Закрити легше, ніж врятувати: чому в дитячих санаторіях Тернопільщини масове скорочення?

На початку жовтня начальник управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації В. Богайчук наказав скоротити ліжка в трьох дитячих санаторіях області. Кременецький санаторій має скоротити 20 ліжок, Яблунівський протитуберкульозний — 30, Бережанський гастроентерологічний — 50.

Таке рішення мотивоване результатами фінансового аудиту ефективності використання коштів обласного бюджету на утримання цих закладів. Держфінінспекція також рекомендувала ліквідувати в санаторіях школи у зв’язку з невиконанням плану ліжко-днів.

Чия вина, що дітей немає?

Такий наказ змусив працівників шкіл відстоювати свої інтереси. Педагоги з Яблунівського санаторію перенесли уроки з минулої п’ятниці на суботу, аби зустрітися з начальником управління В. Богайчуком. Він пообіцяв їх прийняти, одначе п’ятничного ранку терміново мусив їхати до Києва. За словами його заступниці Лідії Чайковської, у відрядженні мав перебувати до 29 жовтня. У понеділок люди приїхали на зустріч зі Степаном Барною, але до них вийшов… В. Богайчук. Санаторій в Яблунові заснований у 1963 році. Свого часу він був республіканського значення. Ще у 80-х роках тут лікувалися понад 250 дітей, навчалися у дві зміни. З роками в закладі залишилося 110 ліжок. Згодом їх скоротили до ста, а після вищезгаданого аудиту — до 80-ти. Отже, згідно із законодавством, треба закрити школу, адже вона може діяти тільки при сотні дітей, пише Вільне життя.

Працівники санаторію чудово розуміють: не буде школи — не буде їхнього закладу, бо батьки не погодяться віддавати дітей на лікування на місяць, а то й більше з відривом від навчального процесу.

Нині в санаторії 43 пацієнтів. В області ж загалом на диспансерному обліку перебуває понад тисячу дітей, хворих на туберкульоз та з групи ризику. Чому санаторій не заповнений? Його працівники запевняють: фтизіатри в райцентрах мають вказівку згори не давати направлень. А батьки не знають про існування такого закладу.

Лідія Чайковська це спростовує. І головний спеціаліст-педіатр управління Майя Голяк вважає такі закиди безпідставними, бо, каже, санаторій безпосередньо працює з фтизіатрами на місцях. До того ж за останні роки на нарадах, які скликало управління, жодного разу не було головного лікаря Яблунівського санаторію. А от із Заліщицького, мовляв, завжди хтось є. Тому він і лідирує за наповненістю, і скорочення йому не загрожує.

Головний лікар — це окремий біль колективу. Навесні очільник санаторію Олександр Романюк звільнився за власним бажанням. Але працівники стверджують: на нього тиснули — і він мусив піти. Хотіли призначити нового, але, як пояснив людям голова обласної ради Віктор Овчарук, ніхто з чотирьох кандидатів не виявив бажання. На це вчитель санаторної школи Василина Сигіль обурюється: вона сама спілкувалася з головним кандидатом на головного лікаря Павлом Наконечним із Теребовлі — і він казав, що готовий очолити Яблунівський санаторій негайно. Колектив підозрює: його «попросили» цього не робити.

Політика влади щодо санаторію дивна. Завуч школи Юрій Сидорук розповідає, що в липні й серпні колектив не отримав зарплати, у вересні її виплатили. 10 жовтня начальник управління запевнив виконувача обов’язків головного лікаря санаторію, що надалі все буде добре, а за три дні надійшов наказ, датований четвертим жовтня, про скорочення ліжок і ліквідацію школи з першого січня 2017 року. Колектив не встигає оговтуватися від тих скорочень.

Закрити легше, ніж врятувати

Чому, запитуємо, він не погодився на перепрофілювання санаторію у спортивний? Юрій Леонідович відповідає: це абсурд, адже заклад доведеться переводити з підпорядкування МОЗ до сфери Міністерства молоді й спорту. Де взяти мільйони гривень на перекриття даху, створення бази? Отож. Люди переконані, що влада поклала око на 30 гектарів території, парк, старовинну будівлю, аби згодом спорткомплекс прикрити і створити тут чергове Межигір’я.

У результатах аудиту зазначено, що матеріальна база санаторію в жалюгідному стані, адже держава роками не виділяла грошей на ремонт — тільки на зарплату, енергоносії та частково на харчування. Останні роки працівники власним коштом роблять косметичний ремонт. Лікують дітей за допомогою старої апаратури і найпримітивніших препаратів. Вартість одного ліжко-дня за медикаментами становить у санаторних закладах області 2,38 гривні. Харчують тут теж неповноцінно — на 17,36 гривні в день. Рік у рік колектив просить кошти, бо їх нема звідки взяти — батьки неповнолітніх пацієнтів переважно незаможні.

Люди запитують: у чому їхня вина? Учителька математики Валентина Івачевська зазначає: в головному корпусі санаторію є кабінети, де з часів панів Чарторийських мало що змінилося. Що влада зробила для цього, аби зберегти санаторій? Що казати дітям? Що роблять фтизіатри в районах, санаторно-відбіркові комісії? Чому за безвідповідальність чиновників мають потерпати колективи, найменш захищені люди? Вони свого часу на прохання керівництва писали протизаконні заяви на відпустки за власним бажанням, а хто нині зрозуміє їх?

Володимир Богайчук переконує: потреби в санаторії нині нема. Тим паче в такому, до якого він, наприклад, своєї дитини не віддав би. Докоряє в безгосподарності колишньому головному лікарю і колективу. А ще запевняє: весь цивілізований світ лікує туберкульоз амбулаторно, бо стаціонар обходиться дорого. У країні — війна. Коштів медичної субвенції область недоотримала. Але про закриття закладу, мовляв, не йдеться. Та оскільки колектив не погодився на перепрофілювання в спорткомплекс, то кількість ліжок доведеться скоротити і школи не буде. З учителями укладуть угоду про те, що вони надаватимуть свої послуги тоді, коли в цьому буде потреба. Але потреби не буде, — всі це розуміють. Із часом закладу не залишиться. Передати санаторій місцевій громаді, як радить В. Богайчук, не вийде. Вона не зможе його утримати.

Порушують працівники санаторію і проблему вакцинації БЦЖ, і туберкулінодіагностики, адже закупівлю туберкуліну поклали на місцеві бюджети, які його не закуповують. Очевидно, що захворюваність на туберкульоз в Україні знизилася тому, що його не діагностують. Хіба тоді, коли медицина вже практично безсила. Не поповнює статистики зона АТО, окупований Крим. Водночас фахівці стверджують: щогодини в Україні від туберкульозу помирає одна людина, а заражаються четверо. Хворий з активною формою недуги може щороку заражати в середньому від 10 до 15 людей. ВООЗ прогнозує: Європі не вдасться перемогти туберкульоз протягом найближчих 85 років. Нині у Європі щодня інфікується в середньому близько тисячі осіб.

…Ситуація, що склалася, наштовхує на думку: неефективні не санаторії, а система. Розвалювали, розвалювали і нарешті — розвалили! Усі ЗМІ волають, що рік у рік наші діти більше хворіють, а санаторії не заповнені. Колективи просять чиновників дати їм хоча б рік часу на виправлення ситуації і якщо не сприяти, то хоча б не перешкоджати скеровуванню хворих дітей на санаторне лікування. Цікаво: їх почують? Адже закрити легше, ніж відновити і підтримувати. Політика знищення України зсередини триває.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!