Травмований коханцем мами у 10 місяців, тернополянин через 24 роки знайшов лікаря, аби подякувати за врятоване життя

10 ножових поранень, 8 операцій і місяць реанімації. Те, що хлопчик вижив, справді можна назвати Божим дивом. Залицяльник матері порізав десятимісячну дитину, святкуючи його… 10-й місяць від народження. Я на маму зла не тримаю. Навіть називаю далі мамою. Просто вона мені чужа…

Я колись хочу дати своїм дітям все те, чого ніколи не мав сам, - 24-річний Назар Фотюк на мить зупинився, обдумуючи питання журналіста, про що найбільше мріяв би у цьому житті. – Тому мрію про повноцінну, люблячу і щасливу сім’ю, в якій знають, що таке вірність…

10 поранень ножем – і вижив Спілкуючись з хлопцем, ніколи й не сказав би, що відмалечку йому довелось пройти 10 кіл пекла. Худорлявий, симпатичний і весь час усміхнений. Такому насолоджуватись би життям і крутити голови дівчатам. Він абсолютно спокійно розповідає про своє життя, показуючи вирізки з тернопільських газет. Там йдеться про подію, яка трапилась 24 року тому в одній з багатоповерхівок на «Східному». Коханець матері, святкуючи з нею 10 місяців малого, наніс малюку 10 ножових поранень. Дитя вкинув у ванну з холодною водою. Крики почули сусіди, які й викликали «швидку». Малюка тоді врятувала холодна вода, від якої звузились судини і не дали померти від крововтрати, кажуть медики. А ще, припускають, - Боже диво… Про саму трагедію Назар знає хіба від бабусь та з цих пожовклих газетних аркушів. Нагадує про це й все тіло у жахливих шрамах, пише "20 хвилин".

Навіть найближчі друзі, знайомі не знають, що насправді зі мною трапилось, - зніяковівши каже Назар. – Коли запитували про шрами, всім казав, що прооперували, бо мав проблеми зі шлунком. Знають все мама, бабуся і брат. Тоді Назарового кривдника посадили до в’язниці, де невдовзі його життя обірвалось. Мама й досі проживає з Назаром та його молодшим 17-річним братом Романом, хоча давно позбавлена материнських прав. Однак після смерті бабусі саме Назар заробляє гроші і утримує всю родину. Він досі називає Тетяною мамою. Хоча ця жінка, каже, йому практично чужа. Батько також позбавлений батьківських прав, бо зловживав спиртним.

Сироти при живих батьках Так, ми з Романом – сироти при живих батьках, - розповів Назар Фотюк. – Але ми, як одне ціле, одна купка… Рідніше за нього у мене просто нікого немає. Я за нього – горою. Зараз Роман навчається у Борщівському технікумі. У Назара за спиною теж диплом Бучацького коледжу ветеринарної медицини, закінчивши який вступив до Львівського вишу. До кінця навчання залишався рік, однак, Назар залишив його, бо померла бабуся Ольга, яка їх з братом виховувала. І потрібно було дорослішати та брати на себе обов’язки найстаршого у родині. З тих пір де тільки не працював, доля закинула і до Польщі, звідки повернувся тиждень тому. І разом з бабусею Дарією, татовою мамою, розшукав лікуючого лікаря. Яка понад 24 роки тому боролась за його життя, вириваючи разом із колегами малюка із лап смерті.

Зустріч через 24 роки, - написала на власній сторінці у «Фейсбук» сьогоднішній завідувач відділом інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру «Мати і дитина», а тоді лікар реанімації в обласній дитячій лікарні Неля Скубенко. - Жахлива історія не залишила байдужим нікого. Так сталось, що я була лікуючим лікарем. Малюк переніс 8 операцій... вижив... І ось через 24 роки знайшов мене. Який красень виріс!!! Щасливої життєвої долі, тобі, юначе!!! І бабусі многая літа!!! Неля Скубенко каже: відколи дізналась, хто цей красень перед нею, - перед очима промайнули сюжети з телевізійних новин 24-річної давнини. Стіни у ванній, забризкані кров’ю і маленьке пошматоване тільце хлопчика, якого понад усе намагались врятувати. Через 24 роки впізнала оті очі Його мама приходила під реанімацію, доки тривало слідство, - пригадує Неля Скубенко. - Маленька, щупла... Потім, пригадую, коли малюк вже майже оговтався, жінка намагалась його взяти на руки. Дитина тоді її відпихала. І такий у нього погляд дорослий був, ці карі очі… Він сьогодні глянув на мене – я згадала саме ті очі. Назар з бабусею вже приходили, проте лікар була зайнята з малими пацієнтами. Через кілька днів прийшли знову. Чекали понад годину, доки медик звільниться. Аби подякувати. Аби вклонитись за врятоване життя… Я його обняла і просто так стояла, боялась поворухнутися, бо розуміла, що розплачусь, - каже Неля Скубенко. – Він вже у дитинстві так натерпівся, що й на кілька життів вистачило б. Дуже хочу, щоб тепер в нього була щаслива доля. Його «спасибі» коштує набагато більше, аніж всі подарунки та скарби світу. Зараз люблять казати «це зробило мій день». От ця зустріч і їй подібні «роблять» моє життя…

12 дуже добре
Автор
12
(1 оцінка)
Викладення
12
(1 оцінка)
Актуальність
12
(1 оцінка)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!