Берегині «МРІЇ»: Надія Нагірна про успішну кар’єру та щасливу родину

Вона – керівник регіонального структурного підрозділу кластеру «Тернопіль» Агрохолдингу «МРІЯ». Вона – мудра та сильна жінка, але водночас добра і ніжна дружина. Які вони, «Берегині МРІЇ», жінки, чиї тендітні плечі здатні втримати на собі тонни справ, а світлі голови - вирішувати надскладні питання.

Надія Нагірна – керівник одного з підрозділів  Агрохолдингу «МРІЯ».  Кластер «Тернопіль» орендує понад 30 тисяч га землі в більш як півсотні сільських радах. Це 8 районів області. Її робочий ранок починається з гори документів, численних запитів і телефонних дзвінків.

Колеги дивуються, як може одна людина пам’ятати про кожну ділянку, знати практично усіх пайовиків по імені і при цьому не забувати про власну сімю.

«Моя робота стала частиною мене, коли приїжджаю у громади, то люди мені як рідні, а колектив став родиною. Моя робота не є з легких, практично весь час у розїздах. Тай  відповідальність велика  – втримувати та розширювати земельний банк, спілкуватись з громами, багато роботи з документами. Та для мене – це найкраща робота, адже працюючи вМРІЇ“, я навчилась правильно планувати свій час, організовувати робочий день, знаходити підхід до людей. Я відчуваю себе реалізованою жінкою. А втома вкінці дня – це свідчення того, що він пройшов недаремно».    
Земельну справу Надія обрала сама. Після університету прийшла у бухгалтерію тоді ще невеликого фермерського господарства «МРІЯ». Згодом перейшла у земельний відділ, відмовилась задля цього від кар’єри викладача. Каже, за 15 років працюючи в Компанії «МРІЯ»  -жодного разу не пошкодувала.

«Моє життя могло скластись зовсім по-іншому. Зараз я могла поповнювати ряди науковців (сміється) . Після університету спробувала реалізувати себе як викладач, і знаєте, спочатку мені це подобалось. Здавалось, що знайшла справу, якою хочу займатись усе життя. Але пішовши у декрет,паралельно працюючи у «МРІЇ», я зрозуміла  - повертатись до викладання не хочу. До серйозних змін у сфері роботи, додався переїзд з Тернополя до рідного Підволочиська.  Багато хто не розумів мене, тай, напевно, й досі не розуміють, але знаю – я на своєму місці!»

Більшу половину робочого часу Надія проводить поза офісом. Найважчою вважає роботу з людьми. Адже у кожного з 20 тисяч пайовиків, крім гектарів поля – своя історія. І часто зовсім не проста, не позбавлена драми. До Наді громада ставиться як до рідної людини, тому часто до неї йдуть з проблемами.

«Найважче мені буває навіть не фізично, а емоційно. У кожного своє історія, своя біда. Люди часто не знають, де знайти розради, допомоги. А я така людина, що всі людські емоції перепускаю через себе. Часто їду в авто і думаю над бідою, якою зі мною поділились, хочу допомогти, хоч якось полегшити тягар. Але дуже тішить, що у Компанії йдуть на зустріч людям. Разом з колегами думаємо, що можемо зробити конкретно для тієї людини. А найкраща винагорода – це подяка. Думаю саме людський позитив заряджає і дає сил невтомно працювати.»

І лише завершивши усі справи, намотавши сотні кілометрів у день, вона може знову відчути себе не керівником, а жінкою. Адже ось її затишний дім, а за дверима – вони, найцінніше, що має – чоловік та сини. Її фортеця, опора і відрада - її сім’я. Поряд з ними Надія  не боїться бути слабкою, не думає про роботу, тут вона мама та дружина.

«Унашій сімї рівноправя. Ми завчасно все плануємо і вирішуємо разом. Наш час – це вихідні. Я стараюсь зробити так, щоб ці дні ми проводили виключно разом і нехай це буде за  хатніми справами, навчанням  чи розвагами, головне – разом».

У неї двоє синів: 12 – річний Ігор та 2 – річний Артем. Вони гордість та найкращий антистрес для Надії. Вона жодного разу не була у повноцінному декреті, але її розумні доглянуті діти та успішна робота є свідченням того, що вона встигає усюди. Хоч Надя визнає, за кожною сильною жінкою стоять мужні плечі чоловіка або підтримка батьків. Так і в неї вдома. Усі перешкоди, усі справи під силу лише тоді, коли є підтримка рідних.

«Я задоволена своїм життям. У мене є улюблена сім’я, найкращі діти та чоловік, живіта здорові батьки і моя улюблена “МРІЯ”! Я хочу, щоб кожна жінка відчувала себе щасливою, успішною та любимою і лише тоді усе у її житті вдаватиметься».

Завтра Надія знову помчить на допомогу тим, хто на неї розраховує, вправно розприділитьтонни паперів, організує роботу, запланує сімейні справи. Та з її уст, як завжди, не сходитиме усмішка, бо жінка, яка втілює мрії, інакшою бути не може.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!