«Було все: і нестерпно спекотне сонце, і вода з багнюкою у взутті, і «пальоні» лісозаготівлі», - тернопільський мандрівник про Карпати (ФОТО)

Двадцятирічний студент із Тернополя Микола Лучик називає себе  неабияким прихильником пішого туризму. Хлопець неодноразово брав участь у непростих багатоденних мандрах по Карпатських та Кримських горах. А повертаючись домів, із нетерпінням чекав зручної нагоди, аби  вкотре викарабкатись на скелясту височінь.

Не пройшло й місяці, як тернополянин підкорював Карпатську гору Сивулю. Про пригоди, які з ним траплялися в дорозі, юнак охоче розповів кореспонденту 0352.com.ua.

- Загалом, по складеному маршруту, на мене з товаришами чекало чимало вершин. Правда, саме Сивуля була основною задачею, - розпочинає парубок. - Перший день у нас стартув о 4-й ранку, а о 8-й автобусом уже добралися з Тернополя до Франика. Далі запакувались в маршрутку, яка прямувала в сторону Калуша. Опісля нас чекав шлях до Осмолоди – три години по вибоїнах, які поступово ставали кам’янистою гірською дорогою.

У розмові Микола часто згадує про дотепну винахідливість мешканців гуцульського краю: «На одній із зупинок мене просто «вбило» оголошення Скидаю кліпи через блютуз. Недорого».

- В Осмолоді зустріли місцевого дідка, який  розповів, що в горах багато ягід. Жалівся про безкінечну вирубку лісу і хвалив тутешню воду, котра, з його слів: «Пройшла крізь срібло і золото», - продовжує студент. - Попереду у нас було 5 вершин, 4 дні, 3 ночі, кільканадцять кілограм їжі, «розбитих» по рюкзаках, і близько 35-ти кілометрів доріг, стежок та каміння.

 _DSC7132

 _DSC7137-2

 _DSC7162-2

 _DSC7175-2

В поході уся команда слідкувала за дотриманням плану мандрівки. Харчувалися теж за розкладом. «Типовий туристичний раціон - халва, хліб, ковбаса, печиво, снікерс – удар калоріями по кровоносній системі. На вечір - м’юслі, залиті водою та заправлені вершками (імітація молока), й печиво з чаєм. Сніданок - гречані пластівці з тушонкою, і ті ж чай з печивом», - перелічує мандрівник.

- В дорозі часто до льодяників бралися. Це було таким-собі тимчасовим джерелом енергії й хорошою альтернативою воді, якої багато не вип’єш, адже вода в Карпатах дуже м’яка, і така… «водяна», що не наситишся, - веде далі парубок.

На розбивку кемпінгу, приготування їжі, власне, саму трапезу та підготовку до сну в учасників походу займало близько двох годин. Те ж саме і зранку: півтори-дві години на «поснідати, вмитись, зібратись».

 _DSC7201-2

 - Далі, слідуючи стежці, яку не важко було загубити з поля зору, ми вийшли на місце з крутезним спуском. Там натрапили, так зрозумів, на незаконну лісовирубку. Поки я дістав фотоапарат, аби зазнимкувати побачене, знизу, з будки на колесах, вийшов якийсь «апасний» дядько… Далі почався «змістовний» діалог між ним та моїм товаришем:

Дядько: Хлопчі, ту не можна фотографувати!

Товариш: Фо?

Дядько: Не фотографувати!

Товариш: Вчора?

Дядько: Я фотоапарат відберу!

Товариш: Штріляй!

З розповіді тернополянина, коли він з іншими мандрівниками вийшли на гору Ігровець, їх «накрила» хмара. «Відчуття від цього - надзвичайно цікаві. Звуки значно приглушуються та відчувається легка прохолода, а видимість падає до десятка метрів», - додає він.

 _DSC7348

 _DSC7580

 _DSC7590

 _DSC7597-2

 _DSC7606-2

 _DSC7609

 _DSC7613-2

- На Сивулі ми зустріли іншу групу таких же туристів, тільки з Івано-Франківська, - каже хлопець.

_DSC7638-2

- А на останній день подорожі, вже спустившись з гір далеко вниз, зупинились неподалік водоспаду, кторий мав метрів з 10-ть висоти, а далі впадав у невеличке озерце, яке, в свою чергу, виливалось у річку, - продовжує розповідь Микола. - Там ж неподалік була малесенька хатинка – очевидно, людей, які пасли корів у горах. Один з нас не втримався, та й пішов розпитати в хазяйки, чи не продасть нам свіженького молока. На наше здивування, жінка молока дала, та ще й грошей не хотіла брати. З її слів, молоко вони здають за мізерну плату (гривня з лишнім за літр).

 _DSC7726-2

 _DSC7730-2

 _DSC7735

 _DSC7425-2

 _DSC7482-2

 _DSC7485

 _DSC7513

20-річний мандрівник зізнається, що весь чотирьохденний похід кожному учаснику обійшовся у межах 300 гривень. Усі кошти, як правило, витрачались на транспорт й провізію.

- Дуже пощастило цього разу. Було все: і нестерпно спекотне сонце, і вода з багнюкою у взутті під часу дощу… Хоча не кожен такими результатами тішитиметься. Однак я був задоволений. В цьому є якийсь свій кайф, якого у кам’яних джунглях не знайти, - з ностальгією підсумовує парубок.

Фото Миколи Лучика.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!