Як закінчилося інтернет-знайомство тернополянки з чоловіком із Канади? (ФОТО)

Наталія Вановська: «Далеко за океаном я знайшла столітнє українське село».

Колишня тернопільська журналістка Наталія Вановська вже кілька років мешкає у Канаді, пише Нова Тернопільська газета. Її доля відрізняється від «стандартних» заробітчанських історій, бо поїхала вона туди не за грошима, а за щастям.

— Наталко, ти виїхала до Канади, щоб бути разом із чоловіком, з яким до того бачилася наживо лише двічі — на єдиному побаченні і на весіллі... 

— Мій чоловік Тарас, колишній львів’янин, ще дванадцять років тому виїхав до Канади, там і залишився. Ми познайомилися по-сучасному — через інтернет. Чотири роки тому відгуляли весілля. За кордон я летіла вже з документами на право постійного проживання в Канаді. 
Багато людей скептично ставляться до знайомств через інтернет, але вважаю, що це нічим не гірший спосіб за інші. «Винуватець» мого щастя — старенький комп’ютер, який погано виконував функції і під час реєстрації на сайті знайомств вперто відмовлявся поставити «галочку» навпроти Тернополя. Довелося формально обрати інше місто. Це був Львів. І це була доля! Мій майбутній чоловік шукав дівчину саме зі Львова. Неточність, звісно, потім виявилась, але це вже не було суттєво. Я закохалася у Тараса з першого погляду. Як пише Ірен Роздобудько, якоїсь миті «один з усіх» немов потрапляє в перехрестя небесних променів і стає твоїм єдиним. Тарас часто телефонував мені, ми листувалися, спілкувалися через скайп. А через кілька місяців він приїхав до Львова провідати батьків і тоді ми зустрілися «в реалі». Це була чарівна казка! Потім він подався до Канади, а незабаром зробив пропозицію через… скайп. Під час наступного його візиту до України ми одружилися! 

— А як Тарас потрапив до Канади?

— Він виїхав як викладач українських танців. Тривалий час навчав там дітей і молодь танцювати. Що прикметно, українських танцювальних шкіл та ансамблів у Канаді, вочевидь, більше, ніж в Україні. За кількістю шкіл, де навчають гопака, Едмонтон — центр канадської провінції Альберта, де ми мешкаємо, дасть фору будь-якому українському місту. Тут не мають значення ані вік, ані національність, ані здібності до танців, головне — бажання. Кожне порядне село в Альберті, де є українці, має свого інструктора з українських танців. Чоловік жартує, що може спокійно балотуватися на виборах, бо в околицях Альберти його знає кожен пес.

— Ви повінчалися і ще рік ти сиділа на валізах в Україні. Чи хвилювалася, що раптом не пустять до чоловіка?

— Справді, я шість місяців чекала на permanent resident card — документ, який дає право на постійне місце проживання у Канаді. 

Але таки приїхала до Едмонтона. З того часу у мене почалося цілком нове життя, що істотно відрізнялося від українського. Приїхала я у грудні, якраз випав сніг, замело дороги, ми застрягли дорогою з аеропорту… Але були щасливі, що нарешті разом.

— Інша країна, інше життя… Як тобі в Канаді? 

— Канада мені відразу сподобалася — всюди чисто, ошатні будиночки, щоправда, майже всі однакові, так, що важко запам’ятати кудись дорогу. Найменування вулиць для мене й досі незвичні: майже нема словесних назв, а тільки цифрові. У Канаді надзвичайно ввічливі і люб’язні мешканці. Незнайома людина може запросто зробити комплімент, похваливши зачіску чи сукню. У крамницях завжди шалені знижки, всілякі розпродажі, словом, купа спокус для жіночого серця. До того ж ціни доступні — пересічний канадієць має можливість купувати гарний одяг, побутову техніку і все, що необхідно для комфортного життя.

— На яку роботу ти проміняла улюблену журналістику?

— Після вивчення мови у коледжі для емігрантів у моєму житті почався період, який я називаю «журналіст змінює професію» (усміхається, — авт.). Щоб працювати за фахом, тут потрібно підтвердити диплом, досконало вивчити мову. Розуміючи реалії, я шукала працю, яка була б мені хоч трохи цікавою, тож відразу подумала про центри з продажу рослин. Працювати серед квітів, кущів та дерев — задоволення. Мій керівник казав, що в мене «зелені пальці», бо рослини, які я вирощувала, росли на очах. Згодом я змінила ще кілька робіт, аби набратися досвіду і удосконалити мову. Одна з останніх і улюблених — інтерпретатор в історичному музеї. 

— Першим мером Едмонтона був українець Вільям Гавриляк, там мешкає відома письменниця-українка Мирослава Косташ, нинішнє покоління знає Дрю Карпишина — канадського письменника та сценариста комп’ютерних ігор з українським корінням... 

— В Едмонтоні справді витає український дух. Тут стільки українців, що важко повірити, що таке можливе. Постійно чуєш українську мову, бачиш в газетах українські прізвища. Коли працювала в магазині, чи не щодня хтось, почувши мій акцент, запитував, звідки я, і усміхався: «Я теж українець, мої бабця, дідо, прабабця чи прадід приїхали з України». Українців тут видимо-невидимо, причому як нащадків перших емігрантів, які з’явилися тут сто років тому, так і тих, котрі прибувають нині. Я ніколи не чула тут запитання: «А де це Україна?». 

— Вражають твої колоритні світлини з українського села-музею. Невже в Канаді вдалося зберегти село перших українських заробітчан?

