Як пояснюють чиновники, в Тернополі однією з першочергових проблем є складність співпраці влади з громадою через відсутність єдиного місця, де б мешканці міста могли швидко та комфортно вирішувати свої буденні проблеми. Тому виникла ідея звести всіх докупи в одній будівлі. 

На минулому тижні авторитетні члени конкурсної комісії розглянули ескізні пропозиції нової адміністративної будівлі Тернопільської міської ради. Не будемо вдаватись у необхідність і нагальність даного будівництва, адже більшість тернополян вважають цей проект бенкетом під час чуми, вказуючи на жахливий стан тернопільських доріг та величезні дірки в міському бюджеті, пише Номер один. Але раз такий задум у головах чиновників визрів, варто розповісти про проекти, одним з яких, можливо, ми з вами, а можливо, наші нащадки будемо милуватися або ж згадувати не злим тихим словом…

Зі своєї сторони зауважимо, що пересічний тернополянин, подивившись на запропоновані проекти, одразу обуриться, що нова будівля займе певну частину парку ім. Т. Шевченка, при цьому ще й буде зрізано чимало зелених насаджень. І правильно каже екс-голова Спілки архітекторів Тернопільщини Олег Головчак: «Ми маємо кусок земельної ділянки з зеленими насадженнями. Це ми, архітектори, проектанти, знаємо, що вона не в межах парку, а люди кажуть, що це парк…»

Разом з тим, влада переконує, що парку і дерев ніхто не зачіпатиме…

– У жодному випадку паркова зона страждати не буде, позаяк планується будівництво об’єкта на території, яка не є парком, – запевнив мер Тернополя Сергій Надал. – Не будуть страждати і зелені насадження. Водночас планується зробити новий благоустрій площі героя України С. Бандери, надавши їй сучасного вигляду. Тому що сьогодні це не є територія, де тернополяни могли б відпочивати, це просто собі прохідна частина міста.

В основу концепції ескізної пропозиції нової адміністративної будівлі Тернопільської міської ради на вулиці Білецькій (на площі 0,4387 га) покладено наступні завдання: максимально можливе збереження паркової зони; збереження панорами та існуючих пішохідних зв’язків парку; розміщення споруди на генплані, пов’язавши її з пам’ятником С. Бандері та існуючою містобудівною ситуацією; вирішення проблеми паркування автомобілів. Чи все із завдань дотримано – вирішувати й аналізувати членам конкурсного відбору, ми ж, зі своєї сторони, спробуємо розповісти про кожний з проектів, запросивши до розмови їх авторів. Звичайно, кожен з них хвалив свій проект, але і з цих слів можна зробити певні висновки…

«Citi hall of Ternopil» – нове обличчя старої мерії

1. Проект центру адміністративного обслуговування населення «Citi hall of Ternopil». Авторський колектив – Богдан Гой, Святослав Гоцко (обидва – Національний університет «Львівська політехніка»).

Техніко-економічні показники: загальна площа приміщення – до 6000 кв. м; кількість поверхів – 2-4, підземний паркінг на 20 автомобілів, зовнішня автостоянка на 15 місць; місткість сесійного залу – 90 місць.

«Citi hall of Ternopil» – проект, який найбільше обговорювали члени конкурсної комісії. Багато з них вважають його суперсучасним, а відповідно і дороговартісним (зазначаючи, що підземна парковка потягне 1/3 вартості всього будівництва). А як воно є насправді?

Проектну пропозицію розробили студент 4-го курсу Національного університету «Львівська політехніка» Святослав Гоцко та доцент кафедри дизайну архітектурного середовища Богдан Гой (обидва народилися в Тернополі) під керівництвом завідувача цієї ж кафедри, професора Віктора Проскурякова.

Ще раніше представниками «Львівської політехніки» було проведено Міжнародний проектний семінар (ворк-шоп) та організовано велику виставку студентських робіт в Українському домі «Перемога» на тему «Новий громадський форум Тернополя».

«За результатами попередніх заходів було проведено аналіз місця, передбаченого під будівництво приміщення міської ради, і я дійшов висновку, що розмістити третій за значенням об'єкт міста поруч з масштабними спорудами облради та податкової буде не зовсім правильно. Бо тоді цей об’єкт повинен бути дуже великим і значно зайти на територію парку. Дане питання потрібно розглядати ширше, у контексті містобудівного вирішення даного комплексу та архітектурного образу всього нашого міста», – зауважив Богдан Гой.

