Протоієрей Євген Заплетнюк: Що робити з соціальними мережами у піст?

Сьогодні я б хотів поговорити з вами ще й про “інтернетне” постування.

Взагалі, колись я вже писав про це дуже великий текст з назвою «Свята Чотиридесятниця в еру інтернету» для одного спеціалізованого комп’ютерного видання. Рекомендував би його переглянути тим, хто його ще не бачив. Це ще буде дуже корисно та зручно і для того, щоб я зайвий раз не повторювався, і для того, щоб я нікому не набридав власним багатослів’ям. Більше того. Тема моєї чергової репліки буде досить звужена і конкретна, то ж в цьому сенсі, я буду говорити зовсім про інше. А тему нашої розмови я б міг сформулювати приблизно так :

“Як ставитись християнину до власної діяльності в соціальних мережах у час Великого посту?”

Минулого тижня у моєму коментарі «20 хвилинам» жорстока редакторська рука з простотою та наївністю середньовічного ката, відрубала від голодних і спрагнених правди людських душ унікальний фрагмент тексту про те, що на думку православного священика Євгена Заплетнюка, доречі, кандидата богословських наук та відомого публіциста, у час посту дуже бажано відмовитись від соціальних мереж. Очевидно, що дана редакторська правка була не стільки лінгвістичною, скільки його (її) світоглядною помилкою. Серед всього іншого зла, яке я тоді перераховував, саме перебування у павутині Інтернету вважалось редактором питанням несуттєвим, або таким, що явно дисонує з усім контекстом промовленого. Насправді, це все не зовсім так. Давайте розберемось разом.

1) Інтернет – і не злий, і не добрий. Це лише засіб, а не мета. Той, хто хоче убити людину, може примудритися зробити це куском мила, а не тільки ножем. Очевидно, що в цьому сенсі постійно говорити про небезпечність мила, і безпеку ножів можна лише доволі опосередковано. Той, хто заходить в Інтернет для того, щоб прочитати новий текст зсайту Богослов.Орг і той, хто шукає педофільське відео використовують однакові можливості мережі абсолютно по-різному. Питання тут не в Інтернеті, а у внутрішньому стані та мотивації користувача.

2) Соціальні мережі незалежно від їх назви – це чудовий, і можливо, найкращий інструмент комунікації людей в наш час. Цей інструмент можна використовувати також по різному : як з добрими намірами, так і злими, гріховними. Християнин не повинен уникати нагоди зробити добру справу незалежно від того, чи є піст на дворі, чи його нема. Так само й дивно, коли люди починають різко уникати спокус виключно з настанням Святої Чотиридесятниці. Спокус та гріха ми маємо боятися 24 години на добу, протягом всього свого життя. Старе ніцшевське гасло про «мертвого бога» у варіанті багатьох лжехристиянин звучить ще більш цинічно : «Бог є лише у піст, а після посту – ніякого Бога немає». Дивно, що багато людей не змогли б сформулювати так чітко це твердження, як щойно зробив це для вас я, але й незалежно від цього, блискуче притримуються його у власному житті десятиліттями.

Що робити з соціальними мережами у піст?

3) Серед усіх переваг соціальних мереж, було б варто також зазначити і їхні очевидні мінуси. Соціальні мережі – це такі комп’ютерні пристрої і програми, що мають за мету збирати найдрібнішу і найбільш незначну інформацію про нас, не просто з нашою допомогою, а виключно завдяки нам. Ми не допомагаємо їм. Ми робимо абсолютно все за них. На відміну від наших подружніх партнерів, друзів, родичів та знайомих саме соціальним мережам, по-справжньому, цікаві наше самопочуття, усі наші смаки, наш вигляд цієї хвилини, мрії, плани та всі інші наші дивацтва. Тож у зв’язку з цим, слід особливо наголосити, що в час 21-го віку, питання прослуховування телефонів, шпигунів СБУ_КГБ_ЦРУ_ФБР не є важливим. Все це на себе взяли «Однокласники» і «Вконтакті». Вони не лише стежать за вами, але й краще від вас знають все про ваших рідних та друзів, дітей, їхній характер, звички, слабкості та режим дня. Ви думаєте, що про цей нюанс більшість користувачів соціальних мереж не здогадується? Я просто переконаний, що усі про це чудово знають і все добре розуміють. Але відмовитись від віртуального світу вони вже не в силах. Їм є що втрачати.

Як це не дивно, у більшості з нас, поки ми ще ходимо до Церкви, з власними головами все ще більш-менш стабільно. А от у розвинутих безбожних капіталістичних країнах багато хто вже не може себе нормально почувати, коли не виставить в ефір відео розчленування власного кота, чи як виглядають його пахучі післяобідні екскременти. І от за цей ідіотизм, і за можливість публічної реалізації своєї справжньої суті, мільйонам людей плювати на власну приватність і безпеку власної родини. Напевне, саме через це у «фейсбуків», чи усіх його клонів так багато справжніх фанатів. З цілком конкретною психологічною залежністю та хворобами душі і духу. Ми нікому не цікаві, тому шукаємо способів бути цікавими хоча б для бездушних серверів, яким десь там у далеких Сполучених Штатах надзвичайно важливо знати як я повів себе у маршрутці, і чи смачна у мене сьогодні була “Мівіна”.

