«Його війна виходила за межі окопу» – друзі про 24-річного тернопільського бійця, який загинув у зоні АТО

Мирослав Мисла, 24 роки. Світлий хлопчик, майбутнє України.  Відкрита дитинна усмішка, проникливі голубі очі.

“Оце відвоююся, — казав побратимам, — і приїду назавжди сюди, до Тернополя, буду дітей історії вчити…” Але історія запікається кров’ю. Кров’ю Героїв. Таких, як він. Таким би народжувати дітей, зводити будинки, садити свій сад. Замість цього вони гинуть, аби ми могли жити в безпеці.

Мирослав Мисла загинув 2 жовтня поблизу Кримського, що на Луганщині, від осколкового поранення в спину внаслідок масованого мінометного обстрілу позицій українських військових. Перемир’я, кажете?.. Не чули. У вівторок, 4 жовтня, його провели в останню путь. Боляче? Важко? Немає слів, щоб описати усі почуття… Ріки сліз, що застилають очі, безмовний плач чоловіків, схлипування жінок і крик мами Мирославчика, яка ховає єдиного сина…

Мирослава Мислу поховали у селі Волохів Яр на Харківщині, де мешкає його мама Наталя Іванівна. Але останнім часом рідним містом для нього був також і Тернопіль.  Тут він жив перед тим, як вчергове вибратися на фронт (бо ж воював уже близько року), аби його вдома хтось чекав, завів собаку Руну… Сюди планував повернутися після війни, аби працювати за фахом — навчати дітей історії.  Але, як він часто любив казати, історики повинні не лише писати, а й творити історію. Як активний член “свободівської” молодіжки ГО “Сокіл” неодноразово вишколював патріотичну молодь у Тернополі та Збаражі. Провести Героя  в останню путь з Тернополя поїхав цілий автобус із його друзями… Вони й досі не можуть говорити про нього в минулому часі, пише НОВА Тернопільська газета.

«Його війна виходила за межі окопу»

В яку кількість слів можна вмістити неохопне людське життя?  Мирослав народився 4 липня 1992 року на Закарпатті. 2013 року закінчив історичний факультет Харківського національного університету ім. Каразіна. Член ВО “Свобода” з 2011 року. Активний учасник Революції Гідності, під час якої був спеціальним кореспондентом радіо “Голос Свободи”. Від перших днів російсько-української війни пішов на фронт добровольцем, долучившись  до лав Окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ”. У травні 2015 року  став військовослужбовцем ЗСУ в Окремій зведеній штурмовій роті “Карпатська Січ” в складі 93-ї ОМБр. Проходив бої в районі Донецького аеропорту. Восени 2015-го був призначений командиром відділення, згодом отримав звання молодшого лейтенанта. Один зі зразкових бійців, бойовий командир. Його підрозділ – завжди один із кращих… Війна вчергове забрала найкращого…

“Не можу до кінця звести в голові образ Мисли, — пише у соцмережах  його знайома  Настя Сніжна, — бо думаю, що ми зустрінемося — як завжди, він поведе на чай із тістечками. Так, як було навесні. Він, радісний, що вирвався у цивілізацію, – може пройтися книгарнями і купити смачної літератури. Зводити дівчат в кафе і цей нетривалий час робити вигляд, що війна десь за бортом. Але того разу “грати” не вийшло. Миро був тривожним і колючим. Не тим з біса приємним товариським хлопчиком, яким його вперше зустріла. Його дико “харила” вся ця безтурботність міста, відсутність будь-якого натяку на те, що люди пам’ятають про війну. Відсутність видимого тилу. Ніби “та”, воєнна частина, України відділена він цивільної найглибшою прірвою – на категоричну вимогу останньої.

Склалося враження, що Миро втомився від війни й водночас не міг її залишити. Хотів займатися історією, повернутися до роботи на “Голосі Свободи”. Та про все це говорив як про життя в іншій галактиці. Реальний Мисла хотів бути командиром сокільського відділення і “двіжувати” зі своїми на “передку”… Вояк у ньому подолав ідеолога/письменника/історика/політика/журналіста”.

Його війна виходила далеко за межі його окопу,  розповідають друзі Мирослава.  Він читав студентам лекції, піклувався про музеї, писав щоденник війни… “Мирослав настільки був незвичайним, що я ще восени 2012-го вирішила залишити собі на згадку його есе про націоналізм”, — пригадує його викладач політології Галина Куц. — Вічна тобі пам’ять, ясноокий хлопчику! Нехай Господь упокоїть твою юну та світлу душу…”

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!