Чому футболісти «Ниви» останнім часом не тішать вболівальників? - Інтерв'ю

«Результат, який дозволить «Ниві» вийти в першу лігу, потрібен вже сьогодні!» - каже головний тренер «Ниви» Ігор Яворський.

Якщо був період, коли команда піднімалася по щаблях турнірної таблиці, то останні невдалі матчі опустили «Ниву» на шосту позицію. Це місце хоча й гарантує потрапляння до фінальної частини чемпіонату України серед команд другої ліги, але команда балансує на межі, позаяк уже сьома сходинка не дозволить «Ниві» поборотися за поставлені на сезон завдання, а саме – здобуття путівки до першої ліги. Про стан справ у команді, перспективи і минулі невдачі розповів Номер один головний тренер «Ниви» Ігор Яворський (розмова відбулася до матчу з одеським СКА).

Велика кількість браку стається через те, що не всі футболісти провели підготовчі збори

– Ігорю Петровичу, сьогодні «Нива» перебуває на шостому місці, хоча за потенціалом має бути значно вище. Чому так сталося?

– «Нива» розпочинала чемпіонат не досить упевнено, загубивши на рівному місці 7 очок у домашніх матчах (поразка від «Реал-Фарму» та нічиї з «Єдністю» та «Славутичем»). Але тоді на це були об'єктивні причини – склад команди лише формувався і функціональна готовність гравців була різною. Ви подивіться, з тієї команди, яка в нас була на початок сезону, стабільно грають тільки п'ять виконавців – Новак, Гребінський, Лазорик, Данищук і Войтович, а решта – нові футболісти. Сьогодні склалася ж інша ситуація. Ми бачимо, як від матчу до матчу прибавляє Кабанов. Це ж саме можна сказати про Антонюка та Швеця. Це ті футболісти, які прийшли місяць тому, і на них фактично тримається хребет команди.

– Останнім часом «Нива» грає одним складом, однак результат знову погіршився.

– Якщо підсумувати той період, відколи я прийняв команду (а пройшло три місяці), то вдалося стабілізувати її склад. Що ж до того, що ми не постійно перемагаємо, як би того хотіли вболівальники, то місяць часу, відколи команда разом, нічого ще не говорить. Маємо велику кількість помилок у передачах, неуважність захисників, немає того контролю м’яча, до чого ми прагнемо. І це все стається через те, що футболісти до кінця не зіграні, бо разом не провели підготовчих зборів. Натомість про тренувальний процес у період чемпіонату говорити не доводиться, бо, скажімо, за останній місяць «Нива» провела 8 ігор. А враховуючи постійні переїзди, відновлення тощо, знаходимо мінімальні вікна для тренувань, але вони погоди не роблять.

– За власними спостереженнями, останніх три матчі «Нива» сильно збавляє у другому таймі. В чому причина?

– Якщо враховувати кубкові матчі, то протягом серпня-вересня в команди була дев’ятиматчева безпрограшна серія. «Нива» бореться на два фронти, але було неозброєним оком видно втому футболістів. Провівши тести, зробивши аналіз, тренери зрозуміли, що потрібно «підтягнути» футболістів. А  щоб вийти на новий рівень, нам потрібні були фізичні навантаження. П’ять днів перед поєдинком з «Кристалом» працювали в дуже серйозному режимі. Звичайно, втома ще даватиметься взнаки (і це було видно в зазначених вами матчах), але сподіваюсь, що у наступних іграх команда показуватиме все кращий футбол.

– Побутує думка, що «Нива» – вікова команда, відповідно зрілі футболісти не витримують усі 90 хвилин грати на високому темпі.