Пан Богдан підключив до роботи свого найталановитішого студента Святослава Гоцка, який був у складі творчої групи, що перемогла на Міжнародному проектному семінарі, і який, врахувавши кращі ідеї інших учасників та завдання на проектування, видані тернопільською мерією, виконав проектну пропозицію, яка отримала відзнаку на всеукраїнському конкурсі молодих архітекторів у Києві («CANactions-2013»).

– Багато мешканців Тернополя, які бачили Ваш проект, кажуть, що, згідно з кресленнями, будівля займе значну частину парку. Чи справді це так?

– Дійсно є таке питання. На початках у нас було два основних варіанти, один з яких заходив на територію парку, а робити цього не хотілося. Тому зупинилися на другому, який у порівнянні з іншими проектами-конкурентами зроблений «найменшою кров'ю». Він передбачає видовжену вздовж вул. Білецької основну будівлю з сесійним залом та приміщеннями структурних підрозділів міськради. На колонах пропонуємо зробити оглядовий майданчик, виконаний по дузі, який підіграє основній будівлі, сформує співмірну масштабу людини площу і слугуватиме входом у парк. Якщо вдасться, то можна поставити навпроти основної будівлі ще одну – симетричну. Її функція буде пов'язана з громадським життям міста, – розповів Богдан Гой і додав: – «На сьогодні площу С. Бандери доводиться пробігати мимохіть, бо там неприємно сидіти, адже поруч палатки з пивом та поганопрацююча громадська вбиральня. «Капітальних» дерев ми намагаємось не зачіпати, а зрізати лише хворі дерева та захаращені чагарники».

Особливістю «Сіті-холу», яку пропонує Богдан Гой, є так званий вільний доступ.

– Сіті-хол – це хол, тобто простір, у якому ти не бігаєш по кабінетах. Все організовується за принципом «єдиного вікна». У нашому проекті за аналогією з Берлінським Рейхстагом (Німеччина), де має місце також вільний доступ і в зал засідань, будь-хто (зробивши попередній запис) може зайти, щоб послухати чи побачити, як працюють депутати. У центрі головного холу пропонується зробити великий макет, де можна було б бачити як існуючі будинки, так і ті, які пропонуються побудувати в майбутньому. Приміщення для працівників пропонуємо створити за принципом відкритого простору («open air»). За нього чиновники мерії сидять не в кабінетах, а в загальному відкритому просторі, закритими є лише кабінет начальника та побутові приміщення.

– За який час можна втілити в життя цей масштабний проект?

– Важко назвати точні часові рамки. На мою думку, було б логічним, у першу чергу, будівництво першої черги об'єкта, якого сьогодні бракує місту – тобто хол і зал засідань. Повірте моєму досвіду, за кордоном це можна побудувати за 3 місяці, а у нас – десь за півроку. Далі будуємо другу чергу – будівлю для чиновників. І коли це все запрацювало б, можна братися за вхід у парк та площу. А там, дивись, і з'явиться інвестор, який візьметься і за «Ромашку». Так побудується четверта черга.

– Члени конкурсної комісії просили назвати нову будівлю не іноземним словом «Сіті-хол», а ратушею чи міськрадою. Наскільки для Вас це є принциповим?

– На мою думку, вистачить будувати закриті будівлі. Міська рада і громада не мають працювати окремо, а в тандемі. І в нашому проекті поєднані два блоки: з лівої сторони будівля для громадських організацій, справа – сама міська рада. Між ними є свого роду міст, який їх об'єднує (через нього адміністрація та громада міста один одного можуть контролювати і співпрацювати). Такий варіант будівель на початку ХХІ ст. запропонував світило світової архітектури Норман Фостер у Лондоні. З того часу по всій Європі стали будувати «Сіті-холи» за прикладом фостерівського, тому і в назві ця абревіатура всюди фігурує, бо стала своєрідним символом сучасних будівель міських адміністрацій нового типу. Відповідно ми не хочемо чимось відрізнятися від європейців, – резюмував Богдан Гой.

