У Тернополі вигнали наркоманів з квартири на «Сонячному», щоб там жили сироти

Заселитися у власну квартиру на “Сонячному” не можуть брат та сестра Анохіни. Коли вони жили у дитбудинку, у ній господарювали наркомани. Зараз там немає світла, газу, води, сантехніки та меблів.

- У мене болить душа за цих дітей. Скільки всього вони перенесли! Хочу, щоб вони нарешті мали свою квартиру, - каже сусідка Олександра Гумен. Маленька - на 11,8 кв. м житлової площі - квартира у будинку на вул. Тарнавського дісталася у спадок сиротам Володимиру та Анастасії Анохіним завдяки старанням сусідки-пенсіонерки. Вона разом із директором дитячого будинку “Віфлеєм”, в якому 10 років жили діти, добивалися цього права через суд.

- Я переживаю за них, як за власних дітей. Скільки всього пройшла, щоб вони отримали в спадок квартиру. Але ви бачите, в якому вона стані… Де ж вони, сироти, можуть з нею дати собі лад! - бідкається 59-річна Олександра Гумен.

Розводили вогнище посеред кухні
У “малосімейці” стіни у дірах, плитка в кухні розбита, чорна стеля, нема труб, сантехніки, світла, води та газу. Власники цієї квартири - двоє молодих людей, Володимир та Анастасія Анохіни. Наразі вони живуть у соціальному гуртожитку на “Дружбі”. Юнак навчається на психолога у Тернопільському педуніверситеті, його молодша сестра працює швачкою у “Ромашці”.

- У гуртожитку довго жити ми не можемо. У нас акт, згідно з яким ми там можемо бути не більше трьох років. Живемо уже два, - розповідає 19-річна Анастасія.
Суд визнав дітей повноправними власниками квартири тільки у 2009 році. До того часу, як розповідають сусіди, там господарювали наркомани.

- На п’ятому поверсі був справжній наркопритон. Двері ніколи не закривались. Я вдосвіта вставала і вдосвіта приходила з роботи, бо працювала у тролейбусному депо. Постійно на сходах лежали наркомани, - пригадує Олександра Гумен.

Жінка заселилася у будинку 11 років тому. Каже, що сусіди будинку постійно викликали міліцію, але візити правоохоронців ніяк не впливали на ситуацію.
- Тоді я самостійно почала з’ясовувати, кому належить житло, щоб зрозуміти, звідки тут наркомани, - каже пані Гумен.

Попереднім власником квартири був тепер покійний тернопільський журналіст Ярослав Бенза. “Малосімейку” від отримав від телерадіокомпанії, в якій працював.
- Я його чудово пам’ятаю, хоча бував він тут рідко. Жив із донькою від першого шлюбу не тут, а на вулиці Живова. А тут оселилася донька його другої дружини - Олена Анохіна, яка мала якийсь стосунок до наркотиків, - розповідає сусідка.

Двічі молода жінка, уже покійна, сиділа у тюрмі, запевняє пані Гумен. А в той час у квартирі господарював її співмешканець-каліка, який постійно приводив наркоманів.
- Вони тут варили “зілля”, а ми всі задихались від запаху ацетону, - схвильовано продовжує пенсіонерка.
Через великі борги у квартирі комунальники відрізали всі комунікації.

- У кухні були меблі - газова плита, столик, тридверна шафа. Та коли їм відключили газ, то наркомани почали розкладати вогнище та варити “ширку” одразу на підлозі у кухні, - каже жінка.

Обох віддали у дитячий будинок
Сусідка Олександра Гумен також дізналася, що поки Олена сидить у в’язниці, у сиротинці живуть двоє її дітей.
- Пригадую, коли я їх відшукала, то Настуся мала ніжку зламану… Потім ходила в суд, щоб діти стали власниками житла, - розповідає жінка.

Пані Гумен також почала оббивати пороги комунальних служб, щоб ті анулювали борги.
- Ось, подивіться на квитанції, - показує вона. - Досі приходять рахунки від тепловиків. Я постійно підписую акти про те, що батареї давно відрізали. А вони все одно нараховують!

Жодних боргів за житло власники квартири вже не мають, - каже директор жеку, керуючої компанії “Коменерго-Тернопіль” Ігор Кравець.
- Рік тому до мене звернулася пані Гумен про те, що тут є заборгованість за послуги жеку. Борг був великий - майже 6000 гривень. Однак ми разом із водоканалом та іншими комунальними структурами списали ті борги, - запевняє пан Кравець.

Щоб можна було заселитись у квартиру, треба ще зробити чимало. Однак грошей у брата та сестри Анохіних на облаштування житла нема. Сусідка-пенсіонерка звертається з проханням до всіх небайдужих тернополян допомогти їм спільним зусиллям. Долучитися обіцяли і жеківці.
- Тут потрібні великі кошти - не менше 30 тисяч гривень. Поточний ремонт не вирішить цю проблему, - підраховує директор жеку. - Ми маємо фахівців та транспорт. За рахунок наших власних резервів ми будемо старатися долучитися до спільної справи - обладнати квартиру.
Тернополяни, які хочуть допомогти дітям облаштувати житло, можуть телефонувати на номер 068-105-76-32.

Замінили двері та вікна
Перший крок у облаштуванні квартири зробила директор дитбудинку “Віфлеєм” Надія Вознюк. Вхідні двері, металопластикові вікна та домофон уже там є.
- Квартира у жахливому стані: двері розбиті, штукатурка оббита, знищене покриття підлоги. Але поки суд повністю визнав за дітьми право власності на це житло, ми нічого робити там не могли, - каже Надія Вознюк.

Судове засідання тривало довго. Адже в маленькій квартирі, житлова площа якої 11,8 кв. м, були прописані тоді аж п'ятеро осіб. У 2009 році суд визнав повноправними власниками квартири Володимира та Анастасію Анохіних (копія рішення суду є в редакції газети - прим. ред.). Після цього у квартирі замінили двері та поставили домофон, щоб не ходили наркомани.

- Для сиріт проблемою №1 є відсутність житла. Здебільшого їм доводиться винаймати житло, бо мати своє можуть одиниці, - продовжує пані Вознюк.
У дитячому будинку “Віфлеєм” Володимир та Анастасія Анохіни жили більше 10 років. Хлопчику тоді було дев’ять років, а дівчинці - шість.
- Настя бігала за братиком, як хвостик. Любила, коли він брав її на руки, - розповідає пані Вознюк.

Мати приходила до дітей всього двічі. Померла у 2010 році.
- Володя дуже відповідальний та уважний хлопець. Він дуже любить футбол, їздив на змагання, привозив нагороди. Його навіть взяли у збірну “Ниви”. Мав їхати навіть за кордон на змагання, але щось не склалося, - пригадує жінка.

Настя любить співати, гарно малює, вміє, як і брат, вишивати та плести бісером.
- Я помітила, що їй дається шиття, тому ми підказали їй вчитися у ПТУ №3, хоча вона хотіла на дизайнера, - каже директор дитбудинку. - А от Володя хотів бути юристом, потім економістом. Але поступив на психолога та далі не полишає тренування з футболу.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!