ОСББ готують нові тарифи на комунальні послуги: чому тернополяни обурюються, але платять?

До 31 березня ОСББ повинні були узгодити тарифи на комунпослуги з місцевою владою

Комунальні тарифи для населення, мов терра інкогніто: не зрозуміло, чому і за що платити. Отож людина крекче, бурчить, але платить. Інша справа – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), тут вже як мешканці будинку вирішать, так і платитимуть. До того ж держава зобов’язана відшкодувати об’єднанню витрати у вигляді пільг і субсидій. Проте вийшло, що власники практично однакових квартир платять по-різному, хоча тарифи за утримання будинків у Тернополі не дуже відрізняються: так, у ЖЕКах вартість 1 кв. м утримання житла коливається від 50 коп. до 1 грн. 53 коп., в ОСББ – від 1 грн. до 1 грн. 53 коп. Однак у співвласників інші тарифи значно нижчі, відтак вони загалом і платять менше, і порядку в них більше, пише Номер один.

Затвердити тарифи ніколи не зашкодить навіть для ОСББ

Разом з тим, Міністерство соціальної політики зауважило в Україні тенденцію, коли окремі ОСББ безпідставно завищують тарифи та отримують відшкодування пільг і субсидій. Скажімо, в елітному будинку з’явився консьєрж чи найняли приватну  охорону, а витрати на їхні зарплати об’єднання співвласників включало до витрат із утримання будинку, відтак отримує від держави компенсацію. Проаналізувавши ситуацію, Мінсоцполітики видало лист, яким запропонувало органам місцевого самоврядування через виконавчі комітети погоджувати тарифи ОСББ. І тепер держава буде відшкодовувати витрати лише у разі погодження тарифів, констатував головний спеціаліст з питань ОСББ відділу з експлуатації та ремонту житлового фонду Тернопільської міської ради Павло Савечко.

Свій лист-роз’яснення Мінсоцполітики обґрунтувало наміром припинити  несправедливість та зловживання при нарахуванні пільг і субсидій, привести тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у відповідність до економічно обґрунтованих витрат. І зробити це потрібно до 1 квітня 2013 року!

Натомість Мінрегіонбуду стверджує, що тарифи для ОСББ не треба погоджувати, об’єднання повинні працювати самостійно, а пільги і субсидії держава повинна  відшкодовувати, як і раніше, на підставі кошторису витрат на утримання свого будинку, розробленого ОСББ. Потрібно лише надати необхідні документи управлінню соціальної політики.

Міський голова Тернополя Сергій Надал звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням законодавчо врегулювати питання відшкодування пільг і субсидій для ОСББ, зокрема, доручення Мінрегіону, Мінсоцполітики та Міністерству юстиції підготувати спільного листа та роз’яснити дане питання.

Наразі відповіді немає. Разом з тим наприкінці лютого мер Тернополя зустрівся з головами ОСББ та пояснив, що до 31 березня ц.р. всім об’єднанням співвласників потрібно затвердити на виконкомі міської ради тарифи.

«Питання узгоджено, ми знайшли порозуміння», – констатував заступник начальника управління соціальної політики ТМР Володимир Сулима.

На думку чиновника, таким чином об’єднання співвласників не зможуть завищувати тарифів, щоб отримати більші субсидії.

«Адже якщо раніше ОСББ могли затвердити на загальних зборах необґрунтовані тарифи, то зараз вони повинні їх обґрунтувати та зробити розрахунки відповідно до постанови №869 від 1 червня 2011 року, підсумувала начальник фінансово-бухгалтерського відділу управління ЖКГ, секретар тарифної комісії міської ради Надія Кравець. – Уже майже 40 об’єднань співвласників (для порівняння, у Тернополі зареєстровано 300 ОСББ – авт.) узгодили свої тарифи на виконкомі, причому їхні розрахунки не перевищують загальноміські. Хоча після перерахунку в одних тарифи піднялись, в інших, навпаки, зменшились.

Як правило, зауважила Надія Федорівна, фінансові обґрунтування подають ті об’єднання співвласників, де жителі будинку мають пільги та субсидії. До речі, щоб не помилитись у розрахунках і правильно обґрунтувати тарифи, головам ОСББ радять звертатись у ЖЕКи, де їм обов’язково допоможуть. Хоча працівникам експлуатаційних контор це не вигідно, адже, треба визнати, тарифи в ОСББ таки нижчі.

До речі, побоюючись підвищення тарифів, деякі голови ОСББ не поспішають перераховувати існуючі тарифи.

– Для нас велика проблема провести перерахунки, ми не хочемо, щоб нас «підтягнули» під тарифи ЖЕКів, – зізналась голова ОСББ «Золота осінь-2» Людмила Кульчицька. – У нас зараз вивіз сміття з людини – півтора гривні, хоча у місті вдвічі дорожче. Ми кожну копійку економимо, господарюємо ощадливо. Коли працює хтось із майстрів, я у нього над душею стою, зайвої копійки нікому не дам. У ЖЕКах так не економлять…

Тим не менше, Людмила Михайлівна таки збирається піти в ЖЕК, щоб підготувати обґрунтування тарифів.

Платити лише за роботу

Прокоментувати ситуацію та розставити крапки над «і» ми попросили багаторічного екс-заступника Тернопільського міського голови з питань ЖКГ, голову громадської організації «Захисту прав власників нерухомості» Миколу Марценюка.