Декілька слів щодо підземного паркінгу. «Він запроектований так, що враховує існуючий перепад рельєфу вздовж вул. Білецької і фактично не є підземним. Навпаки, це простір відкритого типу (залізобетонний каркас без зовнішніх стін та вікон). Такий паркінг має природне провітрювання і не потребує додаткового інженерного устаткування, а тому його будівництво не збільшує вартості будівлі загалом, але покращує її функціональність», – переконує Богдан Гой.

Чи рахували, скільки цей проект може вартувати, запитали у відомого тернопільського архітектора Володимира Гоя, який представляв цю роботу на засіданні конкурсного комітету (і є відомим в Тернополі архітектором, бо саме він є головним проектантом будинків «Argo» на Бандери-Протасевича, «Butterfly» на Куліша та багатьох інших).

– На сьогодні собівартість будівництва об’єкта такого класу (без інженерних мереж, благоустрою та із застосуванням скромних оздоблювальних матеріалів) становить близько 500 доларів за кв. м. Тобто будівництво об'єкта до 6000 кв. м вартує орієнтовно 25 млн. грн. Вартість будівництва інженерних мереж, виконання нового та ремонт існуючого благоустрою потрібно оцінити додатково, але сума всіх витрат у жодному разі не може подвоїти ці витрати. Будівництво інформаційного екрана можна вважати бізнес-проектом (витрати, які самоокуповуються). Запропонована авторами концепція сучасної архітектури (в бетоні і склі без не потрібних нікому архітектурних прикрас, які чимало коштують») не тільки значно скоротить бюджет будівництва, а й прикрасить наше рідне місто, – зауважує Володимир Михайлович.

Тернопільський біг-бенд та вертолітний майданчик

2. Будівля міської ради. Автор – Тарас Білик (ТВП «Тернопільархпроект»).

Техніко-економічні показники: площа забудови – 1500-2000 кв. м; загальна площа приміщення – 12 000 кв. м; місткість сесійного залу – 100 місць; кількість поверхів – 3-6; автостоянка на 300 автомобілів; кількість працюючих – 450 чол.

– Місце, де міська влада запропонувала спорудити нову мерію, має важливе значення для Тернополя та його мешканців. Тому важливо розмістити там будівлю, яка б гармонійно вписалась в існуюче середовище, ставши частиною міста, – зауважив Тарас Білик. – Водночас земельної ділянки площею 0,43 га недостатньо, щоб розмістити будівлю нової ратуші в композиційно правильному місці. Якщо вже міська рада там таки має стояти, то це повинно бути чітко по осі вулиці Соломії Крушельницької.

За задумом архітектора, головний корпус з годинником, за яким звірятимуть час усі тернополяни, має стати завершальним акцентом по осі вул. С. Крушельницької та композиційно доповнити її, бо на сьогоднішній день ця вісь не завершена та розчиняється в масиві «Дружба». Єдине, на чому фокусується погляд, це 16-поверховий житловий будинок.

Щоб тернополяни і гості міста мали змогу вільно проходити в парк, частина проектованої будівлі, навколо пам’ятника С. Бандері, що становить вхідну групу в парк ім. Т. Шевченка, є надземною, на рівні 3-4 поверхів. За словами Тараса Білика, таке рішення збереже панораму та існуючі пішохідні зв’язки парку. Там же, на думку архітектора, варто під склом або іншим композиційним матеріалом розмістити сесійний зал міськради задля її відкритості. А загалом сама дзеркальна поверхня більшості фасадних елементів будівлі відображатиме існуючу панораму вулиці та парку.

Проблему ж нестачі паркувальних місць для автомобілів на вул. Білецькій пан Тарас пропонує вирішити 6-поверховою автостоянкою на 280 місць.

Найбільш жваве обговорення у членів конкурсного комітету викликало навколо питання щодо місця приземлення на одній із будівель гелікоптера. Проектант пояснив, що ідея з облаштуванням вертолітної площадки виникла у процесі роботи, коли з’явилася достатня площина покриття даху. При цьому, за словами пана Тараса, її облаштування не потребує особливих фінансових витрат – лише трішки підсилити дах.

Також є можливість зробити частину покрівлі даху експлуатованою для відпочинку працівників та відвідувачів мерії. Облаштувати її композиціями з декоративних порід дерев та інших зелених насаджень.

