Як тернопільська вчителька зробила кар’єру на Британських островах

Про щиру патріотку України Оксану Хріновську тернополяни дізналися завдяки благодійній акції з допомоги дітям загиблих учасників АТО. Саме вона взяла на себе місію координації збору від товариства «Голос України в Уельсі».

Це дозволило журналістам ближче познайомитися з неординарною жінкою, колишньої вчителької української мови однієї з тернопільських шкіл, яка понад двадцять років мешкає у британському місті Лланеллі, пише "НОВА".

Довкола її родини згуртувалася невелика українська громада, яка активно долучається до волонтерства в Україні. Чоловік пані Оксани Степан Хріновський, українець за походженням, два десятиліття був депутатом міської ради Лланеллі, а упродовж однієї каденції обіймав посаду міського голови. На жаль, торік він відійшов у засвіти.

— Пані Оксано, про вас досі тепло згадують у тернопільських школах, де ви вчителювали. Чому ви подалися до Великобританії?
— Родом я з Гримайлова Гусятинського району, мешкала у Тернополі і працювала вчителем української мови і літератури у ЗОШ №22 та №14. Виїхала з України у 1996 році. На той час по півроку не платили зарплатню, а я сама ставила на ноги двох доньок, тому довелося їхати на заробітки. Нелегко було прийняти таке рішення, адже я дуже любила свою роботу, проте не мала іншого виходу. Старшій доньці Мар’яні тоді було 17 років, молодшій Христині — 14. Дівчата залишилися з моїми батьками. Великобританію вибрала випадково — туди їхали мої знайомі. Але, мабуть, так мало бути, кожному на роду щось написано…
— Як складалося життя за кордоном?
— На початках було складно: не знала мови, не мала близьких друзів, які підтримали б, покладалася тільки на себе. Найважче переживала розлуку з рідними. Це нині є мобільні, а тоді доводилося чекати листа по кілька місяців. Кардинально змінилося моє життя після знайомства з майбутнім чоловіком Степаном. Зустрілися ми на свято Маланки в українському клубі в Лондоні. Так випало, що ми сиділи поруч, колядували увесь вечір, знайшли спільну мову, а через три дні він запропонував вийти за нього заміж. На той час він був самотнім, перша його дружина-валлійка померла, дітей у них не було.
— Ваш чоловік був родом із України. Як доля закинула його туди?
— Степан народився недалеко від Коломиї. Під час війни німці забрали його, 15-річного юнака, на роботу до Австрії, потім він переїхав до Уельсу, самотужки ставав на ноги. Пройшов величезні випробування, але не зламався! Мешканці Лланеллі прийняли його за свого, адже він був доброзичливим, щирим, словом, людиною великої душі. Я мала за щастя зустріти таку особистість! Наразі Степан — єдиний українець, котрий обіймав посаду мера у Великобританії. Ми прожили разом майже двадцять років. Він чудово ставився до моїх доньок, які також живуть в Лланеллі. Але життя не вічне — торік чоловік відійшов у кращі світи…