– Почнемо з того, що є будинок як споруда. І залежно від конструктивних елементів існує поняття «термін експлуатації будинку». Тобто скільки в ньому можна проживати. Якщо дерев’яний, нормативний, строк визначається на 60, 80 років, у цегляному – на 120-140, у залізобетонному – 100 років. Тобто є встановлені нормативи. До конструктивних елементів належать фундамент, перекриття, покрівля, інженерне обладнання, ліфти тощо. Щоб будинок служив нормативний термін, потрібно вчасно проводити ремонтні роботи. Виділяють два види основних робіт: капітальний ремонт і поточне утримання. Що таке капітальний ремонт? Згідно з нормативами, термін експлуатації конструктивних елементів коливається від 30 до 50 років. Оглядаються всі конструктивні елементи – комунікації, стіни, обладнання, фундамент, сходові клітки, покрівля. І якщо потрібно, робиться вибірковий капітальний ремонт. Наприклад, згнили поруччя чи дерев’яні сходи. Їх потрібно замінити. Що таке поточний ремонт? Ремонт, який треба робити постійно, аби будинок служив і 120 років.

Виходячи з цих двох моментів, формуються витрати на утримання будинку. Усе, що стосується поточного утримання, входить у тариф і платять мешканці будинку. Щодо капремонту, згідно з законодавством, це на себе взяла держава через місцеві ради. До речі, у Законі про приватизацію житла зазначено: останній капремонт перед приватизацією робить останній власник (тобто держава) за власні кошти.

– Отже, потрібно зрозуміти: є дві складові частини фінансування ремонту будинку, щоб він служив нормативний термін, – державна і наша, – зазначив Микола Якович. – Держава визначила, що такі види робіт, які виконує двірник, прибиральниця, покрівельник, столяр, зварювальник, обслуговування ліфтів, вивезення сміття  обов’язково мають входити у перелік робіт, які постійно проводяться у споруді, щоб вона утримувалась у доброму стані. Це поточні витрати. Ми мусимо платити гроші на те, щоб засклили вікно, інакше буде холодно у приміщенні; щоб відремонтувати водопровід, покрівлю, інакше протече до першого поверху. Але це все роботи поточного характеру, які не повинні перевищувати 10% від загального обсягу робіт.

Якщо обсяг перевищує 10%, це вже роботи капітального характеру. Це умовний термін, але він існував. Тобто якщо покрівля має 100 метрів, то 10 метрів, скажімо, над квартирою, – це поточний ремонт, якщо 50-60 метрів – капітальний. Тоді фінансування йде з іншої статті бюджету.

Чому держава почала регламентувати ці види робіт? Є декілька причин. По-перше, є старий житловий фонд, який потребує більших затрат на його утримання. Це житлові будинки, побудовані 20-30-50 років тому. І є новий житловий фонд, який має економію. Коли затвердити загальну ціну, скажімо, по місту, для дев’яти- та п’ятиповерхових будинків вона буде становити середню вартість. Умовно кажучи: 1,70 грн. для дев’ятиповерхових і 1 грн. – для п’ятиповерхових. Але новий будинок потребує менших затрат, на його рахунку залишаються зекономлені гроші. І ця різниця досить значна. Ці гроші не використовуються і лишаються як недоосвоєні. Проте податкова це трактує як прибуток, і тоді доведеться сплатити податок.

Члени ОСББ можуть, наприклад, поставити охорону на в’їзді-виїзді й на даху або облаштувати вертолітний майданчик. І, відповідно до закону, держава повинна компенсувати ці витрати. Тому з метою економії своїх коштів держава сказала: те, що входить в обов’язкові витрати, я компенсую, а все решта – за ваші гроші.

– Однак дехто з голів ОСББ непокоїться, що тепер їм підвищать тарифи?– запитали журналісти у Миколи Марценюка.

– Ні, тарифи не підвищаться. Фінансове обґрунтування покаже реальну вартість робіт. Статті витрат, зокрема, роботи, передбачені для утримання будинку, ніхто не відміняв, але викреслять розходи, непов’язані з утриманням будинку.

Постанова має двояке значення: з одного боку, регламентує витрати, не дозволяє робити більше, з іншого, щодо старого житлового фонду, не дає робити менше, – вважає Микола Якович. – Щодо нового фонду, примушує жильців платити, тому що існує обов’язок утримувати майно. Більше того, відповідно до постанови №869, члени ОСББ мають право зафіксувати роботи, які не виконуються, і залишити в себе гроші. Щоб вони не йшли як прибуток, а використовувались на розвиток майбутніх витрат. Якщо в об’єднанні нижчий тариф, це означає, держава буде менше повертати їм коштів. Наше ОСББ спокійно користується цінами, затвердженими міською радою. Нині ця ціна, умовно кажучи, дає нам економію 20%. На загальних зборах ми вирішили направити ці кошти на майбутні витрати.

Отож на сьогодні не йдеться про підвищення тарифів для ОСББ, у даному випадку держава не хоче платити за чужі «витребеньки».

Цифра: 692 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) діє в Тернопільській області (станом на 1 січня ц.р.). З них у Тернополі створено та працює 300 об’єднань співвласників. Більшість з них вже здійснюють господарську діяльність безпосередньо або через укладання договорів з фізичними чи юридичними особами. Таким чином ОСББ самостійно формують ринок виконавців житлово-комунальних послуг, впливають на співвідношення «ціна – якість».