– У нас є декілька досвідчених футболістів, а загалом я б не сказав, що в нас вікова команда. Скажімо, коли я працював з «Нивою» ще у вищій лізі, то в нас грали брати Капанадзе, Ігор Біскуп, котрим було за 35-ть, і вони були одними з кращих. Ніхто в їх паспорти не дивився, бо вони були готові фізично, адже проходили якісні підготовчі збори. На мою думку, у другому таймі спад у грі команди не залежить від віку гравця, а все значно глибше – в області психології, звідки футболіст прийшов до Тернополя і як він тренувався в тих командах, за які виступав до «Ниви». Навіть пропрацювавши п'ятиденний цикл, ми бачимо, як деякі футболісти не відійшли від навантажень і, умовно кажучи, «повзають» по полю, хоча деякі прогресують.

– Але ж вам ніхто не дасть багато часу на розкачку, керівництво клубу поставило завдання, і його треба виконувати?

– Мені не потрібно часу, мені потрібен результат вже сьогодні, і цей результат має дозволити «Ниві» вийти в першу лігу. І поки що ми потихенько, але рухаємось до своєї мрії.

«Було б дуже добре, якби «Нива підвищилась у класі, а ФК «Тернопіль» міцно закріпився у другій лізі»

– Зважаючи на останні невдачі, про перше місце, яке напряму дає можливість підвищитись у класі, вже забули чи ще поборетесь за нього?

– Друге місце також дає шанс вийти у першу лігу, хоча про перше місце теж не відкидаємо думок. Ще досить багато ігор, і якщо б футболісти «Десни» думали, що вони вже у першій лізі, то я був би радий таким їхнім настроям. Ми маємо думати за свої ігри, їх позитивний результат, не повинні дивитися, як грає суперник. Якщо будемо перемагати в кожному матчі, то ніхто нам не завадить вибороти путівку до першої ліги.

– Можливо, заради досягнення результату в чемпіонаті треба було пожертвувати кубком…

– Хоча чемпіонат для нас є пріоритетом і результати ігор у ньому стоять на першому місці, разом з тим дуже хочемо добре зіграти з ФК «Севастополь», і якщо пощастить, то й пробитися до чвертьфіналу. Тернопільський вболівальник хоче побачити хорошу гру хороших команд, тому на кубкові матчі налаштовуємось по-особливому. Сподіваюся, що 31 жовтня глядач прийде на кубкову гру, щоб підтримати «Ниву».

– У плані досягнення поставленої мети останнім часом «Ниві» допомагають земляки з ФК «Тернопіль»…

– Незважаючи на те, що клуби є конкурентами в одній лізі, у нас із сусідами добрі взаємостосунки. Ми не приховуємо того, що наші тернопільські колеги з ФК «Тернопіль» допомогли нам, перегравши у домашніх матчах «Славутич», «Скалу», при цьому сподіваємось, що вони і далі будуть нам допомагати, а для цього віримо, що муніципальний клуб теж потрапить до шестірки кращих. Тоді у фінальній частині буде дві команди з Тернополя і за таких умов нам легше буде виконати поставлені завдання. Було б дуже добре, якби «Нива підвищилась у класі, а ФК «Тернопіль» міцно закріпився в другій лізі.

– Сьогодні в «Ниві» фактично немає місцевих виконавців, а єдиний гравець Олег Лівіцький, який має більш-менш стабільне місце в основі, останнім часом вас розчаровує. Невже на Тернопіллі немає футбольних талантів?

– Ми давали шанс Плішці, Скакуну і ще цілій групі місцевих футболістів (до 70 чоловік), але їхній рівень був слабкий. І головне  – вони, мабуть, не хочуть прогресувати. Скажімо, скільки ми протягом останнього місяця з Плішкою розмовляли, таке відчуття, що він немов заблудився, у нього на першому плані, очевидно, кохання, і більше він перед собою нічого не бачить. А у футболі треба вибирати: або ти займаєшся футболом, щоб вийти на високий професійний рівень, або віддаєш перевагу коханню…

У «Ниві» бракує швидкісних футболістів!

– Незабаром завершується перший етап чемпіонату. Чи вже є якісь плани щодо підсилення складу команди під час зимової перерви?

