Бачити у сні, як долаєш дороги та бути скованим хворобою – для деяких тернополян світ починається і закінчується у… чотирьох стінах

«Нам потрібна не жалість, а шанс».

Марити подорожами, бачити у сні, як легко долаєш незнайомі дороги, та бути скованим хворобою – таке випробування доля послала Ростиславу Семенишину. Однак юнак, якому після народження лікарі встановили страшний діагноз – ДЦП, зумів довести, що навіть така важка недуга – не привід відмовлятися від мрій дитинства.

Ростиславу недавно виповнилося 23 роки. Живе в Тернополі з батьками, у звичайній багатоповерхівці. В одній з кімнат – невеликий куточок біля стіни: крісло, комп’ютер, диски з фотографіями, ікона. Тут завдяки інтернету юнак спілкується з новими знайомими, хоча вдома не засиджується. Завдяки мужності та вірі він навчився, подорослішавши, ходити без сторонньої допомоги і тепер чимало часу проводить у Тернополі біля улюбленого озера чи годує голубів на Театральній площі. А ще Ростик опановує професію юриста в коледжі, бо переконаний: лише знаючи свої права, можна їх відстоювати. Адже нині, як і десятки років тому, для багатьох українців з обмеженими можливостями світ починається і закінчується у чотирьох стінах, - пише газета Свобода

Перші кроки далися нелегко

До народження Ростислава в його сім’ї вже підростала сестричка й батьки з нетерпінням очікували ще одного малюка. Слова лікарів про те, що у сина – дитячий церебральний параліч, приголомшили всю родину. До шести років хлопчик практично не ходив. Надія стати на ноги з’явилася в нього після операції, яку зробили лікарі в Євпаторії. Спеціально для Ростика на місцевому протезному заводі виготовили апарати, які випрямляли ноги й фіксували стопу. Таке пристосування закріплювали аж на поясі й дозволяли знімати лише під час сну. Важили апарати майже чотири кілограми. Усі незручності, які терпів хлопець, виправдовувала думка, що він зможе ходити. До цього часу батьки носили його на руках чи возили у візку.

Ростислав згадує, як важко давалися перші кроки. Мама брала сина за руку і поволі водила вулицями, а згодом – у перший клас. Ростик навчався у Тернопільській школі-інтернаті для дітей з ДЦП і наслідками поліомієліту. Коли почав ходити, відстань від дому до школи займала у нього півтори години. У випускному класі вже без допомоги рідних долав цей шлях за 25-30 хвилин.

Сьогодні підтримувати рівновагу юнаку допомагають спеціальні палки, з якими виходить на вулицю. Ті, що використовує взимку, обладнані шипами, щоб не ковзати по кризі.

«Ми не гірші, ніж інші»

Важче за слизьку дорогу долати щодня власні сумніви. Ростислав повірив у себе і після школи вступив до місцевого училища, здобув професію оператора комп’ютерного набору. А згодом став студентом Тернопільського коледжу Університету «Україна», де й вивчає юриспруденцію. Шкодує, що обрав дистанційну форму навчання, бо тепер знає – справився б із заняттями і на стаціонарі. Однак у нашій країні людей з фізичними вадами змалку готують до певного сценарію життя: школа-інтернат або навчання вдома, далі – замкнутий простір у чотирьох стінах… Саме він зазвичай і є найбільшим випробуванням. Тому Ростислав мріє, аби дітям з обмеженими можливостями створили умови в звичайних школах, а не ізолювали в інтернатах.

– У школі мені було комфортно, допомагали вихователі, – розповідає юнак. – Але важко знайти своє місце у суспільстві, якщо звикнеш, що твої проблеми вирішить хтось інший. Ті ж контрольні роботи я міг писати два уроки, якщо не встигав закінчити завдання. А коли вступив в училище, перші місяці було дуже важко, бо до мене ставили вимоги, як до звичайного студента. Тому я прихильник інклюзивної освіти, коли діти з обмеженими можливостями навчаються зі своїми здоровими однолітками. В Україні про це говорять давно, але далі розмов справа не йде. У нас більше півстоліття інваліди взагалі наче не існували, інтернати будували на окраїнах міст.

Ростиславу часто доводиться долати стереотипи, та, незважаючи на труднощі, хлопець веде активніше життя, ніж багато здорових людей. На соціальну допомогу, яку одержує як інвалід першої групи (а це майже 1300 гривень), важко утримувати себе, тож у вільний від навчання час береться за будь-яку посильну роботу.

Ростик налаштовує комп’ютери, за невелику винагороду допомагає студентам із завданнями... Жартує, що у таких випадках працює «сарафанне радіо», коли клієнти, яким він допоміг, рекомендують його іншим. Бо у незнайомих людей, які дізнаються про нього з оголошень, при першій зустрічі виникає недовіра, чи зможе хлопець на палках справитися з роботою…

– Хочеться здолати ці стереотипи та показати, що ми нічим не гірші від інших, – усміхається Ростислав. – Я можу робити те, що й здорові люди, потрібно лише більше часу. На жаль, у суспільстві недостатньо інформації про інвалідів. Як тільки я почав їздити маршрутками, вісімдесят відсотків водіїв зачиняли переді мною двері. А коли я познайомився з ними ближче, ситуація змінилася. Деякі водії навіть під’їжджають до краю тротуару, аби мені було легше сходити.

Без гіркоти й образи

Нині Ростислав навчається на третьому курсі коледжу. У майбутньому сподівається працювати за фахом, щоб допомагати людям. І хоч наставники налаштовують його консультувати вдома, складати договори, позовні заяви, хлопець мріє про колектив однодумців і сподівається, що знайдеться людина, яка не дивитиметься на брак досвіду, стереотипи й візьме його на роботу.

