Тернопільські журналісти з`ясовували, яка вода безпечніша: з крана чи джерела?

Чудодійні властивості, зцілюючий ефект – яких тільки аномальних властивостей не приписують джерельній воді. Чимало людей переконані, що пити її значно корисніше, аніж воду, яка потрапляє у наші оселі по водопровідній мережі. Чуда від джерельної води в обласній санепідслужбі не обіцяють, однак  підтверджують, що жодної серйозної небезпеки вона звідти для населення не несе, а усі її прогріхи можна ліквідувати у домашніх умовах. Дещо менше позитивних характеристик у воді із крана: у цьому провина зношених водопровідних мереж.

Найбільше солей в Острівецькій воді…

За статистикою, 80% набу тих захворювань виникають че рез неякісну питну воду. Це і онкозахворювання, дерматити, екземи, арсеноз, бронхіти, анемія, порушення функцій щитовидної залози, нирок, не рвової, серцево-судинної си стеми, значне зниження репродуктивної функції у чо ловіків. Тому питанням якості води в області журналісти «Номер один» цікавляться не вперше. Напередодні в одній із газет ми наткнулась на рекламу тестування води на вміст солей. Одразу ж вирішили перевірити, наскільки якісну воду споживають тернополяни. Для порівняння ми взяли кілька зразків води з найпопулярніших джерел району. Серед них вода із сіл Ступки, Острів, Смиківці. Тестування провели представники німецької компанії «Zepter». Вміст солей ми виміряли за допомогою TDS-метра. Наскільки вода насичена солями, можна побачити неозброєним оком. Потрібно просто провести електроліз води. Ми занурили прилад у воду, і вже за кілька хвилин він показав перші результати. Виявилось, найбільший вміст солей у джерельній воді з села Острів. Прилад зупинив відлік на позначці 323 мг солей на 1 літр води. Практично такий же показник і у смиковецькому джерелі – 313 мг на літр води.  Дещо менший вміст солей у ступківській воді – 263 мг на літр води.

Солі мають властивість осідати у жовчному міхурі і навіть у судинах. Вони зашлаковують організм людини і у вигляді камінців накопичуються в нирках. Одним із найпоширеніших важких металів, знайдених у воді, є свинець. Він може погіршувати стан репродуктивної та центральної нервової системи, підвищувати тиск крові та впливати на слух, а високі рівні концентрації – викликати анемію та пошкодження нирок.

… а бактерій – у парку «Топільче»

Сьогодні ж журналісти «Номер один» звернулись у санепідслужбу з питанням якості води з цих же джерел та води з крана, але цього разу за бактеріологічними показниками. Ситуацію зі станом води у джерелах Тернополя та ближніх сіл прокоментував головний державний санітарний лікар Тернопільської області Степан Дністрян. Ось що з’ясувалося.

– У парку «Топільче» взято сім проб для аналізу води. Чотири з них не відповідають бактеріологічним показникам. 66% не відповідають нормі по бактеріологічному забрудненню. Вода з джерела у парку Національного відродження не відповідає бактеріологічним нормам на 14,3%. У селах Ступки, Острів та Смиківці санепідслужба відібрала 15 проб води. В усіх випадках бактеріологічні показники була у межах норми, – каже Степан Дністрян.

Безсумнівно, відповідає нормі по бактеріологічних показниках вода з крана, однак до неї є інші зауваження. На якість питної води систем централізованого водопостачання негативно впливає незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж, відсоток їх зношеності, що становить у різних районах від 30% до 50%. Зношеність мереж опустила Тернопільщину по якості води на останні місця загальнодержавного рейтингу, однак порівняно з 2011 роком якість води в області дещо покращилась.

– На Тернопільщині воду добувають з артезіанських глибин від 50 до 120 метрів. У своєму зародку вона відповідає вимогам як за хімічними, так і за бактеріологічними показниками. Та пройшовши шлях по водопровідній мережі, у воді з’являються деякі відхилення. Пояснити це дуже просто, адже мережа у більшості випадків зношена, труби корозійні і потребують заміни. За хімічними показниками у воді централізованого водопостачання області спостерігаються відхилення в частині перевищення вмісту заліза та аміаку, тому в Тернополі питання будівництва станції знезалізнення води є дуже актуальним. Порівняно з минулими роками стан води в області покращився. КП «Тернопільводоканал» здійснило великий обсяг ремонтних робіт, прокладено нові труби, здійснено заміну арматур тощо, – пояснює заввідділенням комунальної гігієни обласної СЕС Лідія Блажкевич.

