Синдром поверненця, або Чим живе окупований Донецьк (ФОТО)

Це розповідь людини, яка лише кілька днів тому повернулася з Донецька - свого рідного Донецька. Він знає про це місто все - чим воно жило і дихало раніше, що залишилося в ньому від колись шаленого ритму сьогодні. А ось про майбутнє не говорить. Сьогодні в Донецьку - це не популярна тема. Жити одним днем, а далі ...

Кожен, хто повертається зараз в Донецьк, страждає синдромом поверненця. Це таке легке і приємне відчуття ейфорії, коли ти виходиш в центр міста, на бульвар Пушкіна, і бачиш, що на парковці немає вільних місць. На бульварі зустрічаєш багато знайомих облич.

Вулиці сяють чистотою. Полиці магазинів повні продуктів та інших товарів. «Донецьк-сіті» відновив роботу, і «Фунтура» знову катає дітей. І здається, що все - як раніше. Той же Донецьк, успішний, процвітаючий, і рідні люди - поруч.

Ейфорія триває 7 днів. А потім починається повернення в реальність.

«А чим ви тут займаєтеся?» - починає цікавитися поверненець у своїх друзів. І отримує відповідь, яка «вбиває»: «Нічим!» Тут немає чим зайнятися ні сьогодні, ні завтра, ні потім.

Так, тут дійсно дешевше комуналка. За газ, воду і електрику платить Україна. І війну «молода республіка» не веде. Адже не вона закуповує зброю, не вона фінансує солдатів в окопах, тому може собі дозволити таку щедрість, як низькі тарифи.

Коли я повертаюся в Україну, я прекрасно розумію, чому так важко живе країна, я бачу, куди вона витрачає гроші. Армія, зміцнення блокпостів, соціальні виплати.

«ДНР» на це не витрачається. Якщо поїдете з Донецька в Новоазовськ - самі все побачите. Українські позиції обладнані відмінно. Але як тільки в'їжджаєш в Тельманівський, Новоазовський райони - там нори! Замість нормальних блокпостів всюди одні нори з трубами буржуйок. І люди у військовій формі в цих норах дуже агресивні. Форма жахлива, немиті, часто з гнилими зубами. На дорозі постійно зустрічаєш то одну озброєну групу, то іншу. Поки доїхав до Новоазовська по окупованій території, мене зупиняли 5 разів! Перевіряли серйозно. Там дійсно відбувається якийсь військовий рух.

У Донецьку все по-іншому. Пострілів вже не чути. На блокпостах - перевірка формальна. По дорозі з Маріуполя до Донецька мене зупинили тільки в Оленівці. Взяли 4 паспорта в машині, навіть не подивившись, кому вони належать, чи збігається фото в документі. Їм байдуже. Коли виїжджаєш з міста - зовсім інша історія, перевіряють довго, тому і черги на виїзд з Донецька довгі. Мені здалося, їм там, у «ДНР», не хочеться, щоб з Донецька взагалі виїжджали люди.

Ні, в Донецьку не витрачають гроші на війну. Все, що сьогодні цікавить Захарченка і на що він виділяє кошти - це на пропаганду. Білборди, плакати, прапори «ДНР» всюди. Видали наказ - кожен підприємець зобов'язаний вивішувати прапор «ДНР». І вішають. Сьогодні по прапорам в Донецьку можна визначити, який магазин працює, а який ні.

Або інший приклад. Напередодні 11 травня, так званого дня республіки, зобов'язали всіх розвісити плакати про свято. І спробуй не послухатися.

11 травня я був у Донецьку.

Людей звозили з відусіль. З такої глушини! І знаєте, для них це було дійсно свято. Уявіть, живуть ці люди в злиднях - без грошей, без роботи в який-небудь дірі, де крім непрацюючої шахти взагалі нічого немає. І раптом їх одягають, садять в автобус, привозять. Музика грає. І вони в центрі уваги. Звичайно, вони щасливі. Їм дали в руки плакати, сказали, які гасла кричати. І вони кричать. Згадалося, як Ахметов десятки тисяч таких людей відправляв на футбол. Вагони віддавали під цю справу такі страшні, брудні, автобуси - розвалюхи, а люди все одно їхали, по 20 годин тряслися, і були щасливі. Тому що нічого у них в житті не було тоді, крім цього подарованого футбольного матчу. Нічого немає і зараз.