Запропонований Тарасом Біликом проект є найбільший з усіх представлених (12 тис. кв. м).

– На даному етапі загальна площа будівлі є досить відносним показником, оскільки основним завданням був пошук образу, який би найкраще вписувався в існуючу містобудівну ситуацію. Водночас площа може змінюватись від корективів, внесених замовником, – резюмував Тарас Русланович.

Без вільного входу парк – не парк!

3. Будівля міської ради. Авторcький колектив – Микола Голяка, Марта Голяка (обоє – КП «Місто»).

Техніко-економічні показники: загальна площа приміщення – 8000 кв. м; площа забудови – 1400 кв. м; площа ділянки – 0,43 га; кількість поверхів – 3-7, автостоянка на 60 автомобілів (перед міською радою), на 10 машин – у дворі мерії для службового транспорту; місткість сесійного залу – 120 місць, кількість працюючих – до 450 чол.

За переконанням Миколи Голяки, представлений ним проект максимально збереже парк.

– Представлений нами проект зроблено у межах виділеної земельної ділянки. Ні на метр від неї ми не відступили. До того ж наш проект максимально збереже парк і дуже делікатно ввійде в запропоноване міською радою місце. Нова мерія стоятиме з правого боку і нікому не заважатиме. Щоб не влазити в парк, ми здебільшого будівлями йдемо паралельно з дорогою на вулиці Білецькій, – зазначив Микола Голяка. – У своєму проекті також зберігаємо симетрію до пам’ятника С. Бандері. Вставка передбачається, але вона блокується до існуючої забудови (будинок побуту «Ромашка» і житловий будинок), натомість прохід/проїзд залишається, тобто має місце відкрита зона, пам'ятник в якій розміщується по середині. Наша принципова позиція – парк має бути повністю відкритий!».

Директор КП «Місто» зазначив, що жодних об’єктів перед входом у парк зі сторони ОДА робити не потрібно: «Парк є парк! Люди йдуть у парк відпочивати. А якщо робити якісь переходи чи парадові входи, як це пропонують мої колеги, вважайте, парку як такого вже не буде».

За словами Миколи Леонідовича, запропонований ним проект передбачає головну вежу на 7 поверхів, на якій робиться головний акцент, далі йде 5-поверховий головний корпус, де розміщується сесійний зал, за ним – 4-поверхові корпуси управлінь та відділів. І насамкінець триповерхова будівля для майстерень та інших допоміжних приміщень.

Що ж до парковки, та пан Микола не бачить проблем з її облаштуванням. Проект передбачає розширення вулиці Білецької від повороту з вул. Крушельницької і до будівлі дирекції парків на 4 метри. Вздовж цієї ділянки могли би бути місця для паркування. Також, на думку директора КП «Місто», можна було б для відвідувачів нової мерії використати і парковку, що біля податкової.

І Тернопіль, як древні греки, може мати свою аркаду

4. Міська ратуша. Автор – Юрій Дячок (приватний архітектор).

Техніко-економічні показники: площа ділянки – 8000 кв. м; кількість поверхів – 2-3, площа забудови – 1730 кв. м; автостоянка на 77 автомобілів; загальна площа приміщення – 3810 кв. м; корисна площа – 2890 кв. м; місткість сесійного залу – 120 місць.

Юрій Дячок взяв участь у конкурсі не задля кінцевої перемоги, а щоб показати міській владі Тернополя, що нову будівлю мерії можна розмісти на запропонованій земельній ділянці, не втручаючись у парк. 

– На Спілці архітекторів, усі в принципі виступили проти того, щоб забирати територію парку, тобто забудовувати парк. Через те я вирішив зробити такий варіант, щоб показати, що можна не залазити сильно в парк, як це пропонується в інших проектах, – зазначив Юрій Васильович. – При цьому площа, де знаходиться пам’ятник С. Бандері, не зачіпається, а основні будівлі розміщуються в бік водо-насосної станції. Є виділена ділянка вздовж вулиці Білецької шириною близько 40 метрів і на цих 40 метрах розміщені будівлі міськради, далі, в глибину парку, згідно з проектом, ніхто не залазить...

