Де у Тернополі захоронюють людські рештки, коли більше року місцеве кладовище закрите?

Після успішної операції пацієнта найменше цікавить, де ділася пухлина з його організму, апендикс чи судина. Головне, що хворобу подолано і можна повертатися додому. І тільки через певний час пробуджується цікавість: де спочивають відходи біологічних втручань? Більше причин для роздумів мають пацієнти, які втратили частину тіла або ж щойно зачату дитину.

Раніше частини власної плоті пацієнти тернопільських лікарень могли «провідати» на міському кладовищі. Погодьтесь, цілком гуманний спосіб поводження з так званими біологічними відходами. Однак де спочивають відходи біологічних втручань, коли більше року місцеве кладовище для захоронень закрите?

Захоронювати людські рештки буде «Ритуальна служба»

Біовідходи у кожного закладу охорони здоров’я різні: у клінічних лікарнях — апендикси, судини, виразки, кінцівки; в онкологічних — пухлини й органи; у пологових будинках — викидні, плаценти. Щороку у лікувальних закладах Тернополя утворюються сотні кілограмів нікому не потрібної людської плоті. За християнськими звичаями тіло повинно повертатися до землі. За іронією долі, захоронення є ще й одним з найдешевших і гуманних способів утилізації людських решток. Та Тернопіль, на жаль, позбавлений такої можливості захоронювати людські рештки у землі. Проблема – у відсутності спеціально відведеного для захоронення біологічних відходів місця. Відповідно до законодавства воно має знаходитись на території кладовища, а Микулинецьке кладовище свої можливості вичерпало. Виникає логічне запитання: куди тепер діваються біологічні відходи з лікувальних закладів міста? За словами начальника відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Ростислава Левчука, ситуація під контролем.

– Жодних проблем з утилізацією біологічних відходів у Тернополі немає. Питання виникає тільки у контексті загострення політичної ситуації та на початку року, коли лікувальні заклади підписують угоди з установами, що утилізують біологічні відходи. На сьогодні усі заклади охорони здоров’я міста мають договори на спалювання відходів у крематорії обласного онкодиспансеру. Практика показує, що понад 90% біологічних речовин, які підлягають утилізації, не потребують спеціальної обробки та процесу знешкодження. Вони можуть захоронюватись на спеціально відведених ділянках землі. 10% відходів – це відходи І категорії, які потенційно можуть становити загрозу для громадськості. Сюди належать вилучені тканини хворих на ВІЛ/СНІД, інфекційній захворювання, онкохворих. Усі вони підлягають спалюванню, – каже Ростислав Левчук.

За словами керівника відділу, відсоток небезпечних біологічних відходів настільки малий, що крематорію онкодиспансеру під силу з ними впоратися. А ось саме з другою категорією відходів у місті найбільші проблеми, адже їх немає куди захоронювати. На засіданні міської надзвичайної протиепідемічної комісії (НПК) управління ЖКГ міської ради зобов’язано віднайти земельну ділянку у межах існуючого кладовища для захоронення біологічних відходів. Другим пунктом висновку НПК головних лікарів лікувальних закладів зобов’язано підписати угоди з КП «Ритуальна служба» для утилізації біологічних відходів. Іншими словами, головний лікар відповідає за збереження речовин на території лікарні та за транспортування до місця захоронення, а захоронення на визначеній ділянці – справа рук комунального підприємства. Не зазнає змін лише процедура спалювання біологічних відходів І групи. Вони й далі утилізовуватимуться у крематорії онкодиспансеру.

Усе, задалося б, зрозуміло: проблема є  і місто намагається її вирішити. Та питання, куди діваються біологічні відходи з лікувальних закладів зараз, досі залишається відкритим. Чому? За словами Ростислава Левчука, наразі усі вони спалюються у крематорії онкодиспансеру. Усе начебто так, але не зовсім, адже у нього ресурс не безмежний.

У Тернополі згоріло півтонни людської плоті

Крематорій та пічка для спалювання відходів – дуже дороге задоволення для області. Процес вимагає великих ресурсних затрат та дотримання гігієнічних норм. На Тернопільщині послугу із спалювання людських решток надає тільки онкодиспансер. Чи вистачає йому потужностей впоратися з відходами з усієї області, спробувала з’ясувати  «Номер один».  Зробити це можна шляхом простих арифметичних дій. Для цього ми підготували журналістські запити в усі лікарні міста як обласного, так і міського підпорядкування (за винятком дитячих – авт.). Звісно, кілька запитань «Номер один» поставила і крематорію онкодиспансеру. І ось що з’ясувалося.  Договір із крематорієм підписали такі заклади охорони здоров’я: Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги, міська клінічна лікарня №2, міська клінічна лікарня №3, обласний перинатальний центр, обласна комунальна клінічна дитяча лікарня. Орієнтовна потужність печі для утилізації біологічних відходів складає близько 600 кг у рік. У відповіді на запит обласний онкодиспансер повідомив, що «у 2011 році було визначено ліміт крематорію близько 480 кг біологічних відходів від облонкодиспансеру, а утилізовано близько 360 кг, за І півріччя 2012 року – близько 210 кг, від зазначених лікувальних закладів утилізовано в 2011 році близько 270 кг, а в І півріччі 2012 року – близько 120 кг».