Я дивився на ці стрункі колони 11 травня і думав про те, що насправді більшості людей абсолютно не потрібна свобода. Вони не хочуть самі за себе приймати рішення. Нехай краще дядько, начальник, Захарченко - хто завгодно, тільки не самі. Багато із Донецька тому не їдуть - адже це дуже серйозне, непросте рішення - виїхати, а вони вирішувати не можуть. Простіше побудуватися в колони.

Людей перед початком демонстрації виставили на бічних вулицях і сказали: чекайте своєї черги. І вони покірно стоять. Не відходять ні праворуч, ні ліворуч.

А зовсім поруч - пустота, жодної людини.

Діти в червоних краватках, теж не місцеві, не донецькі. Підлітки по 11-12 років - всі за «ДНР», кричать голосно. Для них це теж подія.

Такий абсолютний сюр (це якщо без мату). Найгірший варіант «СРСР». Кілька десятків тисяч людей вивели в центр міста і видали наказ про заборону торгівлі алкоголем. У молодій республіці з 9 по 11 травня було повністю заборонено продаж спиртного в центрі міста. І ось ці опухлі борці за республіку поневіряються туди-сюди, хочуть горілки купити, а не продають.

Зате в мікрофон їм розповідають, що саме зараз вони живуть у вільній країні, вільній і незалежній молодій республіці.

Ну а місцеві, донеччани ... Ті, звичайно, розуміють більше. І прозріння у них настало вже давно. Мовляв, щось цей Захарченко бреше багато. Чого обіцяв - не робить. Історії, на взірець пригоди лікаря, який намагався провезти через блокпост гасницю, 4 блокпоста проїхав, а на п'ятому п'яні «ополченці» вирішили, що гасниця - це бомба, швидко протвережує. Його схопили і відправили рити окопи. 8 днів лікар вищої категорії махав лопатою, поки його дружина не визволила. Але все одно, любові до України від таких прикладів більше не стає. Росія все одно велика, Україна - повне лайно. І чума на обидва ваші хати. Всі погані.

Хоча не всі і не для всіх. Сьогодні в Донецьку утворилася каста прекрасно забезпечених бабусь, які примудряються і російську пенсію отримувати, і українську, і гуманітарку від Ахметова. А оскільки гуманітарка - велика, то часто її використовують в товарно-грошових відносинах. Немаєі готівки - розплатилася гуманітарними макаронами. Такий бартер зараз дуже поширений в Донецьку.

З початку конфлікту штаб Ахметова роздав людям 8 мільйонів продуктових наборів. Просто вдумайтеся в цю цифру. Багато хто харчуються з цього. Ахметов дає продуктові набори всім старше 60, всім дітям віком до 6 років, одиноким матерям та інвалідам. За це його ім'я заборонено до цитування в ЗМІ. У ДНР вважають, що саме категорія "старше 60" голосує, і Ахметов готує ґрунт для своїх людей на майбутніх виборах.

Зате двоголові орли у великій пошані. Захарченки відновили роботу військово-піхотного училища на Боссе. Його ліцеїсти на демонстрації крокували в парадці, а на кашкеті - такий орел. Парадці що у курсантів училища, що у його ліцеїстів - з голочки, новенькі. Ось на це в «ДНР» витрачаються. А на людей - немає.

Самопроголошена влада Донецька сильно проти того, щоб називати російські пенсії - пенсіями. Їх сьогодні називають частіше просто матеріальною допомогою Росії. Розумієте чому? Приклад кримчан перед очима. Там мінімальна пенсія, яку платить Росія, - 8 тисяч рублів, а в Донецьку та ж сама Росія виплачує всього 2440 руб. Зарплата лікаря в Донецьку - 5 тис. руб., Зарплата вчителя - 4 тис. При існуючих цінах - це мізер. Якщо дитина росте в повній сім'ї, їй, скажімо, 8 років. Його мати отримує 4 тис., а батько без роботи, то така сім'я голодує. Батько в такому сімействі може піти до якоїсь забезпеченої бабусі підремонтувати щось, і вона розплатиться з ним макаронами з гуманітарки Ахметова. Ось ці макарони такі сім'ї і їдять день у день. У тих, хто має доступ до гуманітарки, ахметовськими макаронами забиті всі балкони. Ідеш по вулиці і дивишся на ці макаронні штабеля.