Запропонований Юрієм Дячком проект мінімально можливий під визначені замовником параметри.

miskradamiskrada1

miskrada2

miskrada3

0352.ua

Як виглядатиме модернова Тернопільська міська рада і на скільки мільйонів “потягне” її будівництво? (фото)

Як пояснюють чиновники, в Тернополі однією з першочергових проблем є складність співпраці влади з громадою через відсутність єдиного місця, де б мешканці міста могли швидко та комфортно вирішувати свої буденні проблеми. Тому виникла ідея звести всіх докупи в одній будівлі. 

На минулому тижні авторитетні члени конкурсної комісії розглянули ескізні пропозиції нової адміністративної будівлі Тернопільської міської ради. Не будемо вдаватись у необхідність і нагальність даного будівництва, адже більшість тернополян вважають цей проект бенкетом під час чуми, вказуючи на жахливий стан тернопільських доріг та величезні дірки в міському бюджеті, пише Номер один. Але раз такий задум у головах чиновників визрів, варто розповісти про проекти, одним з яких, можливо, ми з вами, а можливо, наші нащадки будемо милуватися або ж згадувати не злим тихим словом…

Зі своєї сторони зауважимо, що пересічний тернополянин, подивившись на запропоновані проекти, одразу обуриться, що нова будівля займе певну частину парку ім. Т. Шевченка, при цьому ще й буде зрізано чимало зелених насаджень. І правильно каже екс-голова Спілки архітекторів Тернопільщини Олег Головчак: «Ми маємо кусок земельної ділянки з зеленими насадженнями. Це ми, архітектори, проектанти, знаємо, що вона не в межах парку, а люди кажуть, що це парк…»

Разом з тим, влада переконує, що парку і дерев ніхто не зачіпатиме…

– У жодному випадку паркова зона страждати не буде, позаяк планується будівництво об’єкта на території, яка не є парком, – запевнив мер Тернополя Сергій Надал. – Не будуть страждати і зелені насадження. Водночас планується зробити новий благоустрій площі героя України С. Бандери, надавши їй сучасного вигляду. Тому що сьогодні це не є територія, де тернополяни могли б відпочивати, це просто собі прохідна частина міста.

В основу концепції ескізної пропозиції нової адміністративної будівлі Тернопільської міської ради на вулиці Білецькій (на площі 0,4387 га) покладено наступні завдання: максимально можливе збереження паркової зони; збереження панорами та існуючих пішохідних зв’язків парку; розміщення споруди на генплані, пов’язавши її з пам’ятником С. Бандері та існуючою містобудівною ситуацією; вирішення проблеми паркування автомобілів. Чи все із завдань дотримано – вирішувати й аналізувати членам конкурсного відбору, ми ж, зі своєї сторони, спробуємо розповісти про кожний з проектів, запросивши до розмови їх авторів. Звичайно, кожен з них хвалив свій проект, але і з цих слів можна зробити певні висновки…

«Citi hall of Ternopil» – нове обличчя старої мерії

1. Проект центру адміністративного обслуговування населення «Citi hall of Ternopil». Авторський колектив – Богдан Гой, Святослав Гоцко (обидва – Національний університет «Львівська політехніка»).

Техніко-економічні показники: загальна площа приміщення – до 6000 кв. м; кількість поверхів – 2-4, підземний паркінг на 20 автомобілів, зовнішня автостоянка на 15 місць; місткість сесійного залу – 90 місць.

«Citi hall of Ternopil» – проект, який найбільше обговорювали члени конкурсної комісії. Багато з них вважають його суперсучасним, а відповідно і дороговартісним (зазначаючи, що підземна парковка потягне 1/3 вартості всього будівництва). А як воно є насправді?

Проектну пропозицію розробили студент 4-го курсу Національного університету «Львівська політехніка» Святослав Гоцко та доцент кафедри дизайну архітектурного середовища Богдан Гой (обидва народилися в Тернополі) під керівництвом завідувача цієї ж кафедри, професора Віктора Проскурякова.

Ще раніше представниками «Львівської політехніки» було проведено Міжнародний проектний семінар (ворк-шоп) та організовано велику виставку студентських робіт в Українському домі «Перемога» на тему «Новий громадський форум Тернополя».

