажання провести час у райвідділку львівської міліції, я все таки витягнула із гаманця 100 гривень. Контролерка кинула в мене квитанції, вирвала з рук гроші і вийшла з трамвая.

Настрій був зіпсований, враження від Львова у гостей, які вперше приїхали до міста Лева, не зважаючи на побачену далі красу, були підпсовані неприємним випадком. Люди, котрі їхали з нами у трамваї, казали, що працівники депо спеціально шукають собі таких "жертв", котрі не обізнані з правилами оплати проїзду.

Я ще раз перечитала усі надписи у трамваї і навіть сфотографувала їх, але так і знайшла відповідь на своє запитання: "Як у інший спосіб оплатити проїзд у львівському трамваї?". Не відповіла мені і контролер № 136, пані Сахарова (прізвище на квитанції), чи як там її, бо важко розібрати, що вона написала у квитанції. Не знаю кому поскаржитися, бо у квитанції навіть немає адреси підприємства. Тому цією публікацією просто застерігаю тернополян та будь-кого, хто захоче покататися на львівському трамваї. І ще хочу додати, що я дуже вдячна, що у наших тролейбусах є кондуктори.