Треба сказати, що при збереженні подорожчання продуктів, ресторани і кафе в Донецьку дуже дешеві.

Скажіть, ну де в Україні можна поїсти ресторанне меню з трьох-чотирьох страв (саме ресторанне, а не комплексний обід) за 70 грн? А в Донецьку можна. Я їв. Але навіть при таких цінах відвідувачів майже немає. Безгрошів'я і бартер сьогодні правлять бал. Весь донецький «общепит» працює практично в собівартість, в борг продають, намагаються хоч якось прив'язати до себе клієнта. Ледве-ледве зводять по нулях. Як казав мені один знайомий ресторатор, працюємо не за прибуток - просто щоб не сидіти вдома, а хоч чимось займатися. Тому що інакше можна збожеволіти.

А ось шахти і заводи в окупації працюють нормально. Всі вони зареєстровані в Україні, платять податки в Україні, і з «ДНР» до них не приходять. Не хочуть зв'язуватися. Наприклад, недавно в «ДНР» заборонили видавати газети без місцевої реєстрації. А на ахметівських підприємствах до недавнього часу виходили ще корпоративні газети. І ось до директорів підкочують і вимагають перереєструвати газети в «ДНР». Так у Ахметова наказали взагалі всі ці газети позакривати. Так і зробили.

Взагалі цензура і влада - це окрема тема.

Якщо проводити аналогії сьогоднішнього Донецька і Сталіно в роки Другої світової, то зараз у нас не все так погано. Тоді на бік ворога переходили представники влади, інженери - еліта, взагалі-то. Сьогодні в Донецьку з усіх співробітників Донецької обласної держадміністрації, навіть тих, хто підтримав «російську весну», у владі не залишилося жодної людини. В основному всі виїхали. З колишньої міської адміністрації залишилося в управлінні чоловік вісім, не більше. Мером став колишній директор парку Мартинов, секретарем міськради - Пономаренко, колишній начальник БТІ. Решта посад зайняли представники культпросвітучилища. Начальник канцелярії - культосвіт, начальник апарату «глави уряду» - колишній масовик-витівник. Дно!

З розумними складно: з одного боку, вони потрібні, а з іншого - вічно сунуть ніс не туди. Тому Захарченко і вважає за краще мати поруч з собою виключно масовиків-витівників (в прямому, а не фігуральному сенсі).

До слова про Захарченко. Він зараз в Донецьку всюди - на сіті-лайтах, бігбордах, плакатах.

Про колишній конфлікт між ним і Пушиліним сьогодні не нагадує ніщо. Тиша і спокій. Кажуть, що Захарченко хоч і дурнуватий, але його чіпати не будуть. Його і Плотницького. З однієї простої причини: вони поставили підписи під Мінською угодою. Їх через це будуть тримати на місці. Та й міняти їх, за великим рахунком, нема на кого.

Ось, наприклад, у Захарченко є власний «гаманець», Трофимов, кличка Ташкент. Всі знають, що він стриже весь бізнес, що до нього стікаються всі потоки. На моїй пам'яті його вже тричі вивозили в Москву, гроші з нього вибивали, а потім знову повертали в Донецьк. Тому що інших дурнів немає на це місце.

Гірше за всіх сьогодні в Донецьку живеться патріотам. Їх чимало. За моєю особистою статистикою, 10% проросійських донеччан виїхали в Росію, 10% проукраїнських - до Києва, 60% абсолютно все одно, що відбувається навколо. І залишаються 20% - справжні патріоти, які не можуть залишити своє місто. Вони дуже страждають, кожен день роблячи свій маленький особистий, ніким не помічений подвиг. Живуть з болем і надією, що театр абсурду «ДНР» коли-небудь закінчиться.

