Сьогодні - Чистий четвер

Сьогодні християни візантійської традиції — православні та греко-католики — будуть молитовно переживати Великий Четвер. Цей день, коли за богослужінням згадується Тайна вечеря, безпосередньо відкриває час Страстей Господніх.

Богослужбова тематика Великого Четверга — спомин Тайної вечері Спасителя, під час якої Ісус вперше причастив учнів-апостолів Своїм Тілом і Кров’ю. Тему Тайної вечері вводить тропар дня – “Коли славні ученики…”, далі вона розкривається у читанні глави 22 Євангелія від Луки та продовжується літургією, на якої усі віряни причащаються Тіла й Крові Христових. Апостольське читання за літургією взяте з Першого послання апостола Павла до Коринтян та є найдавнішим в історії серед писемних джерел згадок про Таємну вечерю (послання до Коринтян написане раніш за усі Євангелія). За літургією декілька разів співають гімн “Вечері Твоєї тайної…” – де віряни просять Господа, щоб Він удостоїв їх стати причасниками Таємної вечері, та зі свого боку обіцяють вірність у сповіданні віри та виконанні заповідей Божих впродовж усього життя. Цього дня у храмах зазвичай багато причасників, до того ж, частина Святих Дарів готується для причастя хворих впродовж усього року - повідомляє “Релігія в Україні”..

Наприкінці літургії у монастирях та при архієрейських службах відправляється чин умивання ніг, під час якого диякон читає розповідні фрагменти відповідного євангельського тексту, а єпископ — репліки Ісуса Христа від першої особи. Навколо архієрея сидять 12 священиків, що зображають апостолів, у тому числі Іуду. Під час читання слів “і почав умивати ноги учнів…” єпископ умиває ноги священиків водою та витирає “лентою”, якою він є підперезаний, подібно до Спасителя на Тайної вечері.

Великого Четверга можуть відправлятися й інші особливі чини. Так, цього дня у деяких Помісних Церквах патріарх освячує миро для таїнства Миропомазання. Це буває раз на декілька років. Освячене миро потім роздається на усі парафії, ним священики помазують новоохрещених християн.

Крім того, у Великий Четвер у давнину, коли за серйозні провини християн на довгий час відлучали від церковного спілкування, міг відбуватися чин прийняття тих, що каються, у спілкування з Церквою. Звідси походить візантійський звичай відправляти цього дня таїнство Маслосвячення, або Соборування, відомий з XIV століття. На той час Соборування стало не тільки відправлятися над хворими, але й розумітися як особливий різновид покаяння. І дотепер у грецькій практиці у Великий Четвер після утрені роблять загальне Соборування, проте помазують не сім разів, а тільки один раз, наприкінці чину.

Увечері Великого Четверга відправляють “Послідування святих і спасительних Стратей Господа нашого Ісуса Христа”. Побудоване на основі утрені, воно за уставом має розпочинатися через годину після заходу сонця. За цією службою читаються 12 уривків з Євангелія, що розповідають про Страсті Господні. Читання євангельських текстів відтіняється співом антифонів — майже таку саму службу відправляли в Єрусалимі вже у четвертому столітті. У Велику П’ятницю мешканці Єрусалиму та пілігрими разом з єпископом ходили по місцях, пов’язаних із подіями Страстей, та читали там відповідні Євангелія, а під час переходів з місця на місце співали псалми та антифони.