Чому у приміських селах Тернополя земля найдорожча, а доріг і маршруток немає? (ФОТО)

На перший погляд, приміські до обласних центрів села живуть і горя не знають.

Як правило, у цих селах і земля найдорожча, і дороги якщо не ідеальні, то вже точно не без вибоїн, і будинки найбільші, бо господарі в них мешкають заможні, які втекли від міської суєти. Але не всі приміські села однакові. До прикладу за кілька кілометрів від Тернополя є таке село, як Острів, яке за радянських часів вважалося елітним, а нині, за незалежної України, нагадує прифронтове, пише Номер один. А все тому, що лобістів у радах вищих рівнів острівчани не виховали, натомість сама влада Тернопільського району не порухається, щоб, незважаючи на велику кількість звернень, хоч чимось допомогти Острову.

Навіть на ямковий ремонт доріг біля церкви і сільської ради грошей немає!

На запрошення тамтешніх жителів довелося побувати в Острові і побачити на власні очі, а не з переказів, все, чим нині живе це село і з якими проблемами зіштовхується.

Насамперед жителі показали розбиті дороги. Особливо в жахливому вона стані від центра села до м’ясокомбінату (вулиця В. Ярмуша). По ній можна проїхати хіба що трактором чи на джипі. Щоб її відремонтувати, окрім того, що завжди відсутні гроші, обласні чиновники, рекомендуючи власними силами зробити її ремонт, забувають, що вона є державною і сільська рада навіть якщо б мале велике бажання і чимало грошей, не може цього робити, бо це не її власність. Також маємо величезні ями як біля сільської ради, так і біля церкви. Це фактично обличчя села, але яке це обличчя – інше питання. Останній раз нога ремонтника ступала на цю дорогу десь півтора десятка років тому, коли попередник Щепановського – Василь Коломийчук полюбляв їздити до Острівського джерельця за цілющою водою. Очевидно, сьогоднішньому голові Тернопільської РДА Віктору Щепановському не до джерела, а відповідно і до розбитих острівський доріг руки у нього не доходять. А інакше як пояснити те, що з боку районної адміністрації навіть відповіді немає на неодноразові скарги жителів Острова щодо стану доріг у їхньому селі. Грошей завжди не буде, але ж інші райони якось виходять із ситуації, знаходять грошовитих і впливових кандидатів у нардепи, які правдами-неправдами ремонтують дороги чи хоча б проводять їх ямковий ремонт на півночі області чи у східних її районах, але до Тернопільського району гроші не доходять, або районом керують люди, які цих грошей не можуть вибити… Хоча в цьому плані, можливо, і самому Острову не пощастило, адже не так давно дороги ремонтувалися в сусідніх селах – В. Березовиці та Буцневі. Але чи то у чиновників та депутатів вищих рівнів особливе ставлення до Острова, чи то острівчани помилися з головою Богданом Піщатіним. Хоча щодо останнього, то про нього такого й не скажеш, подивившись на ту велику кількість звернень до чиновників різних рівнів. Але, окрім паперової переписки, потрібно стукати у двері високо посадовців, і, гляди, хтось таки їх і відкриє…

Коли в Острів їхатиме маршрутка?

Друга і, мабуть, найголовніша проблема острівчан – громадський транспорт, а точніше – його відсутність. Свого часу від м’ясокомбінату  через усе село їздив автобус, але коли завод зупинився, рейс, очевидно, став нерентабельним і автобус зняли. Сьогодні ж, незважаючи на тендери, які відбуваються практично щомісяця, прямого рейсу з Тернополя до Острова немає. Невже немає підприємців, які б взялися за обслуговування цього маршруту? А може, так запрошують на тендери… Є міський маршрут №5, який розвертається на межі смт. В. Березовиця і Острів, і є районна маршрутка «Тернопіль – Буцнів», яка лише проїжджає частину села, здебільшого переповнена і далі рухається своїм маршрутом, залишаючи обрізаними половину острівчан. А між тим, оскільки село Острів є приміським, багато його мешканців працюють, навчаються та доїжджають у м. Тернопіль. Окрім того, в селі є дві школи: ЗОШ I-ІІ ступенів та музична школа, в яких працюють вчителі, що проживають у м. Тернополі і щоденно доїжджають в село Острів на роботу. Також без транспортного сполучення залишилася частина села з приватними підприємствами, вулиця В. Ярмуша, де мешкають у переважній більшості молоді сім’ї з дітьми дошкільного чи шкільного віку. Там же розміщений дитсадок «Дзвіночок». Відповідно його вихованці з інших частин села добираються, хто як може до дитячого садочка, натомість у зворотному напрямку теж кілька кілометрів, але вже до школи, пішки, незважаючи на негоду, дощ і болото, змушені проходити школярики.