— Чим, окрім політики, ще займався пан Степан?
— Коли ми познайомилися, він був пенсійного віку. Раніше працював на сталеварному заводі.
— Проживши все життя в Уельсі, він не забував про Україну?
— Серцем Степан завжди був з Україною. Багато робив для нашої держави. У 90-их роках виступав у Коломиї на День Незалежності, вітав краян і радив брати приклад із Заходу, щоб мати гідне життя. Хотів налагодити зв’язок між Коломийською гімназією та гімназією в Лланеллі, міркував над різними бізнес-проектами, але з українською стороною було важко співпрацювати. Разом зі Степаном ми їздили в Україну. У своїй домівці в Лланеллі ми радо приймали українців. Наша оселя була своєрідною українською амбасадою в Уельсі. Степан стежив за подіями в Україні, вболівав за наш народ.
— Як ви себе почували у ролі дружини мера європейського містечка?
— Доводилося брати участь у зустрічах із різними делегаціями, у культурних заходах. З перших днів почала посилено вчити англійську. Закінчила інститут за напрямками соціальне забезпечення та менеджмент, навчилася керувати автомобілем. Деякий час працювала вчителем, а згодом влаштувалася соціальним працівником по роботі з біженцями при міській раді сусіднього міста. Нині працюю у житловій сфері. Пригадую, як на початках попросила Степана допомогти мені знайти роботу. «Тут так не прийнято, — здивувався він. — Мусиш сама надсилати резюме, іти на інтерв’ю».
— В Україні на адресу високопосадовців часто звалюється чимало критики. Як сприймали вашого чоловіка на посаді мера?
— Степан прислухався до людей, чинив за законом. Ми не могли спокійно пройтися містом — до чоловіка підходили люди з різними запитаннями, цікавилися бюджетними витратами. Степан був чесним і відповідальним перед виборцями. Скажімо, щоб не витрачати бюджетні кошти на оплату телефонних розмов (держава відшкодовувала 10% вартості дзвінків із дому), телефонував до мене із таксофона. Коли їхав до Лондона, зупинявся не в готелях, а в друзів, щоб зекономити кошти бюджету. А якось було припаркував авто в забороненому місці, виписали йому штраф, і він чемно заплатив — там усі рівні перед законом.
— Чим відрізняється життя в Україні від життя у Великобританії?
— Британське суспільство набагато гуманніше: у центрі будь-якого питання стоїть людина. Там держава захищає інтереси своїх громадян, відповідно — набагато легше жити. Якщо людина хоче працювати — може багато чого досягти. А в Україні, як пам’ятаю, прості люди гибіли, але нічого з того не мали. А ще британці надзвичайно законослухняні, тому всюди панує порядок.
— Нині ви підтримуєте українців як волонтер. Яким чином збираєте допомогу?
— У 2014-ому році неподалік від нашої столиці відбувалося засідання країн НАТО, приїжджав Петро Порошенко. Ми вирішили поїхати туди і підтримати Україну. Звернулися із заявою до поліції щодо акції, а нам сказали, що Україна вже зареєстрована. На зустрічі ми познайомилися із українками з міста Суонсі.
Згодом створили групу «Голос України в Уельсі», до якої входять жінки з Полтавщини, Запоріжжя, Херсонщини, Київщини, Львівщини, Закарпаття, Хмельниччини, Черкащини разом зі своїми родинами. У наших заходах, окрім українців, беруть участь валлійці, поляки, казахи, литовці. Організовуємо національні фестивалі, виставки, майстер-класи, популяризуємо українську культуру. Очолює нашу групу Світлана Філіпс із Полтавщини, Богдана Баглай-Мирфі розповідає на зустрічах про історію України, сучасну політичну ситуацію. Активну участь в усіх заходах бере Сінді-Маруся Літнянська, яка народилася в Уельсі, її батько походив із Купчинців Козівського району. Сінді самотужки вивчає українську мову, навчалася в Українському Католицькому університеті. Особливо популярні щорічні фестивалі «Смак України», під час яких влаштовуємо розпродажі, ярмарки, частуємо учасників свята українськими стравами. Усі зібрані кошти спрямовуємо на підтримку України. Цьогорічний фестиваль був присвячений пам’яті Степана. У святі взяли участь понад 200 осіб, зібрали понад чотири тисячі фунтів, які використовуємо для придбання подарунків дітям загиблих учасників АТО. Спершу ми допомагали воякам на Донбасі — купували бронежилети, шоломи, теплий одяг, а коли держава почала більше фінансувати армію, переключилися на допомогу дітям і біженцям, хоча приватно продовжуємо підтримувати бійців. Свого часу нас вразила історія багатодітної сім’ї із Донбасу — батьки і семеро дітей пішки утікали з-під куль.
— Ваші доньки теж оселилися в Уельсі. Маєте онуків?
— Вони переїхали через кілька років після мене. Навчалися там, старша донька має свій бізнес, молодша працює стоматологом. У мене троє онуків — Максимко, Амілія, Ейвелен. Вони відвідують школу, вчать валлійську та англійську мови, вдома стараємося прищеплювати їм українську мову — співають наші пісні, колядки. Мої батьки вже померли, сестра мешкає у Празі. У Гримайлові самотньо пустує наша хатина…
— Про що мрієте?
— Щоб Україна нарешті вийшла з кризи. Коли збираємося з українцями — тільки про це й розмови. Україна для нас, цитуючи Тараса Шевченка, «неначе цвяшок, в серце вбитий». Розумію, що за день чи два неможливо щось змінити, тому мусимо спільно трудитися для майбутнього нашої держави.