– Коли я очолив команду, то футболістів у «Ниві» не було, всім було роздано на руки контракти, і вони стали вільними агентами. На початках з миру по нитці укомплектовували команду, і тільки коли дозаявка у першій лізі завершилася, нам вдалося підібрати кількох кваліфікованих гравців. Відповідно у нас з’явилася ціла група футболістів, які не потрапляють у 18-ку, і цю групу ми будемо міняти. Перед нами стоїть завдання не тільки здобути путівку до першої ліги, а в разі виконання цієї мети гідно грати у вищій за рангом лізі. І якщо влітку укомплектуватися було дуже складно і цього до певної міри нам не вдалося, то серйозну селекційну роботу маємо провести зимою.

– На ваш погляд, які позиції є проблемними і потребують підсилення?

– Проблемні у нас позиції центральних і флангового півзахисників. Нам потрібні на ці позиції швидкісні футболісти. Скажімо, життя заставило використовувати номінального оборонця Олександра Антонюка на позиції флангового хава. Два наші центральні півзахисники повільні у плані швидкості, тим самим у нас сьогодні не виходить швидкий перехід з оборони до атаки. І звичайно, бракує хорошого, швидкісного форварда на допомогу Кабанову.

– Чи немає бажання запросити на проблемні позиції когось із футболістів ФК «Тернопіль»?

– Скажу так: якби цих два колективи об’єднати, в Тернополі була б дуже хороша боєздатна команда. Мені імпонує гра декількох футболістів муніципального клубу, яких я б із задоволенням взяв до себе в команду. Але на даний момент це зробити нереально, адже в кожного з них діючі контракти. Можливо, це добре, що молоді тернопільські хлопці обіграються, набираються досвіду. Але якби «Нива» вийшла в першу лігу і вдалося знайти спільні точки дотику з керівництвом ФК «Тернопіль», потасувати склад, у Тернополі був би один сильний клуб першої ліги і команда другої ліги, складена з молодих та перспективних футболістів.

– Чи задоволені роботою тренерського штабу?

– Мої помічники Дунець і Самардак працюють добросовісно, всі 24 години на добу живуть з командою. Претензій до них немає. Вдячний і начальнику команди Роману Мацюпі, адже на ньому лежить рутинна робота – заявки-дозаявки, атестація. Взяти до прикладу, перехід до «Ниви» Тараса Кабанова. Ми спрацювали не гірше, а можливо, й краще клубу Прем’єр-ліги, коли за добу отримали міжнародний трансфер.

– Сьогодні практично все у футболі залежить від фінансової стабільності клубу. Чи є ця стабільність у ФК «Нива»?

– Керівництво області і наш президент багато роблять для команди. Більшість з обіцяного виконується. Скажімо, заробітна плата команді виплачена за липень-вересень. Якщо говорити про преміальні, то їх виплачено лише за першу гру в Херсоні та за кубкові матчі. Хоча гроші не стоять на першому плані і футболісти вірять керівництву клубу, але завжди легше працювати, коли обіцяне виконується вчасно і в повному обсязі. Тоді й результату легше добиватися.

-– А як, на ваш погляд, у фінансовому плані стоїть «Нива» у порівнянні з іншими клубами ліги?

– Якщо взяти попередні роки, коли футболісти нічого не отримували або це був мізер, то сьогоднішні 5-7 тисяч у лідерів і 3-4 тис. у решти здаються великими сумами, і це великий крок уперед. Однак навіть ці суми різко контрастують із платнею лідерів тієї ж «Десни», які отримують у 2-3 рази більше від наших лідерів. Загалом «Нива» у фінансовому плані знаходиться десь у п’ятірці кращих клубів ліги.

«Нива» не має ні автобуса, ні бази, ні власного тренувального футбольного поля!

– Що робиться у плані покращення клубної інфраструктури, адже її, за великим рахунком, немає?

