Чому на Тернопільщині люди тиждень блокували сільську раду?

Проблемне питання виділення земельних наділів для учасників АТО і реформування місцевої лікарні стали причиною тижневого блокування селищної ради й навіть перекриття дороги частиною мешканців селища.

Що реформують реформи?

Приклади реформування останніх років свідчать лише про одне: там, де їх впроваджують, починаються проблеми і то чималі. Особливо у нашій державі. На папері ніби все чітко і гарно розписано, а в житті — навпаки. Маємо досвід реформування, точніше, цілковитої руйнації сільського господарства. Тепер на черзі реформа медична.

У селищі міського типу Мельниці-Подільській діє районна комунальна номерна лікарня, яка обслуговує майже 23 тисячі населення із селища й навколишніх сіл. Із запровадженням адміністративно-територіальної реформи й утворенням Мельнице-Подільської територіальної громади заклад має перейти на її утримання, тобто в комунальну власність. Голова об’єднаної громади Володимир Боднарчук запевняє: це вимога законодавства — і не більше, міняється лише статус закладу. А ось люди, які звернулися до нашої газети, іншої думки. Вони чиновникам не вірять і твердять, що лікарню мають намір закрити. Такі підозри закралися після того, коли з’явилося рішення сесії про утворення територіального медичного об’єднання і призначення нового головного лікаря. Голова профспілкової організації селищної лікарні Оксана Комар каже, що це об’єднання створили без відома колективу лікарні. Медиків це обурило — і вони вирішили відстоювати існування свого закладу в суді.

— Головного лікаря призначили, але нашої думки не питали, — розповідає Вільному життю Оксана Комар. — Головний лікар у закладу є, і він дуже добре справляється зі своєю роботою, має контракт до березня. До того ж є державна медична субвенція, виділена з бюджету держави на утримання лікарні до кінця року. Нас непокоїть і доля персоналу. Що буде з працівниками, якщо заклад реорганізують чи перепрофілюють? Тому ми подали позови до суду від імені головного лікаря і 132 підписантів — жителів нашої громади, де вимагали зупинити рішення сесії від 18 квітня, згідно з яким мали припинити функціонування районної номерної лікарні шляхом її ліквідації.

Справа пройшла три судові інстанції, і все-таки люди домоглися свого: суд призупинив дію рішення селищної ради. До вирішення долі медичного закладу долучилися не лише місцеві жителі, а й активісти громадських організацій, волонтери, воїни АТО і просто небайдужі. У соцмережах вони викладали відео із судових засідань, аби надати розголосу проблемі й отримати підтримку.

Та хоча люди домоглися часткового вирішення свого питання, в лікарні почалися фінансові труднощі. Оксана Комар каже, що заклад має вже чималий борг за комунальні послуги та медикаменти. Що буде з медичною цільовою субвенцією, якщо заклад реформують, адже ці кошти не повертаються до скарбниці держави? Є багато запитань у медиків до дій селищної ради. Перше з них стосується призначення нового головного лікаря. Ним став колишній очільник Борщівської районної лікарні, а нині депутат селищної ради, голова її бюджетної комісії Іван Невістюк. Медики не розуміють, для чого їм потрібен новий керманич закладу?

Голова об’єднаної громади Володимир Боднарчук стверджує: медики просто не розуміють суті реформи, їх більше непокоїть, що заклад очолить нова людина.

— Ні про яке закриття лікарні не йдеться, — коментує ситуацію В. Боднарчук. — Закон про об’єднання територіальних громад передбачає, що все майно, яке було в районній власності, має перейти у комунальну власність громади. Питання перебувало в юридичній площині. Щоб узяти на утримання новоутвореної громади районну лікарню, ми й створили територіальне медичне об’єднання, затвердили його статут і призначили, згідно з процедурою, головного лікаря. Так вимагає закон. Заклад мав ліквідуватись як районна структура і перейти у комунальну власність зі збереженням усіх відділів та робочих місць.

Голова об’єднаної громади каже, що не заперечує проти існування закладу в такому статусі. Медики переконані, що їм краще буде працювати, не змінюючи статус і вивіску. І з тим головним лікарем, який їх цілком влаштовує.

Земельний конфлікт

Минулий місяць Мельницю-Подільську трясло не тільки від обурених медиків. До їхньої акції протесту долучилися і воїни АТО. Зокрема їх непокоїть зволікання з виділенням їм землі. Ще у 2015 році, як розповіли хлопці, їм видали рішення про виділення земельних наділів згідно із законом. Але коли прийшли «забирати» свою землю, при обмірі ділянок з’ясувалося, що там — городи мешканців селища. Воювати з людьми учасники АТО не захотіли, тому подалися за поясненнями до селищної ради. Там запевняли, що питання вирішать сьогодні-завтра. Але те зволікання розтягнулося майже на півтора року. Нарешті терпець увірвався — і хлопці прийшли на одне із засідань сесії, де чітко заявили про свої потреби. Натомість, розповідають, депутати вороже поставилися до них та обізвали образливими словами. Це обурило вчорашніх воїнів, і вони вирішили діяти радикально: заблокували роботу селищної ради, встановивши на її ганку блокпост з автомобільних шин.

— Ми стали на захист учасників АТО і будемо з ними до кінця акції, — розповіла секретар ГО «Всеукраїнський союз ветеранів АТО» Тетяна Іванюк. — Також хочемо, аби працівники поліції і прокуратури провели перевірку діяльності селищної ради щодо дотримання законності рішень із земельних питань за декілька останніх років. Вимоги наші дуже прості. Це відставка голови громади В. Боднарчука, звільнення головного лікаря ТМО І. Невістюка і пришвидшення виділення земельних наділів учасникам АТО. Їх є не так багато — всього десять осіб, то невже голова громади досі не міг вирішити це питання?

— У хлопців на руках було рішення про виділення землі, але на тому масиві були городи працівників соціальної сфери, — коментує голова громади В. Боднарчук. — Проблема виникла через те, що деякі люди, які обробляли там землю, не написали заяви про відмову від ділянок. Тому вирішення затягнулось. Ми уже все залагодили і усунули перешкоди. Працівники проектного інституту, які побували в селищі, показали кожному його ділянку, тож питання це можна вважати вичерпаним. А щодо інших висунутих мені звинувачень, то не заперечую проти жодної перевірки. За крісло теж не тримаюсь.

Після тижневого протистояння питання виділення землі вирішилось оперативно і позитивно для учасників бойових дій, їм виділили землю в натурі по півтора гектара на кожного. Рішення сесії про ліквідацію селищної районної номерної лікарні скасовано. Голова громади Володимир Боднарчук продовжує виконувати свої обов’язки: в ході таємного голосування з 22-х присутніх на сесії депутатів 20 виявили бажання підтримати голову селищної ради на цій посаді.

Чого має навчити ця ситуація чиновників і народних обранців? Мабуть, толерантного ставлення до проблем людей, більшої уваги, чуйності. Тим паче, коли йдеться про учасників бойових дій. Шановні слуги народу, не ображайте тих, хто був на фронті, ставтеся до них із повагою. Коли свій не чує свого — то найгірша біда.