Де в області варто пити воду, а де не слід?

За словами Лідії Йосипівни, перевищення вмісту заліза та аміаку у воді не загрожує здоров’ю тернополян, адже відсоток надлишку незначний. Часто можна почути нарікання громадян на неприємний запах хлору у воді, однак вирішення цієї проблеми потребує чимало  коштів, адже інші реагенти для очистки є надто дорогими. Хоча джерельна вода за своєю природою чиста і не містить жодних  домішок, але у неї потрапляють дощові опади, тому джерельну воду не рекомендовано пити одразу. Спершу її потрібно відстояти та прокип’ятити, особливо якщо її споживають діти.

– Джерельна вода не містить хлору. Вони чиста, не має запаху та кольору, але за бактеріологічними показниками вона може не відповідати нормам. Традиційно у воді містяться кишкові бактерії та найпростіші, здатні викликати шлункові розлади, каже Лідія Блажкевич. – Під контролем санепідслужби області знаходиться 460 джерел централізованого та 5865 джерел децентралізованого водопостачання (колодязі, капажі тощо). Централізованим водопостачанням забезпечено лише четверту частину сіл області. Решта сільського населення споживають воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які у переважній більшості знаходяться у незадовільному технічному стані, питна вода використовується без попереднього очищення та знезараження, не відповідає санітарним нормам благоустрій прилеглої території до криниць, відсутність стоку і можливість підтоку дощових вод. Причин забруднення питної води у криницях є багато: це застосування на власних присадибних ділянках мінеральних добрив та засобів захисту рослин, порушення вимог щодо ведення домашнього господарства, збільшення атмосферних опадів та, найголовніше, порушення вимог щодо утримання власних криниць.

Особливу небезпеку для колодязів становить використання населенням нітратів. Дані речовини із сільськогосподарських угідь потрапляють у водоносні горизонти, а потім у колодязі, джерела та криниці. Востаннє непоправного лиха вода із вмістом нітратів завдала родині із Ланівців.

– У сім’ї було двоє немовлят-двійнят. Одному з них матір розводила дитячу суміш водою з криниці. В результаті стався трагічний випадок – дитина померла. Тепер в області проводиться моніторинг криниць, з якої споживають воду діти до трьох років. Дільничий педіатр повідомляє матір про необхідність звернутися у СЕС та провести обстеження колодязя на вміст нітратів. Найчастіше від перевищення вмісту нітратів страждають колодязі Зборівського та Заліщицького районів, де у великих масштабах вирощують парникові рослини, зокрема, ранні огірки та помідори, та виготовляють міндобрива. Також в області триває процедура паспортизації колодязів. Наразі паспортизовано усі громадські криниці (з яких споживають воду не менше чотирьох сімей – авт.) та практично всі централізовані джерела водопостачання,  – розповідає Лідія Блажкевич.

Негативно на стан води централізованого водопостачання впливало її періодичне відключення. Тоді виникає застій води і після відновлення водопостачання вона забруднена. Також характерними для районів області є прориви водопровідної мережі, які мають суттєвий вплив на якість питної води, адже кожен прорив несе за собою вивільнення каналізаційних стоків, а разом з тим і забруднення води. Загалом протягом року в області виникає близько 80 проривів. Перед відновленням роботи мережі СЕС обов’язково бере аналіз води на бактеріологічні та хімічні показники. Якщо показники відповідають вимогам, водопостачання відновлюється.

Попри те, що тернополяни отримують воду з артезіанських глибин, Тернопільщина має значно вищі бактеріологічні показники, аніж середньообласні – 7,9% проти 3,2% по Україні. Натомість санітарно-хімічні показники становлять 5,5% проти 14,2% загальноукраїнського показника, – констатує Лідія Блажкевич.

Санепідслужбою області щорічно 2 рази на рік, весною і восени, проводиться 100% обстеження громадських криниць з лабораторними методами дослідження. За словами Лідії Блажкевич, найчистішою залишається вода у Бучацькому, Бережанському, Зборівському та Козівському районах. У даних місцевостях немає ані великих промислових об’єктів, ані сільськогосподарських угідь. Тут же значно кращий стан водопровідних мереж.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!