Отримуючи сотні мільйонів доларів із закордону, Тернопільщина лишається дотаційною

В останній декаді квітня у Тернополі пройде традиційний, вже VIII Інвестиційний форум. Знову приїдуть дипломати, іноземні бізнесмени, дрібні підприємці.

І їхатимуть вони нашими дорогами, точніше, тим, що вважається автошляхами, адже якщо їх не відремонтували до Євро-2012, для Інвестфоруму-2013 їх хіба трохи «підшаманять» – кинуть в ями пару лопат асфальту. «Ніссаном» – по калюжах?.. Гіршої візитівки регіон не потребує. А потім ще познайомляться з місцевими чиновниками, точніше, якимсь районним чиновничком, який інвестора сприймає як спонсора власних забаганок. І почне малювати нулики на папірчику, причому частка держави виглядатиме значно скромнішою. Саме тому з роками закордонні інвестори не тільки адаптувались, а й кардинально змінились.

Нашим виробникам до Києва ближче?

«Аналізуючи питання інвестицій, я би звернув увагу, що у нас багато іноземного капіталу з країни походження Кіпру, щоправда, від них приходять вкрай незначні інвестиції: у статутному фонді таких фірм декларується не більше тисячі доларів чи євро. Тож це не ті інвестиції, що дозволили б нам суттєво і швидко збільшити податкову базу. Але, тим не менше, інфраструктурний розвиток об’єктів по підприємствах з іноземними інвестиціями – це все-таки стимулювання нашого експорту», – зазначив під час засідання регіонального комітету з економічних реформ заступник голови облдержадміністрації Василь Гецько.

Наступне питання – використання логістичних переваг областю. За даними тернопільської митниці, протягом 11 місяців минулого року (річного звіту ще немає) обсяг товарообігу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (надалі ЗЕД – авт.) склав 662 млн. дол. США. Тобто набагато більше, ніж декларують тернопільські фірми. Для порівняння: протягом 2012 р. на Тернопільщину всього надійшло 64,4 млн. дол. США прямих інвестицій, тобто вдесятеро менше.

«Це відбулося тому, що серед всіх учасників ЗЕД, які співпрацюють з тернопільською митницею, 218 підприємств – це місцеві фірми, а 90 – підприємства, котрі діють через нашу митницю, але зареєстровані в інших областях України, – констатував Василь Володимирович. – Це виливається в те, що ми не отримуємо податків, хоча зобов’язані відшкодовувати по експортних операціях і ПДВ. Наші підприємства за результатами 11 місяців експортували продукції на 94 млн. дол. США (при цьому обсяг впав на 6%), водночас експорт іногородніх підприємств через тернопільську митницю збільшився у 2,2 раза та склав 84 млн. дол. США».

Якщо проаналізувати структуру експортних поставок, видно, що більшість  підприємств зареєстровано за межами області, але вони фактично збувають продукцію, вироблену на Тернопільщині. Згідно зі статистикою, найбільшими експортерами регіону є «Сумітомо Електрик Борднетце-Україна» (31% загального експорту), ТОВ «Дінтер-Україна Скала» (7,7%), «Агропродукт» (підприємство з російським капіталом, експортує м'ясо – 4,1%), а далі йдуть компанії зі столичною пропискою – «Укрселко» (входить до агрохолдингу «Мрія», експортувала з Тернопільщини агропродукції майже на 13 млн. дол., в основному це зернові) – 4% загального експорту, ДП «Сентрейд» – 4,5%, ТОВ «Сенгента» тощо. Насправді це фактично дочірні підприємства тернопільських фірм.

Минулого року на ринок Тернопільщини увійшло підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», було побудовано базу для зберігання і реалізації нафтопродуктів, створено півсотні робочих місць. Насправді область отримала екологічно небезпечний об’єкт (адже йдеться про величезні обсяги палива) і декілька десятків тисяч екологічного, податку за землю, місцеві платежі. Решта податків сплачуються за місцем реєстрації – у Києві, навіть продукцію підприємство розмитнює у Рівному. Тим не менше, минулого року «Лукойл-Україна» визнано «Кращим іноземним інвестором».

Інший приклад, ТзОВ «Рекс Шуз Мэйкер» зі свого філіалу – Теребовлянської взуттєвої фабрики вивезло продукції на 6,6 млн. дол. США. Це половина всього експортованого з України взуття. Тобто теребовлянська фірма продає Київу, скажімо, по 30 грн. за пару, а вже зі столиці черевики вивозяться за кордон по 60 дол. за пару. Таким чином викривляється статистична звітність, адже насправді регіон має величезний приріст по експорту і може претендувати на повернення податку з експортних операцій. Крім того, це б’є по іміджу області.

Скромна чарівність буржуазії

Місцевий бізнес уже звично жаліється на дефіцит обігових коштів. Водночас, за даними Національного банку, минулого року на рахунки юридичних осіб області надійшло 507 млн. дол. США, що на 25% більше, ніж у 2011 р.  З них 328 млн. дол. США – це кредити від нерезидентів на розвиток бізнесу. Загальна сума боргу за отриманими кредитами на 1 січня 2013 р. сягнула майже 300 млн. дол. США.

Через банки минулого року було залучено коштів 27,5 млрд. грн. Це по бідній Тернопільській області, невесело констатували присутні на нараді. Це при тому, що у 2011-му ця сума становила 6,6 млрд. грн.

