Що далі в ліс – тим потрібніший мораторій

Рівно рік тому – в квітні 2015 року Верховна Рада прийняла закон, яким на 10 років забороняється експорт необробленої  деревини за кордон. Мораторій для більшості видів сировини почав діяти з листопада минулого року, а заборона вивозити за кордон певні породи сосни набирає чинності з 1 січня 2017 року. Однією з головних причин впровадження мораторію було неконтрольоване вирубування українських лісів лісгоспами для реалізації в країнах ЕС та близького зарубіжжя. Однак, вона не єдина…

Нещодавно мораторій спробували скасувати: виявилось, що він суперечить умовам асоціації України та ЕС. 22 березня цього року в Верховній Раді зареєстрували законопроект №4286, який мав його скасувати. Проти цього виступили підприємці з «лісових» регіонів країни – Львівщини, Закарпаття, Чернігівщини, Житомирщини та Івано-Франківщини – вони почали збирати підписи за відкликання цього законопроекту. Їх можна зрозуміти, адже він фактично створює на ринку «монополію для обраних», закриває доступ до сировини багатьом вітчизняним деревообробним компаніям, але найголовніше – створює економічні стимули для неконтрольованої вирубки лісів.

Суть скандального закону

Законопроект №4286, скасовуючи мораторій, одночасно встановлює нові «правила гри» для учасників ринку. За ним купити або продати необроблену деревину можна лише на спеціальних аукціонах, що влаштовуватиме Державне агентство лісових ресурсів України. Разом з тим створюється електронний реєстр деревини. Зовні – все пристойно і навіть демократично. Ідилію руйнує те, що наші політики передбачили в цьому ж законі «шпарину» для обраних: лісгоспи деяким суб’єктам господарювання можуть продавати необроблену деревину за прямими договорами, без аукціонів. Ба більше, перелік «обраних» компаній складає «комісія, створена при центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства» (цитата з закону). Тобто законопроект №4286 – це елемент чергової хитромудрої схеми, що дозволить збагачуватись посадовцям, а в програші, як завжди, будуть чесні підприємці та прості громадяни.

Проте, це лише один бік проблеми. Купуючи деревину на торгах, українські деревообробники часто за український ліс платять більше, ніж іноземні компанії. Як результат – вітчизняні підприємства через збитковість зупиняються, кількість робочих місць зменшується, економіка багатих на ліси регіонів занепадає. Законопроект №4286 не вирішує проблему надмірних націнок для українських компаній, навпаки, для заготівельників знову відкривається іноземний ринок, а отже дискримінація вітчизняного покупця буде лише посилюватись. Якщо ж мораторій буде діяти, то альтернативи українським покупцям не буде і лісозаготівельники, підлаштовуючись під ринкові реалії, будуть продавати сировину співвітчизникам за прийнятною ціною.

Однак якщо лишити мораторій в тому вигляді, в якому він діє – це негативно вплине на перспективи української євроінтеграції. Наші західні партнери дали чіткий сигнал, що 10-річний мораторій на експорт необробленої деревини – це порушення існуючих договорів між Україною та ЄС. Біда в тому, що «компроміс» у вигляді законопроекту №4286 шкідливий, бо унеможливлює нормальний розвиток галузі, так як створює преференції для обраних і стимулює дискримінацію вітчизняних гравців ринку.  

Альтернатива законопроекту №4286

Наразі цей закон відкликаний з парламенту, але знаючи українську політичну традицію, можемо прогнозувати, що скоро він там з’явиться знову. І суспільство має бути до цього готовим, не допустити його прийняття, вимагаючи від парламенту, Кабміну та президента справжнього компромісу. Найпростіший спосіб – створити петицію на сайті звернень до Президента. Потрібно лише щоб хтось зробив перший крок та взяв на себе відповідальність.

Компромісом міг би стати «скорочений» мораторій – на 3-5 років. Це і поступка ЄС, і збереження заборони на продаж лісу за кордон. Експерти впевнені, що додатковим «бонусом» від такого рішення стануть іноземні інвестиції в українську деревообробну галузь. Логіка проста: коли не можна вивозити ліс з України, у підприємств, що мають інтерес до нашої деревини, лишається єдиний вихід – будувати деревообробні заводи на території нашої країни. Таким чином вони зможуть вивозити вже оброблену сировину, що не забороняється законом. Власне, з прицілом на такий ефект і приймався закон, яким вводився мораторій.

Це лише один із варіантів виходу з ситуації що склалася. Яке б рішення не приймалося – воно має бути детально вивчене експертами та фахівцями галузі, його потрібно обговорити на публічних слуханнях з активним залученням суспільства. Кому, як не українському народу, вирішувати долю рідних лісів?

автор Петренко В.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!