Україна може втратити майбутнє

Україна стає не лише "донором мізків" для більш розвинутих країн, але і постачальником "свіжої крові", адже закордон прагне назавжди виїхати левова частка молодих українців.

Більше 80% українських студентів гострять лижі на працю за кордоном – такі вражаючі дані українсько-польського соціологічного дослідження.

Раніше кращого життя шукали здебільшого науковці або малокваліфіковані робітники. Тепер більшість українських гастарбайтерів – студенти, які після закінчення вишів мали би внести свою частку у перетворення України на нову, справді європейську державу. Експерти вважають, що якщо ситуація не зміниться, за рік-два цвіт нації цвістиме на користь інших держав. Чому так сталося і що можна вдіяти - дізнавався ТСН.ua.

Країна бідних працюючих людей

"Якщо в перші 10-15 років Україна втрачала інтелект нації, коли мігрували вчені, професіонали, то тепер масово шукає заробітку за кордоном молодь. Відтак країна втрачає золотий генофонд", – прокоментував заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк дані соціологічного дослідження.

На його думку, держава повинна зацікавити молодь працювати саме в Україні. Проте держава цим особливо не переймається. Наприклад, віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко нещодавно закликав спеціалістів, які не можуть знайти роботу, шукати її за межами свого регіону, а студентам соціальний міністр взагалі запропонував працювати безкоштовно.

Колишній заступник міністра соціальної політики, нині експерт Центру Разумкова Павло Розенко зазначає, що Україна є унікальною країною. Бо проблеми безробіття як такої у нас немає - робота в країні є. Але робота і працевлаштування не виконує своє основної функції.

"Робота в Україні не захищає людей від бідності. Біля 24% сімей, де обидва члени сім'ї працюють, знаходяться за межею бідності. А при народженні дитини кількість сімей за межею бідності ще більше зростає. Сьогодні в Україні працювати не означає забезпечувати свою родину і взагалі мати якусь перспективу в нашій державі", - сказав Розенко.

За кордон через відсутність перспективи

Відсутність перспективи – саме це називають молоді українці причиною для того, аби поїхати з України. Виходячи зі стін альма-матер, більшість з них розуміє, що гарна освіта (іноді і вітчизняна, і зарубіжна), знання кількох іноземних мов не дають гарантії отримати нормальну роботу і гідну зарплату.

Вакансій, які пропонують гідну оплату праці, набагато менше, ніж бажаючих їх отримати. Тож вчорашні студенти беруть квиток в один кінець до однієї з країн Євросоюзу, США чи Канади.

Євгенія одразу після закінчення інституту поїхала до Німеччини – вона там вже 2,5 роки. Їхала туди, аби довчити мову, бо, отримавши диплом викладача англійської і німецької мови, було соромно йти працювати в школу – знання німецької були явно недостатнім.

Дізнавшись про програму AU PAIR, за якою можна на досить пристойних умовах потрапити до німецькі сім'ї доглядати за дітьми, Женя зібрала валізи і поїхала. Спочатку вона збиралася повернутись, але передумала. "Я потрапила до дуже гарної родини, сподобалась країна, вирішила ще на рік лишитись. Також працювала півтора роки у школі для дітей-інвалідів як помічник викладача. А потім вирішила взагалі залишитись. І подобається, і звикла до цивілізованого життя", - пояснила вона.

У жовтні вона вступатиме до німецького університету і здобуватиме освіту викладача російської і англійської мови, які мають попит у Німеччині.

"Є плюси і є мінуси. Бувало важко, сама ж приїхала, ні родичів, ні друзів. Але, як то кажуть, до всього гарного швидко звикаєш. А додому на 2 тижні прилітаю – і назад до Німеччини хочеться. Я звичайно тут не шикую. Працюю на двох роботах і вчусь, зате цивілізовано", - підсумовує Женя.

Ситуація дійсно не однозначна і не безвихідна для української молоді. Як розповіла менеджер по зв'язкам з громадськістю Наталія Маціпура сайту з працевлаштування hh.ua, приблизно третина шукачів - молоді люди, які мають малий або взагалі ще не мають досвіду роботи.

І роботодавці ставляться до студентів або молодих спеціалістів прихильно, бо компаніям, які думають про розвиток, потрібна "свіжа кров". Однак вона зазначає, що конкурс серед молодих людей на робоче місце дуже високий. І щоб отримати роботу, потрібно мати конкурентні переваги на ринку праці. Це може бути знання іноземних мов, наявність закордонної освіти, бізнес-освіти, успішний досвід втілення проектів за напрямком майбутньої роботи.

