На Тернопільщині під час посвячення храму селянка зцілилася - історія чудотворної ікони (фото)

Є у Збаразькому районі невеличке село Решнівка, до якого й влітку важко добратися через віддалене розташування, не те що взимку, коли сніги позамітають дороги.

А проте має та маленька Решнівка велику історію, що розтягнулася на віки і нині чомусь затихла, хоч би мала зазвучати найгучніше.

Саме у  Решнівці міститься одна з чудотворних ікон, що охороняють наш край. Назва цієї реліквії – «Сумуючих радість». Історія появи ікони пов’язана з цікавою легендою: мандрівний чернець, вдячний за гостинність і доброту вдови, яка прийняла його, подарував їй образ Матері Божої. Вдова Марія Савич у той час була власницею села. Вона відчула, що ікона є незвичайною, і вирішила побудувати  храм, у якому люди могли б молитися до Діви Марії. Незадовго й справді була побудована маленька дерев’яна церква. Під час посвячення храму зцілення  від святої ікони  отримала одна селянка.

Сьогодні існує кілька історій, пов’язаних із чудотворною силою решнівської ікони «Сумуючих радість». І, безумовно, усі вони є правдивими, адже живуть уже не одне століття, переходячи  з покоління у покоління.

Старі люди розповідають, що місце, де тепер перебуває Собор, ікона обрала сама. Дерев’яна церква, побудована Марією Савич, містилася недалеко від кам’яної гори, на якій  росли молоді липи. Якось ікона Божої Матері зникла з церкви. І  знайшли її саме серед цих лип. Коли образ перенесли до церкви, він знову дивовижним чином опинився на горі. Ось тоді люди й вирішили, що ікона бажає жити в оточенні лип на кам’яному схилі.

Решнівська Богородиця у відповідь на щирі молитви зцілювала немічних. Її слава сягнула за околиці села, і до церкви стали приходити хворі, які отримували чудесну допомогу, пише газета Свобода. Коли село накрила страшна пошесть, яка нищила людей на своєму чорному шляху, уся Решнівка благала свою єдину заступницю Богородицю змилуватися над беззахисними перед хворобою людьми. Наступного дня сталося диво – пошесть почала відступати.

І сьогодні до Собору приходять віруючі, щоб отримати благословення від Богородиці. Чудотворний образ Матері Божої «Сумуючих радість» справді дарує радість усім, хто  має у серці  велику й непохитну надію.

Паломникам Решнівка відома також як «Малий Почаїв», адже протягом кількох століть до решнівської чудотворної ікони змучені важкою долею люди приходять просити благословення.

Окрім цього, з решнівським собором Преображення Господнього пов’язані імена відомих в історії священнослужителів. Це  Петро Либов,  Іван Москалевич, Стефан Барановський, могила якого розташована поряд із церковним подвір’ям у Решнівці на старому кладовищі, де науковці відшукали козацькі хрести. Саме Барановський, як один з перших дослідників Волині, всіляко намагався ще більше прославити село і церкву, в якій служив у середині XIX століття. Чого варті лише його статті про село, надруковані, зокрема,  у «Волинському єпархіальному віснику».

Можна багато розповідати про волинський стиль архітектури церкви, про художнє значення ікони, історичну важливість села, в якому містяться могили козаків. Проте найважливіше нині для маленької Решнівки – залишатися відомою і доступною для тих, хто потребує допомоги чудотворної ікони, дорога до якої завжди відкрита.