– Нам потрібна не жалість, а шанс, щоб відстояти своє право бути людиною, – зауважує юнак. – Давно відомо, що природа, обділяючи фізично, часто компенсує цей збиток чимось іншим: сліпим дарує дивовижний голос і слух, глухих наділяє художньою уявою... Я вдячний рідним за те, що не змирилися з моєю хворобою, дали мені шанс боротися, повірили, що зможу бути самостійним. І раджу всім, у кого дитина хвора, не сидіти, склавши руки, а скористатися всіма можливостями для її реабілітації.

У Ростислава особливий талант – дивитися на світ без гіркоти й образи та ділитися позитивним ставленням до життя з іншими. Він займається спортом, у дитинстві брав участь у змаганнях із шахів, плавання. З батьками, які шукали для сина будь-яку можливість для лікування, об’їздив пів-України. І вірить, що колись здійсниться ще одна його мрія – побувати у країнах Європи та Сходу – Індії, Китаї, Малайзії, щоб побачити древні культури.

– Я переконаний: у житті немає нічого неможливого, просто люди бояться мріяти, – каже цей мужній юнак. – Я переконуюся у цьому щодня, головне – вірити в себе. Починайте з маленьких мрій. Вони обов’язково здійсняться, якщо докласти трішки зусиль.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Небезпечна хвороба поступово відступає з Тернопільщини. Про це розповіли в Тернопільському обласному лабораторному центрі. Так, станом на 13 серпня 2018 року в області зафіксували 7 випадків захворювання на кір, що на третину менше ніж в попередній період. Проте, серед інфекційних захворювань найбільше переважають гострі кишкові інфекції. Також за цей період зафіксували:  туберкульоз – 4 випадки; вітряна віспа – 1 випадок; вірусний гепатит, лептоспіроз – 1...
Суспільство
Як повідомили в Міністерстві інфраструктури України, з 28 вересня буде курсувати новий потяг за маршрутом «4 столиць»: Київ-Мінськ-Вільнюс-Литва-Рига (Латвія). Потяг проїжджатиме і через файне місто. Квитки почнуть продавати уже в кінці серпня, адже перший рейс потяг здійснить у п’ятницю, 28 вересня, цього року, пише Тернопільська Липа.
Суспільство
31 серпня 2018 року в Україні вимкнуть аналогове ефірне телебачення, внаслідок чого без телебачення взагалі можуть залишитися сотні тисяч людей. Чому так і що робити, аби цього не сталося — читаймо нижче. Період, за який Україна та більшість країн Європи, Азії і Африкимали перейтина цифрове телемовлення, відповідно до зобов’язань за угодою «Женева-2006», завершився понад три роки тому — 17 червня 2015-го. Проте наше телебачення через низку проблем продовжу...
Кримінал
Сьогодні, 15 серпня, у Тернополі на проспекті Злуки трапилося чергове ДТП: водій автомобіля марки "Lanos" наїхав на пішохода. На місце пригоди оперативно прибула поліція, а також працівники швидкої допомоги, які забрали потерпілого. Фотографіями та інформацією про ДТП поділився у соцмережі "Фейсбук" голова ГО "Автомайдан" Ігор Василів. Деталі інциденту з'ясовуються.
Суспільство
Триває облаштування підвищеного пішохідного перодуд на пр. Злуки в районі житлового будинку № 15. Тут проводять влаштування залізобетонних плит. Напередодні відфрезурували одну смугу дороги – середню. Згодом працівники підрядної організації візьмуться за правий, а відтак і за лівий бік. Про намір облаштувати тут підвищений пішохідний перехід ми писали ще минулого року. Роботи роботи на проспекті Злуки технологічно проводяться правильно і у відповідності до...
Кримінал
Кримінальне провадження за фактом крадіжок слідчі Теребовлянського відділу поліції розпочали щодо 27-річного жителя села Гумниська. Зловмисника підозрюють у вчиненні щонайменше чотирьох злочинів. Зловмисник раніше теж мав проблеми із законом. На даний час до суду передано кримінальне провадже6нння за фактом вчинення  майнових злочинів, де він – головний підозрюваний. Як встановили правоохоронці, молодик обікрав приватне помешкання в райцентрі, винісши звід...
Суспільство
Від весни 2018 року у селі Мишковичі триває будівництво ГЕС. Це викликало хвилю протестів серед місцевих жителів. Спершу людей взагалі не проінформували про те, що саме зводять у їхньому населеному пункті. Згодом мишковичани дізнались – з’явиться гідроелектростанція. Селяни сумніваються у законності та безпечності такого об’єкта для довкілля. Тому за допомогою вони звернулися до громадської організації «Протидія корупції та моніторинг екології “Скеля”». Ак...
Кримінал
15 серпня на вулиці Злуки водій автомобіля Volvo, побачивши патрульних, різко загальмував, вистрибнув з машини і почав бігти. За кілька хвилин правоохоронці наздогнали кермувальника. Від нього відгонило різким запахом алкоголю. Водій поводився зухвало та активно лаявся при патрульних. Як повідомляє "Медіатор", пройти алкотест він категорично відмовився у присутності 2-х свідків. На 27-річного водія інспектори винесли постанову за ч.1 ст.126 (керування тран...
Суспільство
Розпочалася реконструкція фонтану “Кульбаба” у сквері на вулиці Чорновола в центрі Тернополя. Наразі працівники підрядної організації здійснили роботи із демонтажу облицювальної плитки. Також тут проведуть заміну облицювання басейну, облаштують сучасну підсвітку, а також оновлять обладнання машинного відділення. Планується, що оновлений фонтан відремонтують до кінця місяця. До слова, востаннє фонтан реконструювався у 2008 році.
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!