У київському метро загинув уродженець Тернопільщини, учасник АТО Микола Сидорчук (ФОТО)

І знову жовтими квітами стелиться дорога суму та журби. 8 червня в київському метро трагічно загинув Микола Сидорчук, офіцер Української армії, старший лейтенант, командир взводу 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, учасник АТО, уродженець села Малі Вікнини Збаразького району.

Я розумію, але відмовляюся вірити. Біль мого серця не зможуть передати навіть усі разом взяті слова світу. Людину, яку поважали і якій підкорялися військові, я знала чи не з найперших років свого життя. Коля був моїм однокласником. Я б навіть сказала, найближчим однокласником з усіх, адже наш маленький початковий клас налічував аж 9 дітей, і всі вони жили майже біля школи, а ми – двоє – з іншого боку, на краю села. Тоді мені здавалося, що ми зовсім далеко мешкаємо, адже я була найменшою в класі і на світ дивилася великими очима. Коля ж був найвищим серед нас. Пам’ятаю, як сьогодні, наш перший дзвоник, знайомство з класом та першою вчителькою. Теплі росяні осінні ранки і стежка до школи, якою ми удвох ходили кожного дня. Коля був цікавою і розумною дитиною. Тільки уявіть, ще в початковій школі він знав назви столиць усіх країн світу!

Сумна звістка про його трагічну смерть сколихнула мене саме тоді, коли я їхала в село. Сльози не зупинялися, та й вони були найменшим проявом болю, усе всередині рвалось і кричало. Мов у калейдоскопі, нанизувалися спогади…

Пам’ятаю, однієї зими випало дуже багато снігу, вулиці були заметені великими курганами, такими, що мене за ними і видно не було. Коля, побачивши, що я ледве бреду тим снігом, запропонував мені зробити стежку, він йшов попереду і протоптував сніг, а я – за ним.

У дитинстві ми робили одне одному подарунки у вигляді картин, на які наклеювали різних звірів та писали побажання. Пригадую, як просила маму, щоб допомогла мені зробити картину обов’язково на жовтому фоні, бо Коля дуже любив цей колір. Мама ж мене відмовляла, казала, що жовтий – це колір смутку та розлуки. Коли я про це розказала Колі, він мені відповів, що несправедливо так думати, адже жовтий – це колір сонця і тепла.

Пізніше почалася середня школа і перший рік за партою ми сиділи разом. Ми не були найкращими друзями, ми були найкращими однокласниками, які до школи і зі школи йшли разом. Знаєте, є такі люди, немов сонце, дивишся на них, а вони ніби сяють зсередини, стоїш біля них, а тобі тепло і комфортно. Коля був саме такою людиною. Можливо, тому в нього й була закохана не одна дівчина в класі. Хтось про це йому зізнавався, хтось писав в листівках, а хтось мовчав. Коля реагував на це спокійно і без зайвих емоцій, говорив, що рано нам ще про кохання думати.

Після школи ми розлетілись хто куди. Коля вступив в Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де став офіцером та отримав звання старшого лейтенанта. Пам’ятаю, ми зустрілися саме після його випускного. Я тоді сказала, що дуже ним пишаюся, на що Коля відповів, що в наших однокласників вже є сім’ї та діти, що хтось був за кордоном, а хтось їздить на власному авто, а в нього, крім армії, немає нічого. Я ніколи його не бачила сумним, він завжди був радісним та веселим, а в цій фразі була присутня крапля легкого суму, яку ми двоє вирішили залишити недомовленою, пише "Наш день".

Чомусь так склалося, що я не з усіма можу поговорити про те, що мене цікавить, що мене болить, а з ним могла. У нас була схожа громадянська позиція, ми без суперечок говорили про Євромайдан, пізніше про АТО. Він мені розказував про свого однокурсника, який пережив Дебальцівський котел, про те, як побачене зламало бідного хлопця. А я йому про свого знайомого, який спочатку пішов в армію, а потім в зону АТО. Коля розумів мене, коли я говорила, що там, на Сході, хлопці, як гарматне м’ясо, бо в них наказ дотримуватися Мінських угод, що скоро в них увірветься терпець і вони не захочуть терпіти цю владу. Лише зауважував, що він служить в окремій бригаді охорони, що військова людина мусить виконувати накази навіть тоді, коли має свою точку зору на ті чи інші процеси.

Попри всі особливості військової служби, в якій Коля був як командиром, так і підлеглим, він зумів зберегти свою громадянську та життєву позицію, любив Україну, любив людей, принципово говорив правду, навіть там, де варто було промовчати. В ньому гармонійно поєднувалися риси справжнього чоловіка, який ніколи не скаржиться, з яким почуваєш себе у безпеці, з рисами веселого хлопця, який має красиву, щиру усмішку та добрі і глибокі очі.

У кожного з нас – свій життєвий шлях, хтось будує кар’єру, хтось створює сім’ю, хтось намагається поєднувати і те і друге, а в Колі були служба, бойові навчання, АТО. Ми переписувалися з ним, коли він був в Десні. Тоді було холодно. Пам’ятаю, наголошувала, щоб він був обережний і не захворів, на що Коля відповів мені, що хворіти не має права.

Сумно, боляче і зовсім не хочеться розуміти, що його вже немає. Я не знаю, що він бачив в АТО, я не знаю, що він там відчував, я можу лише уявити біль його серця, яке пропускало крізь себе жорстоку і несправедливу смерть побратимів. У свої 23 роки Коля жив в середовищі, в якому запах повітря був насичений смертю, де і досі панує несправедливість та брехня. Він переживав це наодинці, всім говорив, що все добре, про війну розказувати не хотів, намагався вберегти дорогих йому людей від тяжкої правди.

