Олександр Башта про “Свободу” Олексія (лист-крик душі)

Передісторія. Під час покладання квітів в Шевченківські дні до памятника Кобзарю, люди в цивільному викинули з  інвалідного візка громадсько активного інваліда першої групи, і жоден з представників влади не те що не заступився, але і не зупинив свою полум’яну промову.

Ну що, шановний Олексію, от і поховали ми з тобою 9 березня 2012 нашу неньку біля памятника Тарасу, у самому центрі Тернополя. Ти туди прийшов урочисто, в колоні з своїми побратимам и з Свободи і друзями з Фронту змін, УНП, партії Гриценка. А пліч опліч з вами маршували і представники регионалів ( дивно, але вони сильно чомусь не афішували свою региональність ). Ви йшли горді і веселі.Несли вінки з квітв, а казали що то свято. У вас було свято…

А от Батьківщини чомусь не було серед вас на святі ? Дивно. Правда, Олексію. Регионали влади з вами ( чи то може ви з ними ) були, а от Батьківщини не було. Хочу тобі, Олексію нагадати (прости вже мені за таку наглість, але Батьківщина – то така політична сила, лідер якої “дуже законно” засуджена тими, з ким ти, і твої побратими з Свободи покладали квіти в вінках на це свято. А за ту жіночку з Батьківщини, що в буцигарні тепер сидить, доречі, на виборах президента в 2010 всі українці ( тут я не помилився, саме – українці, а не насєлєніє ) проголосували, але бандити “перемогли” обманом і фальшуванням і з допомогою тогож насєлєнія.
У мене, Олексію, все “ок”. Я – інвалід 1 гр., на візку, “счастливо и безнужденно” живу на пенсію в 822грн.
А ще з початку 2009 і по нині 2012, ця пенсія НЕПІДВИЩУВАЛАСЬ вже 2 (ДВА ! ) роки. Але не відкрию для тебе, Олексію таємниці, що патрон нашого “губернатора в законі – Хоптяна ” ( це той що вбив людину в аварії і втік, а потім “доказав” що він не винен ) за ці два роки що найменьше шість разів обіцяв пенсію мою, доречі саму мінімальну, підвишити.
Ти розумієш, Олексію, ОБІЦЯВ, а не виконав. Як же так, Олексію ? Я з цим не змирюсь ніколи. Але і вам праздних нехотів псувати своєю присутністтю. Бог вам суддя. Не було у мене до тебе,Олексію, жодних претензій. Я розумний, все розумію.

Але коли той обіцяльник напередодні цього вашого святого покладання квітів знов пообіцяв що мені стане ще краще і ще покращенніше, то я вже не витримав. Ти розумієш,Олексію, ну не втримався. Навіть не стільки я, скількі моя душа. Так вона взвила, Олексію, що я тобі словами не можу передати.
От я і вирішив, що піду до вас на свято покладання, не буду його вам псувати, але лише тихесенько нагадаю тобі, Олексію і побратимам твоїм, що тяжко мені, дуже. Ти чуєш, Олексію ? Тяжко нам, тим хто живе на 822грн/мсц, ну дуже тяжко. Оце я і хотів вам, Олексію і сказати.

Напевно ти, Олексію знаєш, скільки сходинок багато треба подолати, щоб до Тараса підійти. А як же мені самому ?, та ще й на візку…Сподіваюсь ти зрозумів, про що я. От і вирішив я, що заїду від драмтеатру нашого, не привертаючи сильно уваги. Там є одне місце, де нема сходинок. Ти будеш здивований, Олексію, але на мене там вже чекали якісь хлопці в цивільному ( то були ті самі, що мене потім тягли від тебе на твоїй промові). То тепер я знаю, що то були переодягнуті в цивільне менти (прости мені Господи ). Але я зміг всеж іх обдурити. І навіть під’їхати до людей, встати поруч з людьми. Ти же знаєш, Олексію, що я на візочку, а тому “маленького” зросту, і стояти в натовпі, то це якраз мій чудовий носик на рівні не меньш чудових попок тих пацанів в цивільному, що мене потім по землі шарпали, викинувши з візка.

Так от, Олексію, коли ти почав виступати, то ті хлопчики в цивільному якраз і обступили мене з боків та почали тягнути в зад, подалі від тебе, Олексію. Щоб не почув я твоєї промови, а лише нюхав їх зади. Я зрозумів, Олексію, що ще трохи, і мене взагалі виштовхають. Тому-то, шановний Олексію я і вискочив до тебе, щоб бути поруч, щоб ти мене захистив від тих бандюків в цивільному. Думав що бандюки непосміють. Даремно я так сподівався. Посміли, та як останню шавку гицелі в місті Тернополі мене потягнули. А ти, Олексію, не в укір тобі, не зміг швидко, а політик має часом і миттєво оцінити ситуацію та прийняти рішення. Незміг ти, Олексію.

І ти, Олексію, так був захоплений промовою своєю, що тільки і зміг сказати ” – хлопці, ну шо ви там” …і далі продовжував свою палку річ. А поки ти, Олексію говорив свою чудову річ, то мене викинули з візка на зелмю ті хлопці в цивільному, а міліція не підпускала тих, хто хотів мені допомогти. Я ж то розумів, що треба волати, щоб всі почули та захистили. Ан ні. Не почули. Може то і тебе там не пропустили міліціянти, бо по завершенні своєі палкої промови, ти так і не подолав той кордон, не підійшов до мене, не спитав, Сашко, а що з тобою трапилось ?

Напевно вже досить щось ще писати, бо може ти взагалі і не захочеш читати, а тут як дурень слова делікатні підбираю. На останок таке скажу.
То СЛОВО, яке ти мені (шкода що не особисто, а через того дідуся-посередника, що мене від мусорів боронив ) обіцяв що всеж виступлю на вашому святі мені так і не дали сказати. Потім, коли вже всі розвернулись до Тараса задами і пішли, то я ім кричав в догін, але вони не чули, і ти, Олексію теж не чув, про мій біль та образу моєї гідності. Але я і це стерплю, я сильний, чуєш,Олексію ? Я все стерплю.

Останне, що тобі скажу, Олексію. В наши самих популярних тернопільських теленовинах на TV-4 про мене навіть словом не згадали, хоча так любили давно і раніше про мене “мирні” репортажі робити.
От в кадрі ти, Олексію виступаєш, тебе добре чути і видно, а на цьому фоні чути і мої воплі і волання…але мене не видно. Ти бачив, Олексію, скільки там було телекамер і теба всі фільмували ? Так – 5 !!!. і по жодному з наших тб каналів, то як мене мусора тягали по землі так і не показали. Правда там був один хлопчина з камерою і тільки но мене фільмував невідстайно. Але ті які мене викидали з візка на землю, в самому кінці сказали йому – “ну всьо, паша, пашли”.

Ну тепер вже все. Хоча є що тобі сказати. А ти напевно сам, Олексію, не додумаєшся мене знайти та поговорити. Чому таке могло статись ? Сталось не в Донецьку, не в Харькові, не в Луганську. А сталось в Тернополі. В обласному місті, де ти голова обл.ради, області де люди підтримували твою Свободу. Що змінилось в нашому житті,Олексію ????

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!