Тетяна Іриця залишилася без обох ніг, але вірить, що наступного року вже танцюватиме

Після нещасного випадку, в якому військова втратила обидві ноги, вона помалу повертається до звичного життя.

Військовий медик Тетяна Іриця, яка 13 жовтня потрапила під потяг у селі Великий Глибочок, що неподалік обласного центру, повертається до життя! Хоча вона втратила дві ноги, та нині повна віри, що рано чи пізно зможе ходити. «Головне — жива! Найстрашніше — позаду!» — каже ця тендітна жінка. Деякий час після нещастя медики, щоб зменшити больові відчуття, а ще більше — побоюючись за психоемоційний стан, підтримували її у медикаментозному сні. Утім, Тетяна вразила усіх оптимізмом, незламністю та безмежною силою іти вперед. Більше того, своєю вірою й енергією вона нині й заряджає бійців, які також лікуються у Львівському військовому госпіталі. Неабиякої сили їй додає підтримка чоловіка Олександра, який з перших днів воює у зоні АТО. Того жахливого дня він саме прямував на Схід, його зняли просто з потяга, пише Нова тернопільська газета.

Минулих вихідних Тетяну провідала тернопільська волонтерка Лілія Мусіхіна, яка відразу після нещастя ініціювала збір коштів на придбання протезів для потерпілої. Та нещодавно надійшла гарна новина — Міністерство оборони обіцяє оплатити протезування нашій військовій.

— Учора, 15 листопада, Тетяні зробили операцію, є надія, що врятують коліно. Їй сформували культю для протезування, у неї швидко зрослися ребра, лопатка, — каже Лілія Мусіхіна. — Міністерство оборони обіцяє протези. Сподіваємося, що так і буде, та на всяк випадок створюємо грошову базу, щоб якби раптом в останній момент щось не вийшло, ми могли самі оплатити. Необхідна сума для протезування двох ніг — 20 тисяч доларів. Тетяна чудово тримається, таких сильних духом людей я не зустрічала раніше. Не знаю, де в неї береться стільки сил — сміється, малює, читає! Штирі, що стирчать із тазових кісток, використовує як підставку для планшета чи як мольберт. Вірить, що наступного року танцюватиме. І перше, що я зроблю, коли Таня стане на протези, піду до своїх дівчат-кравчинь і виберу їй найкрасивішу сукню. А потім запрошу когось із наших музикантів, щоб зіграли для неї вальс. Це буде її перший танець «після всього». Вона мріє про нього! Дивилась я в її чорнющі веселі очі і бачила Україну — хвору, покалічену, але твердо переконану у перемозі. Усе в нас буде добре!

Просимо усіх небайдужих до долі мужньої військової медсестри Тетяни Іриці відгукнутися з фінансовою допомогою.

Номер картки її мами Галини Ярославівни Бойко: 5167 9872 0029 0860.