“Кілька днів був у комі” – житель Тернопільщини, який після трагічного випадку втратив ногу, мріє отримати освіту

У 25 років з Чорткова встиг втратити зміст життя і знову його знайти. Він – інвалід другої групи. Після трагічного випадку втратив ногу. Андрій цікавиться Першою і Другою світовою війнами. Мріє про сім’ю, щасливих дітей.

Сам в тому винуватий, що під поїзд попав, бо вживав алкоголь. У 2009 році померла мама. Тяжко переживав. Їхав в поїзді із Заліщиків до Чорткова. Вночі вийшов у тамбур покурити. Був п’яний. Відкрив двері. Поїзд якраз на повороті їхав. Двері закрилися. Я не вспів злапатися за перила і мене затягнуло. Кілька днів був в комі. Вже потім, коли в реанімації прийшов до пам’яті, на тверезу голову «сообразив» і мені стало страшно. Відрізали ногу.

У мами був рак. Призначили хіміотерапію. Але думаю, що це помилка лікарів. Їй не потрібна була та хімія. Тато помер у 2010 році, бо багато пив. Він був афганцем.

Усе тепер сприймаю по-іншому. До аварії ні до кого не прислухався. Думав, як буде, так буде. Хтось мені щось скаже, а я махну рукою і роблю по-своєму. А після аварії задумався. Алкоголю не вживаю взагалі. Але трохи курю – бавлюся часом.

Протез маю. Нормальний. У 2017 році новий зроблять.

У побуті пораюся, як всі люди. Здоров’я – нормальне. Комісію на інвалідність проходив недавно, то в картці всюди написано – здоровий. Дуже шкодую про те, що сталося. Але назад не повернеш, пише pro.te.ua.

Маю середню освіту. Поставлю на кухні плитку і на зиму думаю поїхати вчитися до Чернівців. Хотів би ремонтувати комп’ютери. Але в школі не дуже добре вчився. Двійки були, трійки. Любив хіба фізкультуру, трудове навчання, ОБЖ мене цікавило. У дев’ятому класі полюбив правознавство. Потім поступив до Чортківського училища на майстра-холодильщика. Недовчився, бо за мамою треба було дивитися.

Маю молодшого на вісім років брата. Він вчиться у Тернопільському національному економічному університеті.

Пенсія є – 1140 гривень. Я би пропав і у фінансовому, і у моральному плані. Не витримав би. Допомагає Тарас Войчишин. З міської ради ще підтримують. Один таксист Юра мені дуже багато допоміг. Організував майстрів поставити металопластикові вікна і двері в хаті. Шукав, де подешевше і так далі.

Їсти варю сам. Часом замовляємо з Тарасом, якщо я щось не годен зварити, а хочеться чогось ліпшого. Я готую просту їжу. Бараболю, гречку, макарони, зупу можу зварити.

Вперше закохався 13-річним у сусідку. Вона тепер вагітна другою дитиною. Але не від мене. Ми говоримо, все нормально. Балакаємо про життя.

Ціную людей. Люблю поспілкуватися. Що в моїх силах, навіть допомагаю іншим,  чим можу.

Назвати своє життя солодким – не назву. Значить, Бог так сказав. Вірю в Господа і в себе. Сподіваюся жити далі. А що буде і як буде – не знаю.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!