«За результатами попередніх заходів було проведено аналіз місця, передбаченого під будівництво приміщення міської ради, і я дійшов висновку, що розмістити третій за значенням об'єкт міста поруч з масштабними спорудами облради та податкової буде не зовсім правильно. Бо тоді цей об’єкт повинен бути дуже великим і значно зайти на територію парку. Дане питання потрібно розглядати ширше, у контексті містобудівного вирішення даного комплексу та архітектурного образу всього нашого міста», – зауважив Богдан Гой.

Пан Богдан підключив до роботи свого найталановитішого студента Святослава Гоцка, який був у складі творчої групи, що перемогла на Міжнародному проектному семінарі, і який, врахувавши кращі ідеї інших учасників та завдання на проектування, видані тернопільською мерією, виконав проектну пропозицію, яка отримала відзнаку на всеукраїнському конкурсі молодих архітекторів у Києві («CANactions-2013»).

– Багато мешканців Тернополя, які бачили Ваш проект, кажуть, що, згідно з кресленнями, будівля займе значну частину парку. Чи справді це так?

– Дійсно є таке питання. На початках у нас було два основних варіанти, один з яких заходив на територію парку, а робити цього не хотілося. Тому зупинилися на другому, який у порівнянні з іншими проектами-конкурентами зроблений «найменшою кров'ю». Він передбачає видовжену вздовж вул. Білецької основну будівлю з сесійним залом та приміщеннями структурних підрозділів міськради. На колонах пропонуємо зробити оглядовий майданчик, виконаний по дузі, який підіграє основній будівлі, сформує співмірну масштабу людини площу і слугуватиме входом у парк. Якщо вдасться, то можна поставити навпроти основної будівлі ще одну – симетричну. Її функція буде пов'язана з громадським життям міста, – розповів Богдан Гой і додав: – «На сьогодні площу С. Бандери доводиться пробігати мимохіть, бо там неприємно сидіти, адже поруч палатки з пивом та поганопрацююча громадська вбиральня. «Капітальних» дерев ми намагаємось не зачіпати, а зрізати лише хворі дерева та захаращені чагарники».

Особливістю «Сіті-холу», яку пропонує Богдан Гой, є так званий вільний доступ.

– Сіті-хол – це хол, тобто простір, у якому ти не бігаєш по кабінетах. Все організовується за принципом «єдиного вікна». У нашому проекті за аналогією з Берлінським Рейхстагом (Німеччина), де має місце також вільний доступ і в зал засідань, будь-хто (зробивши попередній запис) може зайти, щоб послухати чи побачити, як працюють депутати. У центрі головного холу пропонується зробити великий макет, де можна було б бачити як існуючі будинки, так і ті, які пропонуються побудувати в майбутньому. Приміщення для працівників пропонуємо створити за принципом відкритого простору («open air»). За нього чиновники мерії сидять не в кабінетах, а в загальному відкритому просторі, закритими є лише кабінет начальника та побутові приміщення.

– За який час можна втілити в життя цей масштабний проект?

– Важко назвати точні часові рамки. На мою думку, було б логічним, у першу чергу, будівництво першої черги об'єкта, якого сьогодні бракує місту – тобто хол і зал засідань. Повірте моєму досвіду, за кордоном це можна побудувати за 3 місяці, а у нас – десь за півроку. Далі будуємо другу чергу – будівлю для чиновників. І коли це все запрацювало б, можна братися за вхід у парк та площу. А там, дивись, і з'явиться інвестор, який візьметься і за «Ромашку». Так побудується четверта черга.

– Члени конкурсної комісії просили назвати нову будівлю не іноземним словом «Сіті-хол», а ратушею чи міськрадою. Наскільки для Вас це є принциповим?

– На мою думку, вистачить будувати закриті будівлі. Міська рада і громада не мають працювати окремо, а в тандемі. І в нашому проекті поєднані два блоки: з лівої сторони будівля для громадських організацій, справа – сама міська рада. Між ними є свого роду міст, який їх об'єднує (через нього адміністрація та громада міста один одного можуть контролювати і співпрацювати). Такий варіант будівель на початку ХХІ ст. запропонував світило світової архітектури Норман Фостер у Лондоні. З того часу по всій Європі стали будувати «Сіті-холи» за прикладом фостерівського, тому і в назві ця абревіатура всюди фігурує, бо стала своєрідним символом сучасних будівель міських адміністрацій нового типу. Відповідно ми не хочемо чимось відрізнятися від європейців, – резюмував Богдан Гой.

