Після Перемоги

У минулому році Нобелівську премію з літератури отримала Світлана Алексієвич. Білоруська письменниця з українським корінням ще в 1983 році перевернула уявлення багатьох про Другу світову війну, і дуже добре, що хоч «нобелівка» змусила знову про неї заговорити, а деяких - вперше про неї почути.

Книгу Алексієвич «У війни не жіноче обличчя» радянські цензори звинувачували в «пацифізмі, натуралізмі і розвінчанні героїчного образу радянської жінки». Вся справа в тому, що це був чи не перший випадок, коли учасників (а якщо говорити саме про цю книгу, то швидше за учасниць) тієї війни зображує не штучними героями, зведеними в абсолют, а живими людьми, у яких були і страх, і хіть, і сумніви, і фізіологічні потреби. Щоб написати цю книгу, Алексієвич спілкувалася з сотнями жінок по всій території колишнього СРСР і записувала їх сповіді.

У наш час цю книгу вже можна знайти без скорочень і цензури. Крім іншого, в ній описано, як розправлявся Сталін з тими, кого мав нагороджувати. Наведемо тут лише два яскравих уривка: 

***

У нас була одна ніч. Всього одна ніч. На наступний день за ним прийшли, постукали в двері вранці. Він курив і чекав, вже знав, що прийдуть. Мені розповідав мало ... Не встиг ... Пройшов він Румунію, Чехію, нагороди привіз, а повертався в страху. Його вже допитували, вже було дві держперевірки. Поставили клеймо - перебував у полоні. У перші тижні війни ... Під Смоленськом потрапив в полон, а зобов'язаний був застрелитися. Він хотів, я знаю, він хотів ... У них патрони швидко скінчилися, не те що воювати, застрелитися було нічим. Його поранило в ногу, він поранений потрапив в полон. На його очах комісар розбив собі голову каменем ... Останній патрон дав осічку ... На його очах ... Радянський офіцер в полон не здається, у нас немає полонених, у нас є зрадники. Так говорив товариш Сталін, він від рідного сина відмовився, який був в полоні. Мій чоловік ... Мій ... Слідчі йому кричали: "Чому живий? Чому живий залишився? ". З полону він утік ... Біг в ліс до українських партизанів, коли звільнили Україну, попросився на фронт. У Чехії зустрів день Перемоги. Представили до нагороди ... У нас була одна ніч ... Якби я знала ... Я ще хотіла народити, дівчинку хотіла ... Вранці його забрали ... Підняли з ліжка ... Я сіла за стіл на кухні і чекала, коли прокинеться наш син. Синові виповнилося одинадцять років. Я знала, що він прокинеться і запитає, перше, про що він запитає: "Де наш папка?". Що я йому відповім? Як пояснити сусідам? Мамі? Чоловік повернувся через сім років ... Ми чекали його з сином чотири роки з війни, а після Перемоги ще сім років з Колими.

 ***

А ми разом з чоловіком працювали в підпіллі. Удвох. Це мужній, чесний чоловік. Я розумію, що на нього донос ... Наклеп ... "Ні, - кажу, - мій чоловік не може бути зрадником. Я вірю йому. Він - справжній комуніст ". Його слідчий ... Він як закричить на мене: "Мовчати, французька повія! Мовчати! ". Жив в окупації, потрапив в полон, відвезли до Німеччини, сидів у фашистському концтаборі - до всіх була підозра. Одне питання: як живий залишився? Чому не загинув? Навіть мертві були під підозрою ... І вони теж ... І до уваги не брали, що ми боролися, всім жертвували заради перемоги. Перемогли ... Народ переміг! А Сталін все одно народу не довіряв. Ось так нас віддячила батьківщина. За нашу любов, за нашу кров ... Я ходила ... Писала в усі інстанції. Чоловіка звільнили через півроку. Йому зламали одне ребро, відбили нирку ... Фашисти, коли він потрапив до них у в'язницю, розбили йому голову, зламали руку, він там посивів, а в сорок п'ятому в енкаведе його остаточно зробили інвалідом».

***

 Чим більше часу проходить з тієї війни, тим більше пафосу в промовах чиновників. Тренд останніх років для депутатів всіх мастей: обов'язково запостити в Фейсбуці, як вони раз на рік відвідали якогось з решти ветеранів та вручили йому проднабори - обов'язково в партійному пакетику. Фото - додаються, адже ходити без прес-служби по таким подіям - моветон.

Для кого вони постять всі ці однакові фотозвіти - незрозуміло. Фейсбучну молодь цим вже не зачепиш, вони не розуміють - чому, власне, радіти: Радянський Союз, а вже тим більше - Сталін, за якого воювали діди - далекий від них, та й теплих почуттів вже точно не викликають. Більш того - СРСР асоціюється з Росією, з якою ми на сьогоднішній день воюємо. Та й важко радіти Дню Перемоги над фашизмом, коли сусіди-росіяни все більше до цього фашизму наближаються, причому не на словах, а на ділі, ось же вони - під боком, де перемога-то?

Подібне ставлення - відстороненості і непорозуміння - у молодого покоління склалося невипадково. Роками всі ці урочисті ходи і шаблонні виступи були спрямовані не на неї, а на електорат. Той самий електорат, який чіпляв на машини георгіївські стрічки, але не читав Алексієвич. Ну, або читав, але, в унісон з радянськими цензорами, вимагав «Не розвінчувати героїчного образу» (так-так, сотні таких коментарів до сих пір можна побачити на будь-якому літературному форумі, де обговорюють цю книгу).

