Неймовірна краса: жителька Тернопільщини вирощує близько 500 сортів квітів

Для 62-річної Люби Баб’яр із Копичинців весна настає не за календарем, а тоді, коли на її клумбах розквітають перші карпатські підсніжники, проліски, крокуси та гіацинти. Жінка ще з дитинства закохана у квіти.

Нині на її подвір’ї росте близько 500 сортів різноманітних квітів. Вони починають цвісти з ранньої весни аж до пізньої осені, і навіть взимку з під-снігу виглядають голівки морозника.

– Без квітів моє життя було б нудним і нецікавим, – розповідає Новій Тернопільській газеті Люба Петрівна, – адже вони додають йому яскравих барв. Хоча й наробитися біля них треба! Однак, якщо піклуватися про квіти, доглядати і головне – любити їх, то вони це відчувають і милують око ще більшою красою.

Раніше все робили самі

Люба Петрівна працювала медсестрою, тепер, уже 20-ий рік, на пенсії. Щоб чимось зайняти себе, вона з чоловіком почали вирощувати квіти. Хоча їхнє подвір’я ніколи не було без квітів, але тепер, жартує жінка, вони перейшли на серйозніший рівень квітникарства, та й сортів з кожним роком стає більше. Якийсь час пані Люба навіть продавала вирощені квіти на ринку в Чорткові і Тернополі. Спеціально для цього чоловік змайстрував теплицю. Тепер подружжя вирощує квіти лише для власного задоволення.

– Ось уже кілька років я працюю квітникарем, тож за власними квітами доглядати залишається обмаль часу, – зізнається Люба Петрівна. – Коли мене нема вдома, наші клумби доглядає чоловік. Ми купили спеціальну зрошувальну систему, щоб поливати їх у спекотні літні дні. А на вихідні приїжджає донька з онуком і допомагають. Вони тепер – моя права рука у квітнику, не знаю, чи могла б без них самотужки впоратися з усім.

На подвір’ї в Люби Баб’яр є власноруч зроблений ставочок, фонтан і маленький водоспад, усе це – справа рук її чоловіка.

– Це вже тепер можна найняти ландшафтного дизайнера і він усе гарно зробить, – зауважує господиня. – Раніше ж такого не було. Нам доводилося удвох з чоловіком самим придумувати. Пам’ятаю, як ми намучилися з тим штучним ставком і потічком. Нині кращі роблять, але ми не мали в кого повчитися.

Від батька до доньки

Захоплення квітами пані Люба перейняла від батька. Він усе життя пропрацював механіком і часто їздив у відрядження, однак жодного разу не повертався без насіння нових сортів квітів.
– У нас завжди був найкращий на вулиці квітник, – розповідає жінка. – У моїй пам’яті назавжди залишиться величезна клумба з різнокольоровими тюльпанами. Росло у нас кілька сортів гладіолусів і понад 40 сортів татових улюблених жоржинів. Пригадую, коли тато привозив нове насіння, це було для нас, наче свято. Ми з мамою і сестрою турботливо висаджували їх. Колись хто так захоплювався квітами? Та й різнобарв’я, якщо можна так сказати, було доволі скромним. Це нині можна замовити будь-який сорт, що сподобався, з Польщі, Голландії чи інших країн. Власне, майже усі квіти, що ростуть у мене, замовляю за спеціальним каталогом. Зрідка прошу друзів привезти мені щось. Знайома часто передає нові сорти зі столичного ботанічного саду, де вона працює. На початку 90-их я разом із донькою їздила торгувати до Польщі, привезла звідти кілька сортів бордюрних низькорослих квітів – обрієту, астильбу, резуху, флокс шиловидний. Ростуть вони у мене й дотепер, а тоді в Україні були справжньою дивовижею.

Лілійник квітне лише один день

Коли я запитала Любу Баб’яр, яка квітка є найулюбленішою, вона розгубилася.
– Я кожну квітку люблю, будете сміятися, але я інколи навіть з ними розмовляю, – зізнається пані Люба. – Найбільше мені подобається рожева магнолія. Це просто диво, коли вона розквітає! Вона в мене вже близько 20-ти років, колись я попросила сусідку купити її в Польщі. За малесенький корч заплатила 15 доларів, це були на той час величезні гроші. Проте найдорожчою для мене є вишнева троянда, котру син привіз мені з армії. Перед тим, як він мав повернутися, вони з солдатами висаджували квіти у парку «Софіївка» в Умані, то жінка, яка керувала процесом, дізнавшись, що я люблю квіти і що в мене незабаром день народження, подарувала кущ троянд. Я її дбайливо доглядала, відтак уже минуло стільки років, а ця троянда й досі росте. Найрідкіснішою квіткою в моєму квітнику є арумдракулатум – темно- фіолетового кольору, за формою схожий на канну, але більший і має великі зелені листки. Її мені подарувала одна дуже добра жінка, котра замовила собі цибулини з Голландії. Спершу я навіть не знала, що це таке, вже згодом в інтернеті вичитала назву. А найцікавішою квіткою є лілійник-одноденка. Квітне лише один день, а вранці розпускається інший бутон, і так упродовж 20-ти днів.

Не обходилося й без прикрих випадків. Якось напередодні свята останнього дзвоника на клумбі в Люби Петрівни за ніч зрізали усі тюльпани.

– Коли я вранці, як завше, вийшла поглянути на квіти, була шокована: понад 300 тюльпанів різних сортів зрізані, а земля довкола витоптана. Від побаченого я розплакалася. Розумію – кілька квіток можна зрізати на букет, але ж не всі! Після того випадку я не раз вночі не спала – пильнувала, щоб мені знову не зрізали квіти.

У злих людей квіти не ростуть

Найквітучіше на подвір’ї в жінки стає наприкінці червня – у липні, коли розквітає розарій. Пані Люба виростила більш як сорок сортів троянд різного кольору та забарвлення – від білого до темно-бордового, від невеличких 20-сантиметрових троянд до величезних триметрових кущів. Тоді також розпускаються шість сортів лілії, дельфініум, жимолость, клематиси, вегейли, гвоздики, карпатський дзвоник, юки, бадан… Словом, справжня квіткова оаза.
– Коли донька їде до Тернополя, де тепер мешкає, обов’язково рву їй в дорогу букетик, – каже Люба Баб’яр. – Юля розповідає, що квіти створюють відчуття домашнього затишку і нагадують про нас з батьком.

Якщо знайомі просять жінку висадити їм квіти, пані Люба ніколи не відмовляє. Однак, за її спостереженнями, найкращі клумби ростуть у дуже добрих людей.

– У тих людей, які мають погану енергетику, квіти просто не ростуть або дуже кволі, – зазначає вона, – навіть якщо посаджу найкращу розсаду.

Цієї весни Люба Петрівна висадить нові сорти квітів – гейхери, кости і верески. «Насіння вже замовила, тепер не можу дочекатися, коли потепліє, щоб висадити їх», – зізнається Люба Петрівна.

577157_562572297100255_721596286_n.jpg
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!