Записала Ганна Романенко

Чим живе окупований Донецьк
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Про це Ihor Svirskyi написав у спільноті “На віглі в Бережани” у мережі "Facebook". "І знову і знову…Рейс Бережани-Тернопіль/Козова. Сидячих місць 26, загальна кількість 39. На перший погляд, людей достатньо, але якщо порахувати, то значно більше. Довічна проблема, людей в громадському транспотрі більше, ніж дозволено. Чому не можна зробити для людей? Чому всі пхаються в автобус, наче він останній? Чому водій автобуса, бере гроші за місце, коли місць сидяч...
Суспільство
Тернополян попереджають про нові терміни подачі показників лічильників. Так, нововведення відтепер стосуються споживачів електроенергії. — Споживачі зобов’язані станом на 1 число знімати фактичні показники лічильника та подавати їх не пізніше 4 числа наступного місяця. Тобто за серпень показники слід подати до 4 вересня, — пояснюють у ВАТ «Тернопільобленерго». Разом з тим, мешканців Тернопільщини закликають не баритися з оплатою за спожиту електроенергію,...
Суспільство
Попри те, що на Тернопільщині деякі водії виступають за розширення проїжджої частини, такі додаткові можливості на трасах області неможливі через їхню велику затратність. Про це заявив на обговоренні плану дорожніх ремонтно-будівельних робіт за 2018 рік начальник САД у Тернопільській області Богдан Юлик. — 70% дорожніх знаків на трасі Львів-Тернопіль – відновлено. Що стосується розширення проїжджої частини, то на це потрібні значні кошти. Тож для того, щоб...
Суспільство
Саме сьогодні, 17 серпня, бійцю батальйону «Збруч» Назарію Кулинцю, який загинув 1 лютого 2015 року, мало би виповнитись 29 років. Назар був випускником Національного університету «Львівська політехніка», яку закінчив в 2012 році. Одразу після повернення з Майдану потрапив в першу хвилю мобілізації, перебуваючи спочатку в Зборівському військкоматі, а згодом, в березні 2014, при формуванні батальйону «Збруч», посів його лави, пише "Терен". Посмертно нагород...
Суспільство
Сергій Лучкін 24 серпня візьме участь у параді з нагоди 27-ї річниці Дня незалежності України в Києві. Як повідомляється на сторінці Збаразької РДА, учасник АТО, старший сержант Сергій Лучкін візьме участь у параді. Заступник голови райдержадміністрації Петро Тиньо привітав бійця з цією почесною місією.
Культура
Про це йдеться на сторінці "Українського Оскарівського Комітету" у мережі "Facebook". "Український Оскарівський Комітет завершив прийом заявок для участі національних фільмів у відборі на висування фільму на премію "Оскар" Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії "Найкращий фільм іноземною мовою" від України. Цього року в національному відборі участь братимуть 6 фільмів: 1. Брама, реж. Володимир Тихий, Україна, 106 хв Фільм розп...
Пригоди
У п'ятницю, 17 серпня, близько 8 ранку на перехресті вулиці Київська та 15 квітня трапилася аварія. На щастя, обійшлося без жертв. Там зіткнулися авто ВАЗ та карета швидкої допомоги Peugeot. Зіткнення було не сильним, тому ніхто не постраждав. Учасники ДТП від допомоги патрульних поліцейських відмовилися та оформили подію за допомогою страхової компанії, пише "Терен".
Суспільство
Відео опублікував Віталік Кулина на сторінці групи «Автобидло Тернопіль». "Вул. Дівоча, грубе порушення правил таксистом служби 549 (позивний 477), проїзд "проти шерсті" з пасажирами в тому числі з малолітньою дитиною. На зауваження почув тільки хамство та агресію від водія", - йдеться у дописі.
Суспільство
Так як і минулого року, під монетизацію підпадають зекономлених домогосподарствами еквівалент вартості 150 кіловат електроенергії, якщо цей ресурс використовується для опалення, або 100 кубів газу. До 1 липня 2018 року підприємства-виробники чи підприємства-виконавці послуг з газо-, та електропостачання в паперовому та електронному вигляді надали структурному підрозділу з питань соціального захисту населення списки енергоощадних субсидіантів із зазначенням...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!