Церква благає людей і в «звичайному», і в «комп’ютерному» світі залишитись порядними, нормальними людьми. Тільки такими чином людина може сподіватися на добру долю і у світі небесному. Тих, кого це не влаштовує, називати християнами ми не можемо. Та й обіцяти чогось кращого, за їхнє теперішнє пекло, у нас теж підстав немає жодних.

4) Ви напевне чули про такі збочення як вуаєризм та ексгебціонізм. Зазвичай медики і психіатри пов’язують їх із конкретними збоченнями у статевій сфері. Мені здається, що цей стан значно в меншій степені, але від цього не менш чітко, спостерігається у всіх авторів та користувачів соціальних мереж. Одним цікаво себе показувати, а іншим – розглядати. З точки зору православної антропології (науки про людину) і перше і друге – свідчення хвороби душі. Я знаю людей, які тижнями і місяцями розглядають фотки і статуси незнайомих людей, отримуючи від цього якусь неземну, чи точніше, – диявольську насолоду. В той же час очевидно є люди, яким цікаво постити в Інтернет для мільйонів незнайомців сотні власних фотографій. Особливо мене вражають фотографії людей, які наважуються виставляти в публічний доступ знімки власних сексуальних розваг та оголені тіла. Особливо у випадку, коли ні вік ні зовнішній вигляд таких людей цьому взагалі не сприяють. І я вже навіть не говорю тут про духовну складову. Бо навіть і для безбожника краса людського тіла поняття доволі конкретне.

Варто зауважити, що за допомогою Інтернету збочення одних людей підсилюють збочені і гріховні нахили інших. Не забуваймо, що гріх – це хвороба. Якщо її не лікувати, то з часом будь-який, зовні начебто нормальний і пересічний користувач Інтернету, може стати небезпечним психом-маніяком, якому все одно кого ґвалтувати – чи то стареньку бабусю, чи якогось випадкового школяра. Саме тому, до речі, батькам треба уважно стежити за тим, що робить в мережі їхня дитина. Гірше від ілюзії власної праведності може бути хіба ілюзія праведності рідної дитини.

5) Чи варто «видалятись» з соцмереж на час посту? Одразу скажу, що універсальної поради, однаково прийнятної для усіх немає і бути не може. У кожного з нас свої слабкості і причуди. Для когось потрібне кардинальне рішення. Для когось краще взагалі не вмикати комп’ютер. Єдине, у чому я впевнений на 320 % так це те, що кожному з нас дуже потрібно, а на час посту особливо потрібно, відпочити від цієї суєти та інформаційного шуму, в якому ми проводимо увесь свій час. Отець Георгій Коваленко чудово про це говорив у статті про потребу «інформаційного посту».

Я міг би тут лише зазначити, що нам потрібно відпочивати не від інформації як такої, бо зупинка у інформаційному розвитку означала б нашу добровільну самодеградацію. Нам з вами потрібен піст від зайвої луски та інформаційного бруду, котрі ми з вами звикли сприймати за інформацію. Все те, що не направлене на духовний, моральний, інтелектуальний чи естетичний розвиток людини – це не інформація, а лише паразит на ній. Ми часто себе тішимо, що прочитали сорок книжок і стали мудрішими. Але коли подумати, що ці книжки написали Донцова, Коельо і Геннадій Малахов, то пора вже насправді визнати щось протилежне. Вони просто з’їли наш мозок. Вони зробили нас тупішими, відволікли від справжньої мудрості та головних світоглядних орієнтирів. Так само й Інтернет. У ньому є достатньо інформації, щоб спасти свою душу, або просто стати нормальною і гідною людиною. Але є і достатньо речей, які я вам не можу порадити вже як священик.

6) Соціальна мережа – чудовий спосіб бути на зв’язку з друзями, з якими не завжди маємо можливість зустрітися чи спілкуватися в реальному житті. Там ви, справді, можете спілкуватись, обмінювати фотографії і демонструвати цікаві відео, вітати один одного зі святами, і навіть, робити іншим реальні чи віртуальні подарунки. Ви можете тримати зв’язок з колегами про роботі, та партнерами у бізнесі.

Все ж пам’ятайте. Для людини нормально, коли вона любить інших людей суттєво більше за сорок котів у своїй квартирі. Для людини нормально, коли вона любить своїх дітей і свого чоловіка більше за віртуальних коханців. Для людини логічніше і вірніше, коли вона більше часу проводить дивлячись в очі своїм близьким, а не в екран монітора. До речі, як свідчить практика, у таких осіб з часом монітор збільшується, але пропорційно і збільшується відстань до серця колись рідних їм людей.

Для людини нормально, коли вона живе реальним життям, визнаючи усі його проблеми і неприємності. Навіть у тому випадку, коли дотепним жартівником з «Однокласників» їй бути набагато комфортніше.
Знаєте, життя – є життя, і щоб воно не засмучувало нас надмірно, то проблеми потрібно вирішувати по мірі їхньої появи, а не ховатися від їх скупчення в мережі. Сам Інтернет здаючись нешкідливим, виглядає нам як той безпечний і наївний кусок мила, здатен вбивати. І душу в першу чергу. Тому Бог і Церква благають тебе вимкнути комп’ютер і піти до храму відпочити, полікувати і наситити власну душу.
Спаси нас Господи! Бувайте здорові, і до зустрічі :)

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!