Мешканець Тернопільщини справив фронтове весілля на Луганщині

Їхнє фронтове кохання спалахнуло рік тому, а 4 червня вони офіційно стали подружжям. Реєстрація шлюбу була скромною: без шампанського та музики, без святкового вбрання — у камуфляжі та берцах.

Поміж обстрілами військовослужбовці 24-ої механізованої бригади Наталія Тимчук та Віталій Михайлишин змогли вирватися на кілька годин з передової до… РАЦСу! Їхнє фронтове кохання спалахнуло рік тому, а 4 червня вони офіційно стали подружжям. Реєстрація шлюбу була скромною: без шампанського та музики, без святкового вбрання — у камуфляжі та берцах.  Закохані несуть службу в селі Катеринівка Попаснянського району Луганської області, де не вщухають ворожі обстріли. У райцентрі, куди вони прибули з надією розписатися, їх не змогли прийняти, однак порадили їхати до Сєвєродонецька, що більш як за 50 кілометрів, — там можна оформити шлюб за прискореною процедурою. У міському РАЦСі  їх радо зустріли і, оформивши документи за якихось півгодини, оголосили дружиною та чоловіком.

Повернули одне одного до життя!

Бойові побратими чекали військове подружжя Наталі та Віталія з найщирішими вітаннями і подарунками, проте весілля поки що не гуляли — не дозволено на передовій. Справлять забаву, коли повернуться на мирну територію. Нині подружжя безмежно щасливе, але у кожного в душі досі не до кінця загоєна рана з минулого. Наталя втратила на війні чоловіка, а виплакавши усі сльози, поїхала на фронт допомагати нашим бійцям. У Віталія війна забрала сім’ю — перша дружина не витримала втоми через воєнні реалії й подала на розлучення, пише Нова Тернопільська. Кожен із них пройшов важкі внутрішні випробування, та, на щастя, доля звела їх і нині вони допомагають одне одному повернутися до життя.

—  Відтепер у нас спільне прізвище — Михайлишин — і спільне життя на лінії вогню, — усміхається Віталій. — Наш шлюб — не на показ, а радше як оберіг  у боях. З цього моменту мені є для чого жити, є бажання повернутися з війни живим… Справді, я наробив чимало помилок у житті, але повинен усе відпустити в минуле і йти далі. Колишня дружина не сприйняла мого рішення воювати й подала на розлучення. Коли я останній раз приїхав у відпустку, вона заявила: «Хочеш жити для себе — живи!» Перед від’їздом до мене зателефонував місцевий суддя і повідомив, що дружина подала заяву на розлучення. «Може, ще вирішите між собою?» — запитав мене. «Ти точно хочеш розлучення?» — перепитав я у дружини. «Так!» — відповіла. Отож, мені не залишалося нічого іншого, як написати заяву, щоб справу розглядали без мене. Після того намагався помиритися, але це були марні спроби. Нині все ж підтримую стосунки з колишньою дружиною, допомагаю 9-річній донечці Мар’янці. Абсолютно не дорікаю екс-дружині, бо розумію, що їй непросто було впустити війну в нашу сім’ю, перебувати в постійному стресі… Проте вона навчила мене жити… Нехай їй щастить! Дуже сумую за донечкою, яка болісно сприйняла наше розлучення, та, сподіваюся, підросте — все зрозуміє.  Прикро, але все частіше наші вояки платять за громадянську позицію найдорожчим…

«Романтична» ніч із «феєрверками» — вісім 120-их, шість 80-их…

У зоні АТО Віталій несе службу більше двох років. Півтора року воював на Донеччині, згодом його бригаду відправили служити на Луганщину.

— Не знаю, чи виживу, але самотньо помирати не хочу… — каже Віталій і миттю проганяє важкі думи. — Наталя засвітила світло в кінці тунелю, коли, здавалося, все в житті пішло шкереберть, вона допомогла повірити в себе. З перших днів на війні ця дуже сильна жінка піклується про бійців — надає медичну допомогу пораненим. Є жінки, котрі утікають від війни, а є жінки, що допомагають перемагати. Мені пощастило зустріти таку людину! Не вагаючись, ми вирішили узаконити наші стосунки саме в зоні АТО, бо розуміємо, що кінець війни ще неблизький. Напередодні шлюбу заледве вдалося замовити срібний перстень для Наталі аж у Сєвєродонецьку, собі ще не придбав. Бойові друзі радіють за нас, обдарували грошима — подарунків на передовій ніде купити. Але що нам потрібно?.. Підтримка, розуміння і віра. Коли ми надвечір повернулися із РАЦСу, окупанти почали сильно гатити по наших позиціях. Побратими жартували, що сепаратисти зустріли нас «феєрверками» — випустили вісім мінометів калібру 120 мм та шість — 82 мм. «Романтична» була ніч…

За ці страшні роки війни довелося різне пройти… Але мусимо захистити нашу рідну землю — ні кроку назад! Коли повертаюся на Тернопільщину, у свої рідні Бережани, боляче бачити, як молоді хлопці та повні сил чоловіки замість іти до війська сидять по барах та ресторанах, часто за гроші батьків, які трудяться за кордоном. А ще більше прикро чути зневажливі слова на адресу учасників АТО. «Навіщо мені та війна? Треба бути дурнем, щоб воювати за нинішню владу…» — мудрують. Влада владою, а український народ, хто б там що не говорив, хто, як не ми, захистить від окупантів? Це ми й робимо із побратимами!

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!