– Ми не маємо ні автобуса, ні бази, ні власного тренувального футбольного поля. Для тренерів та футболістів – це велика біда. На початках був намір зробити ремонт на колишній базі «Ниви» у В. Гаях, але, на превеликий жаль, голова обласної ради запропонував нам взяти базу в оренду тільки на 1 рік. Це нам неприйнятно, бо, вклавши у її ремонт 700 тис. грн., через рік нам можуть сказати: вибачте, хлопці, у нас на неї інші плани. Тому було вибрано інший варіант – ми проживаємо у приміщеннях різних санаторіїв. Повірте, це великий дискомфорт, адже живемо в одному місці, тренуємося в іншому, постійно замовляємо автобус. Відповідно велика кількість коштів іде на потреби, яких можна було б, у разі наявності своєї бази, уникнути.

– Після одного з матчів ви дорікнули щодо харчування. Чи виправилася ситуація?

– Харчування – це також одна з головних проблем. Хоча у санаторії все роблять, щоб футболісти почувалися комфортно, але коли харчування підлаштовуємо не під тренувальний процес, а навпаки, тренуємось, зважаючи на графік харчування, то це не дуже добре. Разом з тим, якщо порівняти те, що ми споживаємо, з тим, що говорить наука, то це небо і земля. Але, разом з тим, ми дякуємо й за те, що маємо, хоча хотілося б набагато кращого харчування – калорійного, з більшою кількістю вітамінів, фруктів, але для нинішніх реалій це не можливо. Так, керівництво намагається якось його покращити, додаючи в раціон сири, ковбасу тощо, однак для повноцінного харчування футболіста і цього замало…

– Чи вплинула на психологічний стан команди крадіжка, яка сталася в санаторії «Медоборах»?

– Зловмисники викрали три комп’ютери і заробітну плату в кількох футболістів. Дискомфорт був, але загалом ці неприємності жодним чином не вплинули на футболістів. Вони вже забули про все, і на грі це не відбивається. Хоча і до сьогодні крадіїв не знайшли, та й, на мій погляд, так, як у нас шукають, неможливо їх знайти. І знову ж таки повертаюся до бази: якби вона у нас була, то такого інциденту не сталось би.

– Яке ваше ставлення до випадку з фанатами «Ниви», десяток з яких, заламавши руки, вивели під час матчу зі стадіону?

– Для тернопільських міліціонерів наведу приклад одного з останніх матчів української Прем’єр-ліги. У поєдинку «Металіст» – «Шахтар» ледь не весь ігровий час була димова завіса, але я не бачив, щоб хоча одного фаната вивели зі стадіону. Тернопільська ж міліція діяла варварським методом, було таке відчуття, ніби ми живемо десь в Африці. Неприємно було дивитися, як наша міліція поводиться на футбольному стадіоні. За що бити дітей? Так, було кинуто димову шашку, але станьте поряд, зробіть їм зауваження, але викручувати руки, бити…  В усіх країнах світу фанати застосовують шашки, але ми бачимо, наскільки цивілізовано поводяться правоохоронці в Європі. Так, якщо б фанати поводились агресивно, ламали крісла, коли б ситуація виходила з-під контролю, то ще якось можна було виправдати дії міліції, і то бити не можна, адже є інші методи впливу.

– І на завершення охарактеризуйте гру кожного із гравців основного складу.  Які якості в того чи іншого футболіста хороші, а які ще потрібно підтягнути?