«Хтось цим ресурсом оперує, але регіон від цього нічого не має. Потрібно ставити питання про сплату податків за фактичним місцем здійснення діяльності», – сумно резюмував В. Гецько.

Долар – вперед, два «зелених» – назад

Якщо порівняти загальний об’єм іноземних інвестицій, минулого року він збільшився на 4,4% порівняно з попереднім роком і склав 64,6 млн. дол. США. В цілому в економіку області вкладено 221 млн. дол. США сукупного іноземного капіталу. На території регіону працюють 253 підприємства з іноземними інвестиціями. Найбільша частка прямих капіталовкладень надійшла у сільське та лісове господарства та сягає майже 17%, у видобувну промисловість (16%), сферу транспорту та зв’язку (15%), виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів (майже 15%). Загалом протягом 2012 р. надійшло 64,4 млн. дол. США прямих інвестицій, причому 89,4% з країн, членів ЄС, 3,2% – з країн СНД, 7,4% – з інших країн світу (у т.ч. з Америки, Азії, Африки). Найбільше інвестицій зайшло з Польщі, Кіпру, Росії, частково зі Швейцарії, наголосив  начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності обласної держадміністрації Василь Кравець.

Традиційно найбільше прямих інвестицій зосереджено у Тернополі (29,8%), хоча цей показник за останні роки зменшився практично вдвічі. Збаразький район –19% або майже 13 млн. млн. США, Зборівський – 16%, Тернопільський – 12%. Найбільший приріст (у 19,8 раза) спостерігається на Монастирищині та на 22% – у  Гусятинському районі. Тим часом у Кременецький і Бучацький райони прямі капіталовкладення зменшились, а у Заліщицький район взагалі надійшло 7,6 тис. дол. США.

Ми цікаві азіатам

Варто визнати: інвестиційного буму Тернопільщина не пережила і, певно, у найближчі роки це їй не загрожує. Більше того, завдяки ажіотажу навколо курсу валют підвищилися показники. Отож обсяги зовнішньої торгівлі товарами та послугами за 2012 рік зросли на 3% і становлять 600,4 млн. дол. США, у тому числі обсяги експорту зросли на 0,2% і становлять 250,7 млн. дол. США, імпорту – на 5,1% (349,7 млн. дол. США). Зовнішня торгівля товарами здійснювалась із 82 країнами світу, в тому числі: експортні операції – із 56, імпортні – із 74 країнами.

Якщо взяти обсяги зовнішньої торгівлі у сфері послуг, минулого року вони зросли майже на 56% і становили майже 27 млн. дол. США та здійснювались із 87 країнами світу, експортні операції – 83-ма, імпортні – з 37 країнами. Якщо проаналізувати  структуру експорту, минулоріч у п’ять разів збільшився обсяг експорту зернових культур (у цифрах це майже 35 млн. дол. США), вдвічі – олійних культур (ріпак), продукти переробки овочів, плодів – на 34,3%, меблів – на 6,7%. Разом з тим є тенденція до зменшення експорту по групах товарів: білкові речовини (на 73%), вироби з деревини (на 23%), м’яса для харчових субпродуктів (на 19%), текстильного одягу (на 17%).

Основними торговельними партнерами Тернопільщини були Польща (було експортовано понад 40% усіх товарів і продукції) та Росія, експорт до якої займає п’яту частину. Водночас, констатував Василь Кравець, експорт у Польщу минулого року зменшився на 12,4%, а от до Росії збільшився на 8%. Також минулоріч значно зросли обсяги експорту до Ізраїлю (майже у 76 разів), Єгипту (у 6,5 раза), Лівану (3,8 раза). Якщо проаналізувати у континентальному розрізі, помітно зменшились (майже на 6%) експортно-імпортні операції до країн Європи, проте зросли з країнами Азії, Африки, Америки – на 67%, до країн СНД – на 7,6%.

«Бізнес шукає, де йому вигідніше, і завойовує нові ринки», – підкреслив посадовець.

Інвесторам потрібні робочі руки

Виявляється, іноземні підприємці вже від кордону бачать жахливий стан українських доріг, попереджені компаньйонами про зміни у податковому законодавстві, але їм навіть невтямки, що наші хлопці можуть не вміти працювати на дорогій іноземній агротехніці!

«Серед проблемних питань сьогодні ми мусимо говорити про адаптацію нашого ринку освітніх послуг до вимог інвестора, роботодавця, – визнав Василь Гецько, – оскільки сьогодні до нас завезено приблизно 350 одиниць сільськогосподарської техніки. А на ній нема кому працювати. На раді інвесторів один  іноземець-бізнесмен розповів, що хотів у селі найняти механізатора для роботи на тракторі «CLAAS» чи комбайні «Джон-Дір». На жаль, не зайшов, хоча зарплата у середньому 5 тис. грн., На цій техніці встановлено дуже дороге обладнання, але наші заклади освіти не готують спеціалістів такого рівня.

Підсумовуючи нараду, Василь Кравець спрогнозував, що у 2013 р. зовнішній товарооборот повинен зрости на 15-20%, інвестиції – на 5%. І знову поклав неабиякі сподівання на Інвестиційний форум, традиційний, уже восьмий. Цьогоріч взяти участь у ньому виявили румунські бізнесмени, пише «Номер один».