Роботодавці поки не акцентують увагу на цьому, але ці фактори стають все більш вагомими для них. Хоча для будь-якого керівника найбільш принциповими є професійні навички кандидатів. Помітною стала інша тенденція – поєднання української та західної освіти.

Останнім часом у різних сферах бізнесу стали все частіше вимагати професійні сертифікати міжнародного зразка чи, наприклад, ступінь МВА. Це здебільшого стосується фінансистів, економістів, бухгалтерів, ІТ-спеціалістів. Різницю в заробітній платі відслідкувати фактично не можливо, зазначає Маціпура. Однак якщо закордонна освіта є перевагою для роботодавця, то людина може претендувати на вищий рівень в зарплатній "вилці".

Проблема - у низьких зарплатах

Павло Розенко зазначає, що прогнозував відтік студентських мізків. Бо люди не бачать впевненості в завтрашньому дні, а протягом довгого часу в Україні фактично немає змін на краще. І молодь робить відповідні висновки. На його думку, зараз основне питання, над яким має працювати уряд – це реформування системи оплати праці.

"Поки це питання не буде вирішено, говорити про те, що людина матиме якусь перспективу, чи студент захоче зв'язуватись з роботою в Україні, безумовно марно. Поки студенту фактично пропонується вибір – або працювати задешево у легальному секторі, або отримувати трохи більше у нелегальному секторі. Як правило, молодь користується останньою можливістю, або знаходить можливість для працевлаштування за кордоном", - каже він.

За його словами, ризики тут ще збільшуються тим, що держава не захищає ринок праці. Людина, яка хоче працювати за кордоном, абсолютно спокійно може поїхати і знайти роботу. А українська молодь, яка знається на сучасних комп'ютерних технологіях і володіє кількома іноземними мовами, є абсолютно конкурентоздатною на закордонних ринках праці.

"Враховуючи те, що вони готові працювати за меншу заробітну плату ніж та, яка існує в економіках розвинених країн, західним роботодавцям вигідно залучення наших розумних, кваліфікованих спеціалістів", - зазначив Розенко.

Він прогнозує, що якщо за рік-два держава не знайде адекватних заходів для захисту трудового потенціалу - через збільшення заробітної плати, введення програм доступного житла, систему підтримки молодих сімей, результати будуть невтішними.

"Україна постане перед новою хвилею втрати трудового потенціалу, втрати людей, втрати громадян України, які б мали працювати тут. Ми будемо втрачати не низькокваліфіковану робочу силу, а якраз у черговий раз відчуємо сплеск "відтоку мізків" – науковців, висококваліфікованих людей, студентів, молоді, які мали б стати основою майбутнього нашої держави", - зазначає він.

Європа відкриває двері професіоналам

Тим часом в урядах країн Євросоюзу змінюється ставлення до іммігрантів. Європейські експерти майже одноголосно кажуть про міграцію одночасно і як про виклик, і як ресурс розвитку. Європейці зараз намагаються знайти баланс між позитивними та негативними сторонами міграції фахівців високого рівня. Наприклад, незабаром за допомогою європейської "блакитної карти" висококваліфікованим іноземцям нададуть ще більше можливостей для працевлаштування і проживання. Ця карта надає вихідцям з-за кордону майже такі права, які має кожен громадянин ЄС.

Однак, наприклад, у парламенті Бельгії під час голосування щодо трудових дозволів іноземцям лунали й застереження щодо відтоку мізків із їх рідних країн.

"Так званий людський капітал зменшується у країнах, які слабше забезпечені, ніж держави Євросоюзу. Ми чітко бачимо негативний бік цього явища для тих держав, особливо, якщо вони перебувають на стадії розвитку", - сказав "Радіо Свобода" професор економії, експерт із бельгійського Національного фонду наукових досліджень Фредерік Доке. Проте, каже професор, відтік мізків матиме і позитивний вплив на країни, звідки походять трудові мігранти.

"Насамперед, це перекази грошових фондів, – зауважує він. – Іноземні кваліфіковані й низькокваліфіковані працівники відправляють гроші до своїх родин. Нерідко ті, що тут працюють на великих підприємствах, налагоджують зв'язки з підприємствами своїх країн. Ці зв'язки можуть полегшувати прямі іноземні інвестиції й торгівлю".

Дійсно, українські заробітчани пересилають додому мільярди доларів. Однак чи можуть гроші замінити Україні втрату освіченої і висококваліфікованої молоді - питання риторичне і відповідь на нього очевидна.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!