Крематорій: попит перевищує пропозицію

Те, що крематорій онкодиспансеру перевантажений, визнає і Ростислав Левчук. До того ж у переліку лікувальних закладів, які мають підписаний з крематорієм договір, немає жодної районної установи, університетської лікарні тощо. Останній заклад у відповідь на запит повідомив, що з 01.01.2010 року має укладений договір з обласним патологоанатомічним бюро. В середньому на місяць університетська лікарня здійснює 75 таких оперативних втручань. Там біовідходи зберігаються тимчасово, а далі підлягають утилізації: одні – спалюванню, інші – захороненню. Тому як не крути, усі дороги ведуть до… крематорію та кладовища.

До того ж, за словами Ростислава Левчука, витрати за утилізацію відходів несуть заклади охорони здоров’я. Водночас усі лікувальні установи у відповіді на інформаційний запит зазначають, що утилізація біологічних відходів здійснюється на безоплатній основі. (?!) Відомо, що навіть за дармове, хтось таки та й платить. За словами заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри, оплата за утилізацію біологічних матеріалів повинна здійснюватись із спецрахунків лікувальних закладів, однак ця схема добре не відпрацьована. Сьогодні місто планує чітко розмежувати фінансові потоки та витрати лікувальних закладів міста та області. Чіткі фінансові відносини дозволять не тільки налагодити партнерські стосунки, а й розмежувати обов’язки. Відтак відповіді, з якого гаманця спалюється людська плоть і скільки це коштує, «Номер один» також не отримала. Тернопільська мерія визнає, що проблеми з захороненням біологічних відходів є і не всі вони сьогодні спалюються, однак на запитання, куди рештки діваються з лікарень, усі розводять руками.

Що не врятували – те у піч!

Те, що безпечні біологічні відходи у Тернополі захоронюють, «Номер один» повідомив і начальник головного управління Держепідслужби в Тернопільській області Володимир Паничев. Як варіанти місць «поховань» він називає Микулинецьке та Підгороднянське кладовища. Місцеве кладовище закрите для будь-яких захоронень. Винятком є захоронення у два поверхи. Підгороднянське теж на межі, тому запитань знову більше, ніж відповідей.

– Питання утилізації біологічних відходів ніколи не можна випускати з поля зору. Існує декілька складових цієї проблеми, а саме: екологічна, етична та епідеміологічна. Санепідслужбу, в першу чергу, цікавить остання складова, аби біологічні відходи не стали фактором передачі інфекційних захворювань. Наразі такої небезпеки у Тернополі немає. Законодавство розглядає це питання наступним чином. Біологічні відходи можуть утилізовуватись двома способами: захороненням та спалюванням. Захороненню підлягають усі біологічні відходи здорових у плані інфекційних захворювань людей. Однак є категорія відходів, які становлять потенційну небезпеку. Мова йде про відходи інфекційних хворих. На щастя, у Тернополі таких випадків не траплялося. В області упродовж багатьох років не реєструються інфекційні та карантинні захворювання. Та у разі виникнення таких ситуацій біологічні матеріали від інфекційних хворих мають спалюватися. Наразі найбільшу потенційну загрозу становить плацента ВІЛ-інфікованих породілей. Вона підлягає спалюванню. На території Тернополя на базі обласного онкодиспансеру  працює крематорій. Лікувальні заклади міста укладають з онкодиспансером  угоди на утилізацію потенційно небезпечних відходів. Решту – захоронюють. Частина біовідходів потрапляє у паталогоанатомічне бюро. Там вони зберігаються протягом визначеного законодавством періоду, – розповідає Володимир Паничев.  – У зв’язку з тим, що періодично у містах виникають проблеми з кладовищами, на державному рівні розглядається варіант абсолютного спалювання відходів, однак для цього необхідно закупити спеціальні печі. Частина лікувальних закладів міста готова на своїх територіях мати місця для спалювання біологічних відходів. Єдина проблема – фінансування. Крім того, необхідно чимало часу, щоб вирішити це питання у правовому плані і витримати процедуру:  розробити та затвердити проект, змонтувати обладнання, здати в експлуатацію.

На спалювання – до сусідів!

Найчастіше з потенційно небезпечними відходами має справу перинатальний центр «Мати і дитина» та пологове відділення міської клінічної лікарні №2. Мова йде про вищезгадані плаценти ВІЛ-інфікованих матерів. Найбільша відповідальність на ці заклади лягає і в етичному плані, адже тут утворюються відходи від переривання вагітності, а це по великому рахунку маленький живий організм. Чимало потенційно небезпечних відходів виникає у лікарнях інтенсивного лікування. Найбільше пощастило у цьому плані лікарні відновного лікування №3. Тут кількість потенційно небезпечних відходів мінімальна.

Загалом вирішити питання утилізації біологічних відходів може тільки відведена ділянка на новому кладовищі, яке заплановано створити у районі львівської траси. Тернопільський економічний університет дав згоду на користь міської ради на вилучення земельної ділянки площею 40 га. Зараз мерія чекає на погодження вилучення Міністерством освіти та науки України. Робити прогнози щодо початку роботи нового кладовища місто не ризикує.  Поряд з тим розглядають й інші варіанти утилізації біологічних відходів. За словами Леоніда Бицюри, відкрити власні крематорії планують наші близькі сусіди – Рівне та Луцьк. Як варіант, спалювати відходи можна буде й там, однак усе залежатиме від цінової політики закладів. На правах монополістів крематорії  можуть встановити непосильний для лікувальних закладів тариф.  До того ж невідомо, на скільки вистачатиме потужностей новоствореним крематоріям. Чи зможуть вони надавати послуги зі спалювання іншим областям?

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!