На Тернопільщині режисер Олена Різник зібрала рекордну колекцію театральних костюмів (Фото)

Хутір Войсовичівка біля Бережан і Венеція – що між ними спільного? Гадаєте, нічого? Окрім того хіба, що багато галичан їздять на заробітки в Італію. Між тим, свою Венецію створила на невеличкому хуторі режисер театру Олена Різник. Жінка зібрала колекцію, у якій уже понад тисяча театральних костюмів.

Десять років тому в Бережанах вона заснувала дитячий театр “Взори”. Довелось у щось вдягати акторів, проте в місцевому будинку творчості школярів і молоді, у якому займається колектив, костюмів для дітей не знайшлося. Тож керівник театру взялася створювати сценічне вбрання, пише Наш день

Світ, де можливо все

– Мою родину переселили під час операції «Вісла» на хутір Войсовичівка біля села Саранчуки. Я там і по сьогоднішній день живу, – розповідає пані Олена. – Коли їх перевезли з Польщі сюди, вони втратили все. Може, я через те така “голодна” на старовину, бо того не мала. Бабця була зачинателем моди в селі. Саме вона пошила там перше плаття. До того часу ходили в спідницях і палє – подовжених піджаках. А коли бабцю побачили в платті, то всі казали, що це приїхали пани, бо ніхто з місцевих жінок сукенки не носив. Насправді життя було дуже важке. Дідо був вояком УПА, відсидів у тюрмі. Я пам’ятаю, клас восьмий, до нас приходили, хату перевертали, шукали політичну літературу. Мамі не давали нормальну роботу. А село – це тяжка праця. Галицький синопсис – город, свиня, кури, корови, які знають, де вони хочуть пастися, а не там, де ти хочеш книжку почитати.

Театр для сільської дівчинки був магічним світом, у якому можливо все. Спершу вона грала в сільських виставах, приміряючи на себе різні ролі. Згодом здійснилася її мрія – пішла вчитися на режисера.

– Я навчалась у Теребовлянському училищі, потім у Київському інституті культури, – згадує жінка. – Спеціалізація – режисура та майстерність актора. Закінчувала навчання у 1993-му році, з купонами, мільйонами, талонами – з чим я тільки до того Києва не їхала. А коли почала працювати за спеціальністю, довелося спершу писати сценарії до вистав, а потім вдягати акторів. Тепер мої костюми займають весь поверх будинку, де живу з сім’єю.

Одяг і характер

Такою костюмерною, як упані Олени, може похвалитися не кожен театр. Якби зібрати тисячу людей, усіх вона могла б одягнути в оригінальний костюм. У колекції є стилізований одяг різних епох і країн. Майже до кожної вистави доводиться оновлювати гардероб. Лише українських національних строїв – більше сотні.

Театральні костюми – задоволення не з дешевих. Шиє їх пані Олена за власні кошти. Поповнювати колекцію тепер часто допомагають друзі. Наприклад, подруга з Лондона Наталка Панас надсилає перуки, капелюхи, накладні бороди – в Україні театральний реквізит купити не так просто, а якщо і є, то коштують такі речі втридорога.

До створення вбрання пані Олена береться, ретельно вивчивши перед тим “біографію” костюма. За одягом, каже вона, можна було прочитати історію людини й навіть цілої країни.

– Дуже шкода, що такий предмет, як культура, не викладають у наших школах, – зауважує пані Олена. – Дітям не пояснюють, що українцям не просто так дісталася їх культура. Вони виплекали її за дуже багато років. І навіть в одязі все мало якусь функцію. Насамперед захисну. Колись жінки так вміли замотатися в хустку, що навіть у сильний холод не обмерзали. Вони гарно виглядали, але й тепло вдягалися. Пояс теж оберігав жінку. Він підперезував її, захищав як майбутню маму. За елементами одягу можна було судити про характер людини. Наприклад, очіпки – головний убір в українок, який символізував, що жінка вже заміжня, зайнята, – теж вдягали по-різному. Тупенький носик носили жіночки поважні. А коли гострий – це свідчило про напасну свекруху. Зараз культуру одягу втрачено. У нашому театрі ми відновлюємо її, і найважливіше, що це цікаво дітям. Вони самі змінюються, коли вдягають костюми.

Універсальний метод виховання

Наступного року театр Олени Різник відзначатиме десятилітній ювілей. Зараз у ньому більше півсотні дітей. Найменшим – 5, старшим – 17-18 років. Єдина проблема – місце. З кожним роком охочих займатися в театрі більшає.

– Сьогодні театр – це універсальний метод виховання, – каже пані Олена. – У ньому є все – музика, танець, історія, література, спілкування. Дуже шкода, що наша влада так ставиться до дітей. Вона їх не бачить. На мою думку, кожній школі потрібен театр, особливо у селах. Я не виховую акторів, але випускники розповідають, як це допомагає їм у житті. У них менше комплексів, вони знають, як поводити себе в різних ситуаціях. За два-три сезони дитина розкривається і починає вірити у себе.

З казок і романів – на вулиці Бережан

Нині на всіх заходах у Бережанах можна побачити чи то панянок у пишних сукнях і перуках, чи середньовічних лицарів або персонажів казок і романів

– Наш театр поетично-фольклорний, базується на народній творчості – українській і народів світу, – розповідає пані Олена. – Багато вистав також готуємо за творами українських класиків. Моя особлива пристрасть – це Середньовіччя. Радію, що в Бережанах збереглися замок і ратуша. У травні в нас є фестиваль «Канікули в Бережанському замку». Ми з дітьми йдемо через місто в замок, усі в костюмах. Тепер уже всі знають, що це наш театр.

На хуторі, де живе Олена Різник, такою сусідкою пишаються і приходять позичати костюми до свят. Між тим, колекція постійно поновлюється і збільшується.                                          

– Я не знаю, звідки береться енергія. Мабуть, у мене сильний імунітет до життя, – жартує пані Олена. – І за газ дорого платити. І в хаті холодній сидиш. Але озирнешся навколо – сонце заходить. Постоїш п’ять хвилин, подивишся на це чудо – і хочеться творити.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!