Що далі в ліс – тим потрібніший мораторій

Рівно рік тому – в квітні 2015 року Верховна Рада прийняла закон, яким на 10 років забороняється експорт необробленої  деревини за кордон. Мораторій для більшості видів сировини почав діяти з листопада минулого року, а заборона вивозити за кордон певні породи сосни набирає чинності з 1 січня 2017 року. Однією з головних причин впровадження мораторію було неконтрольоване вирубування українських лісів лісгоспами для реалізації в країнах ЕС та близького зарубіжжя. Однак, вона не єдина…

Нещодавно мораторій спробували скасувати: виявилось, що він суперечить умовам асоціації України та ЕС. 22 березня цього року в Верховній Раді зареєстрували законопроект №4286, який мав його скасувати. Проти цього виступили підприємці з «лісових» регіонів країни – Львівщини, Закарпаття, Чернігівщини, Житомирщини та Івано-Франківщини – вони почали збирати підписи за відкликання цього законопроекту. Їх можна зрозуміти, адже він фактично створює на ринку «монополію для обраних», закриває доступ до сировини багатьом вітчизняним деревообробним компаніям, але найголовніше – створює економічні стимули для неконтрольованої вирубки лісів.

Суть скандального закону

Законопроект №4286, скасовуючи мораторій, одночасно встановлює нові «правила гри» для учасників ринку. За ним купити або продати необроблену деревину можна лише на спеціальних аукціонах, що влаштовуватиме Державне агентство лісових ресурсів України. Разом з тим створюється електронний реєстр деревини. Зовні – все пристойно і навіть демократично. Ідилію руйнує те, що наші політики передбачили в цьому ж законі «шпарину» для обраних: лісгоспи деяким суб’єктам господарювання можуть продавати необроблену деревину за прямими договорами, без аукціонів. Ба більше, перелік «обраних» компаній складає «комісія, створена при центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства» (цитата з закону). Тобто законопроект №4286 – це елемент чергової хитромудрої схеми, що дозволить збагачуватись посадовцям, а в програші, як завжди, будуть чесні підприємці та прості громадяни.

Проте, це лише один бік проблеми. Купуючи деревину на торгах, українські деревообробники часто за український ліс платять більше, ніж іноземні компанії. Як результат – вітчизняні підприємства через збитковість зупиняються, кількість робочих місць зменшується, економіка багатих на ліси регіонів занепадає. Законопроект №4286 не вирішує проблему надмірних націнок для українських компаній, навпаки, для заготівельників знову відкривається іноземний ринок, а отже дискримінація вітчизняного покупця буде лише посилюватись. Якщо ж мораторій буде діяти, то альтернативи українським покупцям не буде і лісозаготівельники, підлаштовуючись під ринкові реалії, будуть продавати сировину співвітчизникам за прийнятною ціною.

Однак якщо лишити мораторій в тому вигляді, в якому він діє – це негативно вплине на перспективи української євроінтеграції. Наші західні партнери дали чіткий сигнал, що 10-річний мораторій на експорт необробленої деревини – це порушення існуючих договорів між Україною та ЄС. Біда в тому, що «компроміс» у вигляді законопроекту №4286 шкідливий, бо унеможливлює нормальний розвиток галузі, так як створює преференції для обраних і стимулює дискримінацію вітчизняних гравців ринку.  

Альтернатива законопроекту №4286

Наразі цей закон відкликаний з парламенту, але знаючи українську політичну традицію, можемо прогнозувати, що скоро він там з’явиться знову. І суспільство має бути до цього готовим, не допустити його прийняття, вимагаючи від парламенту, Кабміну та президента справжнього компромісу. Найпростіший спосіб – створити петицію на сайті звернень до Президента. Потрібно лише щоб хтось зробив перший крок та взяв на себе відповідальність.

Компромісом міг би стати «скорочений» мораторій – на 3-5 років. Це і поступка ЄС, і збереження заборони на продаж лісу за кордон. Експерти впевнені, що додатковим «бонусом» від такого рішення стануть іноземні інвестиції в українську деревообробну галузь. Логіка проста: коли не можна вивозити ліс з України, у підприємств, що мають інтерес до нашої деревини, лишається єдиний вихід – будувати деревообробні заводи на території нашої країни. Таким чином вони зможуть вивозити вже оброблену сировину, що не забороняється законом. Власне, з прицілом на такий ефект і приймався закон, яким вводився мораторій.

Це лише один із варіантів виходу з ситуації що склалася. Яке б рішення не приймалося – воно має бути детально вивчене експертами та фахівцями галузі, його потрібно обговорити на публічних слуханнях з активним залученням суспільства. Кому, як не українському народу, вирішувати долю рідних лісів?

автор Петренко В.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!