– Воротар Андрій Новак – один із кращих у лізі. Кожен воротар помиляється, але якщо взяти у загальному всі матчі, то він провів їх на високому рівні. І я думаю, що цей голкіпер був би на провідних ролях у хорошій команді першої ліги. Не випадково «Нива» виборола право на оборонця Миколу Лазорика в боротьбі з алчевською «Сталлю» та казахстанським «Тоболом». Цей футболіст може грати на більш високому рівні, адже у нього є всі дані: добре діє у повітрі, вправно грає на випередження, вміє віддати точну і гостру першу передачу, що особливо ціниться у захисникові. Ігор Гребинський виконує величезний об’єм роботи, у нього велика працездатність та бажання, але брак техніки і спокою під час прийняття рішень не дає йому грати ще краще. Інший оборонець Олег Лівіцький на початку сезону діяв досить добре, але в останніх матчах він помітно погіршив свою гру. Поки не знаємо, в чому причина, але сподіваємось, що він вийде на звичний для нього рівень, адже це тернопільський вихованець, і патріотизм до рідного клубу має зіграти визначальну роль у його наступних матчах. Є категорія футболістів, які грають на одному рівні, особливо не виділяються, але й не помиляються. До них належить лівий захисник Віктор Яневич, єдиний його недолік – крайній захисник у сучасному футболі має грати ще й  в атаці, чого Віктор поки не робить. І це для нього найголовніша біда. Думаю, що так стається через відсутність награних зв'язків між ним і півзасиником, але цю ваду можна поправити. Півзахисник Ігор Швець прийшов до нас недавно, тому важко про нього щось говорити. Були матчі, в яких він не міг витримати і 45 хвилин, а в останніх поєдинках він суттєво додав у грі, єдина прикрість – отримав травму коліна, через яку змушений буде пропустити кілька матчів. Олександр Антонюк – досвідчений футболіст, який у «Ниві» грає не на своїй позиції, разом з тим, виконує великий обсяг роботи, за характером боєць, тому до його гри особливих претензій немає. Юрій Войтович – кваліфікований футболіст, але допускає чомусь дуже багато браку. Головна ж його проблема в тому, що Юрію не вистачає швидкості, а, як ми знаємо, швидкість у середині поля має визначальну роль у футболі. Важко дати характеристику Тимофію Листопаду.  Були матчі, зокрема кубковий проти кіровоградської «Зірки», в яких він зіграв просто блискуче, а були (і їх більше), в яких просто дивуєшся, як футболіст може допускати такі елементарні помилки. Анатолій Маткевич має хороші фізичні дані, досвідчений, з характером, але після операції Толик важко набирає ігрову форму, водночас я вірю в те, що він буде грати і ще принесе багато користі «Ниві». Сергій Кушка – неординарний гравець, має високу швидкість, але не завжди нею користується. Це футболіст настрою, в якого немає спортивної злості, щоб, як кажуть, вмерти на футбольному полі,  але м’яч забити. Хоча Сергій забивний форвард, має гольове чуття, є кращим бомбардиром команди і одним з кращих у лізі. Тарас Кабанов додає від матчу до матчу. Я його добре знаю і переконаний, що він може грати ще краще. Водночас Тарас залежний футболіст, йому потрібно доставити м’яча, а далі він знає, що з ним робити. Але от щоб власне доставити йому той самий м'яч – з цим у нас проблема.

Якщо взяти гравців найближчого резерву, то той же Орест Януш не стабільний, у матчі з «Оболонню-2» зіграв чудово, вийшовши на заміну, натомість вийшовши з лавки у грі з «Десною», замість того, щоб робити флангові простріли, про що говорилося на установці, багато зловживав індивідуальною грою. Те ж саме можна сказати про Редвана Османова, котрому не вистачає майстерності та зіграності. Воротар Руслан Мазур – перспективний молодий тернопільський воротар, ще один кіпер Олександр Полуляхов отримав травму руки і у найближчий місяць лікуватиметься.  Форвард Олександр Лакуста не в усіх матчах, але, виходячи на поле з лавки запасних, підсилює гру, натомість Олександр Лисюк не такий помітний, як би того хотілося. Але з такими футболістами, як Османов, Лакуста, Лисюк, Гринишин, можна працювати, що й власне будемо роботи під час перерви у чемпіонаті…