Тернопіль вчителька карєра Британські_острови
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Спорт
17 серпня на позачерговій сесії Тернопільської міської ради було прийнято рішення про надання в безоплатне використання спортивної споруди комунального підприємства «Тернопільський міський стадіон». З метою популяризації футболу, здорового способу життя серед широких верств населення та враховуючи рішення постійної комісії з гуманітарних питань, міська рада вирішила надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопільський професійний клуб «Нив...
Суспільство
П’ятьом тернополянам, чотирьом з яких посмертно, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя». Відповідне подання було внесено очільником Тернополя на сесії міської ради та підтримано депутатами. Нагородження відбудеться під час урочистих заходів з нагоди святкування Дня міста. Список осіб, яким присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя»: ЛІЩУК Володимир Савич – заступник директора з навчально-тренувальної роботи комунального закладу...
Суспільство
Тернопільська міська рада відреагувала на скаргу, яка надійшла від мешканки м. Тернополя щодо водія автобуса маршруту №13, який некоректно себе поводив із використанням нецензурної лексики під час роботи на маршруті. Відповідно до умов договору з перевізником, останній несе відповідальність за невиконання своїх обов’язків, за виявлені порушення транспортної дисципліни правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, інших законодавчих та норм...
Кримінал
15 серпня, близько 17 години, на вулиці Назарія Яремчука невідомий прострелив руку поліцейській, котра якраз вела телефонну розмову. "В мене подзвонив телефон. Я підняла трубку і, може, секунд двадцять спілкувалася по телефону. Відчула різкий біль. В мене сам телефон випав з руки. Я підняла футболку і побачила ніби поріз". - Розповідає Вікторія Тихонова, поліцейська РПОП ГУНП в Тернопільській області. Було встановлено, що постріл здійснив 29-річний тернопо...
Кримінал
Чергового велозлодія впіймали заліщицькі поліцейські. Крадій скористався безпечністю власника двоколісника. 42-річний заліщанин в минулому вже потрапляв в поле зору правоохоронців за скоєння крадіжки. Однак продовжив заробляти незаконно на випивку. Велосипед злодій запримітив біля крамниці в райцентрі. Власник залишив його непристебнутим велозамком, тож злодій легко його викрав. Крадене привіз додому. Сподівався продати, однак не встиг, його розшукали прац...
Суспільство
У місті Ланівці триває проведення археологічних розкопок. Вже знайдено рештки близько 20 воїнів УНР, вбитих у 1919 році більшовиками.  Міський голова Роман Казновецький поширив на своїй сторінці у Фейсбуці допис: "Вперше за історії незалежної України, в наших Ланівцях проводяться розкопки могили вояків УНР. Більше року колектив міської ради та небайдужі жителі наполегливо працювали в напрямку встановлення історичного факту розстрілу борців за волю України"...
Суспільство
24-річного еквадорця виявили у Тернополі працівники УДМС та СБУ. З 2013 до 2017 іноземець знаходився в Україні, навчаючись в одному з тернопільських університетів. Однак після завершення навчання не вирушив додому, за що його притягнули до адміністративної відповідальності за статтею 203 КУпАП, що означало для нього примусове повернення з України. Однак еквадорець ухилився. В Управлінні міграційної служби області повідомили: "Шляхом надання генерального до...
Пригоди
Випадок трапився наАГНКС "Фактор нафтогаз", що на вул. Галицькій, 38, в четвер, 16 червня. Водій не постраждав, а от саме таксі ремонту не підлягає. В управлінні патрульної поліції в Тернопільській області кажуть, що про ситуацію знають, але виклику у них не було. Не виїжджали на місце й інші спецслужби. В службі таксі "Економ" підтвердили, що авто їхнє. Що сталось на автозаправці в диспетчерській службі - не знають. Але кажуть, що з водієм все в порядку,...
Пригоди
Аварія сталася 16 серпня поблизу села Олексинці Борщівського району. Працівники слідчо-оперативної групи виїхали на місце події. Було встановлено, що 19-річний житель села Шершенівка, перебуваючи за кермом автомобіля "ВАЗ 21063", не впорався з керуванням через несправності транспорту та в’їхав в дерево на узбіччі. В результаті зіткнення постраждала 24-річна пасажирка авто. Дівчина з травмами голови та численним забоями опинилася в реанімаційне відділення...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!