Випускник тернопільської медакадемії постачає чорний ринок людськими органами

Олександр, який навчався в Тернопільській медакадемії, торгує людськими органами. Шукає людей, котрі готові продати нирки, легені, яйцеклітини і навіть серця.

Працює підпільно, бо офіційно продавати органи – заборонено. Чоловіку зараз 38 років. Має вісім років медичної практики. З приватної столичної клініки 2009-го пішов за власним бажанням. Працює посередником, шукає хворим донорів.

Я не чорний трансплантолог. Я - посередник. Мені перепадає 5-10 відсотків оборудки. Я нікого не вбиваю. Люди йдуть на операцію добровільно. Але хворих рятую. Більшість ніколи не бачили мене наживо. Розмовляю по телефону. Підключив функцію, щоб мій номер не висвічувався.

10 людей торік продали серця. Серед них восьмеро - онкохворі важкої стадії. У когось рак кишечика, у когось - мозку. Жити залишалося кілька місяців. У таких пацієнтів тільки серце, іноді ще легені залишаються здорові. Печінку й нирки вгробили хімії та ліки.

Щороку тисяча українців потребують пересадки нирок. У мережі стежу за базою хворих, які чекають на пересадку. Знаю, якщо за два тижні не знайду донора, людина може померти. Торік у березні дівчинка помирала через ниркову недостатність. У неї обидві нирки відмовили, лічені дні лишалися. Я відправив батьків в ізраїльську клініку. Знайшов у Києві 30-річну Світлану. Вона готова була продати нирку, бо бракувало грошей кредит виплатити. Підійшла по всіх параметрах. Тепер обидві дівчини живі-здорові, - розповідає Олександр КРАЇНІ.

Коли дзвонять і кажуть, що готові безплатно органами поділитися, я в таке меценатство не вірю. Потім почнуть вимагати, щоб назад вернув. Донор не мусить знати клієнта, а клієнт - донора. Тоді менше проблем.

Серед клієнтів найбільше молоді. Часто звертаються батьки, в яких дитина хвора, треба гроші на операцію. Машину і квартиру так швидко не вдасться продати, як нирку чи частину печінки. Найбільше западло, коли дитина хвора, а батьки не можуть стати донорами, бо група крові чи резус-фактор не підходять. Або в когось із батьків "Боткіна" чи цукровий діабет.

Добре зараз роблять ті батьки, які пуповину після народження дитини заморожують. Не поскупіться платити щороку тисячу чи дві гривень за оренду холодильної камери для пуповини. Зі стовбурових клітин пуповинної крові потім можна виростити будь-який орган.

Пересадка триває добу. Офіційні центри з трансплантації працюють у Києві, Львові, Донецьку, Одесі, Запоріжжі. За законом, в Україні пересадку можна робити тільки від родича. Дехто для гарантії укладає фіктивні шлюби. Підписують шлюбні контракти. Там прописують, що чоловік заплатить жінці за подаровану частину печінки 30 тисяч доларів на  знак вдячності й після розлучення цих грошей назад не вимагатиме.

Пропозицій побільшало після кризи 2008-го. Повалили молоді люди, які не можуть повернути кредити в банк. Віддаю перевагу їм. Хоч зараз серед молодих більше хворих, ніж серед 50-річних. Нормальний вік для донора - 30-40 років.

Дзвонять студенти. Клянуться, що не п'ють і не курять, але доки їхніх аналізів не побачу, співпрацю не починаю. Працюю тільки з повнолітніми. Пенсіонери теж звертаються. Дзвонила бабуся. Хотіла серце продати, бо син напозичався грошей, магазин відкрив, - а тепер повернути борги не може. Кажу: "Бабцю, та ви ж помрете". А вона плаче, каже найгірше свою дитину ховати. Її перевірили мої знайомі кардіологи. Слава Богу, у неї серце виявилося слабеньке, лишилася жити.

Клієнтів не шукаю в інтернеті. Там несерйозні типи оголошення розміщують. Ось відкриваю сайт "Доска объевлений". Користувач Олексій пише: "Очень нужны деньги. Готов стать донором, продать свою почку или часть печени. У меня RH 2(-), проживаю в Украине в городе Киев. Мне 21, рост 182, вес 85кг. Здоров, вредных привычек не имею".

Донори часто дзвонять самі. Колеги-лікарі підказують контакти людей, які хочуть поділитися органами.

З клієнтами ніяких угод не укладаю. Про який контракт може йтися, якщо обоє порушуємо закон. У нас не можна офіційно купувати і продавати органи.

Усі просять гарантій. А я гарантії дати не можу, що ви калікою не залишитеся. З одною ниркою можна жити, але багато пива не поп'єш. Якщо продали печінку, не можна їсти солоного й перченого.

В Україні тільки в Запоріжжі пересаджують органи від трупа, якщо родичі покійного не проти. "Трупне" донорство - це гуманно. В Іспанії та Німеччині 16-річні підписують документ, чи згодні у разі смерті чи раптової загибелі стати донорами. Нам теж таке треба запровадити, а то здорові органи закопуємо в землю.