— Якщо проїхатися Альбертою, то можна побачити, що більшість сіл — українські, тобто засновані нашими емігрантами: українські церкви, українські назви фермерських господарств, пам’ятники писанці, ковбасі, варенику (усміхається, — авт.). Упродовж цього літа я працювала в музеї «Українське село», де наче завмерла історія українських емігрантів. Він чимось нагадує Шевченківський гай у Львові. З різних куточків Альберти туди доправили автентичні споруди — будинки, школи, церкви, крамниці, зведені українцями у різні роки. До речі, перші емігранти якраз приїхали з Чернівецької та Тернопільської областей. У кожній будівлі музею є господарі, які розповідають відвідувачам свою історію. Я мешкала в одній із хат переселенців із Буковини, готувала українські страви, пекла хліб, доглядала за курями, вівцями, пильнувала город та квітник, дерла пір’я, а поміж тим спілкувалася з туристами. 

— Ти щаслива в Канаді, але все ж мрієш колись повернутися на батьківщину?

— Звісно, я сумую за батьками, за друзями, за Тернополем і за українськими реаліями. Мрію, щоб в Україні поліпшилося життя, щоб я дивилась і читала новини не з острахом і тривогою, а з щемкою радістю, гордістю і бажанням купити квиток в один кінець, до України!

zarobit 3
zarobit 5
zarobit 4
zarobit 6
zarobit 1
zarobit 2
zarobit 8
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
На частині вулиці 15 квітня тривають будівельні роботи з обох боків дороги. Через це мешканці Східного масиву і ті, хто приїздить на Збаразький поворот із сіл, занепокоєні, чи зможуть вони безперешкодно дійти до дитячої обласної лікарні, онкодиспансеру, другої міської лікарні, не пересідаючи на міський транспорт. Із кільця до лікувальних закладів – рукою подати, тож платити за одну зупинку нікому не хочеться, повідомляє тв4.
Пригоди
Туристичний автобус з українцями потрапив у страшну ДТП у Прикарпатському воєводстві в Польщі. Загинуло троє людей, серед яких і мешканець Тернопільщини. Також ця подорож стала останньою в житті двох киянок, яким було 30 та 31 рік. Всього в автобусі на момент аварії було 54 пасажири. Трагедія трапилась ввечері 17 серпня. Туристи їхали зі Львова в чотириденну поїздку до Австрії, куди їх відправила місцева турфірма. Там, до слова, коментувати ситуацію поки в...
Пригоди
На об’їзній дорозі іномарка «Volkswagen Passat», в салоні якої знаходилася молода сім’я, що їхала з відпочинку, зіштовхнулася із мікроавтобусом «FIAT Ducato». Внаслідок аварії загинув 33-річний водій легкового автомобіля із Тернополя, а його його дружина та 3-річна донька госпіталізовані з травмами різного ступеню важкості. Постраждало і п’ятеро із дев’яти людей, яка їхали в мікроавтобусі. Вони теж жителі Тернопільської області. За інформацією відділу ком...
Суспільство
Тернополяни скаржаться у соцмережах на запізнення потягу, який має прямувати до Києва. Про це на сторінці у Facebook розповідає Liudmyla Sha Chekhovska. Інцидент трапився вчора, 18 серпня. “4 години, Карл! Саме на стільки запізнюється поїзд до Києва… Звичайно не вперше, звичайно без будь-яких альтернатив, звичайно пасажири нікуди не поспішають…”, – пише тернополянка.
Суспільство
Соціальна ветеринарна клініка вже за місяць відкриється у Тернополі. Ремонтні роботи на етапі завершення. Це перший подібний заклад в області, мета якого вирішити проблему безпритульних тварин. Зоозахисники та волонтери давно думали як це зробити. А оскільки подібний заклад без фінансування існувати не міг, то знайшли спосіб як заробити. Кажуть – половина виручки ітиме на потреби бездомних тварин, повідомляє тв4. У соціальній ветклініці працюватиме пятнад...
Суспільство
Погодні умови у західному регіоні зумовлює вплив циклону. Відтак по всій території регіону спостерігаються сильні опади: грози, зливи, град. Проливні дощі можуть призводити до підтоплень, – попереджають метеорологи. «Циклон рухається у напрямку західного регіону. Відтак по всій його території спостерігається підвищена кількість опадів. Опади передбачаються короткочасні, однак досить сильні. Внаслідок дощів, окремі населені пункти може підтоплювати. Також м...
Суспільство
Мешканці Тернопільщини продовжують накопичувати борги за комунальні послуги через їх постійне подорожчання, з якими не можуть впоратися більшість громадян. Як свідчить офіційна статистика, рахунки за комуналку не закриті по кожній п’ятій квартирі в типовій українській багатоповерхівці, більше того, українці з високими статками теж не поспішають розраховуватися за послуги. На сьогоднішній день практично будь-яка сума заборгованості може стати для постачаль...
Суспільство
Це одне із 12 найбільших християнських свят, відзначається православними та греко-католиками. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня.  Вважається, що в цей час Ісус піднявся на гору Фавор з трьома своїми учнями і під час молитви почав змінюватись: одяг його став білосніжним, а обличчя почало сяяти неземним світлом - відбулось розкриття всіх сутностей Святої Трійці, преображення. Потім Ісус наказав своїм учням збирати яблука, які його бат...
Суспільство
Безпрецедентну суму коштів спрямували цьогоріч на ремонт доріг у Тернопільській області Про це розповіли у прес-службі Тернопільської ОДА. Так, на ремонт доріг державного значення виділили 1,3 мільярди гривень, що ж стосується доріг місцевого значення – на них спрямували 315 мільйонів гривень. Слід зазначити, що ще жодного року держава не спрямовувала стільки коштів на ремонт доріг області. Якщо порівнювати з минулими роками, в 2015 році на ці цілі спрямув...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!