У Тернополі наркоман за «м’який» вирок помстився судді і прокурору

Сімнадцятиріччя можна зустріти по-різному: помпезно – у клубі, більш скромно – на природі чи взагалі вдома, у колі рідних та друзів.

Андрій О., може, і не із власної волі у доросле життя не просто увірвався – влетів, щоправда, через тюремні двері, та ще й не за вельми «чоловічою» статтею Кримінального кодексу – юнак звинувачувався у зґвалтуванні, та ще й груповому. Тим не менше, доля й суддя були прихильні до занадто активного тінейджера. Відтак із 5 років тюрми у виправній колонії відбув лише половину строку. Проте йому вистачило і цього, аби засвоїти прописні кримінальні істини: не чекай, не бійся, не проси, а прийди і забери.

Тим не менше, минуло 10 років після першої судимості, коли Андрій знову потрапив у поле зору правоохоронців. І того разу на нечесну справу підбили друзі. І от новий вирок: 7 років позбавлення волі ще й із конфіскацією майна – такою була розплата за крадіжку і чужої хати у складі банди. Суворо, але не чіпай чужого.

Звільнився вдруге, але вже наприкінці листопада 2010-го Андрія О. знову арештували, і знову за крадіжку. Як не дивно, рецидивісту вкотре пощастило – вартість викраденого була незначною, тож потерпілі не наполягали, щоб злодія таки запроторили за грати, тому і цього разу крадій уникнув покарання, отримавши випробувальний термін на півтора року.

Не варто навіть сподіватись, що неодноразово судимий кардинально змінить свою поведінку. Тим паче, що, кантуючись по тюрмах та байдикуючи на волі після звільнення, чолов’яга призвичаївся до наркотиків, «сів на голку», як кажуть самі наркомани. Відтак потреба у грошах збільшилась в енну кількість разів.

Якось, тиняючись Тернополем, Андрій зустрівся з Сергієм З., колишнім співкамерником, з яким познайомився під час численних «відсидок». Чоловіки зайшли на пиво, сиділи, глибоко затягуючись цигарками, зрідка перекидались незначними фразами. Сергій поцікавився, як Андрій живе, чим займається. Той почав жалітися, що ніде не може знайти «роботу до душі» (простіше кажучи, аби нічого не робити, але грошей платили досхочу), а вдома його не розуміють, постійно «гризуть». Знайомий запропонував: «Поживи трохи в мене, поки якось не облаштуєшся». Співкамернику не треба було повторювати вдруге, і вже під вечір він з невеликою сумкою перебрався в його квартиру біля Старого парку. Варто визнати, що господар дуже швидко пошкодував про власну гостинність, адже товариш здебільшого сидів удома та «стріляв» у нього цигарки. На вулицю виходив вкрай рідко, а вертався завжди веселий, безупинно сміявся, щось вигадував. На питання, де взяв гроші на наркоту, адже «колезі» за кімнату не поспішав платити, відповідав шаблонно: «Знайшов» або «У батьків позичив».

Одного разу Андрій пішов «провітритись», а повернувся вкрай збуджений. Якийсь час він ходив із кута в куток, міряючи кімнату швидкими кроками. Нарешті зупинився і підсів до Сергія.

«Я тут сьогодні йшов сходами і випадково зазирнув в одну квартирку, – почав він розмову. – Гарна квартира, там тільки вхідні двері «потягнуть» на декілька «штук»».

З. мовчав, зрозумівши, що колишній співкамерник зазирнув у помешкання, де живе подружжя С. Вони обоє працювали у правоохоронних структурах: дружина – у прокуратурі, чоловік – у суді.

«Та слухай, я випадково зазирнув усередину, а там одразу біля входу сумка стояла».

«Ти що, забрав її?» – кинувся до квартиранта власник.

«Ні, я тільки поцікавився, як там живеться», – миролюбно махнув рукою Андрій.

«Дивись, бо потім пошкодуєш», – пригрозив Сергій.

Однак почуте не давало йому спокою, але з інших причин: після звільнення З. пішов працювати, відтак проблеми із законом йому були не потрібні. Добре обміркувавши ситуацію, пару днів потому він виставив «квартиранта» за двері, точніше, просто не відчинив йому.

І того ж вечора сусідів таки пограбували. Як розповіла одна зі всезнаючих сусідок, злодій просто серед білого дня у неділю зайшов до помешкання та забрав із кухні(!) жіночу сумку власниці та барсетку її чоловіка. Не забув прихопити з тумбочки при вході 200 грн. У жіночій сумочці злодія зацікавила хіба банківська картка, косметику та інші дрібниці викинув. Згодом Андрій зняв з картки тисячу гривень (пін-код власниця необережно занотувала у блокноті). Солідніша здобич лежала у барсетці. Тут знаходились 1200 гривень та 150 доларів США (згідно з курсом НБУ, станом на початок грудня 2010 року дорівнювалось 1 тисячі 191 гривні). Тобто загалом на суму понад 2 тисячі 740 грн., і взяв також службове та посвідчення водія, технічний паспорт на іномарку.

Згодом у суді так і не вдалось встановити: нахабне пограбування було помстою родині як представникам правоохоронних структур чи звичайнісінькою бравадою крадія. Менше з тим, того разу Андрій вийшов сухим із води. Точніше, чергову крадіжку пояснив просто: повернувся на квартиру, стукав-стукав, але Сергій не відчинив. Від хвилювання та злості дуже захотів пити і вирішив попросити у сусідів. Смикнув за одну ручку дверей, другу, підійшов до тих самих крутих, обережно натиснув на клямку і, о диво, двері відчинились.

Рецидивіста затримали буквально місяць потому у парку «Топільче». Наркомана важко спутати, відтак правоохоронці запропонували пройти з ними у найближчий відділ міліції. Під час огляду у нього знайшли одноразовий медичний шприц, майже наполовину наповнений речовиною темно-коричневого кольору. Згодом судмедекспертиза підтвердила, що це особливо небезпечний наркотик, обіг якого заборонено, – опій (ацетильований опій), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1534 грама.

Затриманий стверджував, що шприц знайшов та зберіг, щоб вдома вжити. Водночас наркоман у явці з повинною написав і про крадіжку грошей із квартири. За даними фактами було порушено кримінальну справу, розповів заступник начальника відділу прокуратури Тернопільської області Роман Гарматюк.

Однак у суді злодій кардинально змінив покази, почав стверджувати, що наговорив на себе під тиском міліціонерів. Мовляв, вони навіть шприц із «ширкою» йому підкинули. Злодійкуватого наркомана «втопив» колишній співкамерник: Сергій З. детально передав розповідь Андрія, не забув і про те, що він заради дози готовий матір рідну продати. Більше того, камера відеоспостереження зафіксувала чоловіка, який зняв тисячу з чужої банківської картки.

Відтак Тернопільським міськрайонним судом рецидивіст був засуджений до 5 років позбавлення волі. До речі, до терміну приєднали і раніше невідбутий строк.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!