Декілька слів щодо підземного паркінгу. «Він запроектований так, що враховує існуючий перепад рельєфу вздовж вул. Білецької і фактично не є підземним. Навпаки, це простір відкритого типу (залізобетонний каркас без зовнішніх стін та вікон). Такий паркінг має природне провітрювання і не потребує додаткового інженерного устаткування, а тому його будівництво не збільшує вартості будівлі загалом, але покращує її функціональність», – переконує Богдан Гой.

Чи рахували, скільки цей проект може вартувати, запитали у відомого тернопільського архітектора Володимира Гоя, який представляв цю роботу на засіданні конкурсного комітету (і є відомим в Тернополі архітектором, бо саме він є головним проектантом будинків «Argo» на Бандери-Протасевича, «Butterfly» на Куліша та багатьох інших).

– На сьогодні собівартість будівництва об’єкта такого класу (без інженерних мереж, благоустрою та із застосуванням скромних оздоблювальних матеріалів) становить близько 500 доларів за кв. м. Тобто будівництво об'єкта до 6000 кв. м вартує орієнтовно 25 млн. грн. Вартість будівництва інженерних мереж, виконання нового та ремонт існуючого благоустрою потрібно оцінити додатково, але сума всіх витрат у жодному разі не може подвоїти ці витрати. Будівництво інформаційного екрана можна вважати бізнес-проектом (витрати, які самоокуповуються). Запропонована авторами концепція сучасної архітектури (в бетоні і склі без не потрібних нікому архітектурних прикрас, які чимало коштують») не тільки значно скоротить бюджет будівництва, а й прикрасить наше рідне місто, – зауважує Володимир Михайлович.

Тернопільський біг-бенд та вертолітний майданчик

2. Будівля міської ради. Автор – Тарас Білик (ТВП «Тернопільархпроект»).

Техніко-економічні показники: площа забудови – 1500-2000 кв. м; загальна площа приміщення – 12 000 кв. м; місткість сесійного залу – 100 місць; кількість поверхів – 3-6; автостоянка на 300 автомобілів; кількість працюючих – 450 чол.

– Місце, де міська влада запропонувала спорудити нову мерію, має важливе значення для Тернополя та його мешканців. Тому важливо розмістити там будівлю, яка б гармонійно вписалась в існуюче середовище, ставши частиною міста, – зауважив Тарас Білик. – Водночас земельної ділянки площею 0,43 га недостатньо, щоб розмістити будівлю нової ратуші в композиційно правильному місці. Якщо вже міська рада там таки має стояти, то це повинно бути чітко по осі вулиці Соломії Крушельницької.

За задумом архітектора, головний корпус з годинником, за яким звірятимуть час усі тернополяни, має стати завершальним акцентом по осі вул. С. Крушельницької та композиційно доповнити її, бо на сьогоднішній день ця вісь не завершена та розчиняється в масиві «Дружба». Єдине, на чому фокусується погляд, це 16-поверховий житловий будинок.

Щоб тернополяни і гості міста мали змогу вільно проходити в парк, частина проектованої будівлі, навколо пам’ятника С. Бандері, що становить вхідну групу в парк ім. Т. Шевченка, є надземною, на рівні 3-4 поверхів. За словами Тараса Білика, таке рішення збереже панораму та існуючі пішохідні зв’язки парку. Там же, на думку архітектора, варто під склом або іншим композиційним матеріалом розмістити сесійний зал міськради задля її відкритості. А загалом сама дзеркальна поверхня більшості фасадних елементів будівлі відображатиме існуючу панораму вулиці та парку.

Проблему ж нестачі паркувальних місць для автомобілів на вул. Білецькій пан Тарас пропонує вирішити 6-поверховою автостоянкою на 280 місць.

Найбільш жваве обговорення у членів конкурсного комітету викликало навколо питання щодо місця приземлення на одній із будівель гелікоптера. Проектант пояснив, що ідея з облаштуванням вертолітної площадки виникла у процесі роботи, коли з’явилася достатня площина покриття даху. При цьому, за словами пана Тараса, її облаштування не потребує особливих фінансових витрат – лише трішки підсилити дах.

Також є можливість зробити частину покрівлі даху експлуатованою для відпочинку працівників та відвідувачів мерії. Облаштувати її композиціями з декоративних порід дерев та інших зелених насаджень.

