24-річна дівчина з Тернопільщини, яка пішла добровольцем, вже понад два роки воює на фронті

24-річна Настя Цебринська із Романового Села, що на Збаражчині, вже понад два роки воює на східному фронті.

Влітку 2014-го вона добровільно записалася до батальйону спеціального призначення «Золоті ворота» і несла службу на Луганщині – у Щасті та Сєвєродонецьку, нині у складі вже об’єднаного полку поліції особливого призначення «Київ» захищає Авдіївку та Краматорськ у Донецькій області. Крім служби на Сході, тендітна дівчина з  позивним «Фенікс» цього року ще й вступила на заочне відділення Національної академії внутрішніх справ у Києві, пише НОВА Тернопільська газета.

– Про службу Вітчизні мріяла ще зі школи, – зізнається. – Мені цікаво все, що пов’язано зі зброєю та військовою технікою, подобається армійська дисципліна. Досі шкодую, що не вступила до військового училища – тепер мені було б значно легше. У мене завжди були хлопчачі інтереси й компанія. Я грала у футбол, волейбол, у школі ходила з хлопцями на допризовну підготовку юнаків. Моя бабця часто казала, що я хлопчисько, а не дівчинка (усміхається – авт.).

– Тому й поїхала на Майдан і була там до його завершення?

– Я працювала продавцем у супермаркеті «Сільпо», коли почалася Революція Гідності, звільнилася з роботи. Спочатку ходила на тернопільський Майдан, а потім із другом поїхали до Києва. З Тернополя тоді відправляли автобуси, то ми позичили на дорогу грошей у перехожих, бо з собою не мали. До Києва прибули над ранок, було ще темно, але ми відразу влилися до повстанців і взялися будувати барикади. Відтоді і до кінця Майдану брала участь у всіх активних діях.

– А що тебе спонукало піти на фронт?

– Під час Революції Гідності думала, що, коли переможемо, вироблю закордонний паспорт і поїду на заробітки, але коли почалися гарячі події на Сході, то було вже не до цього. Розуміючи, що принесу більше користі на фронті, не могла сидіти вдома. У мене не було ні страху, ні хвилювання, тому без жодних сумнівів заповнила анкету в інтернеті й стала бійцем батальйону спеціального призначення «Золоті ворота».

– Напевно, нелегко було туди потрапити, адже далеко не всіх дівчат беруть…

– Так, мене не хотіли приймати, бо, мовляв, недосвідчена і без відповідної підготовки, та ще й дівчина, від якої не буде жодної користі. Але я наполягала, і одного дня мені зателефонували з Києва й повідомили про зарахування. Спочатку служила в батальйоні «Золоті ворота», а в 2015-ому кілька батальйонів об’єднали і створили полк поліції особливого призначення «Київ». За період служби оволоділа азами медсестринської справи, тактичною медициною, володію пістолетом, автоматом, стріляла з РПГ, снайперської гвинтівки, хоча до того в руках тримала тільки мисливську рушницю. На війні будь-які вміння й знання можуть знадобитися, тому постійно потрібно вчитися й удосконалюватися.

– Чи шкодують тебе на передовій і чи менше навантажують, бо ти дівчина?

– Ні, у нас правила для всіх однакові. Два роки тому, коли наш батальйон дислокувався у Щасті, я там була єдиною дівчиною і разом з усіма жила в однакових умовах, заступала в наряди, брала участь у виїздах по тривозі, на зачистку, для перевірки документів. Важко було, звісно. Втомлювалася після добових чергувань, але ніколи не скаржилася і не просила про поблажки. На війні нема часу розкисати, мусиш зціпити зуби й виконувати свою роботу, бо розумієш для чого ти тут і розумієш, що від тебе залежить життя побратимів. Слабким людям не місце на фронті, а я – боєць за характером і в житті.

– Зважаючи на твій бойовий характер, у батьків, мабуть, навіть не було вибору, крім того, щоб змиритися з твоїм рішенням…

– Вони знають, що я вперта і якщо вже щось вирішила, то обов’язково цього досягну. Тато мене відразу підтримав, а мама ще довго не могла змиритися, хвилювалася, адже тоді на Сході було дуже гаряче, велися активні бойові дії, було багато вбитих і поранених. Мене це не лякало. Хотілося швидше потрапити на Схід і допомагати нашим бійцям.

– Чи змінила тебе війна?

– Сама за собою кардинальних змін не помічаю, а от рідні кажуть, що я стала більш самостійною, дорослішою. Змінилися погляди, почала серйозніше ставитися до свого життя і здоров’я. Щоб там хто не казав, а на фронті все-таки відбувається переоцінка цінностей. Починаєш по-іншому дивитися на людей, друзів, гроші… Розумієш, що головне – життя і здоров’я, а все інше буде. Переоцінюєш дружбу, бо на фронті бійці – як одна міцна сім’я, у якій діє правило «один за всіх і всі за одного». У мирному житті, на жаль, таких прикладів дуже мало.

– Як ти витримуєш такі великі навантаження на фронті?

– Не знаю, звідки у мене беруться сили. З вигляду я худенька й маленька, але коли виїжджаємо на завдання, то несу на собі амуніцію і зброю, які важать не менше, ніж я. Мабуть, важливу роль відіграють моя завзятість і впертість, а ще – любов і підтримка близьких. Стараюся щодня телефонувати додому. І рідним легше, і мені. Ця ниточка зв’язку дуже важлива. У мене ще є старший брат і молодша сестра, то я в жодному разі не хотіла б, щоб ні вони, ні тато не були на моєму місці. Якби хтось із них був на фронті, я б цього не пережила. Сподіваюся, що скоро це жахіття закінчиться, що ми з перемогою повернемося додому і тоді вже більше нікого не доведеться ні відправляти на фронт, ні зустрічати…

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!