Слід прописати закон, щоб лікарі мали право забирати органи в тих, хто накладає на себе руки. Я для самогубців відкрив би пункти. Не хочеш жити, то віддай серце тому, кому воно зараз потрібне. Тоді менше вішалися б і різали вени. Якщо на такий гріх рука піднімається, то хоч перед смертю зроби щось добре.

Я віддавав би на органи довічників. Чого людину, яка убила десятьох, держава бере на поруки й довічне утримання? Пропоную робити їх донорами. Це не смертна кара, а справедлива розправа. Той, хто десяток убив, своїми органами навіть п'ятьох не врятує. Але комусь може подарувати життя.

Не тільки в Україні на цьому заробляють. Торгують органами у Великій Британії, Італії, Франції. Бідних людей вистачає всюди.

Кажуть, лікарі-трансплантологи бомжів ловлять і ріжуть. Це дурня. Щоб людину розібрати на запчастини, треба знати, яка в неї група крові і резус-фактор, чи не має СНІДу або гепатиту С. Що може бути здоровим у бомжа? Легені прокурив, печінка спита, нирки простуджені. Хіба що серце. Нутрощі треба пересаджувати одразу. Їх не заморозиш і не законсервуєш.

Щороку дві тисячі українців потребують нових сердець, 2,5 тисячі чекають на нирки, дві тисячі - на підшлункові залози, півтори тисячі - на печінки, 500-600 - на кістковий мозок.

В Україні нирка коштує 25 тисяч доларів, печінка - 2 тисячі. В закордонних клініках можна вторгувати вдвічі більше. Для порівняння: нирка в Німеччині коштує 120 тисяч доларів, в Америці - до 300 тисяч. В Індії та Пакистані - 2-5 тисяч.

Зараз у моді слов'янське волосся. У європейських перукарнях на нього попит останні п'ять років. Здавати можна, якщо відросло до 60 сантиметрів. За 5 кілограмів платять 600 доларів.

Сім'я, яка хоче, щоб дитину виносила сурогатна матір, має розраховувати на суму не менш як  20 тисяч доларів. Є база жінок, які готові народити. Можна підібрати схожу зовні до вас або чоловіка. Сурогатним материнством я не займаюся. Довго чекати на заробіток. Та й дев'ять місяців контролювати клієнтів невдячна справа. Знайома заробляє на цьому і не жаліється. Якось із нею сперечалися, хто дорожчий - чоловік чи жінка. Вона каже, на жінці можна заробити більше. Навіть яйцеклітина в 10 разів дорожча за сперму.

Хто працює без посередників, багато втрачає. Їх найчастіше "взувають". Деякі клініки просять перерахувати 100 доларів на документи, а потім безслідно зникають. Або дають завдаток, а після операції не повертають решту. В міліцію не звернешся, бо сам винен. У нас донор за продаж власних органів може сісти на шість-сім років.

Дехто їде на пересадку за кордон сам. Я таких називаю самогубцями. У кращому випадку - повернетеся калікою. Їде продавати нирку, а можуть вирізати частину печінки чи підшлункової. У гіршому випадку після операції вас ніхто не знайде.

Донорів підшукують також центри медичного туризму. Вони напряму співпрацюють із німецькими та ізраїльськими клініками. Я теж підбираю клініку. Працюю з італійськими, ізраїльськими і німецькими.

Скільки коштує людина

Кістковий мозок - $5-10 тис.

Рогівка ока - $4-5 тис.

Серце - $200-250 тис.

Легені (пересаджують тільки із серцем) -$50-100 тис.

Нирка - $20-30 тис.

Підшлункова залоза - $35-40 тис.

Печінка (частина печінки) - $30 тис.

1 кг волосся (довжина 60 см) - $600

1 л крові - $20

Яйцеклітина - $300

Сперма - $20-25 за дозу

Сурогатне материнство - $20 тис.


Олександр розповів КРАЇНІ, що 10 людей торік продали серця. Серед них восьмеро – онкохворі важкої стадії. Побільшало охочих продати органи після кризи 2008-го. Звертаються молоді люди, які не можуть повернути кредити в банк. Студентів перевіряють, чи аналізи в нормі. Часом до чоловіка звертаються старенькі.

- Дзвонила бабуся. Хотіла серце продати, бо син напозичався грошей, магазин відкрив, – а тепер повернути борги не може. Кажу: “Бабцю, та ви ж помрете”. А вона плаче, каже найгірше свою дитину ховати. Її перевірили мої знайомі кардіологи. Слава Богу, у неї серце виявилося слабеньке, лишилася жити.

За словами Олександра, в Україні тільки в Запоріжжі пересаджують органи від трупа, якщо родичі покійного не проти.

- ”Трупне” донорство – це гуманно. В Іспанії та Німеччині 16-річні підписують документ, чи згодні у разі смерті чи раптової загибелі стати донорами. Нам теж таке треба запровадити, а то здорові органи закопуємо в землю, – вважає.

Чоловік переконаний, що лікарям треба дати право забирати органи в тих, хто накладає на себе руки.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!