Запропонований Тарасом Біликом проект є найбільший з усіх представлених (12 тис. кв. м).

– На даному етапі загальна площа будівлі є досить відносним показником, оскільки основним завданням був пошук образу, який би найкраще вписувався в існуючу містобудівну ситуацію. Водночас площа може змінюватись від корективів, внесених замовником, – резюмував Тарас Русланович.

Без вільного входу парк – не парк!

3. Будівля міської ради. Авторcький колектив – Микола Голяка, Марта Голяка (обоє – КП «Місто»).

Техніко-економічні показники: загальна площа приміщення – 8000 кв. м; площа забудови – 1400 кв. м; площа ділянки – 0,43 га; кількість поверхів – 3-7, автостоянка на 60 автомобілів (перед міською радою), на 10 машин – у дворі мерії для службового транспорту; місткість сесійного залу – 120 місць, кількість працюючих – до 450 чол.

За переконанням Миколи Голяки, представлений ним проект максимально збереже парк.

– Представлений нами проект зроблено у межах виділеної земельної ділянки. Ні на метр від неї ми не відступили. До того ж наш проект максимально збереже парк і дуже делікатно ввійде в запропоноване міською радою місце. Нова мерія стоятиме з правого боку і нікому не заважатиме. Щоб не влазити в парк, ми здебільшого будівлями йдемо паралельно з дорогою на вулиці Білецькій, – зазначив Микола Голяка. – У своєму проекті також зберігаємо симетрію до пам’ятника С. Бандері. Вставка передбачається, але вона блокується до існуючої забудови (будинок побуту «Ромашка» і житловий будинок), натомість прохід/проїзд залишається, тобто має місце відкрита зона, пам'ятник в якій розміщується по середині. Наша принципова позиція – парк має бути повністю відкритий!».

Директор КП «Місто» зазначив, що жодних об’єктів перед входом у парк зі сторони ОДА робити не потрібно: «Парк є парк! Люди йдуть у парк відпочивати. А якщо робити якісь переходи чи парадові входи, як це пропонують мої колеги, вважайте, парку як такого вже не буде».

За словами Миколи Леонідовича, запропонований ним проект передбачає головну вежу на 7 поверхів, на якій робиться головний акцент, далі йде 5-поверховий головний корпус, де розміщується сесійний зал, за ним – 4-поверхові корпуси управлінь та відділів. І насамкінець триповерхова будівля для майстерень та інших допоміжних приміщень.

Що ж до парковки, та пан Микола не бачить проблем з її облаштуванням. Проект передбачає розширення вулиці Білецької від повороту з вул. Крушельницької і до будівлі дирекції парків на 4 метри. Вздовж цієї ділянки могли би бути місця для паркування. Також, на думку директора КП «Місто», можна було б для відвідувачів нової мерії використати і парковку, що біля податкової.

І Тернопіль, як древні греки, може мати свою аркаду

4. Міська ратуша. Автор – Юрій Дячок (приватний архітектор).

Техніко-економічні показники: площа ділянки – 8000 кв. м; кількість поверхів – 2-3, площа забудови – 1730 кв. м; автостоянка на 77 автомобілів; загальна площа приміщення – 3810 кв. м; корисна площа – 2890 кв. м; місткість сесійного залу – 120 місць.

Юрій Дячок взяв участь у конкурсі не задля кінцевої перемоги, а щоб показати міській владі Тернополя, що нову будівлю мерії можна розмісти на запропонованій земельній ділянці, не втручаючись у парк. 

– На Спілці архітекторів, усі в принципі виступили проти того, щоб забирати територію парку, тобто забудовувати парк. Через те я вирішив зробити такий варіант, щоб показати, що можна не залазити сильно в парк, як це пропонується в інших проектах, – зазначив Юрій Васильович. – При цьому площа, де знаходиться пам’ятник С. Бандері, не зачіпається, а основні будівлі розміщуються в бік водо-насосної станції. Є виділена ділянка вздовж вулиці Білецької шириною близько 40 метрів і на цих 40 метрах розміщені будівлі міськради, далі, в глибину парку, згідно з проектом, ніхто не залазить...

Запропонований Юрієм Дячком проект мінімально можливий під визначені замовником параметри.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!