Столичні ЗМІ написали, що це нещасний випадок, але ніхто з них не написав, що він військовий, учасник бойових дій, що в нього після АТО жахливо боліла голова, що він в цей день мав бути на обстеженні в лікаря.

Чому вони про це мовчали? Чому в цьому світі стільки несправедливості та брехні? Ми всі любимо Україну і це – беззаперечно, але скільки людей зламала і забрала ця проклята війна.

Тяжко осягнути всю глибину втрати молодого хлопця, який був хорошим прикладом для наслідування. Від думки про Колю серце завжди переповнювала гордість і радість, адже він був сонячною людиною…

Останню дорогу Колі родичі, друзі, однокласники, сусіди, односельчани встелили квітами та слізьми, сумом і найкращими спогадами, в яких він назавжди залишився усміхненим, уважним, привітним і таким ще юним.

З любов’ю та світлою пам’яттю про неймовірну людину та найщирішими співчуттями сім’ї загиблого щиро і з болем в серці - однокласниця Інна Мечик.

Тернопільщина учасник_АТО загибель
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
1 людина рекомендує

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Небезпечна хвороба поступово відступає з Тернопільщини. Про це розповіли в Тернопільському обласному лабораторному центрі. Так, станом на 13 серпня 2018 року в області зафіксували 7 випадків захворювання на кір, що на третину менше ніж в попередній період. Проте, серед інфекційних захворювань найбільше переважають гострі кишкові інфекції. Також за цей період зафіксували:  туберкульоз – 4 випадки; вітряна віспа – 1 випадок; вірусний гепатит, лептоспіроз – 1...
Суспільство
Як повідомили в Міністерстві інфраструктури України, з 28 вересня буде курсувати новий потяг за маршрутом «4 столиць»: Київ-Мінськ-Вільнюс-Литва-Рига (Латвія). Потяг проїжджатиме і через файне місто. Квитки почнуть продавати уже в кінці серпня, адже перший рейс потяг здійснить у п’ятницю, 28 вересня, цього року, пише Тернопільська Липа.
Суспільство
31 серпня 2018 року в Україні вимкнуть аналогове ефірне телебачення, внаслідок чого без телебачення взагалі можуть залишитися сотні тисяч людей. Чому так і що робити, аби цього не сталося — читаймо нижче. Період, за який Україна та більшість країн Європи, Азії і Африкимали перейтина цифрове телемовлення, відповідно до зобов’язань за угодою «Женева-2006», завершився понад три роки тому — 17 червня 2015-го. Проте наше телебачення через низку проблем продовжу...
Кримінал
Сьогодні, 15 серпня, у Тернополі на проспекті Злуки трапилося чергове ДТП: водій автомобіля марки "Lanos" наїхав на пішохода. На місце пригоди оперативно прибула поліція, а також працівники швидкої допомоги, які забрали потерпілого. Фотографіями та інформацією про ДТП поділився у соцмережі "Фейсбук" голова ГО "Автомайдан" Ігор Василів. Деталі інциденту з'ясовуються.
Суспільство
Триває облаштування підвищеного пішохідного перодуд на пр. Злуки в районі житлового будинку № 15. Тут проводять влаштування залізобетонних плит. Напередодні відфрезурували одну смугу дороги – середню. Згодом працівники підрядної організації візьмуться за правий, а відтак і за лівий бік. Про намір облаштувати тут підвищений пішохідний перехід ми писали ще минулого року. Роботи роботи на проспекті Злуки технологічно проводяться правильно і у відповідності до...
Кримінал
Кримінальне провадження за фактом крадіжок слідчі Теребовлянського відділу поліції розпочали щодо 27-річного жителя села Гумниська. Зловмисника підозрюють у вчиненні щонайменше чотирьох злочинів. Зловмисник раніше теж мав проблеми із законом. На даний час до суду передано кримінальне провадже6нння за фактом вчинення  майнових злочинів, де він – головний підозрюваний. Як встановили правоохоронці, молодик обікрав приватне помешкання в райцентрі, винісши звід...
Суспільство
Від весни 2018 року у селі Мишковичі триває будівництво ГЕС. Це викликало хвилю протестів серед місцевих жителів. Спершу людей взагалі не проінформували про те, що саме зводять у їхньому населеному пункті. Згодом мишковичани дізнались – з’явиться гідроелектростанція. Селяни сумніваються у законності та безпечності такого об’єкта для довкілля. Тому за допомогою вони звернулися до громадської організації «Протидія корупції та моніторинг екології “Скеля”». Ак...
Кримінал
15 серпня на вулиці Злуки водій автомобіля Volvo, побачивши патрульних, різко загальмував, вистрибнув з машини і почав бігти. За кілька хвилин правоохоронці наздогнали кермувальника. Від нього відгонило різким запахом алкоголю. Водій поводився зухвало та активно лаявся при патрульних. Як повідомляє "Медіатор", пройти алкотест він категорично відмовився у присутності 2-х свідків. На 27-річного водія інспектори винесли постанову за ч.1 ст.126 (керування тран...
Суспільство
Розпочалася реконструкція фонтану “Кульбаба” у сквері на вулиці Чорновола в центрі Тернополя. Наразі працівники підрядної організації здійснили роботи із демонтажу облицювальної плитки. Також тут проведуть заміну облицювання басейну, облаштують сучасну підсвітку, а також оновлять обладнання машинного відділення. Планується, що оновлений фонтан відремонтують до кінця місяця. До слова, востаннє фонтан реконструювався у 2008 році.
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!