70 років тому Богдан Кушнірик уник депортації в рамках акції "Захід" завдяки фальшивій довідці про власну смерть.

Днями відзначалося 70 років депортації українців до Сибіру. 21 жовтня 1947 року протягом доби понад 76 тисяч осіб посадили на потяги і вивезли далеко від рідних домівок. Ця операція отримала назву «Захід». Не оминула вона і Тернопільщину, пише ПроТе.

Поет Богдан Кушнірик на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розповів, як йому вдалося уникнути депортації.

«70 років тому і мене мали вивезти із мамою на Урал. – пише він. – Але дідусь випросив у священика фальшиву виписку про мою смерть. Таким чином я став Ганиш Богдан Григорович. Хоча у селі і були зрадники, але ніхто про це не доніс владі. До 1953 року, року смерті Сталіна я і не підозрював, що я не син Григорія Федоровича і Анни Теодорівни, а внук.

І лише після смерті тирана дідусь розповів мені, що мого батька Кушнірика Євстахія Івановича, який був писарем у штабі УПА, розстріляли у «Воркутлазі». Саме тоді мені і повернули прізвище батька.

Але Урал мене все ж не обминув. Микита Хрущов придумав, що випускники 1960 року для вступу в інститути повинні мати 2 роки робочого стажу. Мій ровесник із Пермі, якого туди вивезли разом із батьками порадив вступати саме на Уралі, бо там постійний недобір абітурієнтів. Я вибрав Челябінський інститут механізації і електрифікації сільського господарства. І рівно 10 молодих років я таки віддав Уралові».

0352.ua

Від депортації до Сибіру тернопільського поета врятувала "липова" смерть

70 років тому Богдан Кушнірик уник депортації в рамках акції "Захід" завдяки фальшивій довідці про власну смерть.

Днями відзначалося 70 років депортації українців до Сибіру. 21 жовтня 1947 року протягом доби понад 76 тисяч осіб посадили на потяги і вивезли далеко від рідних домівок. Ця операція отримала назву «Захід». Не оминула вона і Тернопільщину, пише ПроТе.

Поет Богдан Кушнірик на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розповів, як йому вдалося уникнути депортації.

«70 років тому і мене мали вивезти із мамою на Урал. – пише він. – Але дідусь випросив у священика фальшиву виписку про мою смерть. Таким чином я став Ганиш Богдан Григорович. Хоча у селі і були зрадники, але ніхто про це не доніс владі. До 1953 року, року смерті Сталіна я і не підозрював, що я не син Григорія Федоровича і Анни Теодорівни, а внук.

І лише після смерті тирана дідусь розповів мені, що мого батька Кушнірика Євстахія Івановича, який був писарем у штабі УПА, розстріляли у «Воркутлазі». Саме тоді мені і повернули прізвище батька.

Але Урал мене все ж не обминув. Микита Хрущов придумав, що випускники 1960 року для вступу в інститути повинні мати 2 роки робочого стажу. Мій ровесник із Пермі, якого туди вивезли разом із батьками порадив вступати саме на Уралі, бо там постійний недобір абітурієнтів. Я вибрав Челябінський інститут механізації і електрифікації сільського господарства. І рівно 10 молодих років я таки віддав Уралові».

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!