Тернопільські мандрівники відкрили сезон автостопа

Тернопільські мандрівники відкрили сезон автостопа, і на виїздах з міста уже можна побачити молодь, яка “голосує”.

Тернополяни їздять автостопом у ближній Львів чи Івано-Франківськ і в Ужгород чи навіть за кордон. Та й до нашого міста приїжджає чимало мандрівників. Бували навіть хлопці з Казахстану, які вирушили в автостопну подорож світом тривалістю більше року.

- Мандрувати автостопом найпростіше самому, ну ще, можливо, вдвох, - розповідає стопер Дмитро Круть. - Якщо група більша, то вже потрібно розділятися, бо так ніхто “на борт” не візьме. Їздити стопом цілком безпечно, от лише дівчатам самим не варто. Краще розбиватися по парах — дівчина-хлопець. Бо ж різні водії бувають і можуть неправильно зрозуміти, чому дівчина на дорозі “голосує”.
Рахували кольори машин

Про ці правила знає і мандрівниця Ольга Биндас. Цієї весни дівчина вже встигла з’їздити в Ужгород попутками. Подорожувала з другом-музикантом.
- Дорогою траплялося багато цікавого, - розповідає Ольга. - Скажімо, підвозили нас на одному авто три жіночки. Двом із них було приблизно за 30 років, а третій - десь за 60. Як виявилося, ці леді були психотерапевтами. Ми чомусь навіть припустили, що вони належать до сексуальних меншин. Та цього ми вже ніколи не з’ясуємо.

Жіночки-психотерапевти дорогою займалися дивною ексцентричною забавою. Це дещо збило з пантелику мандрівників.
- Спілкування з ними виявилось дуже цікавим, - каже Ольга. - Окрім того, всю дорогу жінки рахували машини по кольорах. Кожна мала свій колір — перемогла та, яка нарахувала найбільшу кількість машин свого кольору. Виграла це дивне змагання жінка, яка була за кермом. Потім одна з дамочок розповіла про те, що у замку в селі Ченадієво проводять вуглеходіння. І ходити по розпеченому вугіллю може кожен охочий. Також казала про тренінги внутрішнього розвитку і про віру в себе.
Окрім цікавих жіночок, які агітували ходити по розпеченому приску, мандрівники в дорозі зустріли ще й зірок телебачення.

- На заправці підсіли у якесь авто, - продовжує дівчина. - Окрім водія, там ще хтось був. Коли сіли всередину, помітили — це Андрій Мацевко. Хлопець, який кілька разів виступав на “Х-факторі”. Виявилося, що він їхав виступати у Хоростків у клуб. А спочатку я взагалі не могла зрозуміти — хлопець чи жіночка сидить на передньому сидінні.
“Поїздостопом” теж можна їхати

Втім, не всі стопери голосують на трасах. Дехто знає, як добратися до цілі попутним... поїздом.
Тернополянин Богдан Крамарчук минулого літа їздив на фестиваль “Урок” до Одеси”. 
- Квиток з Тернополя до Одеси коштує 80 гривень. У дві сторони це надто дорого для нас, студентів, - каже Богдан. - А автостопом надто довго. Тому ми вирішили поїхати “поїздостопом”. Пішли на вокзал у четвер, коли їхав потяг до Одеси. Думали, нас за сто двадцять гривень візьмуть двох. Перепитали майже усіх провідників, та ніхто не погодився. Один було вже впустив, але аж потім зрозумів, що нас двоє, і розсміявся.

Однак хлопці не втратили надії і пішли на вокзал наступного дня.
- Врешті ми пішли до машиністів, - розповідає Богдан. - Поговорили з ними, і вони нас взяли з собою задурно. От, щоправда, їхали у тамбурі близько десяти годин. Але цікаво було з ними спілкуватися. Все-таки люди півжиття проводять у дорозі.
Втім, не лише машиністи проводять у дорозі так багато часу. Два парубки з Казахстану мандрують ось уже рік. Близько дев'яти тисяч кілометрів вони проїхали автостопом перед тим, як дістатися у Тернопіль.

Роман Подякер і Єгор Самойлов мандруватимуть автостопом світом близько двох років і планують подолати приблизно 40 тисяч кілометрів. 
Мандрують роками
Хлопці з Алма-Ати побували уже в Росії, Молдові та у десятку великих міст України. А ще відвідають Гімалаї, Африку, Єгипет і багато екзотичних країн і місць.
- У Тернополі ми пробули всього два дні. Гостювали в Олексія, з яким познайомилися через Інтернет, - розповідає Роман. - Він зареєстрований на сайті, в якому люди пропонують взяти на ніч подорожніх. Чоловік живе з дружиною і маленькою дитиною. У нього вже заночували близько 500 людей з усього світу. Так само зупиняємося і в інших містах. Коли ніч застає у дорозі, просимося до людей у селах. Якщо ж не вдається — розкладаємо намет і спимо там.

Виїхали вони з Казахстану, коли ще була зима. А зараз, на весну, починають залишати свій теплий одяг.
- Залишаємо свої речі — светри та куртки - у людей, у яких ночуємо, - розповідає Єгор. - Навіщо вони нам влітку в Африці чи Єгипті? А коли прийде зима, треба буде щось думати — брати десь теплий одяг. Думаю, у цьому нам допоможе секонд-хенд.
За свою дворічну подорож хлопці планують витратити не більше, ніж по 1000 доларів на кожного. Адже стабільних джерел фінансування не мають.
- Ми до того, як вирушити у мандри, працювали у комп’ютерній компанії, - каже Роман. - Відклали останню зарплату, взяли гроші за відпустки, та й поїхали. А ще нам допомагають друзі. Вони знають, що не зможуть самі здійснити таку мандрівку. Тому вкладають гроші у нас, щоб побачити світ хоч нашими очима.

- Найкраще місто з тих, які відвідали мандрівники, - Кам’янець-Подільський. Хлопцям сподобалися мости, мури та центральна частина міста.
Однак і Тернопіль їм сподобався — своїм Ставом у центрі міста, приємними людьми й архітектурою.
- Я сам родом із Харкова, - каже Роман. - Мої батьки переїхали в Алма-Ату ще тоді, коли я був маленьким. Адже тато - військовий. Там і залишилися. Мову українську я знаю. Але так, як не маю де попрактикуватися, розмовляю по- українськи повільно — складно підібрати слова. Але хотілося б мені знайти дівчину з України. Відразу і мову вивчив би.

Хлопці - завішані важкими наплічниками. В одного з них на шиї на шворці — біле ікло та кістяний хрестик. Автомобілі проїжджають мимо. Водії показують на пальцях, що можуть взяти лише одного. Через кілька хвилин хлопці розділяються. Адже одного “автостопника” підберуть швидше, ніж двох.
- Деколи доводиться довго на трасі простояти, - розповідають мандрівники. - Якось зупинив одну вантажівку, а водій каже: “Слухай, я вже тричі біля тебе проїжджаю. Думаю, вже мушу взяти хоч на четвертий раз”. А виявляється, я його щоразу обганяв швидшими попутками. І знову ставав “голосувати” на його маршруті.

Цікаво, що тернополяни свого часу їздили автостопом і у Польщу, і на озеро Байкал, і навіть у Чечню. Витратили при цьому мінімум коштів та набралися багато вражень, пише "20 хвилин".

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!