Причому, розвінчувати їм не хотілося швидше навіть не культ «героїчної жінки», а культ радянських вождів, завдяки рудиментів якого наше суспільство розколюється досі. І хоч культ самого Сталіна розвінчали вже давно, але на Другу світову ми донині продовжуємо описувати його риторикою: ніби не помічаючи, що безліч героїв, які повернулися з цієї війни, були репресовані керівництвом тієї ж країни, за яку вони боролися. Згадувати це було просто невигідно, на цьому не пропіаришся. Піаритися зручніше з позитивом і під фанфари, а не зі скорботою і жалем. Нічого особистого, просто політика.

Ветеранам (справжнім, а не тим, хто горів в радянських танках ще до народження) на сьогоднішній день вже від 90 і вище. Що нам залишиться, коли останні з них підуть? Чому ми будемо радіти в День Перемоги, так і не навчившись сумувати, що не усвідомивши, що Друга світова - це масштабна трагедія, а не Велике Торжество? Трагедія, яка тривала ще довго після того дня, який прийнято вважати переможним. 

Після Перемоги
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Спорт
Бережанці активно висловлюють вподобання в соціальних мережах про веслування на байдарках, яке віднедавна є однією з найпозитивніших новин міста. Бережанка, майстер спорту України Марта Сеньків-Ковбасюк недавно повернулась з Києва до рідного міста на постійне проживання. Марта в цей вид спорту прийшла багато років назад у м.Київ, а до сьогодні активно співпрацює з директором Тернопільської дитячо-юнацької спортивної школи Балабаном Богданом Павловичем. Спо...
Культура
З нагоди відзначення Дня Державного Прапора України, 27-ї річниці Незалежності України та Дня міста Тернополя, проведуть гастрономічнй фестиваль «Пікнік у Тернополі» 24 – 26 серпня 2018 року в парку ім. Т.Г.Шевченка. Таке рішення прийняте виконавчим комітетом цього тижня. Організовує пікнік«Гільдія рестораторів Тернопільщини». Впродовж святкових днів заплановані заходи і у інших локаціях Тернополя.
Суспільство
Про це йдеться на сторінці “Центру пробації” в Тернопільській області у мережі "Facebook". "17 серпня 2018 року начальником Заліщицького районного сектору з питань пробації філії Державної установи “Центр пробації” в Тернопільській області Віталієм Бурлакою спільно із головним інженером комунального підприємства “Заліщицьке міське комунальне підприємство” Любомиром Качором здійснено перевірку виконання засудженою особою покарання у вигляді громадських робі...
Суспільство
За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями ДУ «ТОЛЦ МОЗ України», в області 16 серпня 2018 року за первинними діагнозами зареєстровано 37 випадків інфекційних захворювань, з них: гастроентероколіт – 9 випадків; ентеровірусна інфекція – 2 випадки; харчова токсикоінфекція- 1 випадок; вірусний гепатит, лептоспіроз? – 1 випадок; вірусний гепатит – 1 випадок; хронічний гепатит С – 1 випадок; кір – 3 випадки; вітряна віспа – 1 випадо...
Суспільство
На жаль, статистика загибелі людей на водних об’єктах області зростає. На Тернопільщині знову зареєстровано смертельний випадок на воді. Цього разу водяна стихія позбавила життя 39-річного чоловіка. 17 серпня о 16:45 надійшло повідомлення про те, що під час купання у ставку зник чоловік. Подія трапилась у с. Рудки Гусятинського району. Оскільки працівники Гусятинської водолазно-рятувальної станції не змогли провести пошукові роботи, довелось залучити водол...
Суспільство
Про це Ihor Svirskyi написав у спільноті “На віглі в Бережани” у мережі "Facebook". "І знову і знову…Рейс Бережани-Тернопіль/Козова. Сидячих місць 26, загальна кількість 39. На перший погляд, людей достатньо, але якщо порахувати, то значно більше. Довічна проблема, людей в громадському транспотрі більше, ніж дозволено. Чому не можна зробити для людей? Чому всі пхаються в автобус, наче він останній? Чому водій автобуса, бере гроші за місце, коли місць сидяч...
Суспільство
Тернополян попереджають про нові терміни подачі показників лічильників. Так, нововведення відтепер стосуються споживачів електроенергії. — Споживачі зобов’язані станом на 1 число знімати фактичні показники лічильника та подавати їх не пізніше 4 числа наступного місяця. Тобто за серпень показники слід подати до 4 вересня, — пояснюють у ВАТ «Тернопільобленерго». Разом з тим, мешканців Тернопільщини закликають не баритися з оплатою за спожиту електроенергію,...
Суспільство
Попри те, що на Тернопільщині деякі водії виступають за розширення проїжджої частини, такі додаткові можливості на трасах області неможливі через їхню велику затратність. Про це заявив на обговоренні плану дорожніх ремонтно-будівельних робіт за 2018 рік начальник САД у Тернопільській області Богдан Юлик. — 70% дорожніх знаків на трасі Львів-Тернопіль – відновлено. Що стосується розширення проїжджої частини, то на це потрібні значні кошти. Тож для того, щоб...
Суспільство
Саме сьогодні, 17 серпня, бійцю батальйону «Збруч» Назарію Кулинцю, який загинув 1 лютого 2015 року, мало би виповнитись 29 років. Назар був випускником Національного університету «Львівська політехніка», яку закінчив в 2012 році. Одразу після повернення з Майдану потрапив в першу хвилю мобілізації, перебуваючи спочатку в Зборівському військкоматі, а згодом, в березні 2014, при формуванні батальйону «Збруч», посів його лави, пише "Терен". Посмертно нагород...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!