Травмований коханцем мами у 10 місяців, тернополянин через 24 роки знайшов лікаря, аби подякувати за врятоване життя

10 ножових поранень, 8 операцій і місяць реанімації. Те, що хлопчик вижив, справді можна назвати Божим дивом. Залицяльник матері порізав десятимісячну дитину, святкуючи його… 10-й місяць від народження. Я на маму зла не тримаю. Навіть називаю далі мамою. Просто вона мені чужа…

Я колись хочу дати своїм дітям все те, чого ніколи не мав сам, - 24-річний Назар Фотюк на мить зупинився, обдумуючи питання журналіста, про що найбільше мріяв би у цьому житті. – Тому мрію про повноцінну, люблячу і щасливу сім’ю, в якій знають, що таке вірність…

10 поранень ножем – і вижив Спілкуючись з хлопцем, ніколи й не сказав би, що відмалечку йому довелось пройти 10 кіл пекла. Худорлявий, симпатичний і весь час усміхнений. Такому насолоджуватись би життям і крутити голови дівчатам. Він абсолютно спокійно розповідає про своє життя, показуючи вирізки з тернопільських газет. Там йдеться про подію, яка трапилась 24 року тому в одній з багатоповерхівок на «Східному». Коханець матері, святкуючи з нею 10 місяців малого, наніс малюку 10 ножових поранень. Дитя вкинув у ванну з холодною водою. Крики почули сусіди, які й викликали «швидку». Малюка тоді врятувала холодна вода, від якої звузились судини і не дали померти від крововтрати, кажуть медики. А ще, припускають, - Боже диво… Про саму трагедію Назар знає хіба від бабусь та з цих пожовклих газетних аркушів. Нагадує про це й все тіло у жахливих шрамах, пише "20 хвилин".

Навіть найближчі друзі, знайомі не знають, що насправді зі мною трапилось, - зніяковівши каже Назар. – Коли запитували про шрами, всім казав, що прооперували, бо мав проблеми зі шлунком. Знають все мама, бабуся і брат. Тоді Назарового кривдника посадили до в’язниці, де невдовзі його життя обірвалось. Мама й досі проживає з Назаром та його молодшим 17-річним братом Романом, хоча давно позбавлена материнських прав. Однак після смерті бабусі саме Назар заробляє гроші і утримує всю родину. Він досі називає Тетяною мамою. Хоча ця жінка, каже, йому практично чужа. Батько також позбавлений батьківських прав, бо зловживав спиртним.

Сироти при живих батьках Так, ми з Романом – сироти при живих батьках, - розповів Назар Фотюк. – Але ми, як одне ціле, одна купка… Рідніше за нього у мене просто нікого немає. Я за нього – горою. Зараз Роман навчається у Борщівському технікумі. У Назара за спиною теж диплом Бучацького коледжу ветеринарної медицини, закінчивши який вступив до Львівського вишу. До кінця навчання залишався рік, однак, Назар залишив його, бо померла бабуся Ольга, яка їх з братом виховувала. І потрібно було дорослішати та брати на себе обов’язки найстаршого у родині. З тих пір де тільки не працював, доля закинула і до Польщі, звідки повернувся тиждень тому. І разом з бабусею Дарією, татовою мамою, розшукав лікуючого лікаря. Яка понад 24 роки тому боролась за його життя, вириваючи разом із колегами малюка із лап смерті.

Зустріч через 24 роки, - написала на власній сторінці у «Фейсбук» сьогоднішній завідувач відділом інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру «Мати і дитина», а тоді лікар реанімації в обласній дитячій лікарні Неля Скубенко. - Жахлива історія не залишила байдужим нікого. Так сталось, що я була лікуючим лікарем. Малюк переніс 8 операцій... вижив... І ось через 24 роки знайшов мене. Який красень виріс!!! Щасливої життєвої долі, тобі, юначе!!! І бабусі многая літа!!! Неля Скубенко каже: відколи дізналась, хто цей красень перед нею, - перед очима промайнули сюжети з телевізійних новин 24-річної давнини. Стіни у ванній, забризкані кров’ю і маленьке пошматоване тільце хлопчика, якого понад усе намагались врятувати. Через 24 роки впізнала оті очі Його мама приходила під реанімацію, доки тривало слідство, - пригадує Неля Скубенко. - Маленька, щупла... Потім, пригадую, коли малюк вже майже оговтався, жінка намагалась його взяти на руки. Дитина тоді її відпихала. І такий у нього погляд дорослий був, ці карі очі… Він сьогодні глянув на мене – я згадала саме ті очі. Назар з бабусею вже приходили, проте лікар була зайнята з малими пацієнтами. Через кілька днів прийшли знову. Чекали понад годину, доки медик звільниться. Аби подякувати. Аби вклонитись за врятоване життя… Я його обняла і просто так стояла, боялась поворухнутися, бо розуміла, що розплачусь, - каже Неля Скубенко. – Він вже у дитинстві так натерпівся, що й на кілька життів вистачило б. Дуже хочу, щоб тепер в нього була щаслива доля. Його «спасибі» коштує набагато більше, аніж всі подарунки та скарби світу. Зараз люблять казати «це зробило мій день». От ця зустріч і їй подібні «роблять» моє життя…

12 дуже добре
Автор
12
( 1 оцінка )
Викладення
12
( 1 оцінка )
Актуальність
12
( 1 оцінка )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!