Проблема ще й у тому, стверджує депутат Тернопільської районної ради Степан Бородай, що маршрутки, які курсують до Буцнева через Острів постійно переповненні, оскільки не всі автобуси виїжджають в рейс.

– В Острів своєї маршрутки немає, а прохідна буцнівська у ранкові й вечірні часи постійно переповнена (замість 40 чоловік у ній поміщається до 70), часто на рейс виходить маршрутка з одними дверима, що не дозволяється правилами перевезення пасажирів, не знайдеш ніде і її графіку руху. Відповідно розраховувати на цей маршрут не реально, адже його водії або недотримуються графіка руху (до прикладу, на 8.00 год. 9 жовтня її зовсім не було –авт.), або ж вони переповнені, – зазначив Степан Бородай.

На неодноразові звернення громади села до відповідних управлінь Тернопільської облдержадміністрації жодної позитивної реакції не було. Ситуація з маршрутними перевезеннями до Острова не тільки не покращувалась, а скоріше – погіршилась. Так, замість того, щоб вирішити проблему і забути про неї на роки, створювались чисельні комісії, робилися виїзди в село, проводились наради, навіть намічалися заходи щодо покращення надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів до сіл Острова і ближніх – Буцнева та Серединок, але віз і нині там. Навіть доходить до смішного. Управління розвитку інфраструктури облдержадміністрації, куди сільський голова і сільські депутати звернулися за допомогою, «навішали» селу стільки робіт – ремонт дороги, реконструкцію моста через залізничну колію, влаштування автобусної зупинки із заїзною «кишенею» та посадковим майданчиком, встановлення величезної кількості дорожніх знаків та 40 погонних метрів транспортного огородження, мощення тротуару тощо, тим самим чиновники ОДА, очевидно, наперед знаючи, що скудний сільський бюджет цих робіт не потягне, а немає виконання приписів – немає й автобусного маршруту. І так мешканців Острова футболять від районної (Б. Сабатюк) до обласної (М. Головач та Р. Комар-Чорний) гілок влади. А ще на кожному кроці заявляють: «Все для народу і його блага!».

А між тим понад половину маленьких острівських школяриків і далі змушені ходити пішки. І цей ранковий кілометраж не може не відбитися на якості навчання.

– Діти, долаючи по два-три кілометри, приходять до школи замучені. Адже виходять з дому о 7.30, щоб потрапити до школи на 8.30 год. Поки надворі хороша погода, то вони йдуть навпростець через так звану луку, але що буде, коли почнуться дощі, сніги, болото… Можна тільки собі уявити, в якому стані вони прийдуть до школи? Тут, у першу чергу, потрібно дбати за їх здоров’я. Як вихід, батьки деяких дітей змушені відвозити своїх чад автівками, а в кого таких немає, групуються і наймають буси, щоб централізовано доставляти дітей до освітнього закладу, – зазначила вчитель початкових класів Острівської загальноосвітньої школи Оксана Дацко.

Мати ж двох маленький школярів Оксана Гладь через відсутність транспортного сполучення зі школою боїться за своїх школярів і змушена інколи через негоду просто не пускати дітей до школи. Сільський депутат Роман Ярмуш, який вибраний громадою на даному окрузі, переконаний, що лише вольове рішення перших осіб області і району може змінити ситуацію в Острові. І шляхів для цього є чимало, каже депутат, потрібно лише бажання допомогти громаді села…

P.S.: Сподіваємось, що після висвітлення даних проблем у ЗМІ про Острів згадають владоможці і наступну публікацію зробимо з відкриття відремонтованої дороги чи з поновлення автобусного маршруту, яким зможуть користуватися всі жителі села, а не лише його частини.