У Тернопіль привезуть мощі священика Івана Боско

Наприкінці березня цього року мощі католицького священика, педагога, покровителя молоді та вихователів Івана Боско привезуть до України, а 6 квітня вони перебуватимуть і в Тернополі в Архикатедральному соборі непорочного зачаття Богородиці УГКЦ.

В Україні мощі святого Івана Боско перебуватимуть з 29 березня по 11 квітня. Протягом цього часу вони відвідають сім міст нашої держави, серед яких Одеса, Київ, Львів, Перемишляни, Тернопіль тощо. Напередодні приїзду в Тернопіль мощі перебуватимуть у Львові.  Щоб поклонитися святому, тернополяни матимуть менше доби. Згідно з графіком, мощі Івана Боско приїдуть у Тернопіль 5 квітня о 20 годині, а вже о 13 годині 6 квітня відбудеться прощання та від’їзд.

Нагадаємо, що Іван Боско народився у ХІХ ст. Усе своє земне життя він присвятив вихованню молоді, котра опинилася у складних життєвих обставинах. Отець Іван розробив свій метод виховання на основі власного життя, Євангелія та християнських традицій виховання. Аби розпочата місія виховання молоді не була втрачена, отець заснував Салезіянське монаше згромадження, котре в Католицькій церкві є третім за чисельністю і діє у ста тридцяти країнах світу.

Іван Боско народився на півночі Італії. Ще в дитинстві йому довелося пережити смерть батька. Тоді він на собі відчув усю біль втрати близької людини, що допомогло йому в майбутньому зрозуміти горе дітей-сиріт. Тож саме в особі мами Маргарити знайшов приклад християнського життя, який назавжди залишився в глибині його серця.

У 9 років приснився йому віщий сон, що знаходиться він серед великої юрби дітей, які бавляться. Деякі з них богохулили. Тому Іванко швидко кинувся до них з кулаками, бажаючи стусанами припинити це неподобство. Але тієї ж хвилини побачив перед собою одного Чоловіка, який промовив: «Не бійкою, а добротою та любов’ю муситимеш завоювати цих твоїх друзів … Я дам тобі Вчительку, яка навчить тебе мудрості». Тим чоловіком був Ісус, а вчителькою — Пресвята Богородиця, під опікою якої перебуватиме все своє життя і почитатиме її як «Помічницю християн». Різні трюки та фокуси, яких Іван навчився від жонглерів, використовував для того, щоб привернути увагу своїх однолітків і захистити їх від небезпеки гріха: «У моєму товаристві вони не говорять поганих слів», — казав своїй мамі.

Щоб цілковито посвятити себе спасінню молоді, вирішив стати священиком. Важко працював вдень та навчався вночі для того, щоб мати змогу в 20-річному віці вступити до семінарії в К’єрі та 1841-го року в місті Турин у віці 26 років бути висвяченим на священика. У ті часи Турин був переповнений бідними хлопцями, які поневірялись у пошуках роботи, сиротами та безпритульними, які перебували у постійній небезпеці для душі й тіла. Всі вони шукали собі якоїсь роботи і тинялися вулицями непривітного міста. Отець Боско почав збирати їх кожної неділі у церкві, на галявині чи майдані, щоб забавити їх, наблизити до Господа, дати чогось попоїсти. Протягом п’яти років, сповнених труднощів, недосипань та непорозумінь, шукав пристановища для своїх бідних вихованців. Нарешті знайшов відповідне місце для відкриття свого першого ораторія, так званого місця молитви. Тут хлопці знайшли житло, опановували різні ремесла, та найважливіше — вчилися любити Господа. Багато людей запитувало отця Боско про секрет його системи виховання, а він відповідав: «За допомогою доброти та любові намагаюсь привести до Господа цих моїх друзів». Він пожертвував своїм хлопцям усе, що мав: скромний маєток, свій час, здоров’я, все своє життя. Посвячуючи себе їм, став святим. Для них заснував Салезіянське Згромадження, що складається зі священиків та братів, які бажають продовжувати його діло: бути вихователями та носіями Євангельської Благовісті для молоді, особливо найбіднішої. Хотів поширити свою місійну діяльність також і на дівчат. Для цього разом зі святою Марією Доменікою Мадзарелло, заснував Згромадження Дочок Марії Помічниці християн. Салезіяни та Сестри Салезіянки розійшлись по цілому світі, щоб служити бідній та страждаючій молоді, засновуючи для неї школи, технічні та професійні навчальні заклади, сиротинці, при цьому завжди пам’ятаючи про духовне виховання при ораторіях та парафіях, пише Номер один. 

Отець Боско присвятив весь свій вільний час написанню та розповсюдженню легких для сприйняття та розуміння брошурок, що були створені з метою християнської освіти молоді. Він був не лише особою невгасаючого милосердя, але також одним із великих містиків. Цілковита єдність з Богом була поєднана з його людською природою, багатою на доброту, інтелект та поміркованість. Вмів добре розпізнавати стан душі. Цю здібність здобув завдяки багатьом годинам, які щоденно проводив у сповідальниці, у молитві перед Євхаристійним Ісусом та постійним контактом з молоддю й іншими вірними, незалежно від віку чи становища. Отець Іван Боско сформував цілі генерації святих, наголошуючи своїм вихованцям про першочергове значення любові до Господа у їхньому житті, про необхідність молитви та втечі від гріха, спокус, про вартість святих тайн Сповіді та Причастя у житті кожного християнина.